Лобісти, пов'язані з Держдумою РФ, фінансували європейських політиків, щоб легітимізувати анексію Криму, – OCCRP

Фото – Укрінформ

Російські лобісти пропонували гроші дружнім європейським політикам в обмін на допомогу в просуванні проросійських ініціатив, зосереджених переважно на легітимізації анексії Криму Росією.

Це з'ясували Центр з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) та видання-партнери IRPI, "Важливі історії" та Profil з витоку електронних листів російського медіатехнолога Саргіса Мірзаханяна, який працював помічником у депутатів Держдуми.

Витік опублікували хакери, які називають себе "Кіберхунтою", у 2016—2017 роках. The Times писала, що листи, зокрема, свідчать про те, що Кремль платив угрупованням та окремим особам, які готові сприяти розколу України.

Журналісти знайшли в листуванні Саргіса Мірзаханяна проєкт скасування санкцій проти Росії для Кіпру, де санкції описуються як такі, що "фундаментально суперечать нормам міжнародного права", а також наголошується на економічних збитках, завданих Кіпру внаслідок втрати бізнесу з Росією. Він виявився майже ідентичним остаточній версії, підписаній через кілька місяців кіпрською парламентською фракцією AKEL.

Одну з ключових ролей у просуванні ініціативи також відіграв Дмитро Козлов, син російсько-кіпрського бізнесмена Сергія Козлова. Він та його дружина володіли компанією Admare Properties Ltd, яка допомагала іноземцям подати заяву на отримання кіпрського громадянства в межах схеми "золотого паспорта" і була закрита 2020 року. Сергій та Дмитро отримали кіпрське громадянство за цією ж схемою у 2013 та 2014 роках.

Козлов-молодший був посередником між групою Мірзаханяна та щонайменше одним кіпрським політиком. Ймовірно, він навіть відіграв роль у створенні політичної партії під назвою Ego o Politis, яка також відома на Кіпрі як "Російська партія". Крім того, Сергій Козлов пожертвував AKEL 15 тисяч євро у 2016 році, що зробило його сьомим за розміром жертвувачем партії.

В електронних листах також докладно описуються ідеї окремих проєктів для Латвії, Греції та навіть Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Однак немає жодних вказівок на те, що ці пропозиції були офіційно висунуті. Представники правих партій Паоло Тозато з італійської "Ліги Півночі" та Йоганнес Хюбнер з Австрійської партії свободи, згідно з даними з листування, мали внести до своїх законодавчих органів резолюції про скасування санкцій проти Росії. Кожен проєкт мав бюджет у 20 тисяч євро, а ще 15 тисяч євро було зарезервовано для кожного "в разі успішного голосування". В одному з листів Мірзаханян повідомляє, що отримав від неназваного європейського політика інформацію "за цінником за проголосоване". Тозато та Хюбнер у підсумку представили відповідні проєкти у своїх парламентах.

У 2016 році організація Мірзаханяна працювала з італійським депутатом Стефано Вальдегамбері з регіонального парламенту Венето: це був перший регіон Євросоюзу, який ухвалив резолюцію щодо скасування санкцій проти Росії.

Потім регіональні ради в Лігурії та Ломбардії наслідували приклад Венето й ухвалили власні резолюції про "визнання" Криму частиною РФ.

Налагодження співпраці також виявлялося в запрошенні на Ялтинський міжнародний економічний форум, який проходив щорічно з 2016 до 2019 року за участю команди Мірзаханяна. У листуванні є список з імен дев'яти запрошених до Ялти європейських політиків з Австрії, Німеччини, Італії, Чехії та Польщі та їхні гонорари на загальну суму 21 500 євро. Ці виплати, мабуть, виходять поза межі компенсації витрат, оскільки транспортні витрати обговорювали окремо.

Також з листів стає зрозуміло, що певним політикам планували заплатити тисячі євро – ймовірно, за відвідування Ялтинського форуму.

На форум їздив, зокрема, Стефано Вальдегамбері, запрошуючи із собою італійських бізнесменів. Зокрема, у складі італійської делегації був генеральний директор італійського сталеливарного гіганта Scandiuzzi. У листуванні також був проєкт угоди Scandiuzzi про продаж свого обладнання в Росії та Ірані через неназвану компанію-посередника, якій буде виплачена комісійна винагорода. Неясно, чи було укладено цей контракт.

З листів, датованих 2017 роком, випливає, що організація Мірзаханяна працювала з командою депутата Леоніда Слуцького, щоб запрошувати  європейських діячів для спостереження за виборами в Росії у вересні 2017 року.

Запрошення надсилали через заснований Слуцьким "Російський фонд миру", а бюджет для оплати видатків на 2017 рік становив не менш ніж 68 тисяч євро, зокрема для оплати дороги та проживання. У Декларації принципів міжнародного спостереження за виборами сказано, що спостерігачі "не повинні приймати фінансову чи матеріальну допомогу з боку урядових органів, за виборами до яких вони спостерігають, оскільки це може спричинити суттєвий конфлікт інтересів".

Серед спостерігачів були три члени Європарламенту: Яромір Колічок з Чехії, Домінік Більде з Франції та Андре Елісен з Нідерландів, а також депутат палати представників парламенту Бельгії Альдо Каркачі, депутат Національної ради Словаччини Марек Крайчі, депутат Народних зборів Болгарії Румен Гєчов та депутат Ріксдага Швеції Павло Гамов. Жоден з них не відповів на прохання про коментарі.

Стефано Вальдеганбері також працював спостерігачем в окупованому Криму під час президентських виборів 2018 року та парламентських виборів 2021 року.

Як повідомляв ІМІ, Міжнародна неурядова організація Human Rights Watch під час публікації звіту щодо застосування протипіхотних мін позначила на мапі Крим як частину Росії.