КЖЕ засудила "Українську літературну газету" за гомофобію і мову ворожнечі

Комісія з журналістської етики висловила “Українській літературній газеті” публічний осуд за матеріал, у якому поширюються дискримінаційні висловлювання та мова ворожнечі щодо ЛГБТК+-спільноти, повідомляється на сайті КЖЕ.

Йдеться про матеріал “Як Музей Ханенків і Одеський музей перетворюються на закритий пропагандистський кластер”, що був опублікований 9 червня 2024 року. Скаргу на нього КЖЕ отримала від виконавчої продюсерки Громадського радіо Ани Море, яка вважає, що в матеріалі висловлюються відверто гомофобні та дискримінаційні думки, а також присутня маніпуляція на темі війни.

У матеріалі йдеться про зміну логотипів двох українських музеїв на розфарбовані в кольори прапора ЛГБТ-спільноти; у такий спосіб, на думку авторів матеріалу, “вони фактично декларують свою солідарність з антисімейними і антинаціоналістичними ідеями лгбт-угрупування”. 

У матеріалі розміщено три цитати діячів культури, які стверджують, що ці музеї перетворюються на майданчики для лівої політичної пропаганди:

• Лунають звинувачення в тому, що дії музеїв є виявом тоталітарних ідеологем ХХ століття, що в такий спосіб вони закривають двері “для українців, сімей, нового покоління”. 
• Заява Спілки іконописців України містить твердження про те, що ЛГБТ-прапор та російський триколор, “в принципі, одне й те ж саме”. 
• Згадуються дві ЛГБТ-активістки, Анна Шаригіна та Софія Лапіна, які “широко відомі тим, що транслювали мову ворожнечі і ненависть до військовослужбовців Збройних сил України”; наводяться декілька прикладів висловлювання такої ненависті, втім без посилань на безпосередні матеріали про це чи коментарі активісток.

Також матеріал висвітлює представників ЛГБТІК+-спільноти як руйнівників національної держави та національної ідеї в Україні. Їхня діяльність прирівнюється ледь не до діяльності держави-агресора, а використання низки епітетів (“угрупування”, “тоталітарні ідеологеми”, “брутальний шестиколор”) створює в споживачів інформації враження про ворожість ЛГБТІК+-людей до захисту держави. Він не враховує численних випадків участі ЛГБТІК+-військових у заходах з оборони України від агресора та позицію прихильності до України, неодноразово висловлюваної громадськими організаціями спільноти. 

У такий спосіб, зазначає КЖЕ, дія музеїв щодо солідарності зі спільнотою, упослідженою в правах, стала об’єктом критики та ще більшої дискримінації підтримуваної спільноти. 

Комісія звернулася до видання з проханням прокоментувати порушення в матеріалі, але відповіді від медіа не отримала.

КЖЕ зазначає, що матеріал порушує вимоги Кодексу щодо неприпустимості поширення дискримінаційних висловлювань та мови ворожнечі. Зокрема, порушує вимоги пункту 15 Кодексу етики українського журналіста (“Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання”).

Комісія нагадала, що Кодекс етики українського журналіста забороняє поширювати дискримінаційні висловлювання щодо будь-яких категорій населення. Однією із захищених від дискримінації груп населення є і представники та представниці ЛГБТІК+-спільноти, і їхня стигматизація та протиставлення захисникам України є досить поширеною тактикою, яка за певних умов може розцінюватися як мова ворожнечі. 

“Публікація таких висловлювань може призводити до негативних наслідків не лише в медійному просторі, а й у реальному житті – нападів, побиттів та інших проявів насильства і жорстокості”, – зазначила КЖЕ.

Комісія нагадує медіа власну заяву щодо недопущення випадків дискримінації в журналістській діяльності, у якій вона ширше висловлювалася щодо стандартів недискримінаційного створення матеріалів у медіа. 

Також КЖЕ рекомендує під час підготовки журналістських матеріалів про ЛГБТ-спільноту використовувати посібник ГО “Інсайт” “Як писати про ЛГБТ. Курс для журналістів” і пройти безкоштовний онлайн-курс “Як писати про ЛГБТ: Курс для журналістів” на платформі” “Прометеус”.