КЖЕ: ТСН у сюжеті про можливе російське громадянство судді порушила професійну етику
Комісія з журналістської етики вважає, що сюжет журналіста інтернет-видання "ТСН" Артема Зябкіна "ЗНОВУ СКАНДАЛ! Український ТОП-чиновник виявився громадянином Росії?!" від 21 грудня 2023 року порушує вимоги пунктів 8 та 9 Кодексу етики українського журналіста, а його текстова версія за авторством Світлани Несчетної – пункти 6 та 8 кодексу, і висловлює журналістам та інтернет-виданню попередження.
Про це йдеться в заяві КЖЕ.
До Комісії з журналістської етики 27 грудня 2023 року звернувся голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Роман Ігнатов зі скаргою на сюжет журналіста інтернет-видання "ТСН" Артема Зябкіна "ЗНОВУ СКАНДАЛ! Український ТОП-чиновник виявився громадянином Росії?!" від 21 грудня 2023 року, доступний за посиланням. Текстова версія сюжету за авторством Світлани Несчетної доступна на сайті "ТСН" за посиланням.
У сюжеті йдеться про можливу наявність в Ігнатова російського паспорта. Автор сюжету спирається на дані, оприлюднені в матеріалі "Дзеркала тижня" з посиланням на лист СБУ та джерела в судовій владі.
У КЖЕ звертають увагу на те, що у відеоматеріалі цитується оригінальний матеріал за допомогою озвучування та трансляції тез, опублікованих "Дзеркалом тижня", а також висловлювання Ігнатова в інтерв’ю "Судово-юридичній газеті".
"Із сюжету можна зрозуміти, матеріали яких видань цитуються, хоча в текстовій версії сюжету посилання на них не розміщені. Закінчується сюжет порівнянням ситуації заявника із ситуацією Богдана Львова, який приховував своє російське громадянство, довго працюючи суддею на найвищих ланках судової системи, зокрема у Верховному Суді", – зауважують у КЖЕ.
Сюжет також супроводжується підписами-підзаголовками, такими як "Де були правоохоронці?!" (1:23 – 1:27); "Кріт" у судовій реформі?" (2:57-3:02); "Ніколи такого не було, і ось знову!" (4:15 – 4:21). Підпис до відео в ютубі стверджує таке: "Скандал у Вищій кваліфікаційній комісії суддів! Голова надважливої державної установи Роман Ігнатов, за інформацією ЗМІ, виявився громадянином РФ! Кажуть, що червону книжечку в судді відкопала СБУ! Що відомо про цей інцидент, як Ігнатову дозволили роками працювати на Україну та чому всі мовчали – дивіться в ексклюзиві TSN.ua!"
Заявник Роман Ігнатов вважає, що виклад інформації та редакційне оброблення відео подано в такий спосіб, щоб у стороннього спостерігача склалося стійке враження про наявність у нього громадянства країни-агресора.
У зверненні до КЖЕ він пояснив, що, на його думку, попри наведення в сюжеті його пояснень та сторонніх відомостей про його доброчесність, матеріал створює упереджене ставлення до заявника та стверджує про наявність у нього російського громадянства як про доконаний факт. Також він наголошує на тому, що хоча спростування було оприлюднене інтернет-виданням окремо, інформацію про нього не додали приміткою до вже оприлюдненого сюжету та не висвітлили в окремому відео. На його думку, це свідчить про порушення вимог пунктів 6, 8 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
У комісії зазначили, що 11 січня 2024 року звернулися до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від онлайн-медіа не отримали.
Щодо порушень вимог пункту 6 кодексу, у КЖЕ зазначили, що достовірність подання інформації, забезпечення якої є вимогою, що висувається кодексом до журналістів, передбачає належну верифікацію всіх джерел, що використовуються в матеріалі. Матеріал має містити посилання на використані зовнішні матеріали, зокрема експертні звіти, матеріали інших медіа, а також вказівку на джерела, які не розкриваються з різноманітних причин (загроза безпеці джерела, викривачі, носії інсайдерської інформації тощо).
"У розглядуваному сюжеті, який є основним стосовно текстової версії матеріалу, наводяться посилання на "Дзеркало тижня" та скріншоти оприлюднених звідти цитат, а також згадується матеріал у "Судово-юридичній газеті", в якому висловлена позиція заявника щодо його досвіду роботи в Російській Федерації. Комісія усвідомлює, що формат відеоматеріалів не дозволяє розмістити посилання на зовнішні матеріали, а тому в ситуації, що склалася, ТСН доклав можливих зусиль, аби спрямувати споживача інформації до потрібного джерела інформації", – зауважують у КЖЕ.
Водночас, звертають увагу в комісії, текстовий формат дозволяє розмістити посилання на використані джерела, і попри вказівку на сайт "Дзеркала тижня" представники ТСН не надали посилання на оригінальний матеріал. Саме тому комісія доходить висновку про недотримання вимог щодо достовірності подання інформації в текстовій версії сюжету за авторством Світлани Несчетної.
Щодо порушень вимог пункту 9 кодексу, то в комісії нагадують, що стандарт розмежування фактів від припущень є важливим під час підготовки аналітичних матеріалів та висвітлення ситуацій, де частина фактів не є достовірно встановленою. Журналісти мають чітко розмежовувати фактаж і власні думки чи висновки щодо ситуації, щоб споживач інформації мав змогу самостійно дійти певних висновків, проаналізувавши аналогічний набір фактів. Це також має слугувати запобіжником упередженого ставлення до героїв матеріалів.
"Сюжет ТСН використовує яскраву мовну стилістику, яка, втім, переважно залишається в рамках дотримання пункту 9 Кодексу етики українського журналіста. Кожна теза, яка стосується можливої наявності в Романа Ігнатова російського громадянства, спирається або ж на матеріал "Дзеркала тижня" чи його цитування, або ж подається у форматі запитання чи в рамках тексту на кшталт "Чутки про російське громадянство Ігнатова з’явилися не вперше". Медіа також подає і позицію самого заявника, взяту з його інтерв’ю", – заявили в комісії.
Але, звертають увагу в КЖЕ, винятком є перша теза, якою розпочинає сюжет Артем Зябкін: "Голова надважливого суддівського органу України Роман Ігнатов виявився громадянином РФ".
"Вона сформульована як твердження, хоча наявність у заявника паспорта держави-агресора не є юридично встановленим фактом – чому надалі і присвячений сюжет. Цим самим журналіст та онлайн-медіа налаштовують споживача інформації на упереджене ставлення до Романа Ігнатова. І хоча заявник, як державний службовець високого ранку, має толерувати критику у свою сторону, слова Артема Зябкіна є твердженням про недоведені факти, а отже перетинає межі допустимої критики в його сторону. З огляду на це Комісія доходить висновку про наявність у сюжеті порушень вимог пункту 9 Кодексу", – йдеться в заяві.
Також КЖЕ вважає, що матеріал ТСН порушує 8 пункт Кодексу етики українського журналіста: "Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення".
"Сюжет, що є предметом розгляду в цій справі, зловживає сенсаційністю підписів-підзаголовків у самому сюжеті, назвою та підписом під відео. Фактично обробка матеріалу ще більшою мірою наштовхує споживача інформації до упередженості щодо заявника через використання риторичних запитань, збільшеного шрифту, поєднань знаку питання та знаку оклику, непритаманному інформаційному стилю тощо. Емоційне подання подібного контенту сприяє залученню аудиторії, але суперечить етичним вимогам, оскільки нівелює можливість сприйняття альтернативної думки. Навіть якщо для досягнення збалансованості подання інформації думка іншої сторони конфлікту наводиться в матеріалі, як це зроблено в рамках цієї справи, споживач інформації радше буде закритим до її отримання під впливом свого сформованого емоційного стану", – наголошують у КЖЕ.
Комісія рекомендує медіа ретельно ставитися до розмежування фактів, припущень та суджень у матеріалах, що становлять значний суспільний інтерес, і уникати використання стилістично забарвленої лексики та непритаманних тропів, кеглів та смайлів для оформлення таких матеріалів. Інформаційна вага матеріалів має переважати бажання апелювати до емоцій та залучати більше аудиторії через формування її різко негативного ставлення до певних явищ і подій, адже це є елементом місії журналістів та медіа зі служіння інтересам суспільства.
Help us be even more cool!