Інститут масової інформації (ІМІ) під час зустрічі з представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату порушив питання злочинів Росії проти журналістів і медіа, а також необхідності оновлення міжнародного гуманітарного права.

Зустріч відбулася 2 липня в Києві за участі представників українських медійних і правозахисних організацій, серед яких був і ІМІ.

Керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук розповіла про злочини, які Росія вчиняє проти журналістів і медіа від початку повномасштабного вторгнення. 

“З 2022 року ІМІ зафіксував понад 950 таких злочинів. Серед них – убивства та викрадення журналістів, руйнування редакцій, обстріли телевеж, кібератаки та інші порушення свободи слова”, – зазначила експертка.

Окрему увагу вона приділила українським цивільним журналістам, яких незаконно утримує Росія. Станом на сьогодні, за даними ІМІ, у російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних медійників. Частину з них росіяни затримали на тимчасово окупованих територіях України через висвітлення життя в окупації.

Катерина Дячук також порушила проблему фінансування українських медіа після припинення програм USAID. 

“Багато редакцій опинилися перед загрозою закриття. Проведені ІМІ опитування журналістів показали, що ті залишають професію через нестачу фінансування або професійне вигорання”, – сказала вона. 

Експертка наголосила на важливості підтримки регіональних медіа, які забезпечують громади перевіреною інформацією, та зазначила, що ІМІ в межах своїх можливостей допомагає таким редакціям.

Ще однією темою стали нові безпекові виклики для журналістів. За словами Катерини Дячук, протягом останніх двох років російські військові цілеспрямовано атакують журналістів дронами. Через це медійники дедалі частіше відмовляються від журналістської ідентифікації під час роботи в зоні бойових дій, щоб убезпечити себе. У зв’язку з цим вона порушила питання необхідності оновлення норм міжнародного гуманітарного права з урахуванням сучасних загроз для журналістів.

Крім того, Катерина Дячук зазначила, що інформацію про злочини Росії проти журналістів, яку ІМІ системно збирає та верифікує, внесли до піврічного звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка розслідує злочини, скоєні збройними формуваннями РФ проти журналістів і працівників медіа.

“Це дозволить зробити дані про переслідування українських журналістів частиною офіційної державної позиції України та використовувати їх для міжнародної адвокації й документування воєнних злочинів Росії”, – зазначила вона.

Також Катерина Дячук розповіла про мережу з 15 медіабаз ІМІ, які надають журналістам безпечний простір для роботи та забезпечують їх захисним спорядженням.

Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Брату зазначив, що порушить питання необхідності змін до міжнародного гуманітарного права під час зустрічей у Женеві, зокрема з представниками ООН. 

За його словами, ця тема потребує фахової дискусії, оскільки будь-які зміни не мають створювати ризику, що журналістів сприйматимуть як комбатантів.

Раніше ІМІ пояснював, як застаріле міжнародне гуманітарне право залишає журналістів без захисту.