Парламентська асамблея ОБСЄ 8 липня внесла резолюцію “Про тривалі воєнні злочини проти медійників і порушення їхніх прав під час агресивної війни Росії проти України” до Гаазької декларації за підсумками роботи 33-ї сесії асамблеї. У резолюції використано дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів і медіа, який веде Інститут масової інформації.
Резолюцію підготували на основі результатів роботи Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування злочинів РФ проти журналістів та працівників медіа, повідомила в коментарі Інституту масової інформації членкиня української делегації в ОБСЄ, голова ТСК Євгенія Кравчук.
Ініціаторами резолюції стали українська та французька делегації в ОБСЄ. Першим підписантом документа був голова французької делегації Паскаль Алізар.
“Це важливо, адже йдеться не лише про заяву України щодо злочинів Росії проти українських медійників. Війна вже зачепила журналістів з інших країн – зокрема, четверо французьких журналістів загинули від рук російських військових”, – зазначила Кравчук.
За словами депутатки, резолюція акцентує на системності злочинів РФ проти журналістів і медіа, різних формах переслідування, завданих збитках та важливості підтримки медіа під час війни й у процесі відновлення України.
“Абсолютно новим елементом резолюції, у порівнянні з іншими міжнародними документами, є заклик не лише до санкцій, а й створити окремий санкційний список осіб, відповідальних за злочини проти медійників, так званий список Рощиної”, – сказала депутатка.
Євгенія Кравчук вбачає важливість резолюції в тому, що це є важливим політичним сигналом на міжнародному рівні щодо злочинів проти медіа: “Зрозуміло, що це не є рішенням суду, але це винесення проблематики злочинів проти медіа на дуже високий політичний рівень. ОБСЄ – це ще більше країн, ніж Рада Європи”.
Окремо Інститут масової інформації наголошує на системному знищенні Росією медіаінфраструктури України. За даними ІМІ, від початку повномасштабного вторгнення зафіксували щонайменше 85 навмисних атак на офіси медіа, а через війну та її наслідки припинили роботу щонайменше 337 медіа.
“Росія свідомо створює інформаційну темряву, щоб стерти правду й зробити так, аби всюди панувала пропаганда”, – зазначила директорка ІМІ Оксана Романюк під час виступу на заході “Розслідування злочинів Росії проти медіа в Україні: заклик до справедливості”, який відбувся 6 липня в межах 33-ї сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ.
За її словами, міжнародні механізми відповідальності наразі переважно зосереджені на злочинах проти людей, тоді як знищення медіаінфраструктури не має окремого правового статусу чи механізму компенсації.
“На мою думку, тут має існувати аналогія із захистом культурних цінностей або медичних закладів. Медіаінфраструктура, яка забезпечує доступ громадськості до інформації, заслуговує на власний захищений статус. Вважаю, що це могла б бути ідея для наступної резолюції”, – зазначила Оксана Романюк.
Дані про злочини РФ проти медіа
У резолюції використано дані Інституту масової інформації, згідно з якими від початку повномасштабного вторгнення РФ скоїла 937 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Унаслідок цих злочинів було вбито 131 медійника, 15 з яких – під час виконання професійних обов’язків. Щонайменше 26 українських журналістів залишаються в російському полоні.
Що передбачає резолюція
У документі зазначається, що злочини Росії проти журналістів, медіапрацівників та медіаінфраструктури мають системний характер. Серед них:
- вбивства та поранення медійників;
- незаконні затримання, катування та насильницькі зникнення;
- залякування і політично мотивовані судові переслідування журналістів;
- кібератаки;
- знищення редакцій і медіаінфраструктури;
- придушення незалежного мовлення на тимчасово окупованих територіях.
У резолюції наголошується, що журналісти під час війни дедалі частіше стають цілями цілеспрямованих атак і навіть позначка “PRESS” не завжди забезпечує їм захист.
Окремо документ засуджує дії Росії на тимчасово окупованих територіях України, спрямовані на знищення незалежного інформаційного простору та поширення контрольованої державою пропаганди.
Парламентська асамблея ОБСЄ також висловила занепокоєння через утримання українських журналістів у полоні, відсутність доступу міжнародних організацій до місць їхнього утримання та смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні.
Заклики до Росії та держав ОБСЄ
Резолюція закликає Росію:
- припинити переслідування, катування, незаконні затримання, ув’язнення та залякування журналістів і медіапрацівників;
- надати міжнародним організаціям доступ до українських журналістів, яких незаконно утримує РФ;
- надати повну інформацію про обставини смерті Вікторії Рощиної та забезпечити притягнення до відповідальності всіх винних;
- негайно звільнити всіх українських журналістів і медійників.
Резолюція закликає держави – учасниці ОБСЄ посилити підтримку незалежних українських медіа, зокрема через фінансування, допомогу з безпеки, психологічну та правову підтримку, а також підтримувати механізми притягнення винних до відповідальності.
Окремо в документі йдеться про необхідність посилення міжнародних санкцій проти осіб, відповідальних за злочини проти журналістів, зокрема через створення окремого “списку Рощиної”.
Як повідомляв ІМІ, у Верховній Раді 3 червня оприлюднили піврічний звіт ТСК з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями РФ проти журналістів та працівників медіа.
