У Верховній Раді 3 червня зареєстрували проєкт постанови № 15292 про піврічний звіт Тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка розслідує злочини, вчинені збройними формуваннями РФ проти журналістів та працівників медіа. Ініціаторкою подання є народна депутатка, голова комісії Євгенія Кравчук.

У проєкті пропонують узяти звіт до відома та оприлюднити його на офіційному сайті парламенту. Документ обсягом 43 сторінки охоплює період роботи комісії з 4 грудня 2025 до 4 червня 2026 року.

Що зробила комісія за пів року

ТСК провела комплекс заходів парламентського контролю для перевірки фактів злочинів РФ проти медійників та координувала роботу з правоохоронними органами, державними структурами, міжнародними й правозахисними організаціями.

Проведено відкриті та закриті засідання, виїзні засідання і міжвідомчі наради. Комісія заслухала представників Національної поліції, Офісу генерального прокурора, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, міжнародних журналістських і правозахисних організацій, регіональних медіа та журналістів, які постраждали внаслідок російської агресії.

Масштаби злочинів проти медіа

У звіті систематизовано дані про злочини РФ проти журналістів.

Серед них:

  • умисні вбивства;
  • поранення;
  • незаконне позбавлення волі;
  • катування;
  • викрадення;
  • насильницькі зникнення;
  • руйнування редакцій;
  • атаки на медіаінфраструктуру;
  • кібератаки;
  • інформаційний тиск;
  • переслідування журналістів;
  • квазіправове переслідування;
  • цифрові кампанії тиску.

Зокрема, у звіті використано дані Інституту масової інформації, згідно з якими від початку повномасштабного вторгнення РФ скоїла щонайменше 937 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.

Щонайменше 131 працівник медіа загинув унаслідок російської агресії: 

  • 15 журналістів загинули безпосередньо під час виконання професійних обов’язків; 
  • 14 працівників медіа стали цивільними жертвами російських обстрілів; 
  • 102 медійники загинули в лавах Сил оборони України.

Крім того, щонайменше 26 українських журналістів незаконно утримує РФ.

Нові загрози для журналістів

Комісія констатує зміну характеру небезпек. РФ системно застосовує проти журналістів у прифронтових районах:

  • FPV-дрони;
  • ударні безпілотники;
  • інші засоби дистанційного ураження.

Маркування “PRESS” більше не гарантує безпеки. ТСК наголошує, що журналісти фактично стали окремою категорією цивільних жертв війни, а гарантовано безпечного простору для їхньої роботи більше не існує. Комісія дійшла висновку, що наявні стандарти безпеки журналістів потребують перегляду. 

До базових нових безпекових стандартів мають належати: використання детекторів дронів; нові алгоритми пересування; адаптація захисних протоколів та додаткове навчання. Також комісія наголошує на перегляді: національних протоколів безпеки; міжнародних рекомендацій щодо роботи журналістів у зонах конфлікту; практичних стандартів захисту польових медійних команд.

Загроза зберігається:

  • на фронті – через артилерійські удари, снайперський вогонь і дрони;
  • на тимчасово окупованих територіях – через викрадення, катування і незаконне ув’язнення;
  • у тилу – через ракетні та дронові атаки по редакціях;
  • у цифровому просторі – через кампанії дезінформації, онлайн-переслідування та психологічний тиск.

Закриття медіа та атаки на редакції

Через війну щонайменше 337 українських медіа були змушені закритися або призупинити діяльність через: тимчасову окупацію, фінансові труднощі, руйнування, інтенсивні бойові дії.

Росія щонайменше 72 рази атакувала редакції українських медіа, внаслідок чого пошкоджено офіси 64 медіа у 12 регіонах України.

Основні рекомендації ТСК

За результатами роботи комісія пропонує:

1. Посилити безпеку журналістів

Ініціювати міжвідомче опрацювання оновлених стандартів безпеки для журналістів, які працюють у районах бойових дій, прифронтових регіонах, прикордонних громадах та інших зонах підвищеного ризику.

2. Захист від БпЛА та нових технологічних загроз

Запровадити сучасні технічні засоби безпеки:

  • системи раннього виявлення БпЛА;
  • детектори дронів;
  • спеціалізовані протоколи;
  • навчання журналістів.

Також – вивчити можливість використання спеціальних засобів протидії дроновим загрозам у межах законодавства.

3. Захист регіональних медіа

Розробити механізми цільової допомоги редакціям у прифронтових, прикордонних та деокупованих регіонах.

4. Захист цивільних журналістів

Посилити міжнародну адвокацію щодо:

  • незаконно утримуваних журналістів;
  • доступу міжнародних гуманітарних місій;
  • правового захисту цивільних журналістів;
  • міжнародного моніторингу місць утримання

5. Посилити міжвідомчу координацію

Забезпечити системну взаємодію між правоохоронними органами, Офісом генпрокурора, СБУ, омбудсманом, Координаційним штабом та міжнародними структурами.

Нагадаємо, за даними Інституту масової інформації, за чотири роки й три місяці великої війни РФ скоїла 950 злочинів проти медіа і журналістів в Україні. 

Як повідомляв ІМІ, 4 грудня 2025 року Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. Головою комісії обрано Євгенію Кравчук (депутатська фракція “Слуга народу”), а заступником голови комісії – народного депутата Ярослава Юрчишина (депутатська фракція “Голос”).

15 січня 2026 року комісія затвердила свій персональний склад експертної ради, до якої ввійшли представники ІМІ.