Ухвалення закону про наклеп може стати перешкодою для реалізації передбачених Конституцією України прав на свободу слова та свободу інформації. Про це заявив голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький, повідомляється на сайті НЕК.
Нагадаємо, Верховна Рада 18 вересня прийняла за основу законопроект № 11013, який встановлює кримінальну відповідальність за наклеп і образу честі і гідності. Згідно з законопроектом за наклеп пропонується карати штрафом в розмірі від 200 до 1500 неоподатковуваних мінімумів (від 3,4 тис. грн до 25,5 тис. грн), виправними роботами до 2 років, обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі до 3 років.
«На мою думку, запровадження такої новели у кримінальному законодавстві може призвести не те що до тотальної цензури, а до руйнування таких важливих конституційних принципів як свобода слова, свобода інформації, свобода творчого самовираження», – зазначив Костицький.
На його думку, проблеми, які нагромадились на сьогоднішній день в суспільстві і пов’язані із тим, що в інформаційному просторі продовжують з’являтись матеріали, які ображають честь і гідність людини або безпідставно звинувачують у скоєнні злочину, можна вирішувати через інститут цивільно-правової чи адміністративної відповідальності.
«Мені самому не раз “діставалося” від журналістів і можу сказати, що не завжди претензії ці були справедливі, а іноді навіть неправдиві. Разом з тим, кількість таких образливих публікацій не така значна, щоб мати образу і претензії до всього журналістського корпусу України», – зауважив він.
Костицький вважає, що з ухваленням цього закону НЕК може стати тим державним органом, який вимушено потрапить в число тих, хто буде брати участь у розгляді питань, пов’язаних з наклепом та образою в ЗМІ. «Адже у державі немає іншого органу, який би надав експертний висновок відповідно до Закону України „Про захист суспільної моралі" з проблем розповсюдження інформаційної продукції, яка сіє національну або релігійну ворожнечу, ображає і принижує гідність людини за національною, релігійною ознакою і душевними або фізичними вадами. І всі питання, пов’язані з поширенням українофобії, русофобії, антисемітизму та інших ксенофобських матеріалів і образ людини об’єктивно потраплять на розгляд Комісії», – зазначив він.
Тому він пропонує проведення двосторонніх переговорів між представниками законодавчої влади і журналістського корпусу: «Скажу відверто – мені б не хотілося залишитись на посаді голови Національної комісії до того часу, коли доведеться давати експертні висновки з приводу такої новели до кримінального законодавства. Тому я хочу запропонувати проведення двосторонніх переговорів між представниками законодавчої влади і журналістського корпусу, причому готовий брати участь в цих переговорах як член Національної спілки журналістів України на боці журналістської спільноти».
Він переконаний, що журналістський корпус України міг би забезпечити саморегулювання і для цього треба ще раз повернутись до питання про Етичний кодекс журналіста.