Голова НЕК пропонує журналістам і депутатам провести переговори про криміналізацію наклепу

Ухвалення закону про наклеп може стати перешкодою для реалізації передбачених Конституцією України прав на свободу слова та свободу інформації. Про це заявив голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький, повідомляється на сайті НЕК.

Нагадаємо, Верховна Рада 18 вересня прийняла за основу законопроект № 11013, який встановлює кримінальну відповідальність за наклеп і образу честі і гідності. Згідно з законопроектом за наклеп пропонується карати штрафом в розмірі від 200 до 1500 неоподатковуваних мінімумів (від 3,4 тис. грн до 25,5 тис. грн), виправними роботами до 2 років, обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі до 3 років.

«На мою думку, запровадження такої новели у кримінальному законодавстві може призвести не те що до тотальної цензури, а до руйнування таких важливих конституційних принципів як свобода слова, свобода інформації, свобода творчого самовираження», - зазначив Костицький.

На його думку, проблеми, які нагромадились на сьогоднішній день в суспільстві і пов'язані із тим, що в інформаційному просторі продовжують з'являтись матеріали, які ображають честь і гідність людини або безпідставно звинувачують у скоєнні злочину, можна вирішувати через інститут цивільно-правової чи адміністративної відповідальності.

«Мені самому не раз “діставалося” від журналістів і можу сказати, що не завжди претензії ці були справедливі, а іноді навіть неправдиві. Разом з тим, кількість таких образливих публікацій не така значна, щоб мати образу і претензії до всього журналістського корпусу України», - зауважив він.

Костицький вважає, що з ухваленням цього закону НЕК може стати тим державним органом, який вимушено потрапить в число тих, хто буде брати участь у розгляді питань, пов'язаних з наклепом та образою в ЗМІ. «Адже у державі немає іншого органу, який би надав експертний висновок відповідно до Закону України „Про захист суспільної моралі" з проблем розповсюдження інформаційної продукції, яка сіє національну або релігійну ворожнечу, ображає і принижує гідність людини за національною, релігійною ознакою і душевними або фізичними вадами. І всі питання, пов'язані з поширенням українофобії, русофобії, антисемітизму та інших ксенофобських матеріалів і образ людини об'єктивно потраплять на розгляд Комісії», - зазначив він.

Тому він пропонує проведення двосторонніх переговорів між представниками законодавчої влади і журналістського корпусу: «Скажу відверто - мені б не хотілося залишитись на посаді голови Національної комісії до того часу, коли доведеться давати експертні висновки з приводу такої новели до кримінального законодавства. Тому я хочу запропонувати проведення двосторонніх переговорів між представниками законодавчої влади і журналістського корпусу, причому готовий брати участь в цих переговорах як член Національної спілки журналістів України на боці журналістської спільноти».

Він переконаний, що журналістський корпус України міг би забезпечити саморегулювання і для цього треба ще раз повернутись до питання про Етичний кодекс журналіста.

«Телекритика»