Введення поняття "наклеп" в кримінальний закон в наших специфічних правосудних умовах небезпечно. Таку думку висловив лікар, член колегії Державної Пенітенціарної служби України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня" Семен Глузман в своєму блозі на сайті lb.ua.
На його думку, це небезпечно не тільки для журналістів, а й "для всіх нас, українських громадян, які мріють стати повноцінними європейцями". "Навіть радянські юристи таку небезпеку бачили, тож указали: «Распространение истинных, хотя и позорящих, сведений состава преступления не содержит» (Юридичний енциклопедичний словник, 1987 рік). А як тут визначити, що істинне, а що – вигадки? Пропонований закон об’єктивних норм не створює, отже, він – терористичний" — пише Глузман.
Семен Глузман згадує, як сам був звинувачений КДБ у наклепі: "Добре пам’ятаю, як слідчий КДБ пояснював мені, що мільйони сталінських безвинних смертей – мій наклеп (на радянський суспільний і державний лад). Що наклеп – вторгнення радянських танків в 1968 році в Чехословаччину. І закриті процеси над письменниками-дисидентами наклеп. А вже використання психіатрії для розправи над інакомислячими – зовсім підлий наклеп. Найдемократичніший у світі радянськи"й суд підтримав думку слідчого. Так я став повноцінним наклепником – особливо небезпечним державним злочинцем. Ні-ні, не політв’язням, бо таких в СРСР не було".
Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала у першому читанні за зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини. Згідно зі змінами до законодавства журналістів, а також інших громадян, що поширять інформацію, яку хтось розцінить як посягання на його честь і гідність, чекає покарання аж до обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.