ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Експерт ІМІ: "Висвітлюючи етнічні конфлікти, треба бути подвійно точним і емоційно нейтральним"

22.11.2016, 15:05

"Етнічна тематика для журналіста чи редактора є цікавою і важливою, проте вона вимагає виняткової уважності і точності, - заявив у рамках семінару з етнічної журналістики "Мова єдності та взаємоповаги" в Херсоні 19 листопада експерт ІМІ Роман Кабачій. - Висвітлюючи етнічні конфлікти, треба бути подвійно точним і емоційно нейтральним". 

Він навів приклади відомих за останній час тем, що стосувалися міжнаціональних стосунків, - перебування сирійських біженців у таборі під Яготином на Київщині, конфлікт між ромською громадою та болгарською більшістю у с. Лощинівка Одеської області, коли журналісти або ж допускалися мови ворожнечі ("Вони наступають. Зустрічайте - сирійські біженці переїжджають в Україну". "Невже з дня на день Україну накриє арабська навала?"), або ж допускалися неточностей та протиставлень (як зазначав правозахисник Максим Буткевич, ромська громада Лощинівки так само є місцевими жителями, тож коли ЗМІ писали про конфлікт між нею та "місцевою громадою", вони чинили неправильно).

Також Роман Кабачій нагадав про нещодавне рішення Незалежної медійної ради (НМР) за поданням херсонського відділення Меджлісу кримськотатарського народу з приводу висловлювань Сергія Осолодкіна у випуску авторської програми "Відкритий мікрофон", що транслювалася на радіо "АКС" о 14:00 25 квітня 2016 року. Зокрема, Осолодкін назвав "гістьми" кримських татар, що проживають у Новоолексіївці Генічеського р-ну, де також однією з регіональних мов є кримськотатарська: "Так, як поводять себе наші гості, то можна було б трішки ставитися з більшою повагою до господарів і питати, чи хочуть господарі мати все те, що пропонується...", - звучало в програмі. НМР однозначно визнала цей випадок прикладом мови ворожнечі. 

Експерт ІМІ наголосив також, що готуючись до написання репортажу про етнічну чи релігійну групу, меншину, поселення, варто пам'ятати кілька речей: 1) їхати до цієї групи підготовленим історично і культурно, не "наобум"; 2) не дискутувати з іншістю, не переконувати у власній рації, наше завдання - показати зріз цієї іншості; 3) не брати за чисту монету усе що буде почуте і записане - це лише думки та погляди конкретних людей.

Як приклад Роман Кабачій навів слова представника громади турків-месхетинців у Білозерському районі Херсонщини, почуті учасниками семінару того ж дня, мовляв, їхній народ мали переселити з Середньої Азії в опустілі села середньої смуги Росії, натомість кінцевою ланкою виявилася Україна: "Історія цього народу добре описана у вільних для доступу джерелах, і ці слова ви можете без проблем уточнити і перевірити".

Учасники семінару з громадою турків-месхетинців с. Миролюбівка Білозерського р-ну Херсонської області

Учасники семінару з громадою турків-месхетинців с. Миролюбівка Білозерського р-ну Херсонської обл. 

Як приклади дотримання стандарту точності представник ІМІ навів власне повне написання назви народу "турки-месхетинці", а не "турки", написання разом прикметника "кримськотатарський" тощо. 

Семінар "Мова єдності та взаємоповаги" (18-20 листопада 2016 р.) був організований Херсонським обласним відділенням Соціологічної асоціації України (голова Микола Гоманюк) у партнерстві з Благодійним фондом "Воля" (м. Умань, голова Анна Слуцька) за підтримки Посольства США в Україні. Семінар відбувався на базі Херсонського Кризового медіа-центру. 

ІМІ

Liked the article?
Help us be even more cool!