Дослідження: 60,5% учнів 5–9 класів стикалися з роз'єднавчою пропагандою

60,5% учнів 5–9 класів стикалися хоча б з одним повідомленням, яке роз'єднує суспільство, та були схильні погодитися з ним частіше, ніж ті респонденти, які не стикалися. Водночас 39,5% опитаних не стикалися з повідомленнями розбрату. 

Про це свідчать дані дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України. 

Дослідження провели, щоб дослідити вплив російської пропаганди розбрату на українських школярів, повідомляється на сайті Міністерства освіти та науки України.

“Головна мета дослідження – з’ясувати, чи стикається учнівство з деструктивними наративами, які є складником російської пропаганди та застосовуються в інформаційно-психологічних спецопераціях (ІПСО), що розколюють суспільство”, – зауважили в міністерстві.

Також дослідження допомогло виявити нові підстави для булінгу, які збігаються з російськими наративами розбрату. 

Більшість опитаних учнів не погоджувалася зі стереотипними твердженнями, які розпалюють ворожнечу, але частина респондентів підтримала деякі з них:

• 21,3% – погодилися, що “носіям певної мови не місце в Україні”;
• 19,9% – погодилися, що “українськомовні занадто агресивно нав'язують свою мову”;
• 19% – погодилися, що “справжній українець не залишиться в Україні, щоб не наражати сім’ю на небезпеку”;
• 18,8% – погодилися, що “представники деяких регіонів України поводяться неналежним чином”;
• 14,7% – погодилися, що “справжній українець не залишить Україну під час війни”;
• 7,7% – погодилися, що “представники деяких регіонів заслуговують на той негатив, що про них говорять”.

“Розглядаючи всі пропоновані негативні стереотипи, ми можемо стверджувати, що ті, хто чув повідомлення, що роз'єднують (суспільство), значно частіше схильні погоджуватися з цими стереотипами порівняно з тими, хто не чув”, – йдеться в дослідженні.

Дослідження також дало змогу більше дізнатися про вплив деструктивних наративів на приводи для булінгу в закладах освіти. Серед підстав для цькування, які збігаються з повідомленнями розбрату, найчастіше називали такі:

• 36,2% – спілкування російською;
• 34,1% – спілкування українською;
• 20,6% – досвід біженства;
• 18,0% – належність до певного регіону України;
• 18,7% – “батько не служить у ЗСУ”;
• 10,8% – “перебування під окупацією”.

Опитані підлітки найчастіше стикалися зі стереотипними висловлюваннями в соціальних мережах, як-от: 

• тіктоку або інстаграму – 39,0%; 
• під час пошуку інформації в інтернеті – 14,8%; 
• в ютубі – 14,2%;
• у чатах, форумах та онлайн-спільнотах – 14,1%; 
• у чатах онлайн-ігор – 7,2%.

Загальнонаціональне опитування “Булінг та толерантність у школах з 24 лютого 2022 року” проводилося з листопада 2023 до січня 2024 року. Воно охопило 14 728 респондентів віком від 9 до 16 років (5–9 класи) з 24 областей України та м. Києва (без урахування тимчасово окупованих територій). 

У зв'язку з різною залученістю учасників до опитування в різних регіонах для забезпечення репрезентативності даних було застосовано техніку “зважування” вибіркової сукупності, яка відповідає структурі населення України, за регіонами, типом населеного пункту та віком. Після “зважування” вибірка становить 5351 респондент.