ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected].ua

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Як перебудували свою роботу після 24 лютого топові харківські медіа

03.06.2022, 10:00

Станом на 23 травня російська армія зруйнувала в Харкові 3 482 будинки, зокрема 2 482 багатоквартирні будинки, 492 з них не підлягають відновленню. Крім того, постраждали 109 шкіл, 98 дитячих садків, 55 медустанов, 46 закладів культури, 14 вищих навчальних закладів, п'ять храмів та інші. Із 24 лютого до 24 травня в Харкові 545 разів звучав сигнал повітряної тривоги. Загалом тривога лунала понад 19,5 діб. 

У таких умовах працюють харківські журналісти й цілодобово інформують про події в місті та області. Представниця Інституту масової інформації в Харківській області поспілкувалася з редакторами й редакторками пʼяти найрейтинговіших видань: медіагрупи "Обʼєктив"057.uaKharkiv.TodayStatus Quo та Суспільне. Харків – і розпитала їх про те, як вони долають випробування повномасштабної війни.

Робота в "полях" і дистанційно

Безпека людей – пріоритет для абсолютно всіх опитаних редакторів. Медіаменеджери зазначають, що перші дні, коли співробітники рятувалися від обстрілів, були найважчими в роботі видань. І найголовнішим викликом стала оперативна перебудова роботи задля такого ж оперативного інформування читачів.  

"За годину після початку вторгнення кореспонденти "Суспільне. Харків" вийшли в національний ефір з першим прямим ввімкненням. І далі вмикалася протягом доби щогодини, інформуючи про те, що відбувається в місті, де шукати укриття. І це друга важлива зміна: всі кореспонденти Суспільного почали працювати наживо. Щодня по кілька разів вмикаючись у національні та регіональні ефіри, на радіо. Через поганий зв'язок, відсутність транспорту, небезпеку пересуватися містом узагалі кореспонденти акумулювали всю важливо інформацію та переповідали глядачам у прямих ввімкненнях", – розповідає головний редактор "Суспільне. Харків" Слава Мавричев.

Задля безпеки співробітників "Суспільне. Харків" почали працювати виключно дистанційно. Кожен зі свого укриття. Люди роз’їхалися різними районами, і редакція перетворилася з ньюзруму на мережу власкорів в усіх куточках Харкова. 

"Хто чує прильоти, у кого зникло світло – у чатах все збиралося до купи, доповнювалося коментарями відповідальних осіб і йшло в стрічку та в ефір. Не треба було гнати когось через пів міста задля того, щоб відписати історію чи відзняти наслідки влучання: у кожному районі був кореспондент, який відпрацьовував свій сектор", – продовжує Слава.

У "Суспільне. Харків" є розділи на тих, хто збирає інформацію та безпосередньо знімає,  і тих, хто це перепаковує для різних платформ. Зараз, за словами головного редактора, один кореспондент у полі за день може відпрацювати три-чотири матеріали. "Щоб потім самостійно перетворити це на репортажі окремо для ТБ, радіо, сайту, соцмереж, журналісту потрібно було б засісти за ноутбук ще на день-два. Якщо ж відвантажити це кільком редакторам – усі чотири матеріали вийдуть на всіх платформах того ж дня. І наступного ранку цей кореспондент знов збиратиме в полі ілюстрації наслідків російського вторгнення, свідчення жертв воєнних злочинів рф", – ділиться досвідом Слава.

Як результат згуртованої роботи – зростання в Telegram з 2 500 до понад 110 000 підписників. 

"24 лютого редакція Kharkiv Today прокинулася о п'ятій годині ранку. О шостій на сайті з’явився перший текст "Це війна. Путін вдерся до України", – згадує головна редакторка Kharkiv Today Юлія Агєєва. Підтримувати роботу видання в перші тижні допомагала відповідальність і взаємовиручка колег. 

"Журналістка, що мешкала на Північній Салтівці, за тиждень вирвалася з того пекла. Журналістка, яка жила в центрі міста, перший тиждень працювала майже цілодобово з бомбосховища. Коли побільшало обстрілів районів Холодної Гори та Сортировки, довелося виїхати за межі міста й іншим колегам. У межах міста залишаються наші "очі" – фотограф, який майже щодня фіксує руйнацію міста російською армією", – розповідає Юлія.

Наразі будівля редакції видання пошкоджена через обстріли. У березні хвилею від вибухів ракет у будівлі СБУ та УМВС вибило всі вікна, зірвало двері з петель. Кількома днями пізніше журналісти змогли вивезти вцілілу техніку. Тож продовжувати працювати можна лише дистанційно.

На дистанційний режим роботи перейшла й редакція Status Quo. З початком військових дій деякі співробітники видання змушені були виїхати за межі Харкова, але жоден не залишив Україну. 

"Ми продовжуємо працювати дистанційно і вести стрічку новин на сайті без вихідних. Алгоритм, механізми та інструменти дистанційної роботи були відпрацьовані в редакції за часів пандемії і карантину, технологічно цей процес був налагоджений", – розповідає головна редакторка видання Наталя Кобзар.

Вона не приховує, що трапляються певні організаційні складнощі, пов’язані з тимчасовою відсутністю світла або зв’язку в співробітників або неможливістю працювати через обстріли. Вона також занепокоєна емоційним станом співробітників.

Розподіл редакції на оперативників, що працюють у полі, та кістяк, що збирає й оформлює інформацію, – ефективний вихід із ситуації, коли сигнали повітряної тривоги й обстріли просто не дають можливості систематично і якісно висвітлювати події в Харкові. Такий принцип обрав і колектив 057.ua. За словами головного редактора видання Олега Скрипника, зараз оператор і головний редактор працюють з інших міст, а журналіст – безпосередньо в Харкові. 

Але дистанційка, на жаль, не рятує телеканали. Наразі немає ефірного мовлення медіагрупи "Обʼєктив". Головна редакторка Вікторія Анапольська пояснює це технічними та безпековими причинами, а також браком фінансування. 

"Редакцію мали скоротити,  в полі працюють два журналісти, ще четверо "тягнуть" сайт та соцмережі. Безумовно, роботу мали перебудувати. Деякі рубрики на сайті довелося закрити, також закрили проєкти телеканалу, які також дублювалися на сайті й у соцмережах. Це "Насправді", "Інформаційний вечір", – зазначає Вікторія.

Рекламний ринок, якого нема  

"Основна системна проблема полягає в тому, що єдине джерело фінансових надходжень, які забезпечують роботу сайту Status Quo (виплату заробітних плат, оренду, оплату хостингу тощо), – це надходження від реклами, які з початком війни фактично припинилися. Це унеможливлює фінансову підтримку співробітників, частина з яких до того ж стали вимушеними переселенцями, але продовжують працювати", – констатує Наталя Кобзар.

Про ту саму проблему говорять і Олег Скрипник, і Юлія Агєєва, і Вікторія Анапольська. 

Медіаменеджери бачать кілька виходів із ситуації. Перше – перебудова роботи з рекламодавцями. "Іде пошук нових клієнтів та рекламних форматів, ведеться робота з постійними рекламодавцями, які залишилися з нами, незважаючи на складні економічні умови. Окрім того, ми шукаємо нові джерела фінансування. Зокрема, на сайті з'явилася тизерна реклама, якої раніше не було і яку ми розглядаємо як тимчасовий захід, спричинений економічними труднощами", –  розповідає головна редакторка Status Quo.

Друге – це гранти. Редактор 057.ua Олег Скрипник розповів, що його редакція подала кілька заявок на грантову підтримку і має надію в такий спосіб виправити складну фінансову ситуацію.

Єдине видання з названих, якого не зачепила ця проблема, – "Суспільне. Харків". Воно фінансується державою, проте в різні роки редакція стикалася з низькими зарплатами, нестачею техніки тощо. Це, на думку Слави Мавричева, загартувало й підготувало харківську редакцію до роботи в екстремальних умовах. "Коли почалася війна, ми вже знали, як нам діяти, – і єдині з місцевих редакцій продовжили працювати в полі, не тільки не скоротивши, а, навпаки, щотижня збільшуючи кількість матеріалів", – з гордістю зазначає Слава.

Після перемоги 

Головні редактори зазначають, що перемогою вже зараз є ефективна робота їхніх редакцій, попри всі виклики, та зростання кількості підписників. На цьому неодноразово наголошував Слава Мавричев, який вивів соцмережі "Суспільне. Харків" у регіональні лідери за кількістю підписників, склавши конкуренцію навіть відомим харківським паблікам.

"За 90 днів російської навали ми пережили багато серйозних DDоS-атак з Азії, залишилися майже без рекламодавців, але кількість наших читачів збільшилася багатократно", – констатує Юлія Агєєва. Редакторці Kharkiv.Today складно говорити про перспективи, проте настрій у неї точно бойовий: "Головне – перемога!"

Стратегією розвитку своїх видань деякі медіаменеджери бачать і у відновленні напрацьованого до 24 лютого ресурсу. "Стратегія полягає в тому, щоб вижити в умовах війни й пов'язаних з цим економічних труднощах і водночас не втратити аудиторію та позиції в рейтингах", – розповідає Наталя Кобзар. 

Розширення штату планує Олег Скрипник й обіцяє, що концепція 057.ua не зміниться: українська мова, конструктивна критика влади після війни, допомога людям.

Редакторка "Обʼєктива" Вікторія Анапольська зазначає: "Дуже хочеться "зберегти" редакцію, "повернути в життя" новини "Об'єктива" та інші програми телеканалу, для цього потрібні кошти".

Так, війна – випробування для регіональних редакцій. Повна перебудова роботи редакцій, подекуди скорочення штату, втрата рекламного ринку, але лишається головне – довіра читачів. І тут не може бути компромісів, погоджуються абсолютно всі редактори. 

Liked the article?
Help us be even more cool!