ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Як онлайн-медіа пишуть про радикалів та екстремістів. Моніторингове дослідження

24.11.2020, 10:18

“Київські націоналісти влаштували акцію протесту проти ЛГБТ”, “Правий сектор” провів акцію під клінікою Пальчевського”, “Неонацистське угруповання хотіло вербувати людей в Україні”, “СБУ провела масові обшуки в “Нацкорпусі” й “Азові” – такі заголовки дедалі частіше з'являються в українських медіа. 

Мало скандалів, пов'язаних з діями екстремістів, російської пропаганди про нацистів, які захопили владу в Україні, – самі медіа суперечливо висвітлюють цю непросту тему. 

Експерти ІМІ вирішили розібратися, як і що пишуть українські популярні медіа  про екстремістські й радикальні організації та угруповання. 

До моніторингу ввійшли всі новини, які виходили на 20 популярних онлайн-медіа протягом жовтня 2020 року*.

Хто і як писав про екстремістські рухи 

За даними дослідження ІМІ, найбільше про екстремістські рухи писали на сайті 112.ua – 15% загальної кількості згадок у досліджуваних медіа. На другому місці – “Страна” (10%). На третьому виявились одразу декілька сайтів – TCH, “Українська правда” та НВ: по 7% загальної кількості згадок про радикалів у досліджуваних медіа. 

Найменше про радикалів та екстремістів писали на сайтах “Ліга” та “Дзеркало тижня” – по 1% загальної кількості згадок у досліджуваних медіа. Не було зафіксовано жодної згадки на сайті “Сегодня” в моніторинговий період*.

Дослідження показало, що 17% усіх згадок про екстремістів на радикалів у досліджуваних онлайн-медіа виявилися проросійськими маніпуляціями. 

Зокрема, на сайтах з проросійською риторикою 112.ua та “Страна” часто публікувалися матеріали про праворадикальні рухи в Україні з порушенням стандарту балансу та з емоційною лексикою.

Основні висновки дослідження:

  • У моніторинговий період лише в 73% новин, у яких згадувалися радикальні чи екстремістські угруповання, був дотриманий журналістський стандарт балансу думок та точок зору. Найчастіше цей стандарт порушували проросійські медіа, зокрема ретранслюючи матеріали / заяви від політичних сил, які вони обслуговують, або наративи російської / білоруської пропаганди. 
  • У 23% матеріалів були присутні ознаки мови ворожнечі.
  • Щодо геолокації, то 75% стосувалась українських екстремістів в Україні, відповідно 25% новин стосувались іноземних організацій та угруповань. 
  • У 81% матеріалів про екстремістів згадки стосувались угруповань загалом та в 19% – окремих осіб. 
  • Найчастіше в медіа згадувавсяНацкорпус” (31% усіх згадок протягом місяця), на другому місці – Кива і “Патріоти – За життя” (10%). На “Правий сектор” припало 4% всіх згадок про радикалів у медіа. 
  • Дослідження виявило, що медіа часто не ідентифікують радикальних організацій чи угруповань (а можливо, і плутають їх): щонайменше в третині випадків у медіа йшлося просто про “ультраправих”, “націоналістів”, “радикалів”. 
  • Щодо тем, у яких згадувалися радикали: на першому місці – кримінальна хроніка (28% загальної кількості матеріалів). У цій темі простежувалися п’ять основних інформаційних приводів: вибух біля офісу “Нацкорпусу”, кейс щодо “автобуса Киви”, масовий обшук “радикалів”, затримання іноземних неонацистів та смертельна різанина у Франції. 18% згадок припало на акції до Дня захисника Вітчизни. По 17% – на теми, пов'язані з правами людини, та на політику. 13% згадок про екстремістів та радикалів стосувалися міжнародних подій, і 7% припало на інші згадки. 
  • У 80% матеріалів згадки про екстремістів були прямими (головні герої публікацій). У 20% матеріалів журналісти про них згадували другорядно.

Силове крило ОПЗЖ та Нацкорпус

У серпні 2020 року на Харківщині представники “Нацкорпусу” напали на автобус, у якому перебували представники “Патріотів – За життя”.  

Відтоді українські інформагенції подавали фактажну інформацію з бекграундом та  інформацію щодо рішення суду.

Цю саму новину на “Гордоні” подано зі ствердженням Киви, що  нападниками були члени “Національного корпусу” і полку “Азов”, та водночас подано протилежну думку від “Азову” і “Нацкорпусу”, де вони спростовують свою участь. 

Активно порушував стандарт балансу і просував позицію Киви та “Патріотів – за життя” сайт 112.ua:

На сайті 112.ua вийшла новина з цитуванням заяви членів ОПЗЖ, що представники “Нацкорпусу” й “Азову” вчинили збройний напад на автобус із членами “Патріотів – за життя”. А також не забули нарікнути в бік президента Зеленського, що він неправий. З вуст ОПЗЖ лунають постійні згадки, що він “другий Порошенко, а то й гірше”.

Згодом на 112.ua підготували цілу серію матеріалів про праворадикалів устами членів партії ОПЗЖ та “експертів”. Більшість із них були опубліковані 1 та 2 жовтня (з різницею в кілька годин), слідом за новиною щодо арешту представників “Нацкорпусу”. Приміром, в ефір вмикали Іллю Киву та Олега Ширяєва, якого йменують як регіонального керівника руху “Патріоти – За життя”, а також члена ОПЗЖ Андрія Лесика. 

У всіх цих відео простежується одна і та сама риторика, що в Україні розгул “праворадикалів – бандитів, яких кришує влада”. Якщо немає здоров'я та енергії дивитися всі ці відео, то процитуємо Іллю Киву з одного відео щодо нападників на членів “Патріотів – за життя”:

“...Хорошо сформированные обученные террористические  бандформирования под руководством Билецкого [лідер “Нацкорпусу”], который находится под контролем власти, и эта история была заведомо ранее создана… для давления на оппозицию, на запугивание неудобных граждан, для государственной системы, это все было создано во времена Порошенко...” 

Аналогічні звинучення звучать з уст “ОПЗЖшників” на всіх відео. Здається, що всім текст писав один і той самий копірайтер. Навіть слова рядками не змінювали. 

Закріпити пройдені наративи взялися давно відомі обличчя – Олега Ширяєва та Олени Бондаренко – 27 жовтня, які пустили в ефірі дуже схожі спічі з різницею в три години.

Активно захищаючи “Патріотів – за життя”, 112.ua не розкриває детально, хто вони такі й куди саме їхали. Таке враження, що йдеться не про фактичне “силове крило” ОПЗЖ в Україні, а про артистів, які їхали на дитячий ранок. 

Проросійські сайти “Страна” та 112.ua також публікували інформацію щодо “масових обшуків” у “бандитов-радикалов”, причому з посиланням на Андрія Портнова і власні джерела в СБУ. Окрім цих двох сайтів, жодні українські медіа, які ввійшли до моніторингу, не публікували цієї інформації. 

Кримінальна хроніка 

Однією з топових тем, що стосувалися радикалів, був вибух гранати біля офісу “Нацкорпусу”. В цих новинах не було порушено балансу думок та точок зору, а також не було лексем, які б свідчили про мову ворожнечі.

Окрім локальних новин щодо криміналу, були згадки стосовно вербування українців до неонацистського руху.

І новини щодо вбивства вчителя історії від рук 18-річного юнака, якого медіа зараховують до радикальних ісламістів. З урахуванням цього більшість ЗМІ у своїх новинах використовували лексеми, які можна розцінити як мову ворожнечі.

День захисника Вітчизни

На матеріали про акції до Дня захисника Вітчизна (та Марш слави УПА) припало 18% загальної кількості новин, що стосувалися радикалів.

Окрім репортажів з Маршу на честь Дня захисника,  які публікували українські медіа:

– траплялися традиційні мочилова та емоційна лексика, оціночні судження від проросійських сайтів “Страна” та 112.ua.

Але цікаво, що навіть “Страна” визнала у своєму матеріалі, що, “несмотря на годы пропаганды, массовой популярностью (ультраправі. – Ред.) не пользуются”. (Після цих слів десь страшенно лютує Ілля Кива, який у кожному прайм-таймі медведчуківських каналів каже про страшну загрозу і розгул екстремізму в Україні.)

Права людини й ЛГБТ

Третьою за кількістю згадок про радикалів була тема права людини (17% загальної кількості матеріалів).

Інформаційним приводом стала ситуація з підсвічуванням ТРЦ “Гулівер”. На будівлі транслювали веселковий прапор, що спричинило протест з боку праворадикальних організацій. Згодом “КиївПрайд” організував акцію на підтримку видимості ЛГБТ, на якій також були присутні націоналістичні організації. 

Більшість досліджуваних медіа мали власних кореспондентів на місці. У таких новинах не було мови ворожнечі, а баланс думок був переважно дотриманий:

Тема ЛГБТ є чутливою, і нею досить багато маніпулюють. Тому до таких новин треба особливо уважно добирати слова, обов'язково подавати бекграунд, ставити баланс думок та уникати некоректної термінології або ж власних рефлексій. Дослідження ІМІ показало, що журналісти деяких видань, висвітлюючи ситуацію з підсвічуванням ТРЦ “Гулівер”, не подавали точки зору власне “КиївПрайду”, а давали слово лише праворадикалам і представникам торговельного центру. У зазначеному випадку це було порушенням стандарту балансу.

Окрім цього, на сайті УНІАН використовували некоректну термінологію щодо гомосексуальних людей: замість лексеми “гомосексуалізм” варто використовувати “гомосексуальність”. 

Але, ясна річ, поки українські медіа братимуть на себе сміливість використовувати некоректну термінологію, мову ворожнечі, писати новини не для легкого сприйняття подій, а трактуватимуть по-своєму, писатимуть заголовки “з ложкою лайна”, в демократичній Україні все ще пануватимуть нетерпимість до інакшості, до тих, хто не вписується в стереотипні скрєпи патріархату.

Політика й екстремізм із радикалами

Згадки про екстремістів також були присутні в новинах про політику (17% загальної кількості новин, що ввійшли до моніторингу). 

Член партії ОПЗЖ Ілля Кива разом зі своєю “персональною армією” “Патріоти – За життя” поклав квіти в київському парку Вічної Слави, де дякував “радянським солдатам”. 

Щоправда, у словах Киви не обійшлося без проросійських маніпуляцій та розподілу України на “западные части” та Україну (тобто всі інші регіони):

“Никогда мы не смиримся, никогда мы не поймем фашистскую идеологию, нацистскую идеологию, которая сегодня достаточно сильно укоренилась в западных частях Украины.

Це не поодинокі випадки, коли Ілля Кива спільно зі своїми колегами з ОПЗЖ всіляко намагається перетягнути покривало патріотизму на своїх молодиків з “Патріотів – за життя”. Ми вище наводили приклади маніпуляцій та наративів на проросійських сайтах щодо батлу, хто більший патріот: “ультраправі” чи “патріоти Киви”.

Тим часом Володимир Кацман, який у медведчуківських медіа фігурує то як політичний експерт, то як журналіст, робить закиди в бік модераторів а̶м̶е̶р̶и̶к̶а̶н̶с̶ь̶к̶о̶г̶о Фейсбуку. Вчергове розганяється мова ворожнечі та привертається увага до того, хто є “справжній патріот” в Україні. 

І про кучеряву кукурудзу

“В українському таборі виклали свастику з тіл дітей” (С) “Страна”). Спокійно, діти живі. Схоже, для співробітників “Страни” українське автоматично означає нацистське. Насправді табір дійсно належить праворадикалам, а не пересічним українцям, і, як ви можете здогатуватися, в матеріалі бракує достовірності, балансу та відділення фактів від коментарів. 

Принагідно експерти ІМІ хочуть нагадати, що щоквартально публікують рейтинг популярних всеукраїнських медіа щодо дотримання ними журналістських стандартів. Приміром, ті медіа, які належать проросійським політикам або розганяють напівправдиву або ж неперевірену інформацію, найчастіше мають найнижчий рейтинг. 

***

Незважаючи на перекоси в проросійських джерелах, проблеми з ідентифікацією та балансом, переважна більшість українських онлайн-медіа писали про представників екстремістських та радикальних угруповань досить стримано та збалансовано.

Основними темами, де згадувалися радикали, були конфліктні ситуації та кримінал. Значна частина таких новин була подана у вигляді репортажів чи переліку фактів з місця подій. 

Водночас експертам ІМІ бракувало балансу і коректної термінології не в разі висвітлення дій радикалів, а саме під час висвітлення прав ЛГБТ чи інших вразливих груп населення, щодо яких могла вживатися некоректна термінологія або журналісти могли “забути” висвітлити їхню думку. 

Водночас медіа, схоже, слабко розрізняють радикальні угруповання і не дуже розуміють сутність понять “екстремізм”, “радикалізм”, “нацизм”, “фашизм”, “неонацизм” тощо.  

* Дослідження контенту онлайн-медіа проводилося з 1 до 31 жовтня 2020 року включно в 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ. 

Методологія

У 2018 році український офіс правозахисної організації Freedom House опублікував звіт “Ультраправий екстремізм як загроза українській демократії”. В аналітиці йшлося про те, які в Україні організації та угруповання мають екстремістський характер за своєю поведінкою, чим це загрожує демократичній Україні. В’ячеслав Ліхачов, експерт у тематиці правих груп, перелічив кейси, де екстремістські групи загрожували та сіяли тривожність. У такий спосіб екстремістські групи намагалися всіляко нав’язувати свою думку та цінності українському суспільству. У тексті Freedom House перелічив екстремістські організації на загальнонаціональному рівні: ВО “Свобода”, “Національний корпус” та “Правий сектор”, а також до екстремістських угруповань зарахували: “Волонтерський Рух ОУН”, “Братство”, C14, “Карпатську Січ”, “Соціал-національну асамблею, УНА-УНСО, “Традицію і порядок”, “Реванш”, “Революційні праві сили”, “Катехон” та інші.

На основі даних цього дослідження, з допомогою АІ, з яким працюють експерти ІМІ, та окремих кастомізованих пошукових запитів Google Advanced Search витягнуто всі новини, які мали згадки про вищезгадані організації та угруповання, а також згадки про Іллю Киву та його організацію “Патріоти – За життя” й інші пов'язані згадки за ключовими словами. Моніторинг охопив 20 українських онлайн-медіа: “Українська правда”, “Страна”, “Корреспондент”, “24 канал”, РБК-Україна, “Обозреватель”, НВ, “Цензор”, ТСН, “Гордон”, “Політека”, УНІАН, “Ліга”, “Суспільне”, 112 канал, “Сегодня”, “Дзеркало тижня”, “Букви”, Укрінформ, Інтерфакс-Україна.

Період моніторингу: з 1 до 31 жовтня включно.

Загальна вибірка: 223 матеріали. 

У новинах досліджувалися: тематика,  згадка (пряма / непряма), персоніфікація (угрупування / персона окремо), геолокація новини (Україна / світ), баланс думок (дотримано / порушено), мова ворожнечі (є / немає) та, відповідно, назва угрупування / організації, про яку йшлося в новині.

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!