Новини під час війни. Аналіз стандартів онлайн-медіа в другому кварталі 2026 року

Поглибилася тенденція до зниження середнього рівня дотримання журналістських стандартів у медіа. Найбільших втрат зазнав показник відповідності стандарту відділення фактів від коментарів. З погляду балансу та достовірності медіа показали більшу стабільність. Водночас дедалі чіткіше виокремлюються групи медіа з кардинально різними підходами до якості контенту, а тому й показниками дотримання стандартів. Про це свідчать результати моніторингу* новин 25 популярних українських онлайн-медіа, проведеного Інститутом масової інформації проведеного у квітні 2026 року.

Стандарт балансу думок і точок зору – частка новин без порушень дещо зросла. Моніторинг зафіксував середній показник на рівні 97,7%. За результатами моніторингу ІМІ, в четвертому кварталі 2025 року він становив 97,5%. Мінімальні зміни, що дають підстави говорити про стабільність рівня дотримання стандарту балансу в новинах. Це може свідчити, що більшість українських онлайн-медіа продовжують уникати відвертої політичної заангажованості в щоденному новинному потоці. Втім, в окремих медіа незбалансовані матеріали мають системний характер, коли порушення виникають переважно через матеріали з ознаками замовності.

Стандарт достовірності – рівень дотримання дещо зріс. Середній показник дорівнює 95,1%, тоді як у четвертому кварталі 2025 року становив 94,1%. Але моніторинг далі фіксує узагальнені посилання на джерела або їхню повну відсутність. Найчастіше такі порушення трапляються в спортивних новинах, що помітно навіть у медіа з найвищим рівнем дотримання стандартів. Водночас частина редакцій продовжує системно публікувати матеріали, де походження інформації залишається незрозумілим. Особливо це стосується трафікового, розважального або утилітарного контенту, який маскується під новини.

Стандарт відділення фактів від коментарів – середній рівень дотримання продовжив падіння. Показник становить 83,6%, тоді як у четвертому кварталі 2025 року дорівнював 85%. Порушення стандарту відокремлення коментарів від фактів залишається головною проблемою українських онлайн-медіа та найбільше впливає на загальне зниження якості новин. Моніторинг зафіксував велику кількість емоційних заголовків, перебільшень, метафор, неатрибутованих оцінок та подання припущень і переконань як фактів. 

Що найбільше зашкодило якості новинних стрічок у квітні 2026 року 

Найбільше на падіння рівня дотримання журналістських стандартів у квітні 2026 року впливало порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Саме емоційні заголовки, перебільшення, драматизація та подання припущень як фактів стали наймасовішою проблемою новинних стрічок. У частини сайтів така практика видається вже не окремими помилками, а усвідомленим елементом редакційної політики формування трафікового контенту.

Водночас зростає зростає рівень засмічення новинних розділів утилітарним, розважальним та трафіковим контентом. У рубриках новин дедалі частіше з’являються рецепти, гороскопи, побутові поради, плітки, меми або псевдонаукові матеріали. Частина такого контенту не лише не відповідає журналістським стандартам, а й узагалі має слабкий зв’язок з функцією новин.

Моніторинг також показав, що для багатьох редакцій проблемою залишаються пресрелізи правоохоронних органів, які треба сприймати критично і доопрацьовувати ретельніше. Інакше в новинах порушується принцип презумпції невинуватості – версії слідства подаються ніби доведені судом факти. Такі приклади зафіксовано навіть у медіа з високим рівнем дотримання стандартів.

Збалансованості стрічок новин шкодять насамперед матеріали з ознаками замовності. Найчастіше це компліментарні новини про компанії, комерційні ініціативи або політичні меседжі без альтернативних позицій чи належного маркування як реклами. У частини медіа такі публікації залишаються поодинокими, але в окремих новинних стрічках вони вже стали помітною частиною контенту.

Найвищий рівень відповідності стандартам у новинах показують Суспільне, “Бабель”, “Еспресо”, Hromadske, LB.ua, “Українська правда”, “Слово і Діло”, LIGA.net, Укрінформ, ZN,ua та “Новинарня”. Помилки в новинах цих сайтів поодинокі й стосуються переважно браку джерел у спортивних новинах та недостатньої атрибуції в кримінальних, що може створювати хибне враження провини особи й порушує принцип презумпції невинуватості.

Найнижчий відсоток дотримання стандартів було зафіксовано на сайтах “Фокус”, УНІАН, ТСН і “Телеграф”. Ці сайти системно поширюють публікації з емоційно навантаженою лексикою, ненадійними або відсутніми джерелами, матеріали з ознаками джинси, а також велику кількість трафікового контенту, що суперечить функції розділів новин.

Онлайн-медіа з рівнем дотримання стандартів 95% і вище

Суспільне

Майже вся стрічка новин відповідає журналістським стандартам. Максимально можливого показника дотримання не вдалося досягти через незначні порушення стандарту достовірності в спортивних новинах. Для Суспільного цей стандарт мав би бути трохи вищим, у тексті варто було прямо дати посилання на офіційний рейтинг WTA / ATP або чітко зазначити дату рейтингового зрізу. 

• “Юлія Стародубцева спрогресувала на 36 позицій та оновила особистий рекорд у рейтингу WTA: усі зміни” (Суспільне)

Спортивні новини з незалінкованими джерелами становлять мінімальну частку розділу новин, але вони там з’являються регулярно.

Бабель

Розділ новин майже повністю відповідає стандартам. Але формулювання в окремих матеріалах містять незначні порушення.

• “Меланія Трамп неочікувано заперечила зв’язки з Епштейном та закликала Конгрес до розслідування” (Бабель): у заголовку видання дає оцінку “неочікувано”, яка не розкривається в тексті новини. Також видання пише, що вона заявила це “під час виступу у Білому домі 9 березня”. Але офіційна сторінка Білого дому датована April 9, 2026, тобто 9 квітня 2026 року, а не 9 березня. 
• “Вимагав $100 000 за демонтаж колії. Посадовцю “Укрзалізниці” оголосили підозру в хабарництві” (Бабель): у тексті майже немає авторських оцінок, але вжито слово “ділок”, а це вже оцінкова лексика. 

Еспресо

У майже повністю відповідний стандартам розіл новин видання також потрапив матеріал, де порушено принцип презумпції невинуватості й стандарту точності.

• “У Харкові чоловік вдарив ножем у живіт військового ТЦК, нападника затримали” (Еспресо): у заголовку вказано, що нападника затримали, але в тексті новини йдеться, що він утік. 
• “У Кривому Розі підліток створив програму для зламу поштоматів та викрав посилок на майже 500 тис. грн” (Еспресо): для кримінальної теми щодо неповнолітнього краще не подавати провину як встановлений факт до рішення суду й утриматися від категоричних заголовків.

Hromadske

Рубрика новин майже повністю відповідає стандартам, за винятком окремих випадків. Наприклад, не досить очевидного маркування партнерського PR-матеріалу:

• “Український маркетинг-форум зім’яв власні банери і пояснив чому” (Hromadske).

Такі порушення не є особливо грубими та системними, але все ж відділять зафіксований показник видання від повного дотримання стандартів у новинах.

LB.ua

За високого рівня відповідності розділу новин журналістським стандартам до стрічки все ж потрапили кілька публікацій, що не досить дотримуються презумпції невинуватості (відділення фактів від коментарів). 

• “Правоохоронці викрили схему розкрадання в “Укргазвидобуванні” (доповнено)” (LB.ua): заголовок звучить так, ніби факт розкрадання вже встановлено остаточно, в тексті новини написано обережніше. 

Як утекстах, так і в заголовках публікацій, що переповідають зміст пресрелізів правоохоронних структур, слід чітко наголошувати, що йдеться лише про ще не доведені підозри чи обвинувачення. Жодні твердження щодо провини особи не мають подаватися як доконаний факт, доки не буде ухвалено вирок суду. Якщо ж до такого матеріалу додати інформацію щодо справи, здобуту журналістами поза межами пресрелізу, йтиметься вже не тільки про дотримання професійних стандартів, а й про журналістський матеріал з доданою вартістю.

Слово і Діло

Видання дотримується високого рівня журналістських стандартів. Утім, під час моніторингу увагу експертів привернули ті самі кримінальні новини, що переписані з пресрелізів і не досить відокремлюють версії правоохоронців, тобто коментарі від доведених фактів.

• “Посадовця “Укрзалізниці” викрили на хабарі у $100 000” (Слово і Діло).
• “Збитки державі на 295 млн грн: в “Укргазвидобуванні” викрили масштабну корупційну схему” (Слово і Діло).

Так само фактом не можна вважати подію, про яку невідомо звідки дізналися медіа. Незначна кількість невідповідностей стандартам у новинах видання дозволяє припустити, що йдеться про помилки, які легко виправити.

LIGA.net

У розділ новин видання, який на високому рівні відповідає професійним стандартам, все ж потрапили окремі матеріали, що не досить відокремлюють коментарі від фактів. Не лише припущення правоохоронців, а й інші судження мають бути чітко атрибутовані.

• “Ганебний факт”. Працівника Укрзалізниці затримали за підозрою в хабарі $100 000″ (LIGA.net).
• “TikTok популяризує “Теорію семи друзів”, згідно з якою саме ці люди формують ваше коло спілкування” (LIGA.net).

Деякі бізнес-новини потребують грунтовнішого опрацювання:

• “Укрнафта почне продавати на АЗС готові страви. Меню розробив Клопотенко” (LIGA.net): фактично переказано повідомлення пресслужби “Укрнафти” без зовнішнього контексту, критичного погляду. Було б добре додавати до таких новин інформацію, чи є це типовим трендом для українських АЗС, як “Укрнафта” конкурує з іншими компаніями у food-to-go тощо.

Укрінформ

Дотримання журналістських стандартів у новинах видання залишається на високому рівні. Водночас окремі матеріали не відповідають стандарту відділення фактів від коментарів через спроби емоційно підсилити заголовки перебільшеннями та метафорами.

• “Тріумф української культури в Канаді: хор Axios здобув престижну нагороду Juno Awards 2026” (Укрінформ).
• “Духовне єднання в Угорщині: у місті Шарвар вперше провели Великодню службу українською мовою” (Укрінформ).
• “Українські грації здобули дві медалі на Гран-прі у Франції” (Укрінформ).

Крім того, окремі публікації в розділі новин видання порушують стандарт балансу, оскільки поширюють політичні меседжі, але не містять альтернативних думок чи точок зору.

• “Після ухвалення змін до Податкового кодексу у “клубі білого бізнесу” побільшало компаній – Гетманцев” (Укрінформ)

Українська правда

Видання традиційно дотримується високого рівня журналістських стандартів. На якість розділу новин найнегативніше впливають новини з інших сайтів, що входять до медіагрупи УП. У партнерських редакціях забувають назвати джерела інформації, чим порушують стандарт достовірності, а також вживають емоційну лексику в новинах, що не відповідає стандарту відокремлення фактів від коментарів.

• “Світоліна залишилася 7-ю, Стародубцева встановила особистий рекорд в оновленому рейтингу WTA” (Українська правда).

• “Надія Китаю Сіньбо шокував сенчурі-брейками в грі з Бойком” (Українська правда).
• “Драма у зірковому гнізді: Одарка розбила пару лелек, які оселилися в її помешканні” (Українська правда).

Наразі такі матеріали становлять невелику частку, але вони помітно відрізняються від іншого наповнення розділу новин і розмивають його інформативність.

ZN.UA

Рівень дотримання стандартів у новинах залишається високим. Водночас окремі матеріали не відповідають вимогам до відділення фактів від коментарів. 

• “Ухилянтам це не сподобається, але не можна паразитувати вічно: Решетилова про встановлення термінів служби” (ZN.UA): це найемоційніша цитата з матеріалу, який містить багато сенсів. Слова “ухилянти” й “паразитувати” є не нейтральними й можуть посилювати поляризацію. 
• “Комітет ВР підтримав підвищення податків українцям, щоб полегшити собі фінансовий моніторинг” (ZN.UA): матеріал не містить відповіді жодної зі сторін, яких прямо або непрямо звинувачують. Це особливо важливо, бо матеріал фактично натякає на політичний торг, про податки для громадян в обмін на послаблення контролю для депутатів. Такий закид потребує чіткішого відділення фактів від коментарів. 

Крім того, зафіксовано порушення стандарту достовірності. У спортивних новинах також мають бути названі джерела інформації. 

• “Атлетіко” перервав одну з найдовших серій в історії футболу” (ZN.UA).

Спортивні новини без лінків і згадок про джерела є типовою проблемою навіть якісних медіа. Так само як і прагнення зробити заголовок емоційнішим або різкішим за зміст самої новини.

Новинарня

Розділ новин видання зберігає високий рівень дотримання журналістських стандартів. Але в окремих випадках бажання привернути увагу аудиторії призвело до порушення стандарту відділення фактів від коментарів (і презумпції невинуватості).

• “Робот з кулеметом взяв у полон росіян і допоміг звільнити село на Запоріжжі. ВІДЕО” (Новинарня): радше цікавий рекрутинговий сторітелінг, ніж новина (“перелякані росіяни”, “шматок заліза з кулеметом”, “бояться більше, ніж чорт ладану”, “сміються бійці”). Робот був одним з інструментів операції, але село звільняли штурмовики. 
• “У Харкові затримали чоловіка, який ударив ножем військового ТЦК” (Новинарня).
• “Разом зі $100 тисячами за демонтаж колії отримав підозру: на хабарі затримали посадовця “Укрзалізниці” (Новинарня).

Медіа з рівнем дотримання стандартів 90% і вище

Рубрика

Видання тримає відносно високий рівень журналістських стандартів у новинах. Водночас окремі заголовки емоційно підсилені узагальненнями.

• “Кияни чекають на звіт міського голови” (Рубрика): тема суспільно важлива, але за стандартами є проблеми з балансом, відокремленням факту від адвокації. Було б добре, аби редакція звернулася по коментар до міського голови, до якого в новині висувається претензія.

Інші новини видаються черговим нагадуванням про те, що пресрелізи варто опрацьовувати ретельніше й з урахуванням того, що вони далеко не завжди є істиною.

• “Підсилення науки в Україні: професори найкращих університетів Британії викладатимуть у 10 українських ЗВО” (Рубрика).
• “Схема з об’їздом і списанням: посадовця “Укрзалізниці” затримали за підозрою в хабарі на $100 тисяч” (Рубрика).
• “На Закарпатті планують запустити першу чергу одного із найбільших в Європі заводів із виробництва фармапродуктів та імунобіологічних препаратів” (Рубрика).

Також у розділі новин видання зафіксовано свідчення того, що недоопрацьовані пресрелізи порушують стандарт балансу. 

• “Стартував відбір на Алею громадських організацій у межах фестивалю Faine Misto 2026” (Рубрика).

Цензор.НЕТ

Видання підвищило свій рівень стандартів у новинах після певного просідання наприкінці 2025 року. Водночас далі окремі новини не відповідають стандарту достовірності. Порушення в новинах на різні теми відбувається в один типовий спосіб – узагальнене посилання на джерело. 

• “Путін ще не ухвалював жодних рішень про Великоднє перемир’я, – Пєсков” (Цензор.НЕТ).
• “Троє бійців 82-ї ОДШБр зачистили окопи та чотири бліндажі окупантів і закріпилися на позиції” (Цензор.НЕТ).

Медіа з рівнем дотримання стандартів понад 80%

NV

Переважна більшість матеріалів у новинному розділі відповідає професійним стандартам журналістики: редакція загалом дотримується вимог до достовірності, точності та відокремлення фактів від оцінок. Водночас окремі заголовки демонструють прагнення посилити емоційне сприйняття матеріалів за допомогою образних або оцінних формулювань. За умови стриманішої заголовкової політики, зокрема уникнення сильно емоційно заряджених оцінних слів (“прорив”) без чіткої атрибуції до джерела чи експертної оцінки, редакція могла б претендувати на значно вищу категорію відповідності стандартам. 

• “Це прорив. В Україні створили систему, яка бачить дрони раніше за радари” (NV).
• “Прорив у очищенні води. Новий фільтр видаляє 98% вічних хімікатів” (NV).

Інтерфакс-Україна

Переважна більшість новин видання відповідає стандартам. Низка публікацій про бізнес є, по суті, пресрелізами компаній практично без журналістського опрацювання і порушують стандарт балансу думок і точок зору.

• “Ліси України” у квітні відновлять будівництво 25 доріг, що дасть змогу знизити собівартість заготівлі на 20%” (Інтерфакс-Україна).
• “Компанії SCM Ахметова у 2025р збільшили капітальні інвестиції на 57,9% та податкові платежі на 26%” (Інтерфакс-Україна).
• “Приватний виш медичної групи ADONIS розпочав набір в інтернатуру” (Інтерфакс-Україна).

На додачу кримінальні новини на базі пресрелізів порушують принцип презумпції невинуватості та стандарт відокремлення коментарів від фактів.

• “Судитимуть екскерівника міграційної служби Хмельниччини, який приховав активи на понад 30 млн грн” (Інтерфакс-Україна).
• “У Києві незаконно привласнили квартиру, де жив академік Шалімов, житло арештовано” (Інтерфакс-Україна).

Гордон

Переважна більшість рубрики новин відповідає стандартам, але було виявлено матеріали з ознаками замовності, зокрема порушенням стандарту балансу.

• “Метінвест” поширює на три міста унікальну програму хібукі-терапії для дітей” (Гордон).
• “Українська команда” передала бійцям 72-ї ОМБр партію дронів і генератори” (Гордон).
• “Через механізм СВАМ Україна вже втрачає європейський ринок, уряд має відреагувати – Ferrexpo” (Гордон).

Крім того, низка публікацій містить неатрибутовані оцінні судження та емоційну лексику, тобто порушують стандарт відокремлення коментарів від фактів.

• “У гнізді лелеки Грицька – така драма, що “Netflix нервово курить”. Що відбувається?” (Гордон).
• “Так тупорило, ніби спеціально”. Поклонська і Собчак грандіозно зганьбилися – меми розривають мережу” (Гордон).

Кореспондент.net

Попри те що переважна більшість новин видання відповідає стандартам, низка публікацій у рубриці не дозволяє говорити про її високу якість. Неатрибутовані припущення разом з оціночними судженнями присутні в помітній кількості матеріалів.

• “Викрито масштабну схему в Укргазвидобуванні” (Кореспондент.net).
• “Слава Дьомін розкрив свої доходи та несподівані джерела заробітку” (Кореспондент.net).
• “На рівні Мессі: ветеран Баварії вразив досягненням” (Кореспондент.net).

Крім того, кілька матеріалів у вибірці з узагальнювальними чи неназваними джерелами порушують стандарт достовірності.

• “У РФ заявили, що запобігли замаху на високопоставленого чиновника” (Кореспондент.net).
• “Українці в оновленому рейтингу WBO: головні зміни” (Кореспондент.net).

Медіа з рівнем дотримання стандартів понад 60%

Новини.Live

У розділі новин сайту відповідних стандартам публікацій більше, ніж невідповідних. Стандарт відокремлення коментарів від фактів порушує низка невідповідних за жанром публікацій, а також матеріали з оціночними заголовками.

• “Пального вистачить: чому Україна уникне кризи у квітні “(Новини.Live).
• “Ноутбук постійно на зарядці: як це впливає на батарею” (Новини.Live).

Крім того, моніторинг зафіксував матеріали з ознаками замовності, що порушують стандарт балансу, а також новини, невідповідні стандарту достовірності.

• “Фінансова допомога від WFP: в яких регіонах діє програма” (Новини.Live).
• “Допомога у 10 800 грн: де отримають люди з інвалідністю І-ІІ групи” (Новини.Live).
• “Нардепи досягли домовленості щодо трьох ключових податкових проєктів” (Новини.Live).

Загалом картина дотримання журналістських стандартів у новинному розділі сайту видається наслідком певної невизначеності редакційної політики. Здається, редакція вагається у виборі між якісною журналістикою та агрегованими СЕО-новинами. 

РБК-Україна

Моніторинг сайту зафіксував падіння рівня дотримання професійних стандартів у новинах. Значна кількість публікацій у новинній рубриці містить емоційну лексику та подає оцінки, переконання окремих осіб як фактичні твердження. Такі матеріали порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів. 

• “Тристоронні переговори з РФ відкладено: Зеленський назвав несподівану причину” (РБК-Україна).
• “Град каміння та розбите скло: як фанати “Барселони” зустрічали “Атлетіко” перед грою ЛЧ (шокуюче відео)” (РБК-Україна).
• “Чистий четвер 2026: ПЦУ пояснила, що робити сьогодні обов’язково і чого насправді не можна” (РБК-Україна).

Частина публікацій у розділі новин узагалі не є новими тому на додачу до стандарту відокремлення фактів від коментарів порушують і стандарт достовірності. 

• “Що одягнути на Великдень 2026: 5 образів, які виглядають дорого і доречно” (РБК-Україна).
• “Чистота і затишок гарантовані: ці знаки Зодіаку – ідеальні господині” (РБК-Україна).

Матеріали з ознаками замовності від’ємно вплинули на рівень дотримання стандарту балансу.

• “В Україні може зірватися підготовка до зими: експерт озвучив передумови” (РБК-Україна).
• “Разом до Європи: “Інтерпайп” спільно з IT-Enterprise синхронізував офіси в єдиний цифровий простір” (РБК-Україна).

24 канал

Порушення стандарту відділення фактів від коментарів є домінівною причиною низького рівня дотримання журналістських стандартів у новинах сайту. Неатрибутовані висновки та припущення, а також емоційно забарвлена лексика залишаються складовими багатьох новин усього тематичного спектра.

• “Справа не лише в Орбані: Угорщина може так і не отримати 17 мільярдів від ЄС” (24 канал).
• “Паливний кешбек у травні: чи продовжить уряд виплати для водіїв після 1 числа” (24 канал).
• “Відкриття року: найстаріший на планеті восьминіг виявився іншою істотою” (24 канал).

Не покращують ситуації матеріали з ознаками замовності та порушенням стандарту балансу думок і точок зору.

• “Відома ведуча назвала українську зірку, яку вважає найтоксичнішою: “З нею непросто” (24 канал).
• “Пальне з полів: як ріпак може зменшити залежність України від імпорту енергоносіїв” (24 канал).

З огляду на те що абсолютна більшість порушень журналістських стандартів у новинах сайту є однотипними й повторюється рік у рік, логічно припустити, що такою є усвідомлена політика редакції.

Медіа з рівнем дотримання стандартів понад 50%

OBOZ.UA

Більша половина матеріалів у стрічці новин видання відповідає професійним стандартам журналістики. Головна особливість порушень на сайті пов’язана зі стандартом відокремлення фактів від коментарів і емоційно забарвленою лексикою.

• “40 тисяч дітей-переселенців не ходять до шкіл через булінг”. Чому мережу обурила заява Іванни Коберник про Львів та яка ситуація насправді” (OBOZ.UA).
• “Могло бути багато жертв: СБУ затримала агента ФСБ, який готував теракт у Хмельницькому. Фото” (OBOZ.UA). 

Крім того, розділ новин перевантажений тарфіковим утилітарним контентом.

• “Шкарпетки будуть як нові: чим випрати, щоб повернути їм білосніжність” (OBOZ.UA).

На додачу зафіксовано недостовірні матеріали з узагальненими посиланнями на джерела.

• “Їх вбила Росія: з’явилось фото жінки і дитини, які загинули в Одесі внаслідок російської атаки” (OBOZ.UA).

Фокус

Сайт продовжує тогорічну тенденцію до падіння рівня дотримання стандартів. У розділі новин кількість невідповідних публікацій майже дорівнює кількості відповідних. Найчастіше порушено стандарт відділення фактів від коментарів: значна частина публікацій має заголовки, що подають припущення як факти. 

• “У Києві незаконно привласнили і продали квартиру легендарного хірурга Шалімова” (Фокус).
• “Понад 30 років тому “проповідник науки” передбачив тривожне майбутнє США: воно актуальне як ніколи” (Фокус).
• “Стіни Помпей розкрили ще один секрет: знахідки підтверджують існування таємничої зброї (фото)” (Фокус).

Водночас низка публікацій у розділі новин не тільки не відокремлює коментарів від фактів, а й не відповідає стандарту достовірності, серед них навіть кулінарні рецепти.

• “Пенсія у 50 – не для всіх: юристка пояснила актуальні правила виходу на пенсію 2026 року” (Фокус).
• “Пальчики оближеш: 6 рецептів смачних сирних пасок без випічки” (Фокус).

Крім того, серед новин розміщено матеріали з порушенням балансу та ознаками замовності.

• “Компанії Ахметова за рік збільшили податкові платежі на 26% – до 94 млрд грн” (Фокус).

У підсумку розділ новин сайту має вигляд розважального порталу для старшої аудиторії, що вочевидь є реалізацією усвідомленої політики, але суперечить заявленій функції розділу.

УНІАН

Після певного відновлення рівня дотримання журналістських стандартів у новинах, що відбувалося протягом 2024–2025 років, у 2026-му медіа показує стрімке падіння цього показника. Велика кількість емоційних заголовків порушує стандарт відокремлення коментарів від фактів.

• “Росія нищівно атакувала енергетику України: жителі п’яти областей без світла” (УНІАН).
• “Заморозки та мокрий сніг атакують Україну вже незабаром, – синоптик” (УНІАН).
• “Ціни на капусту летять у прірву: фермери поспішають позбутися овочу” (УНІАН).

Низка матеріалів порушує водночас як стандарт відокремлення фактів від коментарів, так і стандарт достовірності.

• “Відразу на 10 років молодше і “осина” талія: як жінкам 50+ обирати джинси” (УНІАН).

Також серед новин зафіксовано матеріали з ознаками замовності та порушенням станларту балансу.

• “SCM Ахметова збільшила податкові платежі на 26% у 2025 році до 94 мільярдів гривень” (УНІАН).

Медіа з рівнем дотримання стандартів менш ніж 50%

ТСН

Рівень дотримання журналістських стандартів у новинах сайту й надалі падає. Особливістю стрічки новин сайту є нагнітання та драматизація, тобто оцінки та припущення посилено емоційною лексикою. 

• “Бюджет Росії тріщить по швах: доходи від нафти обвалилися на трильйони” (ТСН).
• “Пекін зберігає таємницю щодо перемир’я США з Іраном: загадкова заява КНР” (ТСН).
• “У п’яти областях України зникло світло: де ситуація найгірша” (ТСН).
• “У синьому пальті та з блакитною хусткою на шиї: скромна дочка принцеси Маргарет – Сара Чатто – на великодній службі” (ТСН).

До того ж частина публікацій є недостовірними, оскільки їм бракує посилань на джерела. 

• “У трамваї в Києві перевозили труну: що відомо” (ТСН).
• “У Кремлі відповіли, чи буде перемир’я на Великдень” (ТСН).

“Глянцевий”, інший розважальний та утилітарний контент має бути чітко відокремлений від новин, а новини повинні відповідати професійним стандартам.

Телеграф

Рівень дотримання журналістських стандартів продовжує своє стрімке падіння до рівня повного занепаду. У розділі новин сайту новини перебувають у тотальній меншості й лише подекуди з’являються поміж публікацій, сумнівних з погляду жанру і суспільного значення. Частина такого контенту має дещо більшу подібність до новин, але разом з нею ознаки замовності.  

• “Талісман Ахметов та невдале пророцтво: найкращі меми та жарти про матч “Шахтар” – АЗ” (Телеграф).
• “Не для краси: чоловік Полякової Вадік зізнався, чому носить шапку (відео)” (Телеграф).
• “У “АТБ” обвал цін на популярну каву: можна зекономити майже 300 гривень на упаковці” (Телеграф).
• “Алкогольний магнат Черняк має унікальну колекцію годинників. Яка їхня вартість (фото)” (Телеграф).
• “Посівний календар на квітень 2026: найсприятливіші дні для посіву рослин у відкритий ґрунт” (Телеграф).
• “Гаманець на замок: цим трьом знакам китайського гороскопу доведеться економити до кінця квітня” (Телеграф).

У такий спосіб медіа перетворилося на трафіковий агрегатор, куди під виглядом новин можна злити будь що і впливати на політичний, моральний, споживацький, будь-який вибір аудиторії. Це зрощує середовище і для поширення деструктивних та ворожих наративів у й без того пошкодженого війною інформаційного поля України. Тим часом та незначна частка відповідних журналістським стандартам матеріалів, що все ж присутня на сайті, лише прикриває редакцію та легітимізує її політику.

Трафік, що шкодить журналістиці

Результати моніторингу квітня 2026 року свідчать про подальше поглиблення розриву між різними групами українських онлайн-медіа. Частина редакцій навіть в умовах війни та постійного інформаційного навантаження продовжує підтримувати високий рівень журналістських стандартів і доводить, що якісні новини залишаються можливими.

Водночас інша частина медіа дедалі помітніше відходить від самої логіки та функції інформаційної журналістики. Поруч із новинами про війну, політику чи суспільно важливі події масово з’являються рецепти, гороскопи, меми, плітки, псевдонаукові тексти та інший утилітарний або розважальний контент. Крім того, емоційне подання, драматизація, клікбейт, метафоричні заголовки та подання припущень і переконань як фактів стали звичними для значної частини новинних стрічок. 

У результаті ринок онлайн-медіа дедалі чіткіше розшаровується на тих, хто намагається зберігати журналістику, і редакції, які знищують її трафіковим контентом. Адже рубрики новин повинні інформувати аудиторію про суспільно важливі події на основі перевірених фактів.

***

*До моніторингової вибірки потрапило 25 популярних онлайн-медіа України: “Бабель”, Hromadske, Суспільне, “Рубрика”, “Слово і діло”, “Новинарня”, ZN.UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, LIGA.net, NV, LB.ua, “Цензор.НЕТ”, “Гордон”, Інтерфакс-Україна, Новини.Live, “Кореспондент.net”, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, ТСН, OBOZ.UA, “Телеграф”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 50 матеріалів, які вийшли в стрічках новин кожного видання після 10:00 6 та 9 квітня 2025 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).