Методологія моніторингу професійних стандартів журналістики

Аналіз новин на предмет дотримання в них трьох журналістських стандартів – достовірності, балансу та відокремлення фактів від коментарів.

Моніторинг проходить хвилями — одна хвиля протягом тижня раз на квартал.

Аналіз проводиться в онлайн — ЗМІ, що є лідерами за кількістю відвідувачів, та що є підписантами Меморандуму "Медіа за усвідомлений вибір".

Перший етап. Визначити кількість матеріалів, написаних без порушення професійних стандартів. Згідно з цими результатами і формується рейтинг.

Другий етап. Визначити кількість матеріалів, у яких порушено стандарт балансу думок, точок зору.

Стандарт балансу думок, точок зору

Баланс думок, точок зору: цей стандарт забезпечує всебічність та безсторонність висвітлення події. Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. Водночас сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

В інтернет-ЗМІ протилежний погляд допускається подавати не в тій же новині, а протягом 12 годин після оприлюднення новини з точкою зору однієї зі сторін конфлікту, але ця новина має бути з гіперпосиланням на першу новину. Також баланс в онлайн-ЗМІ має бути не лише в кожному окремому матеріалі, але й у рівній представленості різних сторін на стрічці новин загалом.

Для інтернет-ЗМІ: новину про конфлікт потрібно оприлюднювати відразу після того, як журналіст звернувся за коментарем до іншої сторони конфлікту. Якщо інша сторона відмовилася коментувати, потрібно про це зазначити окремо. Якщо коментаря своєчасно не отримано, є небезпека отримати звинувачення з боку іншої сторони в упередженому ставленні ЗМІ.

Журналіст також має оцінити рівень легітимності людини, що представляє протилежну точку зору. Особливо це стосується колективних конфліктів, де важливо визначити, чи може ця людина представляти всю групу осіб. Крім того, рівень представництва різних сторін має бути приблизно однаковим.

Баланс думок в інтернет-ЗМІ може бути досягнутий і ретельним бек-граундом, у якому будуть гіперпосилання на інші матеріали щодо цієї теми.

Маркери порушення стандарту балансу думок, точок зору:

1. Не представлені одна або кілька сторін конфлікту.
2. Різні сторони конфлікту представлені непропорційно як у смисловому, так і в кількісному показниках.
3. Представлені всі сторони конфлікту, проте одна зі сторін маргіналізується, цитати вириваються з контексту або не стосуються суті конфлікту.
4. Експертна оцінка є заангажованою, експерт пов'язаний зі стороною конфлікту, всі опитані експерти просувають одну точку зору.
5. Різний рівень представництва сторін (наприклад, з одного боку — експерти з медицини, з іншого — перехожі з вулиці, яких просто опитали «для балансу»).

Третій етап. Визначити кількість матеріалів, у яких порушено стандарт достовірності.

Достовірність — кожен факт, що подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації.

Недостатньо надійними джерелами інформації є соціальні мережі та групи в них. Припустимим є використання верифікованих акаунтів у соцмережах (представництв державних органів тощо) або публічних осіб як джерел інформації за умови високої суспільної важливості матеріалу та впевненості у справжності акаунта.

Не варто довіряти джерелу, яке себе скомпрометувало, тобто неодноразово оприлюднювало неправдиву чи неточну інформацію, або в новинах якого наявні маніпуляції.

Анонімним джерело може бути в разі, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Слід уникати опори на єдине джерело, особливо якщо йдеться про допис у соцмережі. Якщо ж спиратися доводиться на єдине джерело, то воно має бути відкритим і чітко ідентифікованим.

Під час посилання на дослідження, необхідно вказувати, хто, де та коли його провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати число вибірки та максимально припустиму похибку.

Якщо ж ви берете новину з іншого ЗМІ, то варто перейти на першоджерело й переконатися в  його достовірності, а також упевнитись, що в новині нічого не змінено. 

Перевірка джерел інформації є одним з першочергових завдань журналіста.

Маркери порушення стандарту достовірності:

1. Джерело інформації не вказане або недостатньо ідентифіковане.
2. Джерело інформації не раз себе компрометувало наданням неправдивої інформації, поширенням фейків, маніпуляціями.
3. Єдиним джерелом інформації є сторінка в соціальній мережі маловідомої людини. 
4. Джерелом інформації є група в соціальній мережі.
5. Анонімне джерело інформації, якщо суспільна значущість новини є низькою або ж оприлюднення джерела не може йому зашкодити.
6. Посилання на невказаного очевидця події.
7. Посилання на невказаних експертів, журналістів, вживання в якості джерела висловів «у Кабміні кажуть», «британські вчені вважають» тощо.
8. Під час посилання на дослідження не вказано, хто, де та коли його провів, а в соціологічному опитуванні не вказано числа вибірки та максимально припустимої похибки.

Четвертий етап. Визначити кількість матеріалів, у яких порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Відокремлення фактів від коментарів: журналіст має бути максимально незаангажований. Усі коментарі власне журналіста мають бути чітко відокремленні від фактів та коментарів експертів. У новині є неприпустимими оціночні судження. Кожна висловлена думка повинна мати конкретного автора.

Маркери порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

1. Думка журналіста чи експерта не виділяється і подається як факт.
2. Присутні оціночні судження.
3. Вживання в новині яскраво забарвлених слів, епітетів, таких як «скандальний», «найкращий» тощо.
4. Заголовок містить оціночне судження і не відповідає суті новини.

Результати дослідження подаються у відсотках.

Моніторинг проводять експерти ІМІ за підтримки "Інтерньюз Нетворк".