Як медіабази ІМІ підтримували журналістів у березні: навчання, обладнання, спільноти

Ілюстрація ІМІ

У березні, попри все ще відчутні складнощі з фінансуванням, усі медіабази ІМІ продовжили свою роботу. Ми провели 11 навчальних заходів, які відвідали 162 учасники. Подання на гранти, створення спільноти читачів, етичне спілкування з ветеранами й військовими – ось лише кілька тем, які зачепили цього місяця. 88 разів журналісти скористалися коворкінгами медіабаз для роботи під час відключень енергії, а 18 медійників отримали технічне й безпекове обладнання. Читайте найцікавіше за місяць у нашому матеріалі. 

Чернігівські медіа дотримуються гендерного балансу: результати дослідження

Із 3 до 7 лютого Інститут масової інформації (ІМІ) провів гендерний моніторинг онлайн-медіа Чернігівської області за 2025 рік, а 5 березня його представили в Медіабазі Чернігів. За результатами моніторингу, кількість експертів у чернігівських медіа становить 57%, відповідно експерток – 43%. Найчастіше жінки були представлені в ролі експерток у тематиці культури, медицини та соціальної сфери, а чоловіки – у сферах війни та політики.

Презентація моніторингу ІМІ. Фото Світлани Білоус

Проте кількість героїнь новинних матеріалів становить лише 24%, тоді як героїв – 76%. Жінки переважають як героїні новин у темах місцевої політики, охорони здоров'я та медицини, соціальної сфери та спорту. Чоловіки як герої новин домінують у сферах кримінальної хроніки та  війни. З позитивного – за період моніторингу в онлайн-медіа не було виявлено проявів сексизму та гендерних  стереотипів.

Вислухати й дати простір: основні правила комунікації з ветеранами

У Медіабазі Черкаси Катерина Ейхман, керівниця комунікаційного відділу БФ “ВО “Веста”, ділилася порадами, як краще побудувати розмову з ветеранами й військовослужбовцями. Насамперед уникайте подібних питань:

• “Коли перемога?” – ніхто не знає точної відповіді, а таке питання лише додає тиску.
• “А як це – вбивати?” – на війні не “вбивають”, а “знищують ворога”. Такі питання можуть викликати сильні емоційні реакції.
• “Чи загинув хтось із твоїх побратимів?” – навіть якщо людина готова говорити про втрати, варто дозволити їй самій ініціювати цю тему.
• “Все буде добре” та “Я тебе розумію” – такі фрази можуть здаватися підтримкою, але насправді часто звучать як знецінення досвіду. Краще просто вислухати або запитати: “Як я можу тебе підтримати?”

А по-друге, завжди дотримуйтеся журналістської етики. Зокрема, якщо йдеться про прощання з полеглими, варто дотримуватися простого правила: “Не нашкодь”. Тобто жодних фото в труні, великих планів облич родичів та питань, що можуть посилити біль втрати.

“Якщо сумніваєтеся, чи варто щось публікувати, просто поставте себе на місце родини загиблого. Чи хотіли б ви бачити подібний матеріал у відкритому доступі?” – додала Катерина Ейхман. Також можете переглянути рекомендації ІМІ щодо правил публікації травматичного контенту. 

Тренінг “Як спілкуватися з ветеранами” від Медіабази Черкаси. Фото Анастасії Небоги

“Мені, як журналісту, було корисно почути, яких тем, що стосуються висвітлення військових, не вистачає в медіа. Занотував для себе декілька. Також завжди була і досі залишається проблема, коли не знаєш, як інколи правильно реагувати, коли військові розповідають, що пережили на фронті. На тренінгу якраз чітко й лаконічно пояснили, що треба казати й робити, а що – ні. Особливо відклалося в пам'яті те, що якщо тебе, як чоловіка, воїн запитує, “чому ти не воюєш”, то краще відповідати прямо, без зайвих слів та вигаданого виправдання, бути чесним із собою та людиною навпроти тебе”, – каже про свою участь у тренінгу студент Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Денис Непогодьєв.

Денис Непогодьєв, учасник тренінгу “Як спілкуватися з ветеранами”. Фото Анастасії Небоги

Як висвітлювати життя на деокупованих територіях і не нашкодити

Про те, як розповідати історії з деокупованих територій, говорив Сергій Нікітенко, головний редактор херсонського онлайн-медіа “МОСТ”, у регіональному хабі Інституту масової інформації “Медіабаза Миколаїв”.

Сергій Нікітенко під час тренінгу в Медіабазі Миколаїв. Фото – Аліса Мелік-Адамян

Крок 1: Безпека. Йдеться не тільки про фізичну, а й кібербезпеку. Складіть детальний маршрут, розпитайте колег, які вже їздили на ці території. “Там, де ми працювали в Херсоні рік тому, сьогодні перекрито FPV-дронами”, – каже Сергій Нікітенко.

Крок 2: Дозволи. Подбайте про акредитацію від Міністерства оборони. Уточніть, у якій зоні розташована деокупована громада, де ви плануєте перебувати. Адже журналісти можуть безперешкодно працювати лише в жовтій та зеленій зонах. У червоній – у супроводі пресофіцера. “Ви маєте повідомити військовим, куди ви збираєтеся їхати. Вам або дадуть дозвіл, або заборонять. А чекати на відповідь буває довго”, – додав Нікітенко. Тому відкладайте досить часу для отримання дозволу. 

Крок 3: Герої. Шукати героїв варто ще до поїздки, щоб бути впевненими в успіху вашого матеріалу. Але найцікавіші історії часто знаходяться випадково, тож будьте відкритими до змін. “На звільнених територіях завжди є про що писати, але з часом нові історії знайти важче. Особливо зараз, два роки після деокупації. Хоча вони є – особливо про цивільних, які пройшли полон”, – каже Сергій Нікітенко.

“Сірі схеми” на Prozorro і як їх виявляти

Часто недоброчесні замовники хочуть працювати лише з одним постачальником, а тому перешкоджають проведенню чесного тендеру. Як виявляти подібні махінації на Prozorro, розповідала в Медіабазі Хмельницький Мирослава Примак – юристка й керівниця громадської ініціативи “За чесний тендер”. 

Закупівля “у своїх” – одна з найпоширеніших схем. Зазвичай під цим терміном розуміють постачальників, які мають тривалі відносини із замовником, або ж переможців, які мають прямі зв’язки з розпорядником коштів. І, щоб уникнути торгів, замовники ставлять так звані акційні ціни: 99 тисяч і 199 тисяч гривень. Бо для придбання товарів і послуг без торгів можна витрати до 100 тисяч гривень, а для поточного ремонту – до 200 тисяч гривень. “Ви не можете стверджувати, що це порушення, але варто розуміти, що такі замовники не хочуть через конкурс обирати собі підрядника, бо вони звикли роками працювати з одними й тими самими постачальниками”, – пояснює Мирослава Примак.

Ще одна махінація – нереалістичні вимоги. “Наведу абсурдний приклад. Замовник хоче придбати яйця, але вимагає, щоб у постачальника обов’язково був трактор певної моделі. Такі вимоги прописано явно під конкретного постачальника”, – пояснює Мирослава Примак. Такі неконкурентні вимоги часто виявляють самі ж постачальники, які пишуть запити й скарги до проведення тендеру. І на такі відкриті торги з багатьма скаргами юристка рекомендує звертати особливу увагу.

Якщо ви взялися писати про публічні закупівлі, уважно досліджуйте тендерну документацію, історію постачальників і замовників, дивіться, чи подаються учасники з інших міст. Усе це стане для вас “дзвіночками”, щоб побачити корупційні ризики. 

Керівниця Медіабази Хмельницький Ольга Загоруйко під час онлайн-тренінгу “Як медійникам писати про публічні закупівлі”. Фото авторки

Три поради, як медіа виграти грант

Пошук фінансування залишається одним з найбільших запитів медійників. Тому й тренінги на цю тему стали регулярним явищем у медіабазах. У березні поради для отримання грантів давав національний радник щодо України в International Media Support (ІМS) Роман Кіфлюк у Медіабазі Черкаси. 

Оцінювання ризиків. “Це серйозний пункт. Якщо вам бракує знань, щоб розробити реєстр ризиків для вашого медіа, у громадському секторі є спеціалісти, які допоможуть реалізувати це. Надалі це дозволить оперативно й за певним алгоритмом реагувати на небезпечні ситуації та бути стійкішими. Адже найкращий експромт – це підготовлений експромт”, – ділиться Роман Кіфлюк.

Саморегулювання. “Донорів не так багато, і вони не можуть знати й дослідити всі медіа. Особливо в такий час, як зараз, коли заявки надходять сотнями. Усіх знати неможливо. І тоді на допомогу приходять різні інструменти. На сьогодні ми маємо два інструменти, які визначають медіа, що беруть участь у саморегулюванні: це Мапа рекомендованих медіа від “Детектора медіа” й Інституту масової інформації та Білий список. Якщо ви досі не представлені тут, подайтеся на моніторинг”, – радить спікер.

Партнерства. “Оскільки донорів мало, а медіа багато, то шанси отримати поодинці якусь допомогу набагато менші, ніж отримати її колективно. Тобто якоюсь групою, коаліцією, мережею тощо. Якщо ви напишете 100 заявок окремо й одну заявку напише організація, що об’єднує 150 медіа, повірте, виберуть останню. Адже вона покриває більше медіа. Тому шукайте можливості партнеритися”.

“Моя загальна порада – готуватися до різних моментів. А готуватися можна по-різному: прокачати “м'язи спроможності”, випрацьовувати політики, партнеритися, працювати на розвиток довіри, побудову довгострокових стосунків. Ну і, звичайно, стукати в різні двері – до різних організацій”, – підсумовує Роман Кіфлюк.

Обладнання для журналістів з Івано-Франківська і Швеції

Ми продовжуємо радіти нашим міжнародним гостям. Цього місяця до Медіабази Одеса, Херсон завітав шведський журналіст Ніклас Рореніус й отримав усе необхідне захисне обладнання. 

Ніклас Рореніус з обладнанням, наданим Медіабазою Одеса, Херсон. Фото – Медіабаза Одеса, Херсон.

А також Медіабаза Харків познайомилась із журналістками Ольгою Романською та Світланою Лелик, які теж прийшли по обладнання. 

“Це було важливо – нагадати собі не лише на словах, що війна не примарна, як у Франківську, а реальна, болюча і страшна. Разом зі Світланою Лелик зʼїздили в гості до військових із 13 Бригади Національної гвардії України “Хартія” й скоро напишемо й змонтуємо багато матеріалу на “Репортер”. Дякуємо “Хартії” за запрошення! І дякуємо Медіабазі Харків за надану амуніцію. Такі поїздки важливі, бо дозволяють вийти зі своєї безпечної бульбашки. Вкотре переконатися, що ми – одне ціле, незважаючи на тисячу кілометрів відстані. А ще – повчитися патріотизму в харківʼян, бо він тут відчувається гостро і безкомпромісно”, – пише Ольга Романська. 

Усього в березні безпекове та технічне обладнання отримали 18 медійників.

Як потрапити до медіабаз Інституту масової інформації

Якщо ви також хочете скористатися простором медіабази або отримати захисне обладнання, напишіть відповідному координатору у фейсбуці:

• Медіабаза Хмельницький – Ольга Загоруйко;
• Медіабаза Черкаси – Єлєна Щепак;
• Медіабаза Житомир – Оксана Трокоз;
• Медіабаза Чернігів – Павло Пущенко;
• Медіабаза Харків – Ольга Каплун;
• Медіабаза Полтава – Надія Кучер;
• Медіабаза Дніпро – Катерина Лисюк;
• Медіабаза Запоріжжя – Наталія Виговська;
• Медіабаза Кропивницький – Павло Лісниченко;
• Медіабаза Миколаїв – Катерина Середа;
• Медіабаза Суми – Альона Яцина;
• Медіабаза Одеса, Херсон – Сергій Нікітенко;
• Медіабаза Словʼянськ – Валерій Гармаш;
• Медіабаза Чернівці – Таїсія Гармаш.

Зверніть увагу:

• у Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
• у Слов’янську є техніка для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
• у Чернівцях можна записувати подкасти.

За потреби звертайтеся до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка:

• 050 594 20 58
• [email protected]

Якщо вам потрібне захисне обладнання (бронежилет, шолом, аптечка) чи щось іще, зверніться до координатор_ки у своєму регіоні або заповніть цю гугл-форму: https://bit.ly/48pX9GZ.

Авторка: Катерина Андрійчук, комунікаційниця мережі “Медіабаза”