"Ключове – це партнерство": як медіа вигравати гранти

Фото – Медіабаза Черкаси

Розвиток партнерств, підвищення рівня довіри, підтримка репутації та дотримання стандартів. Акцент на цих аспектах варто робити медійникам, які хочуть стати стійкішими та заручитися грантовою підтримкою донорів у 2025 році. 

На що звертати увагу в пошуку грантової підтримки та як комунікувати з донорами розповів радник по Україні в International Media Support (ІМS) Роман Кіфлюк під час онлайн-тренінгу від Медіабаза Черкаси.

За його словами, нині і всеукраїнські, і локальні медіа мають мислити глобальніше, цікавитися подіями в різних куточках світу та бути готовими до ризиків. 

“Оцінювання ризиків – це серйозний пункт. Якщо вам бракує знань, щоб розробити реєстр ризиків для вашого медіа, у громадському секторі є спеціалісти, які допоможуть реалізувати це. Надалі це дозволить оперативно й за певним алгоритмом реагувати на небезпечні ситуації та бути стійкішими. Адже найкращий експромт – це підготовлений експромт”, – ділиться Роман Кіфлюк. 

Крім цього, медіа варто:

• дбати про власну репутацію; 
• брати участь у саморегулюванні;
• піклуватися про своє представлення в дослідженнях і моніторингах від авторитетних ресурсів. 

Адже все це допоможе стати видимішими для донорів, зауважує експерт.

“Донорів не так багато, і вони не можуть знати й дослідити всі медіа. Особливо в такий час, як зараз, коли заявки надходять сотнями. Усіх знати неможливо. І тоді на допомогу приходять різні інструменти. На сьогодні ми маємо два інструменти, які визначають медіа, що беруть участь у саморегулюванні: це Мапа рекомендованих медіа від “Детектора медіа й Інституту масової інформації та Білий список. Якщо ви досі не представлені тут, подайтеся на моніторинг, – радить Роман Кіфлюк. – Ресурсу перевіряти контент або робити моніторинг, чи ви якісне медіа, наразі в донорів немає. Вони перевантажені як заявками, так і пошуком додаткових коштів, щоб якомога більше допомогти Україні”.

Не менш важливим є й проведення аудиту, що дозволить зрозуміти прогалини в роботі медіа та окреслити вектори для покращення діяльності надалі. Ба більше, наявність звітностей, внутрішніх політик та кодексів допоможе донорам проаналізувати, наскільки організація спроможна реалізувати грант та адміністративно й фінансово опрацювати надані їй кошти.

Паралельно з посиленням власної організаційної структури медійникам варто вивчати й дотичні до сфери дослідження. Зокрема, ті, що стосуються актуальних проблем та можливостей.

Скриншот презентації Романа Кіфлюка. Скриншот Анастасії Небоги

“Наприклад, дослідження донорського поля, яке минулого року зробив Львівський медіафорум. На той момент це був перелік більш ніж ста донорів, що працювали минулого року в Україні. Як мінімум я б радив вам вивчити перелік цих донорів, щоб зрозуміти, з ким ви працювали, а з ким не працювали. Хто наразі призупинив свою роботу, а до кого ще можна звернутися”, – зазначає Роман Кіфлюк.

Водночас, на думку експерта, ключовими речами, які можуть стати “рятівним колом” для медіа, що прагнуть стати більш спроможними, стійкими та привабливими для донорів є:

• партнерство;
• довіра;
• репутація.

“Ключове – це партнерство. Оскільки донорів мало, а медіа багато, то шанси отримати поодинці якусь допомогу набагато менші, ніж отримати її колективно. Тобто якоюсь групою, коаліцією, мережею тощо, – наголошує Роман Кіфлюк. –  Якщо ви напишете 100 заявок окремо і одну заявку напише організація, що об’єднує 150 медіа, повірте, виберуть останню. Адже вона покриває більше медіа. Тому шукайте можливості партнеритися”. 

Заручитися партнерствами можна кількома шляхами:

• брати участь у конференціях та форумах;
• брати участь у конкурсах та преміях;
• співпрацювати з вітчизняними медіа НГО та коаліціями;
• подаватися на менторські програми й навчання. 

“Моя загальна порада – готуватися до різних моментів. А готуватися можна по-різному: прокачати “м'язи спроможності”, випрацьовувати політики, партнеритися, працювати на розвиток довіри, побудову довгострокових стосунків. Ну і, звичайно, стукати в різні двері – до різних організацій. Більшість програм, звісно, є оголошеними. Але є організації, які оголошень не роблять. Тому що в них коштів небагато і просто немає фізичної спроможності розглядати сотню заявок. Тому, якщо ви бачите, що організація колись когось підтримувала чи надавала допомогу, але наразі не має оголошень, це не значить, що ви не можете їм написати й розповісти про себе”, – підсумовує Роман Кіфлюк.

Есемемниця Медіабази Черкаси Анастасія Небога