ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

“Тотальная украинизация” vs мовний закон

20.03.2019, 09:59

ЯКА СИТУАЦІЯ ЗАРАЗ?

Закон “Колісніченка-Ківалова” "Про засади державної мовної політики" втратив чинність 28 лютого 2018 року. Народні депутати розробили проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної, однак його на сьогодні ухвалили лише в першому читанні. Головна причина правки, які подали нардепи, а їх не мало 2082. Виходить, що наразі єдиний офіційний документ, що регулює мовне питання і визначає українську мову як державну, ー стаття 10 Конституції України.

Минулого тижня Верховна Рада почала розгляд нового мовного закону. Для українського суспільства це завжди гостра і політизована тема, тому експерти ІМІ вирішили оцінити, як онлайн-медіа висвітлюють мовну тематику*.

ЯК МЕДІА ВИСВІТЛЮВАЛИ МОВНИЙ ЗАКОН?

Дослідження показало, що лідерами за частотою згадок про мовний закон виявилися сайти NewsOne (26,2% від усіх згадок) та 112.ua (16,9%), найменший відсоток згадок про цей закон був на сайтах якісних медіа, які подавали інформацію про факти, без політизації, наприклад "Ліга" (1,5%).

Новини про мовний закон найчастіше траплялися на двох сайтах — NewsOne та 112, на які припало понад 43% усіх згадок в онлайн про цю тему протягом тижня моніторингу. Обидва ресурси залучили коментарі від 11 політиків та умовних “експертів”, які просували одну і ту саму тезу — закон про мову “викорінює російську мову”, він невчасний і невдалий, “бессмысленный” і “стане катастрофою”. Серед політиків найбільше мовним питанням переймалися представники “Опозиційної платформи — За життя”. Їхні меседжі мали негативний відтінок та навіювали страх. Наприклад, NewsOne подавало новину, в якій Бойко розказав, що по закладах ходитимуть мовні інспектори і слідкуватимуть, хто не говорить українською (!). У разі порушення закладывается административное криминальное преследование”. Після прочитання новин з таким меседжем відразу хочеться бігти і здавати всілякі тести в інтернеті “Яка ти українська мова?”, “Наскільки ти донька/син Азарова?”. Але стоп: якщо заглянути в нинішню редакцію, то там жодного слова про мовних інспекторів немає. Отже, Newsone транслював маніпулятивний меседж кандидата в Президенти, схожий на залякування громадян, які говорять російською або ж суржиком.

На 112.ua представники політичної партії “Опозиційна платформа — За життя” також транслювали меседжі про те, що мовний закон спрямовано не на посилення функціонування української мови або її захист, а на дискримінацію російської мови і мов національних меншин. Такий меседж неодноразово звучав з вуст Медведчука. Схожі лунали і від інших однопартійців:

Своїм світоглядом представники “Опозиційної платформи — За життя” зовсім не дивують: так, наприклад, 4 жовтня 2018 року жоден їхній партієць не проголосував за ухвалення законопроекту:

Для “балансу” Newsone узяв коментар у представника політсили “Самопоміч”, який запевнив, що необхідно негайно ухвалити мовний закон:Подібний меседж звучав і від лідера політичної сили “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка:Видання Strana.ua, як завжди, запустило “шоколад на вентилятор”  і почало вживати мем-термін “тотальная украинизация”. Цікаво, що цей термін не є новим, він давно активно використовується в пропаганді на проросійських та сепаратистських сайтах (наприклад, “Русская весна”, “Красная весна”, “Русский мир”).  

А ЩО ТАМ З “БЛАТНОЙ ЛЕКСИКОЙ”?

Під час розгляду законопроекту про функціонування української мови як державної Андрій Парубій, голова Верховної ради та член фракції “Народний фронт”, зробив зауваження Нестору Шуфричу щодо використання кримінальної лексики:

"Прошу у виступах не використовувати кримінальну лексику. Ми нашим законом про українську мову вже внесли правку, яка забороняє використовувати кримінальну, блатну лексику. Тут Верховна Рада України, а не збори людей із сумнівною репутацією".

Чи дійсно будуть правки в законопроекті про заборону кримінальної лексики, поки невідомо. Однак під час моніторингу лише на сайті “Гордон” написали про цей інцидент:


Моніторинг ІМІ показав, що за якістю висвітлення мовної тематики онлайн-ЗМІ можна поділити на кілька категорій. Найбільше про мовний закон писали онлайн-медіа зі специфічною проросійською редполітикою, зокрема це сайти Newsone, 112, "Страна". Вони транслювали переважно позицію “Опозиційної платформи — За життя” та негативну точку зору щодо пропонованих змін до законодавства. Водночас переважна більшість сайтів, що потрапили до моніторингу, висвітлювали мовну тематику збалансовано і без перекосів (за винятком поодиноких “джинсових” матеріалів, які не були масовими і не впливали на загальну картину). Також було помітно, як певні ЗМІ практично не висвітлювали мовний закон. Невідомо, чи це було свідоме ігнорування теми, чи вони просто вважають це неактуальним для суспільства. Серед матеріалів також не вистачало якісної журналістської аналітики, яка читачам розклала б по полицях, чому закон важливий, що саме в ньому пропонується і чи дійсно є загроза, що російськомовні громадяни будуть дискриміновані.

Моніторинг проходив з 11 по 15 березня 2019 року.

*Дослідження проводилося в таких ЗМІ: “Обозреватель”, “Знай.ua”, “Страна.ua”, 24-й канал, “Гордон”, “Українська правда”, “Новое время”, УНІАН, “Сегодня”, ТСН, 112.ua, Newsone,  RBC.ua, “Ліга”.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.  

Яна МАШКОВА, медіа-експертка ІМІ
Liked the article?
Help us be even more cool!