Хто підказує українським медіа, як оцінювати переговори про перспективи припинення війни

Колаж ІМІ

Українські медіа віддають перевагу вітчизняним експертам, коли йдеться про оцінювання перебігу та перспектив переговорів щодо припинення російської агресії. Рідше на цю тему цитують аналітику західних медіа та експертів. Значно рідше українські онлайн-видання виготовляють власні оригінальні аналітичні матеріали на тему переговорного процесу. Про це свідчать результати моніторингу ГО "Інститут масової інформації". 

Водночас як українські експерти, так і західні медіа часто випускають з уваги суб’єктність України та її можливості впливу на перебіг та результати переговорів. Вони наводять широкий спектр оцінок позиції США та рішень президента Дональда Трампа. Його змальовують як слабким переговірником, так і єдиною людиною, здатною змусити Росію до миру. Тим часом, попри всю критику на адресу російського диктатора, твердження про його підступність і агресивні наміри, Володимира Путіна в медіа оцінюють майже завжди як учасника переговорів із сильною позицією, здатного не лише протистояти Сполученим Штатам, а й маніпулювати їхньою владою.

Протягом березня 2025 року тема переговорів про припинення війни Росії проти України, ініційованих новою адміністрацією США, стала найбільш обговорюваною в медіа України. Шпальти інтернет-видань рясніли закордонними та українськими оцінками процесу і його перспектив, можливих результатів та наслідків. З цього приводу висловлювалися політики й посадовці, журналісти та експерти. 

Можновладці у своїх висловлюваннях є обмеженими кон’юнктурою своєї політичної діяльності, тобто їхні твердження можуть бути значною мірою заангажованими. Натомість експерти та журналісти теоретично є вільнішими й можуть бути об'єктивнішими. 

Чи вдалось українським медіа збалансувати заяви політиків конструктивним аналізом та якісною експертизою? Щоб дізнатися про це, експерти Інституту масової інформації відібрали для моніторингу матеріали 10 найпопулярніших, за даними Similarweb, онлайн-видань України, що посилаються на аналіз та оцінки експертів щодо переговорного процесу й були розміщені в період від 1 до 31 березня 2025 року. 

Було зафіксовано понад 500 таких матеріалів. Найбільше серед них посилаються на українських експертів – 41,7%. Аналітичні матеріали західних медіа цитують 27,5% таких публікацій. Висловлювання європейських та американських фахівців переповідають 20,9% матеріалів. Власні аналітичні статті українських видань становлять 8,6% вибірки. На російських діячів посилаються 1,3% матеріалів, що оцінюють перебіг та перспективи переговорів про припинення війни Росії проти України.

Оцінки українських експертів

У такому контексті найчастіше згадуваним експертом став директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Медіа публікували тексти Фесенка в рубриках "Думки" та "Погляди", а також новини з посиланням на його коментарі. Політолог висловлюється зважено – без різких формулювань та безапеляційних суджень. Він не демонструє особливого оптимізму, а радше є скептичним щодо перспектив переговорів. Водночас він не будує апокаліптичних сценаріїв та не роздмухує панічних настроїв. 

Інфографіка ІМІ

Україна в коментарях і текстах Фесенка не видається суб’єктом переговорного процесу. Таке враження складається через те, що політолог здебільшого уникає оцінок дій та заяв української влади. Водночас міркування Володимира Фесенка присвячені переважно загальному змісту переговорного процесу, ролі Європи, оцінюванню дій президента США Дональда Трампа, його відносин з російським диктатором Володимиром Путіним та припущенням щодо планів останнього. 

"Ні такої оптимістичної перемоги, ні зради не відбулось. Представники Трампа назвали це стриманим оптимізмом. Тобто є певне просування, переговори будуть рухатись вперед", – каже Фесенко, коментуючи телефонну розмову Трампа з Путіним для сайту "24 канал".

Утричі рідше на сторінках досліджених медіа оцінки щодо переговорів виловлював керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній. У своїх коментарях політолог висловлюється категоричніше. Він часто скептичний щодо можливостей США змусити Росію до миру. Водночас він знаходить у переговорних позиціях України сильні сторони й наголошує на них. Тобто загалом коментарі Завгороднього є радше оптимістичними.

Коментуючи телефонну розмову Трампа й Путіна та нібито домовленість про мораторій на обстріл енергетичних об’єктів, він робить висновок:

"Уже полетіли ракети, що дуже неприємна новина для росіян. Щось важке почало прилітати, тому росіянам стало стрьомно", – цитує політолога РБК-Україна. 

Говорячи про переговори в Саудівській Аравії, Тарас Загородній так само робить акцент на аргументі сили з боку України:

"У чому цей "останній шанс"? Хіба українська армія розбита? Хіба на територію Росії нічого не прилітає? Насправді це останній шанс для США врятувати Росію", – наголошує Загородній у коментарі для "24 каналу".

Таку саму кількість оцінок переговорного процесу на шпальтах досліджених інтернет-видань висловив і політолог Вадим Денисенко. Він давав інтерв’ю та коментарі, писав власні тексти для сайтів, крім того, медіа цитували його дописи в соцмережах. Здебільшого Денисенко робить припущення щодо можливого розвитку подій та планів Путіна, в інших випадках оцінює позицію США. В обох ситуаціях політолог залишається критичним. Найрідше в його коментарях як суб’єкт переговорів фігурує Україна. Політолог заперечує можливість швидкого припинення війни. Росія на це не піде, наголошує він:

"Тепер щодо війни. Ми практично увійшли в новий цикл війни, де наступне переговорне вікно можливостей може відкритися не раніше кінця осені. Чи можливе все-таки повернення до переговорів зараз? Як на мене, вірогідність мінімальна. Путін виставляє такі вимоги, які просто неможливо виконати", – цитує NV Допис Денисенка у фейсбуці. 

З точно такою самою активністю досліджені онлайн-медіа публікували матеріали, ґрунтовані на тому, як перспективи переговорів оцінює колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін. У більшості таких публікацій посилаються на його інтерв’ю, де він здебільшого говорить про спроможності США та наголошує на небажанні Росії припиняти війну. Водночас у його оцінках переговорів можна побачити стриманий оптимізм. Він не говорить, що шлях до миру може бути швидким, але все ж покладає певні сподівання на силу та вміння американської адміністрації загалом і Дональда Трампа зокрема.

"Трамп і його команда – досвідчені переговірники. Їхнє уявлення про Росію дещо спрощене, але це не означає, що їх як переговірників варто недооцінювати. Вони знають, як це робити, у них відповідний досвід. Та й Трамп – це людина, яка останні 50+ років безперервно вела переговори про щось. Тож "розвести" їх банально Путіну не вдасться", – цитує NV інтерв’ю з Павлом Клімкіним.

Таку саму кількість згадок у контексті переговорів про припинення війни в досліджених медіа має і політичний аналітик Ігар Тишкевич. Здебільшого йдеться про його власні блоги й колонки, розміщені в низці інтернет-видань, та посилання на дописи в соцмережах. Він уникає припущень щодо майбутнього розвитку подій. Натомість Тишкевич предметно аналізує події, що вже відбулися. Найчастіше предметом аналізу стають рішення США та дії Путіна. Рідше згадуються переговорні позиції України. Загалом аналітик критично оцінює перебіг переговорів.

"Путін відмовився від ідеї перемир'я, але Трамп може поки що змиритися. Звісно, ​​у заяві Кремля немає слова "ні", – цитує "24 канал" допис Тишкевича.

Таку саму кількість у досліджених медіа має також політолог Ігор Рейтерович з аналізом та оцінками переговорного процесу. Здебільшого йдеться про інтерв’ю та коментарі. Він аналізує переважно позиції США та Росії. Політолог у коментарі для РБК-Україна припускає, що часткове перемир’я в Чорному морі можливе найближчим часом, але воно вигідніше Росії. Водночас в інтерв’ю для NV він говорить, що не покладає сподівань на переговори. Тобто зважена риторика Рейтеровича не приховує його скепсису щодо переговорів.

У досліджених медіа зафіксовано таку саму кількість оцінок переговорів, які висловив політолог Максим Несвітайлов. Більшість його коментарів зосереджені на позиціях США та Росії і присвячені припущенням щодо можливого розвитку переговорного процесу. Політолог береться називати точні терміни, як, наприклад, у коментарі для "24 каналу", він говорить про два місяці до завершення переговорів. Водночас на тлі критичних зауважень до процесу Несвітайлов висловлює і оптимістичні прогнози, як у коментарі для ТСН.

Сходинкою нижче за кількістю поширених в онлайн-медіа оцінок переговорного процесу – колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. Він здебільшого робить припущення про можливі наслідки переговорів. Колишній розвідник, найчастіше для "24 каналу", намагається вгадати можливі дії Росії та Володимира Путіна й прогнозує кроки Дональда Трампа, як у коментарі для "24 каналу".

Замикають цей перелік з однаковою кількістю згадок в інтернет-виданнях у контексті оцінок переговорного процесу оглядачі Віталій Портников та Денис Попович. Обидва критикують позицію США та говорять про можливі підступи з боку Росії. Водночас Портников є більш критичним щодо Дональда Трампа і тим паче різким щодо Путіна. Його аналіз враховує можливий вплив України на розвиток подій. Попович частіше робить припущення про можливі кроки Росії і менше говорить про можливості України впливати на переговорний процес.

Аналітика західних медіа

Українські інтернет-видання запропонували своїй аудиторії також оцінки західних медіа щодо переговорів про припинення війни.

Інфографіка ІМІ

У березні 2025 року найчастіше цитували матеріали CNN. У таких публікаціях Україна видається значущішим учасником процесу, ніж у коментарях українських експертів. 

• "Зеленського хочуть усунути: скандал в Овальному кабінеті був спланованим, – CNN" (24 канал)
• "Конфлікт Трампа і Зеленського може прискорити переговори США та Росії, – CNN" (Цензор.Нет) 
• "Путін нічим не ризикує під час мирних переговорів, у нього великі плани, – CNN" (УНІАН)

Поряд з тим Росія в матеріалах з посиланнями на аналіз CNN видається не менш сильною, ніж США, а Володимир Путін – винахідливішим переговірником, ніж Дональд Трамп.

У контексті оцінок переговорів на другій позиції за цитованістю в онлайн-медіа України – аналітика від The Wall Street Journal. У таких матеріалах Україна має вигляд переважно пасивної та узалежненої від відносин США та Росії. Водночас у них висловлюються безапеляційні твердження щодо майбутнього розвитку подій.

• "WSJ: Трамп не відновить допомогу Україні, поки не вирішить, що Зеленський підтримує переговори з РФ" (Українська правда)
• "У WSJ назвали основний недолік угоди між Україною та США про корисні копалини" (ТСН)
• "Особисте роздратування Трампа щодо Кремля зростає з кожним раундом переговорів США та Росії – WSJ" (Oboz.ua)

Водночас у матеріалах, що цитують аналітику від The Wall Street Journal, Дональд Трамп та Володимир Путін видаються сильними переговірниками. Але перший змальовується як прямолінійний, а другий – як підступний.

На третій позиції за кількістю в досліджених онлайн-медіа – публікації з посиланнями на аналітичні матеріали The Times. У цьому разі Дональд Трамп змальовується як не надто успішний переговірник, ледве не слабший за Володимира Путіна, якому приписуються винахідливість та сильна позиція.

• "Новий проєкт угоди є приголомшливою ескалацією спроби команди Трампа захопити контроль над ресурсами України – The Times" (NV)
• "Путін не пішов на поступки Трампу, але дозволив йому зберегти обличчя, – The Times" (УНІАН)
• "Путін "спокушає" Трампа: The Times розкрила стратегію російського диктатора" (Oboz)

У матеріалах, що цитують аналітику від The Times, Україна також видається суб’єктом переговорів, втім для якого не вбачають позитивного розвитку подій.

Також до десятки найчастіше цитованих західних медіа, що аналізують перебіг та перспективи переговорного процесу, увійшли The Telegraph, The Washington Post, Bloomberg, Sky News, The Economist, The Guardian та BBC. 

• "Офіцер КДБ обіграв укладача угод". Цілі Путіна не змінилися, у Трампа не вийшло зупинити вогонь – світові ЗМІ про наслідки розмови" (NV)
• "США хочуть зупинити війну за 100 днів президентства Трампа – але ціною може стати Україна" (ТСН)
• "РФ блокує мир, це невдача для США: у Bloomberg оцінили переговори Трампа і Путіна" (УНІАН)

Втім, аналітика жодного з цих видань не є оптимістичною для України та не обіцяє успіху переговорам про припинення війни. У більшості їхніх матеріалів, процитованих українськими медіа, Трамп зазнає тією чи іншою мірою критики, а Путін видається саме тією фігурою, від якої залежать результати переговорів про припинення розпочатої Росією війни.

Поряд з тим, коли українські медіа посилаються безпосередньо на західних експертів, тут беззаперечним лідером є Інститут вивчення війни. Посилання на цей аналітичний центр становлять понад 60% прямих посилань на експертний аналіз. 

• "РФ поширює нову брехню про ЗСУ, щоб зірвати переговори про перемир'я, – ISW" (УНІАН)
• "Нові вимоги Путіна свідчать про бажання повної капітуляції України, а не миру – ISW" (Oboz.ua)
• "ISW пояснив, як РФ сприймає ідею припинення вогню" (Кореспондент.net)
• "Кремль намагається зірвати переговори про 30-денне перемир'я, – ISW" (Фокус)
• "Аналіз ISW. У РФ озвучили подробиці вимоги Путіна про "тимчасову адміністрацію в Україні", щоб домогтися від Заходу поступок на переговорах" (NV)
• "Росія намагається зірвати мирні переговори та пересварити Україну зі США, – ISW" (РБК-Україна)
• "Росія порушить усі угоди: в ISW пояснили значення заяв Путіна про "нелегітимність" Зеленського" (24 канал)
• "Маніпулює і змінює причини війни: в ISW пояснили переговорну тактику Путіна" (ТСН)

Більшість таких матеріалів присвячено спробам проаналізувати поведінку Путіна, пояснити його тактику та стратегію в переговорах і передбачити його плани. Якщо в частині пояснень дій російського диктатора та заяв його підлеглих аналітика Інституту вивчення війни видається переконливою, то в частині припущень щодо подальшого розвитку подій її точність залишається не надто високою, що очікувано для спроб передбачити майбутнє.

Аналітичні матеріали українських медіа

Оцінки переговорного процесу та його перспективи, висловлені у власних аналітичних матеріалах українських медіа, є найменш категоричними й пропонують різні кути поглядів на ситуацію та припускають різні сценарії розвитку подій. Крім того, більшість таких матеріалів враховує суб’єктність України. Водночас вони також не розглядають можливостей легкого і швидкого досягнення миру. Позиція Дональда Трампа практично в них усіх зазнає критики, а Володимир Путін змальовується як маніпулятор та найменш конструктивний учасник переговорного процесу, насправді зацікавлений у затягуванні переговорів та продовженні воєнних дій. Але водночас більшість аналітичних матеріалів українських медіа визнає спроможність Путіна чинити політичний спротив США.

• "Трамп атакує Зеленського. Перспективи переговорів" (Кореспондент.net)
• "Три сценарії. Якими насправді можуть бути 30 днів без війни, про які домовились Україна та США, – аналіз" (NV)
• "Суперечка Зеленського і Трампа: що сталося та можливі наслідки" (Українська правда) 
• "Між Києвом та Москвою. Які результати дає "човникова дипломатія" Трампа" (РБК-Україна) 
• "Як Трамп послабив позиції України на переговорах із Росією: ключові кроки" (ТСН) 
• "Зупинка допомоги може зіграти проти США: що Трамп хоче отримати від Путіна та як вижити Україні" (24 канал)

Отже, аналітичні матеріали досліджених медіа не є виключно україноцентричними й визнають реалії. Притому що різні видання наголошують на окремих аспектах, жодне з них не транслює невиправданого оптимізму чи просто популізму, приємного оку читача.

Тим часом найбільш компліментарними щодо України й критичними щодо Росії та Путіна є оцінки з боку російських діячів, яких медіа, що їх цитують, називають "опозиційними політиками".

• "Нова риторика США: російський опозиціонер назвав найпозитивніший підсумок перемовин у Джидді" (24 канал)
• "Вони ніхто": Фейгін розповів про переговорників від Росії в Ер-Ріяді" (ТСН)

Втім, такий контент виготовляють та поширюють лише окремі з досліджених онлайн-медіа. Тому матеріали з посиланнями на оцінки росіян перебувають в абсолютній меншості, їхня кількість перебуває на межі статистичної похибки, а отже навряд чи помітно впливає на інформаційне поле.

*До моніторингової вибірки потрапили 546 матеріалів, опублікованих з 1 до 31 березня 2025 року включно на 10 популярних сайтах: "Українська правда", NV, "24 канал", ТСН, УНІАН, Цензор.Нет, Oboz.ua, "Кореспондент.net", РБК-Україна, "Фокус". 

За допомогою моніторингового робота ІМІ з кожного сайту витягнуто матеріали, які містять аналіз та оцінки процесу переговорів про припинення війни Росії проти України. З моніторингу були вилучені матеріали, де оцінки та припущення щодо переговорів висловлювали політики й посадовці України та інших держав. Всі відібрані для моніторингу матеріали опрацьовані експертами вручну. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів "Медіабаза" для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – "Репортери без кордонів" та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).