ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Новини під час війни. Аналіз професійних стандартів провідних онлайн-медіа в червні 2024 року

26.06.2024, 14:23
Дмитро Баркар
Фото – колаж ІМІ
Фото – колаж ІМІ

Серед популярних онлайн-медіа України частка новин, що відповідають стандарту відокремлення фактів від коментарів, зменшилася на 3%, і на понад 2,5% зменшилася частка новин, що відповідають стандарту достовірності, в порівнянні з лютим 2024 року. Практично не змінилися показники рівня дотримання стандарту балансу думок і точок зору. 

Вперше за час великої війни для окремих інтернет-видань зафіксовано дотримання стандартів якісної журналістики на рівні, нижче, ніж 50% усіх новин. Частина редакцій свідомо лишається вірною вибору на користь емоційних і оціночних заголовків заради підвищення клікабельності.

Такими є результати моніторингу професійних стандартів від Інституту масової інформації* в порівнянні з висновками попереднього моніторингу, що був проведений у лютому 2024 року.

Інфографіка ІМІ "Дотримання стандартів в онлайн-медіа"

96,4% становить рівень дотримання стандарту балансу думок і точок зору серед досліджуваних медіа. Найчастіше цей стандарт порушують прихована комерційна реклама та матеріали з ознаками замовних, лобістського змісту та орієнтовані на покращення чи погіршення репутації публічних осіб. Рідше фіксуються публікації, що однобічно висвітлюють політичні та економічні події чи конфліктні ситуації, без наведення альтернативних точок зору.

92,6% становить рівень дотримання стандарту достовірності в середньому серед усіх досліджуваних медіа в червні 2024-го. На загальний показник серед іншого вплинула ситуація, коли Генеральний штаб на своїй сторінці розмістив повідомлення про успішну атаку на російські об’єкти, проілюстрував її зображенням, згенерованим штучним інтелектом, але про надприродне походження картинки промовчав. Більшість досліджених медіа розмістила новину з посиланням на це повідомлення, проілюструвавши її цією ж таки картинкою і підписавши її як фото, надане ГШ. Тобто критичне мислення не зайве й у разі отримання інформації з офіційних джерел.

Скрін з Facebook-сторінки Генштабу ЗСУ

Також сторінками практично всіх медіа розійшлася новина про успішну атаку по російських військових об’єктах за допомоги СБУ та її безпілотників. Цей матеріал був побудований на анонімних джерелах. У деяких медіа їх назвали “обізнаними”, в інших конкретизували, що це джерела “в спецслужбах”. Більшість видань заявила, що це “їхні власні” джерела, водночас інформація не була ексклюзивною і дублювалася слово в слово практично в усіх медіа. Тому доцільність анонімних джерел у цьому разі видавалася сумнівною. Краще б відповідні держоргани розіслали вже офіційну заяву, це б збільшило достовірність інформації. 

Серед систематичних проколів з боку медіа, як і в попередній моніторинговий період, посилання на неверифіковані чи скомпроментовані ресурси, свідоме чи помилкове, узагальнення джерел, без розміщення гіперлінків на ресурси, чиєю інформацією скористалися. Помітне поширення таких практик серед спортивних відділів редакцій.

83,4% становить середній рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів у досліджуваних медіа. У пошуку клікбейтів окремі редакції вдаються до широкого спектра маніпуляцій. Вони вдаються до оцінок та суджень, сексистських висловлювань, лукізму, намагаються маніпулювати темами війни та крові, лякати аудиторію, а часом просто поширюють вигадки. 

У розділах новин окремі сайти розміщують що завгодно: рецепти страв, головоломки, збірки привітань, поради із садівництва, городництва та домогосподарства, а також псевдонаукові висновки щодо способу життя, харчування, здоров’я загалом. Утім, найгірше, що в цьому переліку є ще й віщування мольфарів, астрологічні прогнози, прикмети та забобони. В результаті деякі популярні інтернет-медіа почали публікувати більше сміттєвого контенту, невідповідного професійним журналістським стандартам, ніж хоча б відносно якісних новин.

За результатами моніторингового дослідження, до лідерів з дотримання професійних стандартів під час укладання стрічки новин увійшли такі онлайн-видання: “Суспільне”, “Бабель”, Liga.net, “Громадське”, “Українська правда”, LB.ua, ZN,UA.

Найнижчий відсоток публікацій, що не порушують стандартів, показали сайти “Телеграф”,  ТСН, УНІАН, “Фокус”, “24 канал” та Obozrevatel.

Медіа, новини яких відповідають стандартам на 95% і більше

Суспільне

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. Втім, таких матеріалів все ж не 100%. Досягти такого показника завадили два моменти. У першому випадку новину проілюстровано фото, згенерованим штучним інтелектом, без жодного пояснення аудиторії, що фото не є справжнім. Редакція запозичила ілюстрацію з першоджерела – сторінки Генштабу, де також не було сказано про штучне походження фото. Отже, неуважність та безумовна довіра до офіційного джерела дали в сумі порушення стандарту достовірності. У другому випадку проявилося одне зі слабких місць багатьох українських медіа: в одній з новин не дотримано принципу презумпції невинуватості. Часом у редакціях забувають, що більшість обвинувачувальних тверджень у релізах силових відомств, насправді є лише припущеннями, аж допоки не будуть підтверджені судом.

Бабель 

Абсолютна більшість наповнення рубрики “Новини” відповідає професійним стандартам. Винятки є доволі симптоматичними. Знову йдеться про ту саму новину з посиланням на інформацію Генштабу з тією ж згенерованою ШІ ілюстрацією, яка, відповідно, порушує той самий стандарт достовірності. Друга новина, що погіршила статистику, порушує стандарт відділення коментарів від фактів, знову через недотримання принципу презумпції невинуватості. Реліз силового відомства не є вироком суду, що розставляє всі крапки, тому інформація з нього для поширення в новинах потребує ретельнішого редакційного доопрацювання.

Liga.net

У розділі “Новини” абсолютна більшість матеріалів відповідає стандартам якості. Поряд з тим звернули на себе увагу публікації, що не відповідають вимогам щодо достовірності. Одна з таких новин за всієї очевидності ситуації не називає джерела інформації, чим і порушує стандарт.

Скриншот ІМІ із сайту Liga

Забракло достовірності й новині про успіхи СБУ. Джерелом інформації в матеріалі названо “поінформоване джерело”, водночас навіть не вказано, чи має воно стосунок до відомства. Разом з тим очевидно, що ніякої додаткової перевірки інформації редакція не проводила.  

Громадське

Абсолютна більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає журналістським стандартам. Водночас кілька публікацій усе ж мають вади з погляду якості. Серед таких новина про ті самі успіхи СБУ з посиланням тепер на “джерело hromadske в спецслужбах”. Що вже викликає запитання: “джерело hromadske” та “поінформоване джерело”, як у колег, це одна й та сама особа? Чому тоді одне з видань називає його своїм? А якщо ні, то що це за спецоперація анонімного джерела з поширення “ексклюзивної інформації” серед медіа?

Крім того, зафіксовано публікації, що порушують принцип презумпції невинуватості, адже містять прямі звинувачення на адресу осіб, яким поки що лише висунуто підозру.

Українська правда

Абсолютна більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає журналістським стандартам. Але кілька публікацій вибиваються із загального правила. Серед таких новина з посиланням на вже згадане повідомлення Генштабу, проілюстрована згенерованою ШІ картинкою, без роз’яснення природи походження зображення. Також публікація про вже названі успіхи СБУ, тепер з посиланням на “співрозмовників “Української правди” в СБУ”. Тобто знову виникають запитання до тієї самої “анонімної” новини, яку репостнули практично всі медіа з моніторингової вибірки. Новина ж спортивної тематики, в якій джерело взагалі не названо, наразі завершує перелік зафіксованих у стрічці новин видання матеріалів, що порушують стандарт достовірності.

Скриншот ІМІ із сайту Українська правда

Стандарт же відокремлення фактів від коментарів у вигляді порушення принципу презумпції невинуватості не дотримано в одній публікації, що традиційно для таких випадків посилається на реліз силового відомства.

LB.ua

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у рубриці “Новини”. В стрічці новин експертам трапилася вже неодноразово згадана новина з посиланням на Генштаб, проілюстрована фейковим зображенням без жодного пояснення, а також матеріал про обстріл росіянами Херсона, в якому не названо джерела.

Принцип презумпції невинуватості, а разом з ним стандарт відокремлення коментарів від фактів порушує новина, що стала результатом недостатнього редакційного опрацювання одного зі вже згаданих пресрелізів ДБР.

Порушення стандарту дотримання балансу зафіксовано в публікації, що має ознаки замовної, але жодним чином не позначена. Можливо, позначкою є слово “Like” біля заголовка, але експерти не знайшли тлумачення цієї позначки у відповідному розділі на сайті LB.ua.

ZN,UA

Абсолютна більшість матеріалів у рубриці “Новини” відповідає професійним стандартам. Утім, моніторинг зафіксував також кілька порушень. Так, стандарт достовірності порушує та сама новина з посиланням на Генштаб, проілюстрована згенерованим ШІ зображенням без вказівки для аудиторії на цей факт. Крім того, відсутнє джерело в публікації про сподівання та плани російських спортивних функціонерів та в новині про результати одного з матчів української тенісистки Еліни Світоліної.

Скриншот ІМІ із сайту ZN

Стандарт відокремлення коментарів від фактів не дотримано в матеріалі, що посилається на вищезгаданий реліз силового відомства.

Відповідають стандартам на 90% і більше

Укрінформ

Більшість новин у відповідному розділі видання відповідає журналістським стандартам. Серед публікацій, які привернули увагу експертів ІМІ, більшість мала порушення стандарту достовірності. Зокрема, це новина з посиланням на Генштаб, проілюстрована неправдивим зображенням; звіт про успішну атаку дронами СБУ, у цьому разі з посиланням на “джерела Укрінформу”; неперевірене повідомлення з посиланням на “окупаційні ЗМІ” про нібито плату за послугу провідного радіо в окупованому Севастополі; вістка про огородження навколо Керченського мосту з посиланням на анонімний телеграм-канал, а також спортивна новина без джерела.

На зауваження щодо відділення коментарів від фактів та принципу презумпції невинуватості заслуговує традиційно новина з посиланням на пресреліз від силовиків.

Інтерфакс-Україна

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає більшість матеріалів. Тим часом кілька публікацій не відповідають стандарту достовірності. Серед них новина, що підвела багатьох, – проілюстрована згенерованим ШІ й поширеним Генштабом зображенням, і така сама популярна в моніторинговий період розповідь про успіх дронів СБУ, поряд з нею ще одна подібна, і обидві з посиланням на “обізнане джерело”, хай би що це означало, а також зведення про бої на одному з напрямків фронту, в якому не названо джерела.

Не вдалося виданню уникнути й поширених серед редакцій помилок в опрацюванні пресрелізів силових відомств, що призводять до порушення принципу презумпції невинуватості та стандарту відокремлення коментарів від фактів. У цьому разі новинарів підвели повідомлення САП та ДБР.

Гордон

Більшість матеріалів рубрики “Новини” є відповідною стандартам якості новин. Поряд з тим більшість матеріалів, що їм не відповідають, порушують стандарт балансу і мають ознаки замовних. Серед них – матеріали на користь: Ріната Ахметова та його компаній; Михайла Поплавського; такого собі Дениса Парамонова. У цьому ж переліку публікації лобістського змісту на користь Федерації металургів, Національної асоціації добувної промисловості, а також чорнуха проти колишнього гендиректора “Оператора ГТС України”. 

Однотипність порушень журналістських стандартів редакцією розбавляє хіба поодинокий випадок невідповідності принципу презумпції невинуватості та стандарту відділення коментарів від фактів у новині з посиланням, звісно ж, на пресреліз силовиків.

Еспресо

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Водночас моніторинг зафіксував певне збільшення матеріалів, що порушують стандарти, до того ж одразу кілька, оскільки не є новинами в принципі, хоч і марковані як новини. Видається, що редакція збільшила випуск SEO-матеріалів заради кількості аудиторії, наражаючи на ризики її якість. Йдеться про публікації з рецептами приготування грибів, квасолі, млинців, свинини, на оливковій олії, а також з описами трендів в одязі та симптомів алергії та, зрештою, про матеріал, що переповідає кліп Злати Огневич. Такі публікації, крім того, що не вписується в стандарти якості новин, дисонують із загальним спрямуванням видання. Можливо, такі матеріали варто якось позначати як неновинний контент, бо наразі вони потрапляють до вибірки ІМІ як новини. 

Скриншот ІМІ із сайту Еспресо

На додачу зафіксовано помилки, яких поки не вдалось оминути жодному з медіа, що потрапили до моніторингу, як-от порушення принципу презумпції невинуватості, а разом з ним і стандарту відокремлення фактів від коментарів унаслідок необережного використання як джерел релізів таких відомств, як ДБР та НАБУ.

Інтернет-видання, чиї новини відповідають стандартам на 80% і більше

Цензор.Нет

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Але в стрічці можна відстежити систематичне порушення стандартів відділення фактів від коментарів та достовірності. У першому випадку переважають дві причини: вживання емоційної лексики в заголовку новин, зокрема нецензурної, а також порушення принципу презумпції невинуватості внаслідок недостатнього редакційного опрацювання пресрелізів силових відомств під час підготовки матеріалу. Очевидно, що стосовно використання емоційно забарвленої лексики йдеться про свідомий вибір редакції. 

Втім, не набагато менше публікацій, яким бракує достовірності. Серед таких і новина, проілюстрована поширеним Генштабом зображенням авторства ШІ, і публікації, що мають узагальнені посилання або називають джерелом неверифіковані сторінки в соцмережах. Крім того, матеріали з посиланням на телеграм-канал “Бутусов плюс” важко вважати достовірними, хоча це й канал керівника видання. Юрій Бутусов від початку повномасштабного вторгнення час від часу виступає як журналіст, а іноді вчиняє дії, притаманні комбатанту. З огляду на це складно визначити, як розглядати його телеграм-канал: як результат роботи медійника чи як блог учасника бойових дій. Також канал не пояснює походження відео, ким, коли і де воно було зняте.

Крім того, сайт переповнений жорстокими відео, що демонструють подробиці знищення російських військових. Щоправда, редакція чинить коректно і попереджає читачів, додаючи до заголовків формулювання “ВIДЕО 18+”.

РБК-Україна

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Експерти зафіксували недотримання принципу презумпції невинуватості через брак опрацювання релізів силовиків, а також використання емоційної лексики в заголовках, щоб вичавити жалість із читача.

Низка публікацій викликає запитання щодо достовірності. Звісно, серед них і новина, проілюстрована штучним зображенням від Генштабу. У цьому ж переліку – роз’яснення порядку можливої мобілізації авто, що не вказує на джерело пояснення, не дає зрозуміти рівень експертизи аналізу законодавчих норм.

Скриншот ІМІ із сайту РБК-Україна

У кількох матеріалах не дотримано стандарту балансу. Серед таких “паркетна” новина, що цитує Андрія Єрмака, коли той говорить очевидні речі, та публікація лобістського змісту на користь Національної асоціації добувної промисловості. У цих двох випадках, додавши до матеріалів балансу, ситуацію можна було б покращити. Втім, це вже не допомогло б публікаціям з ознаками замовності на користь Олени Шуляк та Григорія Козловського

NV

Більша частина публікацій у рубриці “Новини” відповідає стандартам. Водночас основною систематичною проблемою новин видання є порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Звісно, цікаві заголовки потрібні аудиторії, а вміння яскраво формулювати – корисна навичка для журналіста, але лише тоді, коли гра словами не породжує безпідставних висновків, залякувань читачів, перебільшень та спроб вичавити зі споживача емоцію або ще менш вартісних клікбейтів.

Менша кількість матеріалів не вписуються в стандарт достовірності. Тут у переліку знову ілюстрація новини, згенерована ШІ й поширена Генштабом, у продовження теми коментар “джерел NV” проілюстровано тим самим зображенням, також розповідь про витівки російських військових на фронті підтверджена лише фото з джерел, названих “z-пабліками”.

Кореспондент.net

Публікацій, що відповідають журналістським стандартам, у розділі “Новини” більше, ніж неякісних. Експерти виявили матеріали, що не містять належного відділення фактів від коментарів. Редакція йде на це порушення переважно в трьох випадках: коли використовує емоційну лексику в заголовках для додання ваги й без того важливим новинам; цитує експертні висновки в заголовку, не вказуючи авторства висловлювання; розповідає про селебріті й для пожвавлення текстів домислює за героїв їхні емоції. Зафіксовано також явище, що вже набило оскомину, – невміння створювати новини з таких джерел, як пресрелізи силових відомств, унаслідок чого порушується принцип презумпції невинуватості.

Скриншот ІМІ із сайту Кореспондент

З погляду достовірності сумнівною є низка новин, більшість із яких присвячені спорту й не називають джерела інформації. Втім, у цьому переліку є і публікації з узагальненим посиланням на “росЗМІ”, на анонімний телеграм-канал, а також на неназвані джерела, що майже кожне досліджене медіа назвало “своїми”.

Стандарт балансу порушено в одній публікації, що має ознаки замовної на користь Михайла Поплавського.

Жодному стандарту не відповідають розміщені в стрічці новин гороскопи.

Сайти з відповідністю новин стандартам на 50% і більше

Obozrevatel

Більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає журналістським стандартам. Видання часто порушує стандарти відокремлення фактів від коментарів. Це є наслідком того, що в новинах та їхніх заголовках вживають емоційно забарвлену лексику, підказуючи читачеві, коли він має бути вражений, коли має повірити у відвертість героя, а коли має відчути, що перед ним розкрили таємницю. Водночас не обходиться і без звичного нехтування принципом презумпції невинуватості під час редакційного опрацювання пресрелізів силових відомств.

Серед причин порушень стандарту достовірності – використання фейкового зображення, поширеного Генштабом, сумнівний рівень експертизи героя новини щодо теми та неназвані джерела інформації в спортивних новинах.

Також зафіксовано незбалансовану публікацію з ознаками джинси на користь Михайла Поплавського.

Тим часом основним фактором, від якого потерпає рівень відповідності професійним стандартам новин видання, є велика кількість матеріалів у стрічці, що взагалі не є новинами й порушують одразу по кілька стандартів якості. Йдеться про поради щодо городництва, макіяжу, харчування, способу життя, добірку фізичних вправ, рецепти страв і, звісно, астрологічні прогнози та інші забобони.

24 канал

Більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає журналістським стандартам. Найбільше порушень стосуються стандарту відокремлення коментарів від фактів. Частину матеріалів з цього переліку, маркованих як новини, чомусь написано в стилі твору на вільну тему з авторськими домислами, як-от про шкільні випускні та спортивні події чи, наприклад, про ситуацію на фронті, атаку на Крим або рішення уряду чи міжнародну політику. На такому тлі майже безневинними видаються зосередження на одязі героїнь публікацій, маніпуляції з лайкою, спроби пожвавити заголовок емоційною лексикою або створити клікбейт

Скриншот ІМІ із сайту 24 канал

Зафіксовано також матеріали, невідповідні за рівнем достовірності. Серед таких як новини на тему міжнародної політики, так і публікації розважального змісту, в яких не названо джерела інформації. Також до переліку недостовірних потрапили новини, що посилаються на коментарі осіб, які можуть перебільшувати рівень своєї експертизи.

Публікація, що має ознаки замовної, відповідно, не є збалансованою.

Велику частину рубрики новин редакція віддала під контент, далекий від новинного: астрологічні прогнози, псевдопсихологічні псевдотести, рецепти страв, а також невідомо ким вигадані поради для дизайнерів інтер’єру, городників, геймерів та інших аматорів своєї вправи.

Фокус 

Кількість неякісних публікацій у розділі “Новини” ледве менша за кількість матеріалів, що відповідають журналістським стандартам. Відокремлення коментарів від фактів – стандарт, що порушується сайтом найчастіше. Новинарі видання надто вільно та творчо підходять до способів спотворити новину заради того, щоб заманити читача. В їхньому арсеналі переважно емоційні накручування, власні висновки, оціночні судження та просто вигадки. Через це на сумнівні розповіді починають скидатися навіть новини з різних наукових сфер, наприклад астрономії чи археології, або повідомлення виробників авто. Ба більше, повідомлення на воєнну тематику у виконанні видання то набуває жартівливих ноток, то потерпає від спроб додати ваги й без того значущій новині. Тому очікувано, що про селебріті – як вітчизняних, так і західних – редакція вже зовсім не соромиться домислювати. Навіть хвороби відносно відомих людей допомагають виданню збирати кліки. Тому серед іншого органічно вписуються і розповіді про опухлу губу, місто зомбі та ґвалтівника із запахом.

Щодо порушень стандарту достовірності, то не можна обійти увагою той факт, що серед них є і неодноразово вже згадана ілюстрація від Генштабу та ШІ, і повідомлення про удар по російській логістиці в Криму за допомогою безпілотників СБУ, яке тепер посилається на “джерела Фокусу”. Але цим перелік не вичерпується.  

Тому, зрештою, недоречні для рубрики новин задачки з фізики та астрологічні прогнози не так уже й істотно псують загальну картину. Радше вони її доповнюють.

Сайти, де новини відповідають стандартам менш ніж на 50%

УНІАН

Публікацій, що порушують стандарти якісної журналістики, у рубриці “Новини” більше, ніж таких, що стандартам відповідають. Найчастіше редакція у своїх матеріалах порушує стандарт відокремлення коментарів від фактів. Новинарі видання підказують читачам, які їм відчувати емоції: дивуватися, радіти чи обурюватися. Редакція використовує емоційні маніпуляції в новинах на будь-які теми: з лінії фронту, щодо російських обстрілів, про внутрішню та міжнародну економіку. Навіть у прогнозі літньої погоди новинарі спробували полякати читачів. Очікувано, що вигадок, оцінок, суджень та емоційної лексики ще більше в новинах шоу-бізнесу.

Серед матеріалів, що не вписуються в стандарт достовірності: історія про удари безпілотниками СБУ з посиланням на “поінформовані джерела”; повідомлення про нове російське озброєння біля кордонів України з посиланням на неверифікований акаунт у соцмережі; новина щодо спроможностей бронемашини на озброєнні Сил оборони, що посилається на відео з невідомого джерела; оцінювання спроможностей HIMARS із посиланням на думку льотчика-інструктора Романа Світана, а також розповідь з посиланням на “росЗМІ” про якогось російського шоумена, який зібрався воювати з Україною.

Більшість публікацій, що порушують стандарт балансу, мають ознаки замовних на користь Михайла Поплавського, компанії з доставлення, мережі магазинів, оператора мобільного зв’язку, ГО “Життя” та інших комерційних замовників.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Серед матеріалів, що взагалі не мали б опинитися в розділі новин, є поради для садівників, забавка з оптичною ілюзією і, звісно, астрологічний прогноз. Але найбільше таких, що посилаються на мольфара Макса Гордєєва, який радить, як позбутися порчі, як вдало вийти заміж, та розкриває таємницю про те, що Харків, Дніпро і Запоріжжя можуть обстрілювати росіяни. 

ТСН

Понад половину розділу “Новини” наповнено невідповідними журналістським стандартам публікаціями. Найменш цікавим для редакції видається стандарт відокремлення коментарів від фактів, адже застосовано максимальне різноманіття способів його порушити. У цьому невичерпному переліку присутні порушення принципу презумпції невинуватості, сексизм та об’єктивізація, вигадки про мотивацію та переживання героїв матеріалів, поширення чуток, маніпуляції на крові, забобони й просто відверта дичина.

Стосовно достовірності, то до низки матерів виникають запитання. Чи можна вірити коментарям МО РФ щодо атак на Кримський міст? Чи правду кажуть кремлівські ЗМІ про переміщення російських військ? Звідки Вадимові Пристайку достеменно відомі наміри Путіна? Чи були присутні кореспонденти ТСН на заході за участю королеви Летиції, бо джерел не названо? Звідки редакції стало відомо про заявку Національної збірної з футболу? Чи робить новину достовірною посилання на матеріал іншого видання, якщо той не посилається ні на кого?

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Кількість узагалі не новинного контенту в розділі новин справляє таке враження, ніби редакцію захопили віщуни від астрології, езотерики та християнських течій і всі разом не можуть вирішити, що робити зі спадним Місяцем, притому що їм відома група крові Ісуса Христа. Паралельно з тим працює команда висмоктаних з пальця порад: як зібрати волосся в пучок, як приготувати кисіль, як не пити воду, як зробити ліхтарики, як привітати з днем народження та чим поприскати рослини. Втім, це лише враження. Насправді ніхто редакцію не захоплював, крім бажання гнатися за трафіком.

Телеграф

Серед публікацій у рубриці “Новини” різних тематики, жанрів та якості виявлено й певну кількість (трохи більш ніж чверть загальної) новин, що більш-менш відповідають журналістським стандартам. Відділення фактів від коментарів – маловідоме новинарям видання поняття. Чого лише варті фрази “Рішення буде ухвалено вже скоро”, “Девальвація гривні має принести позитивні зміни” або “Дозвіл західних партнерів дещо збентежив росіян”, вжиті практично на початку новини без жодного пояснення, чиє це припущення чи судження. На цьому тлі вже не такими дивними видаються спроби емоційних оборудок у заголовках, як перебільшеннязалякування чи маніпуляції на крові. Відповідно, і порушенням принципу презумпції невинуватості дивуватися немає причин. А сексистські оцінювання героїнь публікацій лише доповнюють картину.

Низка публікацій не відповідає стандарту достовірності. Серед них очікувано проілюстрована згенерованим зображенням новина з посиланням на Генштаб, публікація з посиланнями на пропагандиста Грема Філіпса та “росЗМІ”, правила обслуговування лічильників без посилання на джерело, незрозуміло чим цікаві українській аудиторії розповіді з неназваних джерел про російських шоумена та акторку.

Також моніторинг зафіксував матеріали, що порушують стандарт балансу. Частина з них має ознаки замовних

Серед публікацій, що не є новинами й порушують одразу по кілька стандартів, звичний набір: рецепти, головоломки, поради із садівництва, городництва та домогосподарства, щодо зачісок, догляду за гаджетами та на інші випадки в житті, а також гороскопи, гороскопи і гороскопи.

*До моніторингової вибірки потрапило 21 популярне онлайн-медіа України: “Бабель”, “Громадське”, “Суспільне”, ZN,UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, NV, LB.ua, “Гордон”, Цензор.Нет, Інтерфакс-Україна, ТСН, “Кореспондент.net”, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, Obozrevatel, “Телеграф”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 50 матеріалів, які вийшли одночасно в стрічках новин кожного видання від 9:00 31 травня та 3 червня 2024 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Liked the article?
Help us be even more cool!