Як недотримання стандартів у спортивних новинах знижує якість контенту онлайн-медіа

Ілюстрація ІМІ

Недотримання журналістських стандартів у спортивних новинах є однією з причин просідання загального середнього рівня якості новинного контенту популярних онлайн-медіа України, виявило дослідження Інституту масової інформації*. Йдеться про порушення стандартів достовірності та відділення фактів від коментарів. Не менш ніж половина зафіксованих випадків видаються наслідком свідомих рішень редакції. Водночас виявлено й приклади, що більше скидаються на брак базових навичок у новинкарів. 

Зафіксовані недоліки окремих спортивних новин за змістом і суттю переважно є такими самими, як у новинах на інші теми, як загалом, так і стосовно кожного видання. Емоційна лексика та оціночні судження використовуються за тією самою схемою. У загальній картині винятком є те, що в матеріалах на тему спорту в моніторинговий період не виявлено посилань на недостовірні джерела. У переважній більшості випадків, коли йдеться про брак достовірності, джерел немає взагалі.

Найбільше публікацій з порушеннями зафіксовано на сайтах з переліку аутсайдерів за загальним рівнем дотримання професійних стандартів у новинах: "24 канал", ТСН, "Телеграф".

ПОРУШЕННЯ СТАНДАРТУ ДОСТОВІРНОСТІ

Порушити стандарт достовірності в спортивних новинах редакції спромоглися в кілька різних способів, які, втім, зводяться до одного – небажання назвати джерело інформації. Частина таких новин нібито містить у першому абзаці гіперпосилання, що має вигляд посилання на джерело. 

Але насправді лінк веде просто на більш ранню публікацію на ту саму тему, яка також залінкована на ще більш ранню і ніяк підтвердженню інформації не сприяє. Найбільше таких матеріалів зафіксовано на сайті ТСН.

• "Україна в єврокубках-2024/25: хто та де гратиме, коли жеребкування та перші матчі" (ТСН)
• "Збірна України оголосила заявку на товариський матч з Німеччиною" (ТСН)
• "Боруссія Дортмунд – Реал Мадрид: де дивитися і ставки букмекерів на фінал Ліги чемпіонів" (ТСН)

Тим часом редакція Obozrevatel уникає посилань на джерела в дещо відмінний спосіб. Розміщений у першій частині тексту гіперлінк, замість вказати на походження інформації, веде на більш ранню публікацію, що не називає джерела і не залікована на якийсь інший матеріал.

• "Де дивитися футбол Німеччина – Україна: розклад трансляцій товариського матчу перед Євро-2024" (Obozrevatel)
• "Німеччина – Україна: хроніка та результат товариського матчу перед Євро-2024" (Obozrevatel)

Тобто редакції замість посилання, що мало б підтверджувати інформацію чи вести до її першоджерела, розміщують SEO-лінки, що в оманливий спосіб збільшують кількість переглядів контенту сайту. 

Схожий коловорот посилань на себе в новинах спорту можна помітити й на сайті ZN.UA

• "Світоліна останньою з українок покинула Ролан Гаррос-2024" (ZN.UA)

Інший, але так само від'ємний для якості підхід до посилань на джерела в редакції "Кореспондент.net". Окремі спортивні новини супроводжуються фрагментами відео, що підтверджують інформацію в тексті. Але звідки походить відео – не вказано, як узагалі нічого не сказано про ці зафільмовані фрагменти змагань. 

До того ж частина таких відео виявляються недоступними до перегляду через блокування власником.

• "НХЛ: Едмонтон став другим фіналістом Кубка Стенлі" (Кореспондент.net)
• "Титулований французький клуб повернувся в Лігу 1"  (Кореспондент.net)

Видається, що в редакції просто дивляться трансляції спортивних турнірів і пишуть новини, а замість чесно назвати джерело, розміщують відео, на використання якого не факт, що мають право.

Водночас, звісно, зафіксовано і найтривіальніший спосіб зробити загалом правдивий матеріал недостовірним. Для цього досить просто вдати, що посилання на джерело ніколи й не було обов’язковим елементом якісної новини. Так, спортивні новини без жодного натяку на походження інформації та пояснення, як вона стала відомою редакції, виявлено на сайті "Укрінформ". 

• "Збірна України сьогодні зіграє з футболістами Німеччини у товариському матчі" (Укрінформ)
• "Спорт-2024. Календар головних подій червня" (Укрінформ)

Також новини на тему спорту, що не називають джерел, у моніторинговий період були опубліковані й виданням "Українська правда".

• "Світоліна поступилася Рибакіній та вилетіла з Ролан Гаррос" (Українська правда)

Тим часом NV ілюструє одну зі спортивних новин інфографікою, але жодним чином не згадує про джерела інформації. Звісно, у такому разі і текстова складова, і візуальна втрачають достовірність.

• "Матчі збірної України на Євро-2024: розклад і час початку всіх поєдинків" (NV)

Зрештою, в усіх зафіксованих випадках йдеться про відсутність посилань на джерела. Тобто можна лише здогадуватися, звідки редакції стала відома інформація. Але водночас не можна її перевірити. Це могло б бути наслідком неусвідомленої помилки, втім точно не в тих випадках, коли замість посилання на джерело розміщують лінк на власний матеріал. Тобто мінімум половина зафіксованих порушень стандарту достовірності в спортивних новинах видаються результатом свідомих рішень редакції. 

ПОРУШЕННЯ СТАНДАРТУ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД КОМЕНТАРІВ

Приблизно така сама кількість новин спорту в стрічках популярних онлайн-медіа не відповідає стандарту відділення коментарів від фактів. Тут так само використано якнайширший арсенал можливостей перетворити журналістський матеріал на оповідку з елементами анекдотів. Серед таких оціночні судження, припущення і, звісно, емоційно забарвлена лексика.

Весь цей маніпулятивний інструментарій можна знайти як у заголовках, так і в текстах спортивних новин на сайті "24 канал".

• "Я нокаутую його": ексчемпіон світу зухвало заявив, що готовий "вимкнути світло" Усику" (24 канал) 
• "Удар по чемпіонських амбіціях: Італія втратила основного центрального захисника перед Євро-2024" (24 канал)
• "Легенді пороблено: Даніеля Негреану брутально вибили з турніру WSOP – відео" (24 канал)
• "Гроші є, чекаємо на браслети: успіхи українців на WSOP" (24 канал)

Є припущення, що такі конструкції, як "зухвало заявив" або "удар по чемпіонських амбіціях", є аж такими привабливими для поціновувачів спорту, що роблять заголовок істотно більш клікабельним. Тобто виникає запитання: чи вартий такий занадто творчий підхід до новин того, щоб порушувати журналістські стандарти? А чи варті того, хоч і яскравіші, але ще менш правдиві заголовки спортивних новин, зафіксовані на сайті NV?  

• "Жертва Усика заявив, що у нього вкрали перемогу над українцем" (NV)
• "Готові до пекла на ринзі. Бомбардувальник та китайський велетень провели холоднокровну битву поглядів – відео" (NV)

Навряд чи можна випадково і несвідомо пов’язати слова "жертва" і "пекло" з темою спорту. Щоб побудувати таку конструкцію, треба замислитись. Отже, знову йдеться про свідомі рішення, що шкодять якості новин.

Шкідливі рішення можуть стосуватися не лише зайвих емоцій у заголовках, а й оціночних суджень, як у деяких спортивних новинах на Obozrevatel. Коментарі "вважається фаворитом" чи "блискуче замінив" мали б бути відокремлені від фактів чіткою вказівкою, на чию саме думку "вважається" чи "блискуче". 

• "Реал" – "Боруссія": букмекери назвали фаворита фіналу Ліги чемпіонів" (Obozrevatel)
• "Тріумфатор! Повний стадіон у Мадриді влаштував овації воротарю збірної України. Відео" (Obozrevatel)

Водночас були зафіксовані й такі приклади порушення стандартів, що лишають сподіватися на неусвідомлення, випадковість та збіг обставин. Адже важко уявити причини, з яких би редакція навмисно продукувала новини в стилі шкільного твору: з безпідставними узагальненнями, з незграбними епітетами та власними судженнями.

Окремі публікації на сайті "Телеграф", що стосуються теми спорту і розміщені в розділі "Новини", за своєю структурою практично перестають відповідати поняттю "новина".

• "Лунін визначився: воротар знайшов нову команду в Європі" (Телеграф)
• "Луніну аплодували навіть у літаку: у мережу потрапило відео польоту українця на фінал Ліги чемпіонів" (Телеграф) 
• "Продовжує грати та мовчати про війну: де зараз зрадник України Тимощук" (Телеграф)

Зрозуміло, що спорт – явище емоційне, тісно пов’язане із судженнями та охоплює як індустрія також і прогнози. Але й жанр новин не відкидає всіх емоцій, оцінок та навіть припущень, якщо вони позначені як коментарі. Тобто з тексту має бути чітко зрозуміло, хто саме висловив ту чи іншу думку і що це думка окремої особи, фахівця чи учасника подій. Найочевидніший спосіб виокремити коментар – це оформити його як пряму мову, принаймні взяти в лапки. У такий спосіб коментарі будуть відокремленими від фактів, про які розповідає новина. Водночас недоречними все ж можуть бути певні емоційні висловлювання, навіть залапковані, але використані в заголовку публікації, якщо вони спрямовані на перебільшення, нагнітання, залякування аудиторії, або інші маніпуляції. Звісно, щоб мати коментарі фахівців, експертів чи учасників спортивних подій, потрібно дещо більше вмінь та кореспондентської роботи, ніж у разі, коли редактор новин сам вигадує оцінки та бавиться з емоційною лексикою. 

Так само більше зусиль, навичок роботи з джерелами, пошуком інфоприводів і підтверджень та, знову-таки, кореспондентської роботи потрібно для того, щоб новини походили з надійних джерел, що не соромно назвати в публікації.

Проте це перевірений шлях до того, щоб продукувати цікаві для аудиторії клікабельні новини й не порушувати журналістських стандартів, зокрема достовірності та відділення коментарів від фактів.

*До моніторингової вибірки потрапило 21 популярне онлайн-медіа України: "Бабель", Громадське, Суспільне, ZN,UA, "Українська правда", "Еспресо", Укрінформ, Liga.net, NV, LB.ua, "Гордон", Цензор.Нет, Інтерфакс-Україна, ТСН, "Кореспондент.net", РБК-Україна, "Фокус", УНІАН, "24 канал", Obozrevatel, "Телеграф". За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 50 матеріалів, які вийшли одночасно в стрічках новин кожного видання від 9:00 31 травня та 3 червня 2024 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів "Медіабаза" для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – "Репортери без кордонів" та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).