ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Карантинна медіаситуація на Миколаївщині: посадовці пішли в онлайн, а ЗМІ отримали відмови в доступі

Оголошення карантину через поширення коронавірусного захворювання COVID-19 внесло свої корективи в роботу медіа на Миколаївщині. Журналісти були вимушені шукати інструменти та механізми роботи, підлаштуватися під нові умови роботи з огляду на всі обмеження, з якими довелося зіткнутися.

Експерти ІМІ після оголошення карантину, з 12 березня 2020 року, зафіксували загалом 30 порушень свободи слова в Україні. Щодо Миколаївщини, то за період карантину місцеві журналісти скаржилися на спроби влади обмежити доступ до публічних заходів, порушення права на доступ до публічної інформації та інші ускладнення в їхній роботі.

Карантин як привід обмежити права журналістів щодо присутності на заходах

З моменту запровадження карантину миколаївські обласна та міська ради обмежили доступ до своїх будівель для всіх громадян. Журналісти не стали винятком. Щоразу під час спроби пройти до приміщень рад, чи на засідання депутатської комісії, чи на інші заходи або просто по коментар до посадовців ЗМІ стикалися зі спротивом з боку охоронців.

Наприклад, голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко у квітні вирішила закрити доступ будь-яких ЗМІ на сесії облради. Зважаючи на те що обласна рада забезпечувала онлайн-трансляцію засідання, не можна вважати такі наміри посадовців порушенням прав журналістів. Проте варто зазначити, що місцеві ЗМІ, з огляду на обмежені можливості спілкування з головою облради та депутатами, користуються можливістю потрапити на сесії, зокрема, щоб отримати коментарі від депутатів та посадовців щодо актуальних тем. Тож через масове обурення журналістів облрада відмовилася від своїх намірів та не обмежувала журналістів у доступі на сесію.

Що стосується Миколаївської міської ради, то карантин значною мірою вплинув і на її роботу. Засідання постійних комісій міської ради проводилися дуже зрідка і на подвір'ї міської ради, через що апарат ради не міг забезпечити їхню трансляцію. Незважаючи на те що всі засідання комісій завжди анонсувалися, журналісти щоразу стикалися з проблемою потрапити до міської ради.

Так, 24 квітня в Миколаєві охорона міської ради не пустила журналістів декількох місцевих видань на засідання депутатської комісії міської ради, де обговорювалися питання перерозподілу бюджету на боротьбу з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19. Охоронець міськради завадив представникам ЗМІ зайти до будівлі, сказавши, що це заборонили в департаменті міського голови. Журналісти, відповідно до вимог карантину, були в захисних масках та мали із собою редакційні посвідчення.

Тоді виявилося, що для того, щоб потрапити на комісію, журналісти мають заздалегідь попереджати апарат міської ради про наміри відвідати комісію. Варто зазначити, що іноді засідання комісії анонсують безпосередньо напередодні їхнього проведення. Тоді, зважаючи на те що ЗМІ не завжди мають змогу попередити завчасно про наміри бути присутніми на засіданні комісій, у мерії пообіцяли розробити ефективніший механізм доступу журналістів до засідань.

Проте цього не було зроблено: 26 травня представник ІМІ зміг потрапити до будівлі міськради лише після особистого телефонного дзвінка директору департаменту миколаївського міського голови, однак після цього всі обмеження для журналістів у доступі до будівлі ради були зняті.

У період карантину увага ЗМІ Миколаєва була зосереджена на діях влади щодо недопущення поширення коронавірусного захворювання. За результатами березневого дослідження ІМІ, 23% загальної кількості новин в онлайн-ЗМІ Миколаєва стосувалися пандемії коронавірусного захворювання COVID-19. 

А тому особливого значення набули засідання міської та обласної комісій з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ і НС). На жаль, з невідомих причин їхні засідання не анонсувались, а тому ЗМІ вимушені були шукати власні джерела серед депутатів та посадовців, які б попереджали про засідання або розповідали про ухвалені на них рішення.

14 травня у своєму телеграм-каналі головний редактор місцевого видання "НикВести" Олег Деренюга поскаржився на те, що посадовці Миколаївської міської ради відмовляли допустити журналістів видання на засідання комісії з ТЕБ і НС, де розглядали важливі питання життєдіяльності Миколаєва. Після цього журналістів видання таки допустили на захід. 

Посадовці пішли в онлайн

Карантинні реалії змусили миколаївських посадовців опанувати нові методи поширення інформації про власну діяльність, про ситуацію з коронавірусом у регіоні та роботу влади під час карантину. Саме тому, зокрема, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич запровадив практику проведення щоденного прямого ефіру в соцмережах "Інстаграм" та "Фейсбук", де коментував ситуацію з коронавірусом у місті та регіоні, звітував про заходи, яких вживала влада, та відповідав на запитання глядачів. Зокрема, Олександр Сєнкевич розповідав про запровадження обмежувальних заходів у місті, купівлю медичного обладнання, необхідного для лікування хворих на COVID-19, можливість зробити швидкий тест на коронавірус тощо. У такий спосіб мер Миколаєва став топспікером Миколаївської області щодо коронавірусу: у квітні онлайн-ЗМІ Миколаєва цитували Сєнкевича в 5,6% публікацій про COVID-19. Це вчетверо більше, ніж новин з посиланням на головного санітарного лікаря регіону Володимира Клочка, та вп'ятеро більше, ніж цитування голови ОДА Олександра Стадніка й очільниці міського управління охорони здоров‘я Ірини Шамрай. 

Онлайн-інструменти у своїй роботі з жителями регіону та в співпраці з місцевими ЗМІ певний час використовувала Миколаївська ОДА. У період із 17 березня до 23 квітня керівництво облдержадміністрації провело в онлайн-режимі за допомогою відеотрансляції в ютубі сім брифінгів на тему боротьби з поширенням коронавірусного захворювання. Журналісти мали змогу поставити запитання, надіславши їх за добу до брифінгу. З одного боку, це непоганий механізм інформування населення про свою діяльність, а з іншого – журналісти були позбавлені поставити уточнювальні запитання, щоб отримати від посадовців необхідну інформацію, а посадовці, своєю чергою, користувалися цим та уникали відповідей на конкретні питання або відповідали загальними фразами.

З невідомих причин після 23 квітня Миколаївська ОДА не провела жодного такого брифінгу.

Ще одним джерелом інформації для журналістів під час карантину стала публічна сторінка Миколаївського обласного штабу з ліквідації наслідків НС у соціальній мережі "Фейсбук", де публікуються рішення обласної комісії з ТЕБ і НС, а також щоденно оновлюється інформація про кількість захворювань на COVID-19 у регіоні, заповненість ліжок в інфекційних відділеннях та інша важлива інформація.

Головний лікар Миколаївського обласного центру лікування інфекційних хвороб Світлана Федорова навіть завела власний відеоблог, де починаючи з 25 лютого публікує відеозаписи, розповідаючи про свою роботу, ситуацію з коронавірусом, проблеми лікарні, та дає поради щодо профілактики й лікування. 

Ці джерела інформації під час карантину стали основними для публікацій миколаївських ЗМІ про коронавірусне захворювання.

Обмеження в доступі до інформації

Під час карантину представниця ІМІ в Миколаївській області зафіксувала три випадки порушення з боку посадовців права журналістів на доступ до публічної інформації.

13 травня повідомлялося, що Миколаївська обласна рада не відповіла на інформаційний запит журналістки видання "Преступности.НЕТ", що стосувався, зокрема, розміру її заробітної плати.

Журналістка "Преступності.НЕТ" Юлія Акімова повідомила ІМІ, що звернулася з адміністративним позовом до суду через ігнорування головою обласної ради її запиту на інформацію. Проте через деякий час після подання позову голова облради Вікторія Москаленко все ж таки надала відповідь на запит. Наразі видання очікує на оголошення дати засідання суду, адже обласна рада, хоч і надавши відповідь на запит, все ж порушила норми Закону України "Про доступ до публічної інформації".

19 травня стало відомо про те, що начальник Управління Служби безпеки України в Миколаївській області Віталій Герсак залишив без задоволення інформаційний запит головреда інформагентства Українська Медіа Група (видання "Преступности.НЕТ") Анатолія Чубаченка щодо умов проведення ремонту у власному робочому кабінеті. 

Ще один випадок порушення права на доступ зафіксовано щодо видання "НикВести", якому директор обласного комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Федір Барна відмовився надавати інформацію про власну зарплату.

Журналісти "НикВести" поки не зверталися до суду щодо відмови директора аеропорту. Головний редактор видання Олег Деренюга, коментуючи цю ситуацію, повідомив ІМІ, що наразі журналісти звернулись із запитом на інформацію до аналогічного аеропорту, що працює в сусідньому Херсоні, щоб показати читачам, що там аналогічне комунальне підприємство виконує норми закону, на відміну від Миколаївського аеропорту. 

"У разі якщо такої відповіді ми не отримаємо, то будемо звертатися до керівного органу – Миколаївської обласної ради та облдержадміністрації, щоб вплинути на діяльність директора підприємства Федора Барни та порушення ним чинного законодавства. Нам здається, що так ефективніше можна отримати таку інформацію, ніж зараз, напередодні місцевих виборів, починати процес, який може затягнутися невідомо на який період, та витратити власний час і ресурси", – сказав Олег Деренюга.

У поліції Миколаївської області представниці ІМІ повідомили, що за час карантину не зареєстровано жодного порушення щодо діяльності журналістів. 

Матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні 

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!