У жовтні експерти Інституту масової інформації зафіксували 21 випадок порушення свободи слова в Україні. З них 14 вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Російські злочини проти медіа та журналістів: убивство медійників та замах на їхнє життя, обстріли журналістів та їхнє поранення, пошкодження офісів медіа, обстріли телевеж, кіберзлочини та юридичний тиск.
Інститут масової інформації зафіксував суттєві втрати для медіаспільноти в жовтні: три журналісти загинули під час виконання професійних обов’язків, а ще двоє отримали поранення. Водночас стала помітною нова тенденція: російські війська цілеспрямовано атакують журналістів за допомогою дронів – типу “Ланцет” та FPV – не на фронтовій території.
“Така тактика свідчить про спеціальне використання безпілотників для ураження медійників, що робить виконання професійних обов’язків ще ризикованішим і підкреслює стратегічну небезпеку для представників медіа не тільки на передовій, а й у прифронтових регіонах. Це створює потребу в додаткових заходах захисту журналістів, зокрема технічних рішеннях для протидії дронам, спеціальному навчанні та організації безпечних маршрутів роботи медіа на лінії фронту”, – зазначила Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації.
У жовтні росіяни вбили п’ятьох медійників, троє з них загинули під час виконання професійної журналістської діяльності:
- Антоні Лаллікан – французький фотожурналіст, загинув 3 жовтня 2025 року від удару російського дрона біля Дружківки Донецької області. Працював над соціальними темами в зонах конфліктів. Публікувався в Le Monde, Le Figaro, Libération, Der Spiegel, Zeit, FAZ тощо. Із березня 2022 року документував наслідки російського вторгнення в Україну.
- Альона Грамова (Губанова) – воєнна кореспондентка українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинула в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебувала з колегами в авто на заправній станції.
- Євген Кармазін – Оператор українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинув у Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебував з колегами в авто на заправній станції.
- Олександр Урванцев – оператор БпЛА, колишній оператор чернігівського телеканалу “Дитинець”. Загинув 7 жовтня 2025 року на харківському напрямку.
- Вадим Підлипенський – військовий, менеджер з продажу Ligamedia. Загинув 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Лимана (Донецька область). До лав Збройних сил України долучився у 2024 році.
Отже, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 117 медійників, серед них 15 – під час виконання своїх професійних обов’язків.
Замах на вбивство. У Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Офіцер відділення комунікації 24 окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата, запобігши можливій трагедії.
Поранені журналісти
- Український фотожурналіст Георгій Іванченко дістав тяжке поранення внаслідок російського удару FPV-дроном, під час якого загинув його колега Антоні Лаллікан. Після поранення Іванченку ампутували ногу, він потребує тривалої реабілітації. Георгій Іванченко повідомив, що це був прицільний удар FPV-дроном.
- Спецкореспондент телеканалу Freedom Олександр Количев отримав поранення в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. У важкому стані перебуває в лікарні. Під час атаки загинули його колеги Альона Грамова та Євген Кармазін.
Обстріли журналістів
- Під час знімання сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Welt потрапила під обстріл російського безпілотника “Ланцет”: троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу та бувши чітко позначеними як представники медіа.
Пошкоджені офіси медіа
- 7 жовтня під час російського артобстрілу Херсона пошкоджено будівлі філії “Суспільне Херсон” – зруйновано покрівлю, вікна та фасад. Постраждалих немає, команда продовжує роботу дистанційно.
- У Києві внаслідок російської атаки 23 жовтня був пошкоджений офіс видання “Гордон”. У редакції нікого не було, тож ніхто не постраждав. Проте працювати нині в офісі неможливо, адже вікон немає і холодно.
Обстріли телевеж
- У Чернігові зазнала пошкоджень телевежа в центрі міста внаслідок російського удару по ній 29 жовтня. Найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції, повідомила пресслужба Чернігівської міської ради.
Кіберзлочини РФ
- Журналістка миколаївського медіа “МикВісті” Юлія Бойченко отримала фішингове запрошення на вигаданий захід з нібито участю НАТО та ЗСУ. Посилання вело на підроблену Google-форму, створену через російського реєстратора для викрадення даних. Інцидент передали правоохоронцям.
- 22 жовтня сайт харківського медіа “Накипіло” зазнав потужної DDoS-атаки й був недоступний близько години. Як повідомила головна редакторка Олена Лептуга, напад стався саме тоді, коли редакція публікувала матеріал про російський обстріл дитячого садка. У медіа припускають, що атаку вчинили російські хакери.
Судові вироки українським медійникам
- Російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в “тероризмі” та “шпигунстві” за публікації проукраїнського змісту. Суворова перебуває в російському полоні із серпня 2023 року.
Водночас ІМІ зафіксував сім випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки побиття, перешкоджання, тиску, обмеження доступу до інформації та кібератаки.
Побиття
В Івано-Франківську фотокореспондента Юрія Рильчука побив хлопець на самокаті, який потрапив у його кадр; журналіст отримав тілесні ушкодження, викликав поліцію та швидку.
Перешкоджання
- У Харкові колишній працівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Воловик вибив телефон з рук кореспондента “Суспільне Харків” Дмитра Гребінника після судового засідання. Інцидент стався під час прохання журналіста про коментар щодо вироку.
- Журналістка Любов Величко повідомила про спроби адвокатів заборонити публікацію фото- та відеоматеріалів із судового засідання в справі “Айбокс Банку”. Вона проводила аудіо-, фото- та відеофіксацію відкритого процесу, але адвокати вимагали видалити матеріали та не публікувати їх. Величко назвала такі дії психологічним тиском і незаконними.
Інтернет-тиск
- Редакція “Коментарів” повідомила про організовану кампанію дискредитації після критичних публікацій про фінансові структури. Анонімні телеграм-канали та ресурси поширювали недостовірну інформацію про власника видання Віктора Гольдського, що редакція розцінила як спробу тиску та втручання в незалежну журналістику.
- Ведуча 24 каналу Дарина Трунова зазнала онлайн-атак після висвітлення загибелі мобілізованого чоловіка. У коментарях та приватних повідомленнях її ображали й називали пропагандисткою, попри те що вона лише повідомляла про факти та розвиток подій у Facebook.
- Редакція LIGA.net повідомила про серію скоординованих спроб зламу адміністративної частини сайту, спрямованих на політичний контент, проте доступ до матеріалів не було отримано, команда медіа посилила захист.
Повний перелік порушень свободи слова дивіться нижче:
ЗЛОЧИНИ РФ
Вбивство медійників – 3
1. Внаслідок прицільного російського удару загинув французький журналіст Антоні Лаллікан
03.10.2025 3 жовтня внаслідок прицільного удару російського FPV-дрона в Україні загинув відомий французький журналіст-фотограф Антоні Лаллікан. Разом з ним на місці працював український журналіст і фотограф-фрилансер, член Української Асоціації професійних фотографів Георгій Іванченко. Він дістав поранення, наразі його стан стабільний.
Про це повідомляє 4 окрема важка механізована бригада на Facebook-сторінці.
За інформацією бригади, обидва журналісти були в засобах індивідуального захисту та на їхніх бронежилетах були знаки розпізнавання – напис PRESS.
За інформацією джерел ІМІ, удару по журналістах росіяни завдали в районі н.п. Дружківка Донецької обл.
“Ворог вчергове цинічно порушив норми Міжнародного гуманітарного права. Цей факт ще раз підтверджує підступність та жорстокість ворожої армії, – йдеться в дописі бригади. – 4 окрема важка механізована бригада висловлює щирі співчуття родичам, друзям та всім, хто знав загиблого пана Антоні Лаллікана. А також сподівається на якнайскоріше одужання Георгія Іванченка”.
За інформацією Української асоціації професійних фотографів, Антоні Лаллікан – паризький фотожурналіст, який висвітлював соціальні та суспільні теми в зонах конфліктів у всьому світі. У березні 2022 року, відразу після повномасштабного вторгнення Росії, він приїхав до України. Відтоді документував наслідки війни та розпочав довготривалу роботу разом з жителями Донецької області.
3 жовтня українські правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо вбивства російськими військами французького журналіста-фотографа Антоні Лаллікана на Донеччині та поранення українського журналіста Георгія Іванченка.
5 жовтня Національна антитерористична прокуратура Франції (PNAT) розпочала розслідування за фактом воєнного злочину, скоєного російськими військовими, внаслідок якого 3 жовтня на Донеччині загинув французький журналіст-фотограф Антоні Лаллікан, а український журналіст Георгій Іванченко зазнав тяжких поранень.
Фотографії Антоні Лаллікана публікували відомі французькі медіа, зокрема Le Monde, Le Figaro, Libération, Mediapart, Society, Paris Match, Les Echos Week End, La Viе, а також міжнародні видання: Der Spiegel, Zeit, FAZ, NZZ, Focus Magazin, Die Welt, Stern, TAZ, Le Temps, Der Standard, La Presse та інші.
Антоні Лаллікан – лауреат різних міжнародних нагород, зокрема Prix Victor Hugo de la photographie engagée 2024, увійшов до шортлиста премії Lucas Dolega 2024, отримав відзнаки JDD’s favori.
За даними Інституту масової інформації, Антоні Лаллікан став 112-м медійником, який загинув унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і 13-м, який загинув під час виконання професійного обов’язку.
23.10.2025 Воєнна кореспондентка українського телеканалу іномовлення “Freedom” Альона Грамова (Губанова) загинула у Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебувала з колегами на заправній станції.
Альона Грамова народилась у місті Єнакієве Донецької області. З 2021 року працювала воєнною кореспонденткою каналів українського державного іномовлення. У червні 2023 року була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня. Альоні Грамовій було 43 роки.
На каналі повідомили, що група приїхала, щоб знімати матеріал про російський удар, який був напередодні, 22 жовтня, по цій заправці. Далі вони мали їхати знімати наслідки російської атаки дронами по ринку Краматорська.
3. У Краматорську від російського удару загинув оператор телеканалу “Freedom Євген Кармазін
23.10.2025 Оператор українського телеканалу іномовлення “Freedom” Євген Кармазін загинув у Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебував з колегами на заправній станції.
Євген Крамазін народився в Краматорську Донецької області. З 2021 року працював оператором каналів українського державного іномовлення. Євгенові було 33 роки. У нього залишилися син, дружина, батьки.
Замах на вбивство – 1
1. Пресофіцер 24 ОМБр збив російський дрон, що намагався атакувати нідерландську журналістку
28.10.2025 Офіцер відділення комунікації 24 окремої механізованої бригади Олег Петрасюк збив російський FPV-дрон, який намагався атакувати журналістку нідерландського видання Het Nederlands Dagblad Дафну Весдорп у Костянтинівці (Донеччина). Про це повідомляється на фейсбук-сторінці 24 окремої механізованої бригади.
Як розповіли в бригаді, Олег Петрасюк супроводжував нідерландську репортерку, яка знімала зруйнований внаслідок російського обстрілу Свято-Успенський храм.
Як пише 24 ОМБр, саме в цей час російський дрон намагався атакувати знімальну групу. Пресофіцер Олег Петрасюк помітив дрон та збив його з автомата. Це зберегло життя побратимів та журналістки, додали у бригаді.
Бригада опублікувала відео, на якому Олег Петрасюк збив дрон. На відео військовий пояснив журналістці, що це був дрон на оптоволокні. Він також порадив їй не затримуватися біля храму, поки росіяни не повернулися.
Поранені медійники – 2
1. Внаслідок російського удару дістав поранення український журналіст Георгій Іванченко
03.10.2025 3 жовтня внаслідок прицільного удару російського FPV-дрона в Україні дістав поранення український журналіст і фотограф-фрилансер, член Української Асоціації професійних фотографів Георгій Іванченко. Наразі його стан стабільний. Разом з ним на місці працював французький журналіст-фотограф Антоні Лаллікан. Він загинув. Про це повідомляє офіційна сторінка 4 окремої важкої механізованої бригади.
За інформацією бригади, обидва журналісти були в засобах індивідуального захисту та на їхніх бронежилетах були знаки розпізнавання – напис PRESS.
За інформацією джерел ІМІ, удару по журналістах росіяни завдали в районі н.п. Дружківка Донецької обл.
“Ворог вчергове цинічно порушив норми Міжнародного гуманітарного права. Цей факт ще раз підтверджує підступність та жорстокість ворожої армії, – йдеться в дописі бригади. – 4 окрема важка механізована бригада висловлює щирі співчуття родичам, друзям та всім, хто знав загиблого пана Ентоні Лаллікана. А також сподівається на якнайскоріше одужання Георгія Іванченка”.
Згодом Георгію Іванченку лікарі були змушені ампутувати ногу – він потребує тривалої реабілітації. Колеги оголосили збір на його лікування.
Георгію Іванченку лікарі були змушені ампутувати ногу – він потребує тривалої реабілітації. Колеги оголосили збір на його лікування.
Георгій Іванченко, який дістав поранення внаслідок атаки росіян, під час якої загинув його колега, французький журналіст Антоні Лаллікан, повідомив, що це був прицільний удар FPV-дроном. Про це він написав 8 жовтня на своїй фейсбук-сторінці.
Він висловив біль і скорботу через загибель свого друга Антоні Лаллікана.
“Це був прицільний удар FPV-дроном. Я живий. Ногу відрізали. Найближчий друг, брат і вчитель, Ентоні Лаллікан, мертвий. Наші з тобою відрядження були неповторні. Ти був неповторний. Мені боляче через те, що так сталось, і я глибоко співчуваю всім рідним та близьким”, – написав Георгій.
2. У Краматорську від російського удару поранення отримав журналіст телеканалу “Freedom”
23.10.2025 У Краматорську (Донеччина) 23 жовтня внаслідок російського удару безпілотником “Ланцет” поранення отримав спеціальний кореспондент Олександр Количев. Він з пораненнями доставлений до лікарню.
Під час влучання він з колегами перебував на заправній станції.
Олександр Количев у важкому стані. У нього мінно-вибухова травма, осколкові поранення голови, грудної клітки, кисті лівої руки, відкритий перелом правої гомілки.
Обстріли журналістів – 1
1. На сході України знімальна група Welt потрапила під російський обстріл безпілотником
28.10.2025 Під час зйомки відео з українським підрозділом протиповітряної оборони команда журналістів Welt потрапила під російську атаку безпілотником “Ланцет”. Окупанти атакували авто військових, коли медійники були поруч.
Про це повідомив воєнний кореспондент видання Ібрагім Набер на Facebook-сторінці.
За його словами, один із трьох військових, Костянтин, загинув, ще один – зазнав тяжких поранень.
Продюсера Івана прооперували, а в оператора Віктор Лисенка і Ібрагіма Набера дістали легкі поранення.
“Удар стався на сході України, приблизно за 25–30 км від лінії фронту. Журналісти перебували лише за кілька метрів від екіпажу, оскільки щойно закінчили інтерв’ю. На зйомках вони були чітко позначені як представники медіа”, – зазначив Набер.
ВІн також зауважив, що оператор Віктор Лисенко зафіксував момент удару та перші хвилини після вибуху на відео. Ці кадри стали частиною репортажу, який документує російську атаку.
Також Набер оголосив приватний збір коштів для Ігоря – українського військового, якому після поранення довелося ампутувати ногу. Журналісти брали в нього інтерв’ю менш ніж за 30 хвилин до вибуху. Автор пожертвував 1000 євро, щоб розпочати збір, і закликав підтримати військового.
Пошкоджені офіси медіа – 3
1. У Херсоні внаслідок російського обстрілу пошкоджено будівлі філії Суспільного
07.10.2025 7 жовтня під час артобстрілу російськими військами Херсона пошкоджені приміщення Суспільне Херсон. Постраждалих немає. Про це медіа повідомило на своєму сайті.
Менеджер Суспільне Херсон Михайло Сваричевський розповів, що звертатимуться щодо цього факту до поліції.
“Через розташування зазначених будівель у небезпечному районі міста (червона зона), вони фактично законсервовані й не використовуються в роботі команди. Постраждалих немає. Ми бачимо пошкодження покрівель, віконних блоків та фасаду будівель. Будемо звертатись до правоохоронних органів, щоб зафіксувати наслідки цього злочину зі сторони РФ”, – розповів він.
Мовник повідомляє, що його команда у Херсоні продовжує роботу, щоб інформувати глядачів і слухачів про події в регіоні та по всій країні.
Як повідомляв ІМІ, 22 вересня 2025 року у центрі Херсона на російській міні “Пелюстка” підірвався головний інженер “Суспільне Херсон” Вадим Хоменко та дістав серйозні поранення ноги. Вибух стався на території філії Суспільного, де працівники періодично з’являлися через наявність техніки та обладнання. Російські війська мінують територію херсонської філії Суспільного, скидаючи з дронів протипіхотні міни, зокрема типу “Пелюстка”. Це стало відомо після огляду ДСНС, яка виявила ще кілька мін на території медіаоб’єкта. Хоча після деокупації приміщення було очищене, нові закладки свідчать про прицільну атаку на журналістську інфраструктуру. У відповідь філію тимчасово закрили з міркувань безпеки, а Суспільне посилило захист своїх працівників у прифронтових регіонах.
2. У Києві внаслідок атаки росіян пошкоджено офіс видання “Гордон”
23.10.2025 У Києві внаслідок російської атаки 23 жовтня був пошкоджений офіс видання “Гордон”. Про це головна редакторка Алеся Бацман повідомила своїй на Facebook-сторінці та уточнила деталі в коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.
“Усім, хто хвилюється і пише мені в особисті, відповім тут. Друзі, все добре, слава Богу, в редакції нікого не було, тож ніхто не постраждав. Просто вибило вікна. Наслідки нічного прильоту клятого російського шахеда в редакцію “Гордон”, – написала Алеся Бацман.
У коментарі ІМІ вона уточнила, що працювати нині в офісі неможливо, адже вікон немає і холодно.
“Вибило вікна. Десь з рамами вивернуло, десь – зі склом полетіло все. Всередині мінімально, картини, фото попадали зі стін, штукатурка посипалася, плитка на стінах полопалася. В кімнатах, де тепер вікон немає, поки працювати не можна – холодно”, – розповіла головна редакторка видання “Гордон”.
3. У Нікополі через атаку російського дрона пошкоджена редакція газети “Південна зоря”
28.10.2025 У Нікополі (Дніпропетровщина) внаслідок атаки російського FPV-дрона 28 жовтня постраждало приміщення редакції місцевої газети “Південна зоря”. Із медійників ніхто не постраждав.
Про це представниці Інституту масової інформації у Дніпропетровській області повідомила головна редакторка видання Інна Швидка.
За словами Інни Швидкої, дрон влучив у кут будівлі, якраз з того боку, де знаходиться редакція.
“Добре, що цього разу атака дрона сталася ввечері, коли в редакції вже нікого не було. І знову, як і в 2022-му, постраждало єдине вікно у нашому кабінеті. Цей FPV-дрон влучив в кут будівлі, якраз з нашого боку. При чому, дуже дивне начиння боєпрису – пробило скло, плівку та ОСБ-панелі, частково ушкодило внутрішні двері в коридор та меблі. І, головне, перелетіло все і розірвалося вже в коридорі. Там видно більші руйнування. Це, скоріше за все, якийсь новий вид боєприпасів, він “летить” не так як звичайний осколок”, – розповіла вона.
Також, додала головна редакторка, трохи постраждала побутова техніка. Як і після минулого “прильоту” у 2022 році, так і зараз міняти вікно в редакції не планують, бо вважають це недоцільним. Адже Нікополь та Нікопольський район останні три роки від початку повномасштабного вторгнення знаходяться під постійними обстрілами.
“Як я писала в своєму липневому матеріалі, коли було три роки як почалися регулярні обстріли Нікополя, “так загартовується залізний дух”. І так воно і є, тому що, на мою думку, тривале знаходження під обстрілами загартовує”, – зазначила Інна Швидка.
Обстріли телевеж – 1
У Чернігові унаслідок російського удару пошкоджено телевежу
29.10.2025 У Чернігові зазнала пошкоджень телевежа у центрі міста внаслідок російського удару 29 жовтня по ній. Про це повідомляє пресслужба Чернігівської міської ради на своїй Facebook-сторінці.
Як зазначила пресслужба, найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції
“Просимо чернігівців не наближатися до телевежі та обмежити перебування поблизу неї в радіусі до 200 метрів. Дотримання цих рекомендацій — запорука вашої безпеки”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляв ІМІ, раніше очільник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич повідомив, що російські окупанти знищили 7 вересня телевежу в селищі Великий Бурлук Харківської області, вдаривши “шахедом”.
Кіберзлочини – 2
1. Журналістка МикВістей отримала фішингове запрошення на вигаданий захід з НАТО та ЗСУ
13.10.2025 Журналістка миколаївського онлайн-медіа “МикВісті” Юлія Бойченко отримала запрошення на захід, у якому містилося фішингове посилання нібито на анкету реєстрації.
Про це журналістка розповіла представниці Інституту масової інформації в Миколаївській області Катерині Середі.
Медійниця отримала 13 жовтня в месенджері Signal повідомлення із запрошенням начебто на “закритий благодійний вечір” у Києві. У повідомленні, скриншоти якого надала журналістка, зазначено, що його нібито організовує “Київська адміністрація”, а посилання на форму реєстрації попросили не пересилати нікому “з метою безпеки”.
Коли Юлія поцікавилася, про який саме захід ідеться, їй повідомили, що серед учасників керівництво Збройних сил, НАТО та очільники регіонів.
“Щодо заходу, всі подробиці написані в запрошенні, і, згідно з протоколом заходу, про ці подробиці людина має дізнатися сама, я лише можу вам сказати, що там будуть перші особи ЗС України, кілька голів областей, представники благодійних фондів НАТО та інші, вас я хочу бачити як досвідченого журналіста”, – йдеться в повідомленні, яке отримала журналістка.
Для того щоб отримати доступ до даних медійниці, кіберзлочинці використали фото та ім‘я шеф-редактора телеканалу “Прямий” Віктора Медвідя.
Редакція звернулася до правоохоронних органів з повідомленням про цей інцидент.
Посилання, яке нібито вело на Google-форму реєстрації, виявилося підробкою. Сторінка імітувала вигляд офіційного сервісу Google, але відкривалася на домені forum-connect.online, зареєстрованому в серпні 2025 року через російського реєстратора та прикритому проксі-сервісом Cloudflare.
Аналіз сторінки через сервіс urlscan показав вердикт Potentially Malicious: на скриншоті видно копію інтерфейсу входу в акаунт Google, а в технічних даних – що сторінка підвантажує зовнішні JavaScript-скрипти, які обробляють введені дані й можуть надсилати їх на сторонні сервери. Наявність захищеного з’єднання (сертифіката і “замочка” в адресному рядку) тут не означає, що сайт справжній: шифрування лише гарантує, що зв’язок зашифрований, але не підтверджує власника ресурсу.
2. Сайт медіа “Накипіло” зазнав серйозної DDoS-атаки
22.10.2025 22 жовтня вранці сайт медіагрупи “Накипіло” перестав працювати через DDoS-атаку. Кількість запитів була така велика, що сайт не працював приблизно годину і захисні сервіси не до кінця впорались із своєю задачею.
Про це журналісти медіа повідомили представниці Інституту масової інформації у Харківській області Юлії Напольській.
Головна редакторка “Накипіло” Олена Лептуга у коментарі представниці ІМІ розповіла, що медіа висвітлювало наслідки сьогоднішньої атаки росіян по дитячому садочку. І якраз хакерська атака на сайт медіа припала на цей час. В редакції схильні думати, що атака була здійснена російськими хакерами.
За словами Лептуги, DDoS-атака за допомогою великої кількості запитів мала “покласти” сайт: не дати ані користувачам, ані адміністраторам доступу до нього.
“І, власне, це частково ворогам вдалося — сайт годину не працював. Кількість запитів була така, що навіть вбудовані системи і сервіси, які ми користуємося, не змогли нормально впоратися. Не впорався також нормально сервіс Cloudflare”, – додає Олена Лептуга.
Втім, технічні фахівці швидко відреагували на атаку й роботу сайту вже відновлено.
Юридичний тиск – 1
23.10.2025 Адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову, яку Росія тримає в заручниках із серпня 2023 року, засудили до 14 років позбавлення волі у виправній колонії загального режиму. Вирок ухвалив Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 23 жовтня.
Яну Суворову визнали винною за статтями російського кримінального кодексу “Організація терористичного угруповання і участь у ньому”, “Терористичний акт” і “Шпигунство”. Інформацію про вирок оприлюднили в телеграм-каналі “Південний окружний військовий суд”.
За інформацією російського суду, адміністраторку телеграм-каналу визнали винною в участі в “терористичному угрупованні як адміністратора вебресурсів”, які “редагували розміщені пости, керували їхніми учасниками, публікували проукраїнський контент” у телеграм-каналі.
Крім цього, Яну Суворову визнали винною у “вчиненні терористичного акту”. Суд звинуватив її в тому, що в лютому 2023 року Суворова та “інші учасники терористичного угруповання за допомогою телеграм-каналу, телеграм-бота зворотного зв’язку та чат-бота здійснили збір і перевірку інформації щодо розміщення військовослужбовців і співробітників правоохоронних органів РФ”, у результаті чого “було завдано ракетно-бомбового удару по будівлях та спорудах підрозділів УФСБ Росії та Управління Росгвардії в Запорізькій області”.
Вирок поки не набув чинності й може бути оскаржений в апеляційному суді, йдеться в повідомленні.
Яна Суворова є однією з 26 медійників, незаконно утримуваних РФ, список яких веде Інститут масової інформації.
Як повідомляв ІМІ, Яну Суворову затримали разом з іншими адміністраторами телеграм-каналів “РІА Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна” в серпні 2023 року. Тоді російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). За інформацією міського голови Мелітополя Івана Федорова, одночасно з РІА Мелітополь окупанти зламали ще кілька проукраїнських телеграм-каналів, які з першого дня війни “невтомно доносили жахливу правду про життя на ТОТ та постійно отримували погрози від окупантів”.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Побиття, напади – 1
1. В Івано-Франківську хлопець на самокаті побив фотокора, бо потрапив у кадр
14.10.2025 В Івано-Франківську побили фотокореспондента Юрія Рильчука. Як розповів Суспільному потерпілий, на нього напав хлопець на самокаті, який потрапив у його кадр. Поліція відкрила кримінальне провадження.
За словами Юрія Рильчука, на нього напали ввечері 14 жовтня на вулиці Любомира Гузара. Він фотографував дорогу, і в кадр потрапив самокат, який проїжджав повз.
“Там на дорозі – “калабаньки”, ліхтарі, таке цікаве контурне освітлення було. Здалеку на самокаті їхав хлопець з дівчиною. На чорному самокаті – не на прокатному. Я зняв. Вони проїхали повз мене, а я собі перейшов на іншу сторону – як додому йти. І тут цей розвертається і без жодних попереджень мене починає бити руками, ногами. Якби я не закрив обличчя, то він би мені і ніс зламав, і щелепу”, – розповів Юрій Рильчук.
Журналісту вдалося повалити хлопця на землю і втекти. Забігши до супермаркету, він викликав поліцію та швидку.
“Ми поїхали у шпиталь. Там мені зробили рентген і зашили голову. Наступного дня займався лікарняними. Потім “виходжував” постанову на судмедекспертизу. Хотів якнайшвидше тілесні ушкодження зняти, але з тією бюрократією вдалося аж 17 жовтня”, – зазначив Юрій Рильчук.
Фотокореспондент додає, що на місці нападу були камери відеоспостереження.
“Впізнати його можна, я впевнений. Там є дві робочі камери, направлені під кутом: одна – зліва направо, друга – справа наліво. Я питав у працівників магазину – камери робочі. Крім цього, я після бійки випадково взяв з землі його блейзер, а шапку свою так і лишив. Банально можна було б службових собак залучити й знайти нападника за запахом”, – сказав фотокор.
Поліція повідомила про відкриття кримінального провадження через завдавання тілесних ушкоджень франківцю з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження).
“17 жовтня до поліції із заявою звернувся 58-річний мешканець обласного центру та повідомив, що на вулиці Заклинських в Івано-Франківську незнайомий чоловік на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спричинив йому тілесні ушкодження”, – повідомила поліція.
Там додали, що для встановлення ступеня важкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень у справі призначено судово-медичну експертизу.
“На цей час поліцейські переглянули та проаналізували відео з камер спостережень і встановлюють особу, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення. Тривають слідчі дії”, – зазначила поліція.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2
1. Засуджений за побиття експрацівник ТЦК вибив телефон з рук журналіста Суспільного
07.10.2025 У Харкові колишній працівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Воловик, який 7 жовтня отримав вирок у справі про побиття вчителя історії, вибив телефон з рук кореспондента “Суспільне Харків” Дмитра Гребінника. Про це повідомляється на сайті “Суспільне Харків”.
Це сталося, коли журналіст попросив у Воловика прокоментувати рішення суду після завершення засідання. Момент удару по телефону потрапив на відео.
Телефон унаслідок удару та падіння не зазнав пошкоджень. Після того як Воловик вибив телефон, то не зупинився і пішов далі.
Нагадаємо, 7 жовтня Салтівський районний суд Харкова ухвалив вирок у справі про побиття вчителя історії працівником ТЦК у травні 2025 року. Колишнього працівника ТЦК Сергія Воловика суд визнав винним у хуліганстві та призначив покарання у вигляді обмеження волі на строк три роки.
2. Журналістка Любов Величко повідомила про тиск після висвітлення справи “Айбокс Банку”
09.10.2025 Журналістка Любов Величко повідомила про тиск із боку адвокатів у справі “Айбокс Банку”: вона проводила аудіо-, фото- і відеофіксацію судового засідання в справі співвласниці банку Альони Шевцової, після якого на її адресу почали надходити вимоги не публікувати ці матеріали.
Про це Величко повідомила на своїй фейсбук-сторінці та прокоментувала “Детектору медіа”.
Так, 2 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд закрив кримінальне провадження в справі за обвинуваченням співвласниці “Айбокс Банку” Альони Шевцової та двох колишніх менеджерок цього банку – Ірини Циганок і Зої Нестеровської – в незаконній діяльності з організації азартних ігор та відмиванні 5 мільярдів гривень.
Рішення закрити справу суд ухвалив через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру. Величко, яка фіксувала це засідання на фото, аудіо та відео, повідомила про спроби тиску на неї з боку адвокатів Шевцової.
У листі, яким журналістка поділилася з виданням, адвокат Антон Гончарук вимагає негайно припинити використання будь-яких фото- і відеоматеріалів, на яких зображені Альона Шевцова та її адвокати – Артем Свитко та Андрій Давидченко.
Він просить не публікувати й не поширювати жодних матеріалів (статей, фотографій, відео чи дописів у соцмережах), зроблених, зокрема, під час судового засідання 2 жовтня 2025 року. Також у зверненні міститься вимога видалити матеріали із зображенням цих осіб із сайтів ТОВ “Ф’ючер медіа”, Mind.ua та інших платформ, якщо вони там уже були опубліковані.
Водночас адвокат посилається на статтю 308 Цивільного кодексу України (право на зображення фізичної особи), а також на статті 23 (право на вільний розвиток особистості) та 32 (недоторканність приватного життя) Конституції України.
Своєю чергою Любов Величко каже: якщо суд не оголошував засідання закритим і не ухвалював рішення обмежити фото- чи відеознімання, журналіст мав право знімати.
“Згода особи на публічне показування її зображення передбачається, якщо зйомка проводилась у публічних місцях або під час публічних заходів. Судове засідання – типовий приклад публічного заходу, на якому особа свідомо бере участь у публічній діяльності”, – написала вона на фейсбуку.
Водночас виданню журналістка розповіла, що подавала запит на участь у судовому засіданні від ТОВ “Фʼючер медіа” (інформаційне агентство Mind.ua).
“Я надсилала лист, де повідомила про те, що проводжу журналістське розслідування, в якому фігурують особи та компанії, за участі яких відбуватиметься судове засідання. І попередила, що буду здійснювати фото- та відеофіксацію цього судового засідання, оскільки воно є відкритим. Під час засідання адвокати заперечували, щоб я здійснювала фото- та відеофіксацію, посилаючись на те, що я начебто не надала їм якогось договору про те, що працюю саме для цього медіа. Але судді вирішили не забороняти мені здійснювати фото- та відеофіксацію, тому весь судовий процес у мене задокументований”, – сказала Величко.
Журналістка вважає, що, забороняючи публікувати ці матеріали, на неї намагаються чинити психологічний тиск, щоб вона не бралася за теми, які стосуються Альони Шевцової.
“Мені здається, що самим фактом того, що я публічно про це говорю, я вже їм даю зрозуміти, що такі їхні дії не будуть замовчуватися. Можливо, вони намагаються залякати мене і психологічно натиснути, щоб я взагалі не бралася за теми, які стосуються їхньої клієнтки. Поза тим, як п’ять років тому вона (Альона Шевцова. – Ред.) намагалася зі мною судитися через моє журналістське розслідування щодо незаконних схем і чорного еквайрингу. Але свій позов з Броварського міськрайонного суду вона тоді проти мене забрала, передумала зі мною судитися”, – розповіла Величко.
Журналістка додає, що не очікувала того, що адвокати заборонять їй публікувати інформацію, фото та відео з відкритого судового засідання.
“Якщо говорити в рамках українського законодавства, це абсолютно незаконна вимога. Я не розумію, чи вони це усвідомлюють, чи ні, але схиляюся до думки, що усвідомлюють, і саме тому я це вважаю психологічним тиском. Тому що перспектив з погляду закону заборонити мені здійснювати фото- і відеофіксацію у них немає. Навіть якщо вони подадуть на мене в суд, то ніякий український суд не зможе визнати, що я порушила якісь статті українського законодавства, тому що я дію виключно в межах законів та Конституції України”, – зауважила Величко.
Бюро економічної безпеки раніше повідомляло, що Альона Шевцова, Ірина Циганюк і Зоя Нестеровська переховуються за кордоном, їх оголошено в розшук.
“Через те що Київський апеляційний виніс рішення про закриття кримінальної справи, то це фактично означає, що всі розшуки мають бути припинені аж до рішення іншого суду касаційної інстанції, яке, я сподіваюся, найближчим часом відбудеться”, – сказала Любов Величко.
Як повідомляв ІМІ, 27 жовтня 2020 року журналістка Любов Величко повідомила, що отримала погрози після розслідування “Робота на РФ, офшори та “оптова торгівля комп’ютерами”: як працюють онлайн-казино в Україні”, у якому фігурує компанія Альони Шевцової.
Альона Шевцова подала позов проти Любові Величко та ТОВ “Ф’ючер Медіа” (Mind.ua) про захист честі, гідності та ділової репутації, компенсацію моральної шкоди в розмірі 1 млн грн. Перше судове засідання за цим позовом було призначено в Броварському міськрайонному суді Київської області 9 лютого 2021 року.
30 липня 2021 року Верховний Cуд відмовив Альоні Шевцовій та залишив чинним рішення Апеляційного суду міста Києва в позові проти видавця Mind ТОВ “Ф’ючер Медіа”. Апеляційний суд дійшов висновку, а Верховний підтвердив, що більша частина інформації, поширеної Mind, не стосується позивачки та, відповідно, не порушує її особистих немайнових прав; частина інформації є оціночними судженнями, які не можуть бути спростовані, оскільки є суб’єктивною думкою автора, а не фактами, і достовірність решти інформації підтверджується наявними в справі письмовими доказами.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ до інформації – 1
Хмельницька міськрада відмовила ЖАР.INFO в доступі до інформації
31.10.2025 Хмельницька міська рада відмовилась надати онлайн-медіа ЖАР.INFO запитувані висновки профільних структурних підпрозділів, які вони надають до проєктів рішень, що виносяться на розгляд сесії. Медіа планує оскаржувати такі дії розпорядника.
Про це представниці Інституту масової інформації у Хмельницькій області Альоні Березі повідомила засновниця та редакторка онлайн-медіа ЖАР.INFO Марія Турчина.
Запит редакція відправила міськраді 14 жовтня 2025 року. У ньому вона просила надати висновки до шести проєктів рішень, які наразі вже стали рішеннями. 20 жовтня відділ забезпечення роботи міської ради у своїй відповіді відмовився надавати ці документи, посилаючись на те, що відповідно до розпорядження міського голови від 27 листопада 2019 року N 287-р із змінами ця інформація є службовою.
“Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф “для службового користування”. Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону”, – йдеться у відповіді структурного підрозділу. Також він зазначив, що “відсутні правові підстави для надання висновків профільних структурних підрозділів”.
Водночас, на думку віце-президентки Access Info Group – Групи спеціалістів за Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів Тетяна Олексіюк, відповідь є протиправною, бо розпорядник не обґрунтував її через трискладовий тест.
“Сам по собі факт того, що інформація загрифована, включена до Переліку відомостей, що становлять ДСК, або той факт, що ця інформація підпадає під визначення однієї з категорій службової – не є підставою для відмови. У кожному конкретному випадку відмови має бути проведений трискладовий тест, оцінена потенційна шкода від поширення інформації, суспільний інтерес в інформації та зроблено висновок про баланс інтересів”, – зауважила вона.
На думку експертки, розпорядник загалом може складати Переліки ДСК, грифувати документи, це можливо (там де доречно) для збереження режиму доступу до інформації, але відповідь запитувачу має містити оцінку по трискладовому тесту.
У медіа ж зазначили, що планують подавати скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щоб оскаржити дії розпорядника.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 1
1. LIGA.net заявила, що зазнає систематичних спроб зламу сайту
15.10.2025 Редакція LIGA.net заявила, що протягом останніх днів фіксує серію спроб зламу, спрямованих на адміністративну частину сайту. Про це медіа повідомило 15 жовтня на своєму сайті.
Технічна команда зазначила, що йдеться не про випадкові спроби, а про скоординовані дії, спрямовані на отримання несанкціонованого доступу до внутрішніх інструментів керування сайтом. Найчастіше зловмисники намагаються проникнути через сторінки, пов’язані з політичними темами, зокрема через теги на кшталт “Путін”. Це може свідчити про спробу скомпрометувати або пошкодити контентну структуру сайту.
“Ми не вперше стикаємося з кібертиском. Команда технічного відділу оперативно реагує на всі підозрілі дії, посилює захист і проводить аудит безпеки”, – повідомила CEO Ligamedia, до складу якого належить видання LIGA.net, Наталія Котенева.
За її словами, жодного несанкціонованого доступу до контенту не відбулося, сайт працює стабільно і безпека читачів не порушена.
“Ми сприймаємо ці атаки як підтвердження того, що незалежна журналістика лишається загрозою для тих, хто боїться правди. Ми продовжуємо працювати стабільно й відкрито”, – додала Наталія Котенева.
Редакція нагадує, що не вперше стає мішенню кібератак. Раніше команда фіксувала хвилі DDoS-атак після публікацій, що викликали значний суспільний резонанс. Цього разу зловмисники змінили тактику – замість спроб “покласти” сайт, вони намагаються проникнути у внутрішні системи.
Інші види інтернет-тиску – 2
1. “Коментарі” заявили про тиск після критичних матеріалів про фінансові структури
13.10.2025 Редакція онлайн-медіа “Коментарі” заявила про організовану кампанію з дискредитації протягом останніх двох тижнів проти видання та його власника Віктора Гольдського. Про це йдеться в заяві медіа, оприлюдненій на сайті 13 жовтня.
За даними медіа, у низці анонімних телеграм-каналів та на ресурсах поширюється недостовірна інформація стосовно Гольдського.
У редакції зазначають, що ця кампанія має систематичний і спланований характер.
“Ця кампанія розпочалася одразу після передруку публікацій, розміщених на РБК-Україна, які висвітлювали діяльність IBOX BANK, LeoGaming та Альони Шевцової. Ми розцінюємо такі дії як спробу тиску і залякування редакції та її власника у відповідь на професійну журналістську діяльність”, – зазначили в редакції.
Медіа зазначило, що інформаційна атака полягає в “безпідставних звинуваченнях Віктора Гольдського в нібито зв’язках з колишніми політичними діячами часів Партії регіонів”.
“Редакція категорично відкидає такі твердження і розцінює їх як інформаційну маніпуляцію, а анонімні та неправдиві публікації стосовно власника вважає спробою тиску та втручанням у незалежну журналістику”, – наголосили у виданні.
Також медіа звернуло увагу, що воно не єдине медіа, яке зазнало атаки чорного піару.
Зокрема, редакція згадала про РБК-Україна, що заявило про організовану кампанію з дискредитації видання та керівництва після публікації матеріалу про справу активіста Назарія Гусакова, в якій згадувалися IBOX BANK і LeoGaming.
Також “Коментарі” нагадали, що журналістка-розслідувачка Любов Величко заявила про спробу психологічного тиску з боку адвокатки Альони Шевцової для недопущення до публікації матеріалу щодо рішення Київського апеляційного суду про закриття справи стосовно легалізації коштів на 5 млрд грн.
Редакція закликає:
- Комітет Верховної Ради з питань свободи слова – створити Тимчасову спеціальну комісію для розгляду питання тиску та дискредитації незалежних медіа в Україні;
- правоохоронні органи – провести перевірку фактів організованої кампанії з дискредитації медіа;
- Національну раду з питань телебачення і радіомовлення та Національну спілку журналістів України – дати оцінку спробам інформаційного тиску на медіа;
- професійну журналістську спільноту – об’єднатися з метою відстоювання прав та свобод журналістів в Україні;
- громадськість – критично ставитися до анонімних джерел інформації, якими є телеграм-канали та незареєстровані в передбаченому законом порядку сайти новин, і перевіряти факти.
“Свобода слова та незалежна журналістика в Україні повинні бути захищені зі сторони влади, особливо в час війни, коли правдива інформація є критично важливою для суспільства”, – наголосили в редакції “Коментарів”.
Як повідомляв ІМІ, у липні 2025 року редакція онлайн-медіа “РБК-Україна” заявила про цілеспрямований інформаційний тиск і перешкоджання законній журналістській діяльності через публікацію про діяльність активіста Назарія Гусакова.
7 жовтня 2025 року журналістка Любов Величко повідомила про тиск із боку адвокатів у справі “Айбокс Банку”: вона проводила аудіо-, фото- і відеофіксацію судового засідання в справі співвласниці банку Альони Шевцової, після якого на її адресу почали надходити вимоги не публікувати ці матеріали.
22.10.2025 Ведуча “24 каналу” Дарину Трунову зазнала 22 жовтня атак в мережі після її дописів у Facebook про смерть чоловіка, якого представники ТЦК забрали на медкомісію. За її словами, після цього він отримав черепно-мозкову травму і помер у лікарні.
Журналістка висвітлювала ситуацію у своїх публікаціях, зазначають в організації “Жінки в медіа”, через що і зазнала онлайн-атак.
Так, 24 жовтня 2025 року на YouTube “24 каналу” з’явився сюжет авторства Дарини Трунової про описану нею ситуацію під назвою “Смерть у ТЦК! Нові обставини трагедії. Послухайте, що говорить військкомат. Негайна реакція”. Відео вона також поширила на своїй фейсбук-сторінці.
Окремий допис про неї написав користувач Олексій Оскер: він назвав Трунову “жирнашлюшкою і телеведучою з 24 каналу, або шмарафону, хайпує на вбивстві ТЦКшниками людини”.
Водночас Дарина Трунова уточнила організації, що “24 канал” не належить до телемарафону “Єдині новини”. “Але людям – байдуже на це”, – сказала ведуча.
Окрім дописів та коментарів під її постами, невідомі користувачі стали також писати їй у приват. На скріншотах, які надала журналістка, видно, що її називають “підставкою під мікрофон”, “інфузорією”, “пропагандисткою з телемарафону”.
“Минулого тижня, ще до смерті сина моїх друзів я записувала коментар представника ТЦК Київщини. Ми намагалися розвіювати міфи навколо ТЦК, і я ставила йому провокативні питання, щоб він оцінив “бусифікацію”. Люди все перекрутили: нібито спочатку я захищала ТЦК, а тепер отримала від когось завдання їх критикувати”, – пояснила Дарина Трунова.
У коментарі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян Дарина Трунова зазначила, що нападали на неї переважно боти або невідомі їй люди. Поки вона не бачить сенсу звертатися до поліції.
Обставини загибелі Романа Сопіна розслідують правоохоронці, повідомила поліція Києва на Facebook-сторінці.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. Апеляційний суд не задовольнив позов головредки “Кола” до екссекретаря Полтавської міськради
06.10.2025 Головна редакторка полтавського видання “Коло” Тетяна Цирульник програла апеляційний суд за позовом проти колишнього секретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова, з яким судилася через кіберцькування.
Про це Тетяна Цирульник розповіла представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер.
30 вересня 2025 року Полтавський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Цирульник, у якій вона просила скасувати рішення Октябрського райсуду Полтави, що відхилив її позов про захист честі та гідності до Карпова.
“Мою апеляційну скаргу залишили без задоволення, тобто рішення Октябрського райсуду від 18 квітня 2025 року залишили без змін. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не довів протиправності дій відповідача (тобто Карпова. – Ред.)”, – сказала Цирульник.
Крім того, журналістка зауважила: в рішенні Полтавського апеляційного суду йдеться, що позивачка (тобто Цирульник. – Прим. авт.) не довела, що відповідна інформація є твердженням про факти, а не оціночним судженням, яке стосується безпосередньо журналіста й головного редактора Kolo.News.
“Суд першої інстанції, вирішуючи спір, обґрунтовано вказав на те, що частина висловлювань, які позивач пов’язує зі своєю журналістською діяльністю та вважає неправомірними, є оціночними судженнями, що серед іншого містять іронічні висловлювання, які переходять у саркастичні та не спрямовані на адресу фізичної особи”, – сказала журналістка й процитувала рішення апеляційного суду.
“Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов’язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 конвенції”. Тобто заява Андрія Карпова про те, що я написала, що він робив операцію на своєму пенісі, – це його особиста точка зору, на яку він має право”, – зазначила Цирульник.
Також в ухвалі апеляційного суду вказано, що Цирульник не скористалася правом проведення повторної експертизи для усунення наявних, на її думку, порушень.
“Хоча експертка, яка проводила експертизу, зараз звільнилась, і знайти її буде складно”, – сказала Цирульник.
Також журналістка звернула увагу на те, що в судовому рішенні було сказано, що покази свідків не можуть спростувати висновок експертів.
“Тобто експертка, яка робила експертизу, що можна трактувати двояко (зокрема, у частині, де вона вирішила не аналізувати коментарі), звільнилась, і знайти її буде складно, а об’єктивність трьох моїх свідків було поставлено під сумнів. За підтримки Центру прав людини Zmina я буду іти до Верховного Суду”, – говорить Тетяна Цирульник.
Як повідомляв ІМІ, у лютому 2023 року головна редакторка медіа “Коло” Тетяна Цирульник подала позов проти секретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова, після того як зазнала кіберцькування через новину про нього.
У позові щодо захисту честі, гідності та ділової репутації журналістка вимагала визнати допис Карпова таким, що принижує її честь і гідність, визнати недостовірною інформацією ту частину допису посадовця, де він говорить про брехню журналістів стосовно його зарплати нібито в понад 100 тисяч гривень, та відшкодувати їй моральний збиток, який оцінила в 100 тисяч гривень.
У новині від 26 жовтня 2022 року під заголовком “Це плата за 8 років Вата Шоу: Андрій Карпов, секретар міської ради Полтави збирає собі на операцію” йшлося з посиланням на телеграм-канал посадовця про його лікування та збір коштів. Цю новину Карпов розмістив на своїх сторінках у соціальних мережах, зробивши скриншоти із сайту “Коло”. Посадовець звинуватив журналістку в перекручуванні інформації, заявив, що та начебто написала новину із заголовком “Карпов збирає гроші на операцію по збільшенню / зменшенню чл*на”. Після цього прихильники Карпова почали принижувати та ображати журналістку в коментарях під його дописом у Facebook.
15.10.2025 Голову Сошичненської громади Ігоря Волосюка судитимуть за відмову надати інформацію на запит журналістки “Сили правди” Ірини Кравчук. Протокол про вчинене посадовцем адміністративне правопорушення 2 жовтня скерував до Камінь-Каширського районного суду представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини, повідомляє редакція “Сили правди”. Очільника громади можуть оштрафувати за те, що приховував інформацію про виділені з бюджету кошти на підтримку Збройних сил України.
Про це стало відомо з листа представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Рівненській області Олександра Корнійчука.
У червні 2025-го журналістка “Сили правди” Ірина Кравчук звернулася до всіх 54 громад Волині з інформаційними запитами щодо того, скільки коштів кожна з них виділила на підтримку Сил оборони. Це було потрібно для підготовки аналітичного дослідження “Як волинські громади допомагали ЗСУ у 2024 році”. Відповіді надійшли від усіх громад, окрім Сошичненської.
Телефоном посадовці сільради обіцяли надати інформацію на запит пізніше, але слова так і не дотримали.
Відтак журналістка подала заяву про порушення свого права на доступ до інформації до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
У листі-відповіді уповноважений Верховної Ради України з прав людини в Рівненській області Олександр Корнійчук повідомив, що викликав Сошичненського сільського голову Ігоря Волосюка для пояснень, однак той проігнорував запрошення.
“З метою вжиття заходів щодо поновлення порушеного права було запрошено сільського голову для надання пояснень щодо порушення норм Закону та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Станом на 02.10.2025 сільський голова у зазначений час не з’явився, надіслав лист про свою відсутність, однак підтверджуючих документів про причини неявки у встановленому порядку не надав. У зв’язку з чим 02.10.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направлено до Камінь-Каширського районного суду Волинської області”, – йдеться в листі уповноваженого.
Згадана стаття Кодексу України про адмінправопорушення (невиконання законних вимог уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників уповноваженого ВРУ) призводить до штрафу від 1700 до 3400 гривень.
Як зазначає видання, Сошичненська сільська рада не вперше ігнорує запити щодо доступу до публічної інформації. Торік “Сила правди” запитувала офіційним листом таку саму інформацію, однак і тоді отримала відмову. Після звернення до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини сільрада відповідь надала.
