Барометр свободи слова за липень 2018 року
У липні в Україні зафіксовано найбільшу кількість побиттів журналістів з початку року - 7 випадків. Для порівняння, у лютому сталося 2 побиття журналістів, у березні - 5, квітні - 1, травні - 6, червні - 1.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”.
Зокрема, у Києві наприкінці липня фотографу Associated Press Єфрему Лукацькому поліцейський розпилив в очі газ із балончика, в той час коли журналіст знімав сутички протестувальників з поліцією в екопарку на масиві Осокорки.
У Кривому Розі кореспондента інформаційного порталу “Перший Криворізький” Миколу Чирву вдарив в обличчя заступник начальника одного з відділів комунального підприємства “Швидкісний трамвай”, коли журналіст виконував редакційне завдання з приводу встановлення чи спростування факту жорстокого поводження з тваринами на території вказаного підприємства. Обвинувальний акт щодо нападника Криворізька місцева прокуратура №3 направила до суду за спричинення умисного тілесного ушкодження та перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 171 КК України).
Також у липні було зафіксовано 5 випадків погроз журналістам, ця кількість теж зросла у порівнянні з попередніми місяцями.
Загалом, у липні ІМІ зафіксував 28 випадків порушень свободи слова в Україні, з них 21 випадок - це фізична агресія щодо журналістів.
Найбільше випадків сталося в Києві з областю (10), три на Дніпропетровщині та по два випадки на Кіровоградщині, Львівщині, Одещині та Полтавщині, в інших регіонах – по одному випадку.
Агресорами та порушниками у липні в основному були приватні особи та правоохоронці.
Крім того, експерти ІМІ зафіксували 3 випадки кібератак на сайти ЗМІ та по 1 випадку - у категоріях "напади на офіси ЗМІ", "пошкодження майна журналістів", "непрямий та юридичний тиски", "судові позови проти ЗМІ", "доступ до інформації".
Спробував обмежити доступ журналістів до кулуарів парламенту регламентний комітет Верховної Ради. Журналістська спільнота розцінила ініціативу комітету як таку, що призведе до згортання свободи слова, оскільки “створення такого “гетто” для журналістів призведе лише до одного: журналісти матимуть доступ не до тих спікерів, яких вимагає редакційне завдання чи суспільний інтерес, а лише до тих, кого визначать піар-служби парламентських фракцій”.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 63 випадки перешкоджань законній професійній діяльності журналістів, 22 випадки побиттів журналістів, 18 випадків погроз та 10 випадків обмеження доступу до інформації.
Фізична агресія
Погрози, залякування - 5
1.Невідомий погрожував розправою журналістам одеського сайту “Облвесті”
05.07.2018 Одеське інтернет-видання “Облвесті” повідомляє про погрози розправою на адресу журналістів редакції у зв’язку з їхніми матеріалами. Про це повідомляється 5 липня на сайті видання.
Як пише видання, до редакції зателефонував чоловік, який представився Олександром і заявив, що він пов’язаний з охороною фірмою “Варта міста”.
Використовуючи нецензурну лексику і тюремні жаргонізми, він пообіцяв фізично розправитись з журналістами за матеріали, які вони розміщували раніше.
Видання пов’язує, що цей телефонний дзвінок викликаний публікацією щодо охоронної фірми “Варта міста”, яка засвітилася в скандалі із стріляниною в селі Градениці, та її зв’язків з керівником “Автомайдану Одеси” Євгеном Резвушкіним.
Видання опублікувало на своєму сайті аудіозапис розмови з невідомим чоловіком.
19.07.2018 У Києві 18 липня біля будівлі Голосіївського районного суду стався конфлікт між журналістом Громадського Ігорем Бурдигою та представниками праворадикальної групи С14, повідомляє Громадське.
У суді обирався запобіжний захід підозрюваному в справі щодо розгрому ромського табору на Лисій горі у Києві у квітні, одному з координаторів С14 Сергієві Мазуру.
Журналіст Громадського висвітлював цю тему кілька місяців і знаходився у суді за редакційним завданням. Після суду журналіста оточили представники С14, а її лідер Євген Карась дав журналісту ляпаса. Сталася сутичка, в яку втрутилися представники поліції.
Як пише видання, цьому інциденту передував конфлікт із C14 у соціальних мережах: журналіст використав в одному зі своїх постів нецензурну лайку, за що отримав догану. Його тимчасово усунуто від роботи.
26.07.2018 Головний редактор львівського сайту Leopolis.news Андрій Болкун заявив у поліцію про погрози, проте через бездіяльність поліції він звернувся до Галицького районного суду Львова. Суд зобов’язав місцеву поліцію відкрити провадження та провести досудове розслідування за заявою журналіста про погрози. Про це йдеться у рішенні суду, повідомляє “Детектор медіа“.
Як розповів головред видання, він нещодавно почав отримувати погрози, які розцінює як перешкоджання професійній діяльності. Журналіст повідомляє, що “погрози були системними, чітко сформульованими та візуально підсилені картинками із зображеннями, як то кажуть, не для слабких нервів”.
“Тому й звернувся 13 липня до Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області із заявою про злочин відповідно до статті 345-1 ККУ. Проте впродовж тижня ніхто з поліції до мене навіть не зателефонував”, – пояснив він.
Після цього, 20 липня, Болкун звернувся до суду зі скаргою на “протиправну бездіяльність слідчого” щодо відкриття кримінального провадження.
23 липня Галицький районний суд міста Львова дійшов висновку, що така бездіяльність правоохоронців є протиправною і зобов’язав Галицький відділ поліції ГУНП у Львівській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і провести досудове розслідування за заявою журналіста Андрія Болкуна.
За словами журналіста, “прокурор та слідчий на засідання не з’явилися”.
27.07.2018 Вранці 27 липня до поліції Києва надійшов дзвінок про те, що будівлю телеканалу “Інтер” на вул. Дмитрівській, 30, заміновано.
Проте вибухотехніки і кінологи, що обстежили будівлю, якихось вибухонебезпечних предметів не виявили, повідомив Інтерфаксу-Україна один зі співробітників телеканалу.
“Повідомлення було о 7-й ранку. Дзвінок виявився неправдивим. Зараз усе нормально, навіть ролети на вікнах відкриті”, – повідомив агентству співробітник “Інтера” близько 10:00 27 липня.
31.07.2018 Поліція Києва 31 липня вранці отримала повідомлення про замінування будівлі телеканалу, розташованого по вулиці Дмитрівській у Шевченківському районі столиці. Про це повідомляється на сайті ГУНП в Києві.
На місці події працюють фахівці профільних служб, які проводять ретельне обстеження будівлі та прилеглої території. Проводиться огляд приміщення, евакуйовано 35 осіб.
За вказаною адресою виїхали екіпажі патрульних, слідчо-оперативна група Шевченківського управління поліції, фахівці вибухотехнічної служби, рятувальники. Подія належним чином зареєстрована у Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень територіального управління поліції. Правова кваліфікація буде надана після завершення огляду.
Згодом у поліції повідомили, що повідомлення про замінування будівлі телеканалу виявилося хибним.
Як повідомляв ІМІ, 27 липня до поліції Києва надійшов дзвінок про те, що будівлю телеканалу “Інтер” на вул. Дмитрівській, 30, заміновано, проте вибухонебезпечних предметів спеціалісти не виявили.
Побиття, напади - 7
1.У Херсоні дружина депутата райради побила журналістку
11.07.2018 У будівлі Херсонської міськради побили журналістку і громадську активістку Євгенію Вірлич, передає 0552.ua. Про це вона повідомила на своїй сторінці в соцмережах. За її словами, її побила дружина депутата Дніпровської районної ради Херсона Олександра Власова Лілія.
Євгенія Вірлич прокоментувала інцидент журналісту видання.
“Після засідання депутатської комісії до мене підбігла дружина Власова і почала розмахувати якимось папірцем. Почала кричати, що я її образила. Потім схопила за волосся і почала бити”, – говорить Вірлич.
Як зазначила журналістка, свідками бійки стали працівники виконкому та депутати міської ради. Вірлич заявила, що буде писати заяву до правоохоронних органів. Вона розцінює напад як перешкоджання законній професійній діяльності.
2.В Одесі на одній з парковок сталася сутичка між охороною та журналістами
13.07.2018 У центрі Одесі 13 липня на одній з парковок на вулиці Некрасова сталася сутичка між представниками охорони та журналістами. Про це повідомляється на сайті ГУНП Одеської області.
За попередньою інформацією, під час сутички учасники інциденту розпилювали у бік своїх опонентів газ.
Наразі вирішується питання про внесення відомостей за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.4 ст.296 (хуліганство) та ч.2 ст.345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.
На місці працюють поліцейські. Обставини події встановлюються.
Як повідомив Громадському радник глави поліції Одеської області Руслан Форостяк, двом співробітникам “Муніципальної охорони” вручили підозри через сутички з журналістами в центрі Одеси, унаслідок яких постраждали щонайменше двоє працівників ЗМІ.
За фактом інциденту поліція порушила кримінальну справу за трьома статтями Кримінального кодексу: ч.2 ст. 296 (Хуліганство), ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста).
Як розповів Форостяк, 13 липня на вулицю Некрасова приїхала “Муніципальна охорона”, яка за відповідним рішенням влади міста мала законні підстави демонтувати паркувальні огорожі, які належали одній з адвокатських компаній.
“Однак вони нічого не пояснили, не продемонстрували рішення та документи. А адвокатська компанія почала супротив, залучила громадськість, журналістів, тобто у них була така лінія захисту. Що спровокувало конфлікт. Тут обидві сторони несуть відповідальність, у діях обох сторін конфлікту є ознаки правопорушення (виправлено від 14 липня – ред.)”, — сказав Форостяк.
Він наголосив, що першими конфлікт спровокували власники паркувальних огорож. Поліція встановила особу, яка спровокувала сутички.
“Ця особа не має стосунку до журналістів та громадськості і зараз переховується”, – наголосив радник глави поліції області.
За його словами, унаслідок сутичок щонайменше двоє журналістів звернулися по медичну допомогу – вони отримали легкі тілесні ушкодження.
“Але самі дії журналістів теж заслуговують на увагу. Вони теж діяли не найкращим чином. Один з постраждалих журналістів стояв подалі та просто висвітлював події. А інші ж були учасниками події, тобто вступали в діалог, у фізичне протистяння та також застосовували газ”, – наголосив Форостяк.
У їхніх діях вбачають хуліганство. Чи будуть журналістів притягувати до відповідальності, Форостяк не відповів та послався на подальше розслідування справи.
Як заявив головний редактор газети “Нерозкриті злочини” Костянтин Слободянюк, унаслідок сутичок постраждав він та ще двоє журналістів з газети “Общественный прибой”.
Згідно з інформацією газети “Нерозкриті злочини”, нападу передував конфлікт на вулиці Некрасова між муніципальною охороною та співробітниками адвокатської компанії “Редут”.
Як повідомила ІМІ головний редактор газети “Общественный прибой” Дарина Каруна, під час нападу постраждали два журналіста їхнього видання. Зокрема, Мирослав Бекчів та Віталій Ткаченко. Також, додала вона, постраждав головний редактор “Нерозкриті злочини” Костянтик Слободянюк.
“Що стосується пошкоджень журналістів, то Слободянюка легкі тілесні з опіком очей, а у Бекчіва Мирослава – закрита черепно мозкова, опіки очей та сліди удушення”, – розповіла вона.
Крім того, повідомила головний редактор, на даний момент прокуратура вручила вже три підозри співробітникам КП “Муніципальна варта”, двом обрано запобіжний захід 60 діб домашнього арешту.
16.07.2018 В Ірпені (Київська область) 16 липня невідомий чоловік облив журналістку ІА “Погляд” невідомою речовиною. Про це повідомляється на сайті інформагенції.
Невідомий підбіг до журналістки та вилив на голову велику кількість розчину зеленки, після чого втік з місця злочину.
Як пише видання, чоловік скористався моментом, коли від журналістки відійшов її колега, з яким вони спілкувалися на вулиці. Йому зателефонували, і він трохи відійшов уперед, щоб поговорити по телефону. Під час нападу він стояв спиною і не побачив, що відбулося.
На камері відеоспостереження агенції видно, як о 17:19 колега журналістки заходить до офісу, а позаду нього біжить чоловік, ймовірно, тікаючи з місця злочину.
Як повідомила “Детектору медіа” журналістка, у результаті нападу отримала опік правого ока.
“Нічого не кричали. Це настільки миттєво сталося, що я не встигла оговтатись і щось крикнути. Колеги неподалік стояли. Цілилися в очі, але я відвернула обличчя і попало частково. Лікар при огляді сказав, що там ймовірно якась суміш із зеленкою. Я отримала хімічний опік правого ока, є довідка”, – розказала вона.
Напад журналістка пов’язує зі своєю професійною діяльністю.
“Тільки зі своєю діяльністю. Більшість статей – про беззаконня у Гостомельській селищній раді. Це вирубка лісів, навмисні підпали лісів, незаконне виділення земельних ділянок. Я про все це писала. Тож, напад я більше прив’язую до цього”, – розкала журналістка та додала, що раніше отримувала погрози від співробітників Гостомельської селищної ради.
Вона також зазначила, що не називає своє ім’я та прізвище, тому що її близькі не знають про інцидент.
Речник Національної поліції України в Київській області Микола Жукович повідомив виданню, що за заявою журналістки Ірпінським відділком поліції ГУ Нацполіції в Київській області відкрито кримінальне провадження за статтею 296 Кримінального кодексу України (Хуліганство).
“Але тривають допити, з’ясовуються всі обставини і слідчий, можливо, перекваліфікує це кримінальне провадження в іншу статтю Кримінального кодексу України. Це буде або 171 стаття (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, або 345 стаття з позначкою 1 (Погроза або насильство стосовно журналіста)”, – додав він.
Після інциденту до ІА “Погляд” прибув наряд Ірпінського відділку поліції, який зафіксував покази потерпілої.
18.07.2018 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) кореспондента інформаційного порталу “Перший Криворізький” Миколу Чирву вдарив чоловік, який назвався заступником начальника охорони комунального підприємства “Швидкісний трамвай”, Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на Миколу Чирву.
За словами журналіста, 18 липня близько 12:30 він приїхав до КП “Швидкісний трамвай” перевіряти інформацію про ймовірне отруєння працівниками підприємства десятка безпритульних стерилізованих собак. Про отруєння тварин “Першому Криворізькому” повідомили читачі порталу.
Микола Чирва розповів, що разом із колегою безперешкодно зайшов на територію комунального підприємства, їх бачив один з охоронців і не заважав роботі. Через деякий час до Миколи Чирви підійшов чоловік і висловив вимогу покинути територію. Він назвався заступником начальника охорони підприємства Юрієм Островським. Журналіст каже, що показав посвідчення, але чоловік вдарив його, кажучи: “Ты смотри, б****, как вы, сука, хохлы, ох***ли. Да, я русский, бл****”.
На місце викликали патрульних і слідчих. Микола Чирва написав заяву до поліції. Також він проходить медичне обстеження.
Зв’язатись із директором КП “Швидкісний трамвай” виданню не вдалося.
Прес-служба Криворізького відділу поліції повідомила, що правоохоронці вирішують, чи вносити ці факти до єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 171 Кримінального Кодексу України (“Перешкоджання професійній діяльності журналіста”).
Редакція інформаційного порталу “Перший Криворізький” розцінює напад на кореспондента як перешкоджання журналістській діяльності, умисне приховування інформації, яка викликала суспільний резонанс, повідомила “Детектору медіа” головна редакторка “Першого Криворізького” Софія Скиба. Також редакція вбачає в словах і діях нападника розпалювання національної ворожнечі.
“Дякуємо слідчим і патрульним за оперативну реакцію у ситуації, що склалась. Сподіваємось на оперативний та об’єктивний хід розслідування справи щодо ймовірного умисного вбивства тварин та перешкоджання збору інформації”, – додала Софія Скиба.
23.07.2018 У Дніпрі 23 липня невідомий чоловік вдарив журналістку програми “Грани” 34 каналу Олесю Шевчук та заважав оператору програми “Грани” 34 телеканалу вести зйомку МАФів на території житлового масиву “Лівобережний”, повідомляється на сайті каналу.
23 липня в редакцію програми “Грани” надійшла інформація про більше десятка “наливайок” на масиві. Кореспондентка разом з оператором вирушили за вказаною адресою для того, щоб перевірити їх наявність.
Як повідомляє телеканал, коли знімальна група прибула на місце зйомки, виявилося, що “наливайки” дійсно, є. Їхні власники були не дуже раді приїзду працівників телебачення. У результаті на співробітника телеканалу напав власник МАФу. Він спробував вихопити камеру в оператора, а потім вдарив журналістку. В Олесі Шевчук сильний удар руки.
25.07.2018 Редактора районної газети “Вісті Борзнянщини” Сергія Близнюка викликали 25 липня до районної державної адміністрації (РДА), яка є співзасновником газети, і попросили написати заяву на звільнення через статтю про літній православний табір від Української православної церкви Московського патріархату. Про це “Детектору медіа” повідомив Сергій Близнюк.
За словами Близнюка, його звинуватили в рекламуванні Московського патріархату. На “засіданні”, за його словами, знаходилися представники ВО “Свобода”.
“Мене викликав до райдержадміністрації керівник апарату, сказала, що там зібралися якісь громадські організації учасників АТО. Я відразу здогадався про що йтиметься, бо останнім часом всі різко негативно реагують на будь-яку згадку про Московський патріархат. В останньому номері ми опублікували матеріал, що Ніжинська єпархія організувала дитячий табір в одному із сіл району. Я прийшов у райдержадміністрацію, мені сказали писати заяву на звільнення. Я написав”, – сказав редактор “Вісті Борзнянщини”.
Архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент у коментарі каналу “112 Україна” сказав, що також Сергія Близнюка в РДА “свободівці” побили за статтю, а написати заяву на звільнення змусили погрозами. Сергій Близнюк це підтвердив: “Так, отримав кілька ударів у приміщенні райдержадміністрації”, – сказав журналіст.
Голова Чернігівської обласної організації ВО “Свобода” Денис Попов каже, що редактора не били, а заяву на звільнення він написав сам, вислухавши аргументи представників ВО “Свобода”. “По-перше, на засіданні були не лише “свободівці”, а й обурені українці, які живуть у Борзні, прийшли до редактора комунальної місцевої газети, тобто яка випускається коштом громади міста Борзна, й обурилися тому, що на шпальті було розміщено відверто антиукраїнську статтю. Журналіста ніхто не бив, звільнятися не змушував. Ми гадаємо, що він, вислухавши всі наші аргументи, сам вирішив звільнитися”, – прокоментував “Детектору медіа” Попов.
У приймальні Борзнянської райдержадміністрації “Детектору медіа” телефоном підтвердили, що перший заступник голови РДА Олександр Максимов проводив учора спільний захід із представниками громадськості, але про інцидент нічого сказати не змогли. Зв’язатися з Олександром Максимовим не вдалося, оскільки він не був на місці. Голова РДА Віра Проскура перебуває у відпустці.
Співзасновниками газети “Вісті Борзнянщини” є Борзнянська районна рада і Борзнянська районна державна адміністрація. Нині в Україні триває реформа державної та комунальної преси. За даними Державного комітету телебачення і радіомовлення, газета “Вісті Борзнянщини” обрала реформування на другому етапі (до кінця 2018 року) у такий спосіб, коли органи влади виходять зі співзасновників, а члени трудового колективу перетворюють редакцію на суб’єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови і тематичної спрямованості.
7.У Києві поліцейський розпилив фотографу AP в очі газ під час сутичок протестувальників із поліцією
28.07.2018 У Києві 28 липня фотографу Associated Press Єфрему Лукацькому поліцейський розпилив в очі з газового балончика, коли він знімав сутички протестувальників з поліцією в еко-парку Осокорки. Про це фотограф написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє “Детектор медіа”.
“Один з поліцейських, бачачи, що я знімаю, зарядив мені газом в очі по повній програмі. Я в прямому сенсі осліп хвилин на 10”, – написав він.
При цьому речниця Дарницького райуправління поліції Інна Гамалій заявила “Громадському радіо”, що до протестувальників не застосовувалися поліцейські балончики. Єфрем Лукацький у своєму дописі зазначив, що речниця бреше. Також він розмістив фотографії з місця подій, на одній з яких добре видно, як особа з боку правоохоронців розпилює газовий балончик.
За словами Інни Гамалій, поліція опівдні отримала виклик, що невідомі зламали паркан довкола забудови. Двох чоловік затримали та доставили до відділку поліції. Наразі розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 296 (хуліганство).
Як розповів виданню Єфрем Лукацький, він не звертався із заявою до поліції та не планує цього робити.
“У мене великий досвід потрапляння під газ. Проте в даному випадку поліцейський діяв навмисно проти журналіста”, – сказав він.
У відділі комунікацій Головного управління Національної поліції України виданню порадили звернутися до Дарницького райуправління, де, в свою чергу, на телефонні дзвінки поки що не відповідають.
Начальник відділу комунікації поліції Києва Яна Неруш на звернення видання відмовилась коментувати ситуацію і порадила надсилати наступного дня запит до прес-офіцера Дарницького управління. При цьому, за її словами, наразі вона сама не могла додзвонитися до прес-офіцера.
Пошкодження майні і напади на офіси ЗМІ - 1
1.На Дніпропетровщині підірвали редакцію газети
10.07.2018 У місті Кам’янське (Дніпропетровська область) 10 липня о 16:55 в редакцію газети “Событие” кинули гранату, повідомляє “Днепр. Главное“.
Від вибуху загорілося приміщення редакції, а вибуховою хвилею винесло міжкімнатні двері так, що ними пробило стіну.
Журналісти в цей час перебували в іншому приміщенні і не постраждали.
На місці працювали представники поліції, СБУ, вибухотехніки і рятувальники. Поруч із місцем злочину знайдена балаклава для приховування особи та інші предмети, які говорять про сплановані дії злочинців.
У редакції пов’язують напад із професійною діяльністю і конкретно критикою мера міста Кам’янське Андрія Білоусова, заявила головний редактор газети Олена Міхолажина. Зокрема, журналісти видання вважають, що це пов’язано з виходом у новому номері газети статті про неправомірне встановлення мером прихованих засобів фото- і відеоспостереження за працівниками міської ради, яке було виявлено 5 липня і задокументовано поліцією у відділі реклами міськради.
Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів - 1
1.На Сумщині журналісту після зйомок сюжету про незаконну вирубку лісу спалили авто
06.07.2018 У місті Шостка (Сумська область) журналісту та керівнику сайту Шостка.Лайф Денису Якименку спалили автомобіль. Сталося це після того, як він повернувся із с.Собичеве зі зйомок про незаконну вирубку лісу.
Як повідомив регіональному кореспонденту ІМІ постраждалий, тему щодо незаконної вирубки лісу він розслідує вже протягом двох-трьох місяців. За цей час йому неодноразово погрожували.
Черговий раз Денис Якименко разом зі знімальною групою місцевої ТРК “Акцент” виїжджав на місце вирубки у с.Собичеве Шосткинського району 6 липня. Журналісти зафіксували, що лише близько 10% зрубаної деревини мають електронні чіпи, решта є необлікованою.
Того ж дня після повернення журналістів до Шостки о 22:30 в центрі міста було спалено особистий автомобіль Дениса Якименка ВАЗ-2108. Сам журналіст однозначно пов’язує інцидент зі своїм розслідуванням про незаконну вирубку лісу, яку, за його словами, “кришує” народний депутат по шосткинському округу Ігор Молоток.
За фактом підпалу поліцією порушено кримінальне провадження за ст. 194 ч.2 (Умисне знищення або пошкодження майна). За словами інспектора сектору моніторингу шосткинського відділу поліції Тетяни Меняйло, поліція поки не пов’язує цей підпал із журналістською діяльністю, але ця версія розглядатиметься в ході розслідування.
Нагадаємо, у ніч з 6 на 7 червня 2014 року сумській журналістці-розслідувачці Олені Адаменко було спалено автомобіль.
Перешкоджання законній журналістській діяльності - 7
1.На Кіровоградщині проти голови сільради порушили кримінальну справу за перешкоджання журналістам
06.07.2018 На Кіровоградщині проти голови Соколівської сільради Інни Завірюхи порушили кримінальну справу за умисне перешкоджання професійній діяльності журналістів, повідомляє CBN.
6 липня депутати Соколівської сільської ради розглядали питання виділення землі учасникам АТО. Під час голосування з цього питання голова сільради Інна Завірюха не дозволила залишитися в залі засідань кореспондентам CBN та “Акули” Олексію Горі та Аліні Катеринчук. Після цього журналісти звернулися до правоохоронців.
Старший слідчий слідчого відділення Кіровоградського районного відділення поліції, капітан поліції Богдан Голубенко порушив кримінальну справу та розпочав досудове розслідування.
Голові Соколівської сільської ради інкримінується частина 1 статті 171 Кримінального Кодексу України (“Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Санкція передбачає штраф у розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.
06.07.2018 Суддя Вищого господарського суду України Лілія Катеринчук застосовувала фізичну силу та перешкоджала професійній діяльності журналістів “СтопКору”. Про це повідомляється на сайті “СтопКору“.
Інцидент стався під час зйомок розслідування про ймовірні корупційні зв’язки між адвокатом Андрієм Богданом та суддями Вищого господарського суду України. Журналістка “СтопКору” Наталія Дігтяр звернулась із відповідною заявою до правоохоронних органів.
За її словами, коли вона зі своїм колегою Ігорем Бондарчуком домоглися зустрічі з суддею і вона їх запросила у свій кабінет, жінка висунула умову: щоб від кожної знімальної групи прийшло по одній особі без знімальної техніки.
“Оскільки наші колеги відмовились іти без камери, то ми з правозахисником Ігорем Бондарчуком пішли вдвох.
Прийшли ми до судді в кабінет, у нас були мобільні телефони, які суддя відразу вирішила відібрати, застосовуючи до мене силу. Схопивши мене за руку, жінка почала відбирати мій телефон. Він у той час був приєднаний кабелем до зарядного пристрою. Суддя все роз’єднала, щоб я не змогла зафіксувати нашу розмову, власне, через яку ми і прийшли до неї.
Ми запитали у Лілії Катеринчук, чи знає вона адвоката Андрія Богдана. Вона відразу на нас накинулась і почала виганяти з кабінету. Дані факти зафіксовані на моєму телефоні у вигляді аудіозапису, який я надам за першою вимогою СОГ. Я вже написала заяву про перешкоджання журналістській діяльності, адже я вважаю, що дії судді є неприпустимими”, – розповіла журналістка “СтопКору” Наталія Дігтяр.
3.На Волині не пропустили журналістку до Президента України, який прилетів у Гончий Брід
08.07.2018 У день прибуття Президента України Петра Порошенка на Волинь охорона відмовилася пропускати журналістку Світлану Мех.
Інцидент трапився 8 липня у Гончому Броді Ковельського району, куди Президент Петро Порошенко прилетів вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії. Про це повідомляє регіональна представниця ІМІ у Волинській області.
У день візиту Петра Порошенка охорона працювала в посиленому режимі. На місці було чимало працівників СБУ, поліції. Перед входом у журналістів перевіряли вміст сумок. Стояла металева рамка, за допомогою якої охорона визначала, чи є колючо-ріжучі предмети в охочих побачити Президента. Журналістів працівники СБУ також просили показати, що їхні фотоапарати справді фотографують.
Напередодні заходу у Волинській ОДА оголосили акредитацію. Працівники ЗМІ мали можливість зголоситися й записатися для участі в заході.
Від Волинської ОДА також було організовано доїзд до Гончого Броду, де вшановували пам’ять жертв Волинської трагедії.
Журналістка Світлана Мех їхала на місце події разом з київськими колегами, і вони запізнилися в Гончий Брід, бо знімали також цього дня Президента Польщі Анджея Дуду в Олиці.
Світлана Мех розповіла представниці ІМІ у Волинській області Маї Голуб, що про запізнення попередила тих, хто проводив акредитацію.
«Я була акредитована і попередила Каріну Мариневич (працює у прес-службі Волинської ОДА – авт.), що пізніше приїду з колегами з Києва. Вона сказала, щоб ми не хвилювалися і що нас проведуть. Але ніхто не провів», – зазначила Світлана Мех.
У Гончому Броді служба охорони з Києва не дозволяла Світлані Мех пройти, поки Президент України не закінчить промови. Її колеги теж не потрапили на захід. Сфотографувати чоловіка, який не пропускав Світлану Мех, не вдалося, тому що у неї розрядився телефон.
Додзвонитись до представників Волинської ОДА, які здійснювали акредитацію, журналістка не змогла, оскільки під час виступу Президента не працював мобільний зв’язок та інтернет.
Охороні Світлана Мех показала своє журналістське посвідчення, представилась, однак їй не дозволили потратити на захід, і вона пропустила все, хоч приїхала у Гончий Брід.
У цей час вона побачила, як люди із цього села спокійно проходили, але її не пропускали.
Тоді Світлана Мех запропонувала, щоб пройти як звичайна громадянка, яка хоче послухати Президента. Проте їй цього не дозволили зробити, зазначивши: «Ви ще будете там якісь питання ставити».
Журналістка наразі не зверталася до поліції із заявою щодо перешкоджання професійній діяльності.
Як розповіла ІМІ Каріна Мариневич, наприкінці промови до неї підійшов охоронець і повідомив, що приїхала ще журналістка Світлана Мех.
Вона підтвердила, що журналістка була акредитована і мала бути на заході. Проте після промови захід уже фактично закінчився.
Інший журналіст повідомив ІМІ, що телефонна мережа працювала, бо у нього було пряме включення в ефір.
Медіа-юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров зазначив, що права журналістів на відвідування різноманітних заходів передбачено низкою законів України, пов’язаних з інформацією і ЗМІ. Зокрема, статтею 25 Закону України «Про інформацію».
Наприклад, частина друга статті 25 Закону України «Про інформацію» визначає, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
«Щодо вимоги акредитації журналіста як умови допуску на певний захід треба додатково зазначити, що абзац 2 частини першої статті 26 Закону України «Про інформацію» прямо визначає: відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень», – наголосив медіа-юрист ІМІ Алі Сафаров.
«Виходячи з наданої інформації, церемонія вшанування пам’яті загиблих українців у Гончому Броді Ковельського району була відкритим заходом. Таким чином, недопуск журналіста до виконання ним своїх професійних обов’язків має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України», – додав Алі Сафаров.
4.Кропивницького журналіста не пустили на засідання апаратної наради міського голови
09.07.2018 Кропивницького журналіста Дмитра Семенюка, що співпрацює з місцевими виданнями “Перша міська газета” та “Кропивницький.UA”, не пустили на засідання ранкової апаратної наради міського голови, повідомив представник ІМІ в Кропивницькому.
Працівники муніципальної дружини та Управління поліції охорони в Кіровоградській області блокували вхід до зали, мотивуючи свою поведінку запізненням журналіста на початок засідання. На зауваження щодо перешкоджання здійсненню професійної журналістської діяльності охоронці та полісмен не відреагували.
“Я намагався відкрити двері, однак мене відштовхували не даючи ввійти. Зрозумівши, що до зали без конфлікту не потраплю, я повідомив, що планую викликати поліцію, та пішов у напрямку виходу. Раптом мене наздогнав полісмен-ДСОшник, придавив до стінки, намагався заламати руку та почав кричати, що я його образив лайливим словом. Викрутившись, я одразу викликав поліцію, аби задокументувати факт перешкоджання”, – розказав Семенюк у коментарі ІМІ.
За 15 хвилин після дзвінка журналіста до міської ради приїхали працівники патрульної поліції, а ще за хвилину – слідчо-оперативна група.
“Написав заяву про злочин. Вважаю, що охоронці та особливо ДСО-шник грубо порушили мої права. На досудове врегулювання конфлікту, принаймні зараз, погоджуватись не планую”, – резюмував Дмитро Семенюк.
10.07.2018 Губернатор Запорізької області Костянтин Бриль під час відкритої наради в Запорізькій облдержадміністрації під загрозою застосування фізичної сили вигнав редактора газети “Субота плюс” Богдана Василенка. Про це журналіст повідомив на своїй сторінці в соцмережі, інформує “Zабор“.
Інцидент стався 10 липня. За словами Василенка, губернатор під загрозою застосування фізичної сили вигнав його з відкритої наради, викликавши для цього у залу свою охорону.
Заяви редактора газети про те, що губернатор порушує права журналістів і перешкоджає професійній діяльності, ніякого ефекту не справили.
“Губернатор на диктофон заявив, що “це його нарада “, і він пускає на неї тих, кого вважатиме за потрібне”, – пише Богдан Василенко.
Запорізький журналіст має намір звертатися до відповідних інстанцій щодо дій Костянтина Бриля.
Запис на диктофон Василенко обіцяє опублікувати тоді, коли голова області буде заперечувати свої слова і дії.
На наступний Богдан Василенко заявив, що інцидент з його вигнанням з наради в облдержадміністрації вичерпаний, оскільки Костянтин Бриль вибачився перед ним.
16.07.2018 Журналіст сайту “Форпост” Руслан Оруджев, висвітлюючи 13 липня роботу Львівської міськради за останні дні та події на сесії, не зміг потрапити в приміщення Ратуші, повідомляє “Форпост“.
Представники ЛКП “Муніципальна дружина” завадили представнику преси потрапити в будівлю.
“Неотесані невігласи як один стверджували, що “нам казали тільки працівників пускати!”. Малограмотним було доведено зміст статті 171 Карного кодексу України – “Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності”. Присутні на місці працівники Головного управління національної поліції не реагували на протиправні дії (кримінальна відповідальність)”, – написав Руслан Оруджев.
Про цей випадок повідомлено правоохоронців, за фактом правопорушення була написана заява.
Як повідомили “Детектору медіа” у Головному управлінні Національної поліції України в Львівській області, наразі правоохоронці перевіряють цей факт.
“13 липня о 16:30 звернувся з заявою у Галицький відділ поліції львів’янин 83 року народження про те, що йому перешкоджали у приміщенні Львівської міської ради. Відомості про ці події внесені в журнал єдиного обліку. За фактом проводиться перевірка”, – розказали у відділі комунікації ГУ Нацполіція у Львівській області.
30.07.2018 Під час сесії Ломачинецької сільради (Чернівецька область), 30 липня, мешканці села перешкоджали журналісту чернівецького телеканалу ТВА Роману Мареніну потрапити до зали, де проходила сесія. Про це Роман Маренін повідомив ІМІ.
За його словами, селяни не давали зайти у залу, де відбувалося голосування за Новодністровську ОТГ і погрожували пошкодити камеру.
Журналісту вдалося потрапити до зали лише після того, як звернувся до поліції.
“Натовп не давав зайти в приміщення. Та до гіршого справа не дійшла. Поліція допомогла пройти і стежила, щоб нас ніхто не чіпав. Але тільки після того, як ми їх про це попросили. Я не ідентифіковував бабусь, чоловіків і жінок, які викрикували на нашу адресу емоційні погрози. Люди накручені режисерами з району і кричали різні речі в різні боки без розбору”, – розповів журналіст.
Він також розповів, що з таким же ставленням до себе він зіткнувся 5 липня під час сесії Ломачинецької сільради, проте все пройшло без застосування фізичної сили.
Водночас Роман Маренін зауважив, що журналістів районних ЗМІ, підконтрольних голові районної ради, впустили без проблем.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації - 1
1.Регламентний комітет ВР запропонував обмежити журналістам доступ до кулуарів парламенту
10.07.2018 Комітет з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради пропонує створити у парламенті прес-центр для журналістів, водночас обмеживши їм доступ до кулуарів на першому й другому поверхах, повідомляє “Українська правда“.
Про це йдеться у рішенні комітету про розгляд листа прес-служби Апарату парламенту щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників ЗМІ, акредитованих при Верховній Раді, оприлюдненому 9 липня.
Зокрема, комітет пропонує ініціювати робочу групу, яка б розглянула кілька ініціатив, у тому числі і про те, щоб напрацювати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які визначають порядок доступу до відкритих пленарних засідань.
А зокрема, пропонується прописати, що доступ на перший і другий поверхи кулуарів ВР матимуть народні депутати та “інші відвідувачі – представники органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, іноземних громадян та громадян України, допуск яких здійснюється за службовими посвідченнями, тимчасовими та гостьовими квитками”.
На прохання УП підтвердити, що цим, власне, пропонується закрити доступ журналістам до кулуарів Ради в.о. голови регламентного комітету, Павло Пинзеник зазначив, що пропозиція комітету полягає в наступному: “Прес-центр зробити на третьому, а не на другому. І потоки розділити так, щоб була частина кулуарів без журналістів. У буфет пропонували прохід без обмежень!”
Водночас на прийнятті з нагоди Дня журналіста в червні 2018 року спікер Верховної Ради Андрій Парубій на пряме запитання журналістів, чи можливе обмеження доступу до кулуарів, запевняв, що “поки він спікер парламенту, цього не буде”.
На третьому поверсі парламенту знаходиться вхід до ложі преси. На другому – вхід до сесійної зали парламенту. Журналісти зазвичай беруть коментарі народних депутатів у кулуарах другого поверху.
Як повідомляв ІМІ, 20 червня Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики погодив позбавлення акредитації в парламенті двох журналісток Юлії Махмуді та Валерії Єгорової за недотримання етичних норм. Також члени комітету запропонували змінити процедуру акредитації для журналістів після некоректної поведінки представниць ЗМІ.
Непрямий тиск
Стеження за журналістами - 1
1.Журналіст-розслідувач Денис Бігус заявив про стеження з боку СБУ
27.07.2018 Журналіст-розслідувач Денис Бігус заявив, що Служба безпеки України стежить за редакцією Bihus.Info. Про це Бігус повідомив 27 липня у Facebook, інформує Громадське.
За словами журналіста, стеження за офісом редакції та за її співробітниками ведеться вже тиждень.
“Учора чорна Toyota Camry “водила” нашого оператора цілий день. Спочатку стояла під офісом, потім вела його під час пішої прогулянки через усе місто. Причому прогулянки хаотичної. Відповідно – або кілька машин, або вели по телефону”, – написав Бігус.
На думку журналіста, стеження можна розцінювати як тиск і перешкоджання професійній діяльності.
Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська в коментарі Громадському заявила, що СБУ ні за ким не стежить і ця інформація не відповідає дійсності.
На питання про те, чи є в паркінгу СБУ Toyota Camry, Гітлянська відповіла: “Я не можу сказати, бо не знаю всіх машин. Але стеження можливе лише за рішенням суду”.
Інтернет-тиск
Кібер-атаки на ЗМІ та журналістів - 3
24.07.2018 Редакція газети “Програма плюс” (Кременчук, Полтавська область) повідомляє про те, що 24 липня було зламано сайт газети. Про це повідомляють працівники редакції видання, інформує “Кременчуцька газета“.
Як зазначають працівники газети, на сайті з’явилися “чужі” новини.
Після цього робота сайту була взагалі заблокована. Редакція намагається відновити його роботу.
25.07.2018 Редакція ІА “Стоп корупції” заявляє про DDоS-атаку, яка здійснюється на їхній сайт з 13 години 24 липня, повідомляє “СтопКор“.
Згідно з інформацією, на ресурс різко зросла кількість запитів. “Стоп корупції” вважає, що атака здійснена “через новини навколо захоплення медичного університету в Одесі та розкішного способу життя депутата Хмельницької облради Андрія Гордійчука”.
“Digital-дирекція “СтопКору” робить усе можливе, щоб відновити нормальну роботу сайту. Ми приносимо вибачення за тимчасові незручності, які виникли з вини тих, хто атакував наш ресурс”, – повідомляє “СтопКор”.
25.07.2018 Редакція “Кременчуцької газети” (Полтавська область) заявила, що увечері 25 липня хакери зламали сайт видання. Про це повідомляється на сайті видання.
“Як пишуть користувачі в коментарях до редакції, можливо, це справа рук фіолетової команди нардепа-тушки і мера. “Тих, хто проти Шаповалова – Малецького, тих і рубають”, – пише користувач Олександр Г. Редакція не виключає такої версії”, – пише видання.
“Протягом 12 годин фахівці відновлювали роботу сайту, і тепер ми знову зможемо вас проінформувати про події в Кременчуці та регіоні”, – повідомляється на сайті “Кременчуцької газети”.
Юридичний тиск
Зловживання позовами проти ЗМІ - 1
1.Заступник голови СБУ Демчина подав до суду на журналістів “Схем”
19.07.2018 Перший заступник голови Служби безпеки України – очільник Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Павло Демчина подає позов до суду щодо захисту гідності, честі та ділової репутації проти журналістів програми “Схеми” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший), повідомляє Радіо Свобода.
Приводом для звернення до суду стало розслідування “Павло Демчина. “Вартовий корупції” в СБУ”, опубліковане 31 травня 2018 року, у якому йшлося про впливового високопосадовця СБУ, що, перебуваючи під слідством, пішов на підвищення та обзавівся новим елітним майном, а також про його родичів, які заселилися в дорогі будинки на Рівненщині.
Так, на третій робочий день після публікації матеріалу адвокат Павла Демчини Роман Александрук, згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України (ч. 9 ст. 83 зобов’язує позивача заздалегідь, до подачі позову, розіслати докази учасникам справи – ред.) направив до відповідачів копії доказів за позовом.
Серед сторін вказані автор розслідування Валерія Єгошина, “Представництво Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, Інк. в Україні”, ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” та журналіст Дмитро Гнап.
За словами адвоката Павла Демчини, позов, з якого будуть зрозумілі суть претензій та позовні вимоги, буде переданий до суду “найближчим часом”.
Журналісти “Схем”, у свою чергу, заявили, що готові відповісти за кожний наведений у розслідуванні факт.
За минулий рік, згідно з даними з сайту “Судова влада”, Павло Демчина подав загалом 17 позовів проти журналістів та активістів щодо захисту честі та гідності, а також з вимогою спростувати інформацію.
10 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України на підставі матеріалів журналістських розслідувань розпочало щодо Павла Демчини розслідування за фактом незаконного збагачення (за статтею 368-2 Кримінального кодексу України).
Протиправне застосування арешту, інших санкцій - 1
1.В Україні затримали опозиційного журналіста з Туреччини
17.07.2018 На минулому тижні в Україні турецькі спецслужби затримали опозиційного журналіста з Туреччини. Як повідомляє Depo.Одеса, про це пишуть українські ЗМІ з посиланнямми на різні джерела.
За інформацією видання АTR, 12 липня, в Україні затримали опозиційного журналіста Юсуфа Інана. Його звинувачують у членстві в терористичній організації Фетуллаха Ґюлена. Інан після спроби військового перевороту 2016- го покинув Туреччину – повідомляє проурядова турецька газета “Акшам”.
Віддалено з України Юсуф Інан керував інтернет-виданням, яке спеціалізується на ізмірських темах. Видання різко критикувало уряд партії “Справедливість і розвиток”.
В українському сегменті Фейсбуку з’явилися повідомлення, що агенти турецького MIT (Milli Istihbarat Teşkiliatı) викрали Юсуфа Інана. Такі ж операції проти нібито ґюленістів турецькі спецслужби провели останнім часом в Азербайджані, Косово і Габоні.
Також, як повідомляє видання Нaber Тurk, турецькі спецслужби вивезли з України бізнесмена Селіха Зегі Ігіта. Затриманого доставили до Мерсіна на допит, його звинувачують в участі в терористичній організації.
Офіційної інформації з цього приводу немає.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова - 6
1.Нападнику на полтавського журналіста оголосили про підозру
09.07.2018 Особі, яка побила журналіста Ярослава Журавля, оголосили про підозру, повідомляє “Громадське. Полтава“.
9 липня слідчий та прокурор оголосили про підозру особі, яка завдала тілесних ушкоджень середньої тяжкості місцевому блогеру і журналісту Ярославу Журавлю.
Про це повідомив очільник поліції Полтавщини Андрій Замахін.
Нагадаємо, у Полтаві 18 травня в приміщенні офісу обласного осередку Соціалістичної партії України побили журналіста порталу “Трибуна”, ведучого відеопроекту “ШоУНас” Ярослава Журавля.
19 травня оприлюднили імена підозрюваних у цій справі. Ними є Антон Пазенко та Михайло Алоєв. Інформацію підтвердив і потерпілий Ярослав Журавель.
Наразі слідчі дії тривають. Максимальне покарання за вчинене – до трьох років позбавлення волі. У рамках досудового розслідування також нададуть правову оцінку діям інших учасників конфлікту.
11.07.2018 У Кам’янському (Дніпропетровська область) відкрили кримінальне провадження через пожежу в редакції місцевої газети “Событие”, повідомили Радіо Свобода 11 липня у міському відділі поліції.
За даними речниці відділу поліції Олени Тимченко, провадження відкрили за частиною 2 статті 347-1 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна журналіста, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки). Стаття передбачає покарання від 6 до 15 років позбавлення волі.
Як розповіла Радіо Свобода речниця, інцидент стався ввечері 10 липня, коли в офісі редакції вже нікого не було, а в самій великій будівлі, де розташовані офіси, працював лише один магазин і турфірма.
За свідченнями очевидців, займанню передував хлопок, однак на місці події вибутехніки залишків вибухових пристроїв чи речовин не виявили. Наразі як одну з версій розглядають підпал шляхом використання парів пально-мастильних матеріалів, але остаточну причину пожежі встановить експертиза.
“Триває слідство, опитують очевидців, свідків, оглядають територію щодо наявності відео фіксації, будуть призначені експертизи, говорити про версії поки зарано”, – сказала Олена Тимченко.
За інформацією поліції, через пожежу постраждала частина приміщення, меблі й оргтехніка редакції.
Нагадаємо, 10 липня видання “Днепр. Главное” повідомило, що в місті Камянське на Дніпропетровщині в офіс газети “Событие” кинули гранату. Від вибуху загорілося приміщення редакції, журналісти в цей час перебували в іншому приміщенні і не постраждали.
13.07.2018 На звернення представників ЗМІ щодо проблем в отриманні акредитації для роботи в районі ООС міністр оборони призначив службове розслідування, передає Укрінформ. Про це йдеться в повідомленні Міноборони.
“У зв’язку зі зверненнями журналістів та інших представників інституту громадського суспільства щодо проблем з отримання акредитації для роботи в районі проведення Операції об’єднаних сил, яке було публічно опубліковано в мережі інтернет, відповідно до рішення міністра оборони України генерала армії України Степана Полторака, у зазначеному районі працювала робоча група для уточнення причин та умов таких звернень. Військовій службі правопорядку Збройних сил України доручено провести службове розслідування за зазначеним фактом. Юридичному департаменту Міноборони України доручено провести юридичну експертизу нормативно-правових актів щодо питань акредитації представників ЗМІ в районі виконання завдань операції Об’єднаних сил”, – йдеться в повідомленні.
У Міноборони нагадали, що, відповідно до статті 9 Закону України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, планування, організація та контроль виконання заходів з гарантування національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях здійснюється Об’єднаним оперативним штабом ЗСУ через відповідні органи військового управління. При цьому, згідно з приписами цієї статті, втручання будь-яких осіб, незалежно від посади, в управління заходами із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не допускається.
Таким чином, акредитація представників засобів масової інформації здійснюється безпосередньо Об’єднаним оперативним штабом Збройних сил України (через його прес-центр).
16.07.2018 Прокуратура Київської області скерувала до суду обвинувальний акт щодо нападника на журналіста програми “Гроші” телеканалу “1+1”. Про це повідомляє “Главком” з посиланням на прес-службу прокуратури.
“Встановлено, що у квітні поточного року 39-річний чоловік, знаходячись на території загального користування в с. Вишеньки Бориспільського району, посягаючи на свободу думки і слова, застосовуючи насильство, перешкоджав законній професійній діяльності журналіста телевізійного каналу “1+1” групи компаній “1+1 Медіа” під час підготовки сюжету програми “Гроші”, – йдеться в повідомленні.
За цим фактом бориспільська місцева прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо нападника за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 171 (побої і мордування та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України.
Санкцією зазначених статей Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді обмеження волі до 3 років.
Як повідомляв ІМІ, 21 квітня у приватному містечку Царське село під Києвом напали на журналістів програми “Гроші” каналу “1+1” під час спроби зняти будинок міністра фінансів Олександра Данилюка. Журналістам забороняли знімати маєток на телефон, намагалися відібрати відео та навіть спробували душити та збити позашляховиком оператора програми.
19.07.2018 У Кривому Розі через напад на журналіста інформаційного порталу “Перший Криворізький” Миколу Чирву поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (легкі тілесні ушкодження). Про це Радіо Свобода повідомили 19 липня в Криворізькому відділенні поліції.
За даними з поліції, справу можуть перекваліфікувати.
“Уже проведена низка слідчих дій, за результатами яких справа може бути перекваліфікована на статтю 171 Кримінального Кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”)”, – сказали в поліції.
Водночас редакція інформаційного порталу “Перший Криворізький” заявила, що розцінює напад на кореспондента “як перешкоджання журналістській діяльності і умисне приховування інформації, яка викликала суспільний резонанс”. Редакція також звернулася до СБУ, зазначивши, що “у словах і діях нападника вбачається елемент розпалювання національної ворожнечі (стаття 161 Кримінального кодексу України)”.
18 липня в Кривому Розі на території комунального підприємства “Швидкісний трамвай” стався напад на фотокореспондента інформаційного порталу “Перший Криворізький” Миколу Чирву, коли той намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території підприємства. За попередніми даними, нападник – працівник підприємства, який представився як заступник начальника охорони. За даними очевидців, він припустився грубого висловлювання, вживши слово “хохли”, і вдарив журналіста в обличчя.
За інформацією з редакції порталу “Перший Криворізький”, після інциденту ніхто з керівників комунального підприємства не вийшов на зв’язок ні з редакцією, ні з постраждалим журналістом.
Згодом правоохоронці перекваліфікували справу на частину 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).
26.07.2018 Поліція Чернігівщини проводить розслідування щодо погроз та насильства щодо головного редактора районної газети “Вісті Борзнянщини” Сергія Близнюка з боку представників деяких політичних сил.
Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Згідно з повідомленням, хоча редактор газети відмовився від написання заяви та проходження судово-медичного обстеження на предмет отримання тілесних ушкоджень, поліція відкрито кримінальне провадження за ознаками статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо журналіста).
Кримінальне провадження було відкрито за заявою Ніжинської єпархії УПЦ МП щодо хуліганських дій групи осіб в Борзнянській райдержадміністрації (РДА).
Так, 26 липня до Борзнянської поліції звернувся архієпископ Ніжинський та Прилуцький УПЦ МП із заявою, що група осіб в кількості близько 30 чоловік представників деяких політичних сил вчинили хуліганські дії проти працівників органів місцевої влади та редактора місцевої газети.
За словами архієпископа, хулігани вдерлися до Борзнянської РДА на засідання за участю громадських організацій та в грубій формі звинуватили редактора районної газети, що він у матеріалі про релігійний молодіжний табір просуває проросійські настрої.
Також ці люди пред’явили претензії трьом представникам Борзнянської районної адміністрації та редактору районної газети “Вісті Борзнянщини”, що єпархія УПЦ МП організувала дитячий табір в одному з сіл району, а газета висвітлила цю акцію. Це викликало бурхливу реакцію радикально налаштованих молодиків та звинувачення на адресу райдержадміністрації у проросійському вихованні. Активісти вимагали звільнення всіх причетних до цього посадовців.
Крім того, поліція Чернігівщини відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство, вчинене групою осіб).
Триває досудове розслідування.
Як повідомляв ІМІ, 25 липня редактор районної газети “Вісті Борзнянщини” Сергій Близнюк повідомив, що його викликали до районної державної адміністрації, яка є співзасновником газети, і попросили написати заяву на звільнення через статтю про літній православний табір від Української православної церкви Московського патріархату.
Реакція журналістської спільноти - 6
- Медійники закликають Раду ухвалити законодавчі зміни щодо роздержавлення ЗМІ 04.07.2018 Медійні громадські організації звертаються до Верховної Ради України із закликом якнайшвидше розглянути і ухвалити зміни до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” №8441, а також до Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики з проханням підтримати законопроект як невідкладний, повідомляє “Детектор медіа”. Громадськість зауважує, що, згідно з законом, державні та комунальні органи повинні вийти зі складу засновників друкованих засобів масової інформації до кінця 2018 року, а невиконання цієї норми призведе до припинення дії свідоцтва про державну реєстрацію, що тягне за собою втрату права видавати друковане видання. “До кінця реформи залишилось всього 6 місяців, проте станом на червень 2018 року перереєстровано лише 30% комунальних та 15% державних видань, що підпадають під сферу дії цього Закону”, – зауважують підписанти. На думку медійних організацій, реформуванню перешкоджають: бездіяльність засновників або блокування реформування; виведення з балансу редакцій майна, що мало перейти у їхню власність чи користування; свавільне звільнення керівників редакцій; “фіктивне” реформування через передання прав засновників державним і комунальним підприємствам. Тож, як повідомляється в заяві, на підставі інформації, зібраної у процесі моніторингу реформи, консультацій та опитувань редакцій, а також аналізу судової практики було розроблено проект закону України №8441 “Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. “Цей законопроект пропонує нову модель захисту прав трудових колективів редакцій. Вона передбачає можливість збереження назви видання і певних майнових прав за тими трудовими колективами, які подали засновникам пропозиції про реформування, проте воно не відбулося з вини засновника. Таким чином з’являється можливість продовжити випуск видання, навіть якщо засновник не вжив належних заходів”, – пояснюється в заяві ГО. Окрім цього, законопроект №8441 пропонує: надати “другий шанс” трудовим колективам подати пропозиції засновникам про спосіб реформування; заборонити звільнення керівника редакції без згоди трудового колективу на час реформування; обмежити вплив державних та муніципальних органів на пресу через власні підприємства, адже це призводить до подальшого неефективного використання коштів платників податків; дозволити виділення редакції зі складу державного чи муніципального органу, якщо вона є його структурним підрозділом. Водночас медійники звернулися до голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар та до членів Комітету з проханням відхилити альтернативний законопроект №8441-1 від 20 червня 2018 року, адже, на думку громадськості, “він нівелює суть реформи державної та комунальної преси, спрямованої на зменшення впливу публічних органів на друковані засоби масової інформації”. Розробники проекту, зокрема, пропонують ухвалити імперативну норму про обов’язкове надання фінансової підтримки реформованим виданням із державного та/або місцевого бюджетів, при цьому виключивши із закону про реформування положення про припинення фінансування реформованих видань з 1 січня 2019 року. “Це фактично означатиме продовження фінансової, а відповідно і загальної залежності преси від публічних органів, а також продовження політики несправедливої конкуренції на місцях”, – пояснюють підписанти. Окрім цього, як зазначено в заяві, запропонований у законопроекті №8441-1 механізм реформування “суперечить цивільному законодавству України”. “Зокрема, вихід державних і муніципальних органів зі складу засновників друкованого засобу масової інформації та редакції його розробники пропонують здійснювати на підставі рішення трудового колективу. Більше того, цим проектом запропоновано збільшити строк оренди приміщень для редакцій реформованих засобів масової інформації зі щонайменше 15 до 25 років, а також виключити положення про заборону їхньої суборенди, що створює широке поле для зловживань і корупції”, – пояснюють медійники. Вони звертають увагу, що на завершення реформування друкованих засобів масової інформації залишилось кілька місяців, а під ризиком втрати права продовжувати випуск залишаються ще більше половини видань, що підпадають під дію закону про реформування. “Ми закликаємо членів Комітету підтримати проект закону України про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” №8441”, – йдеться в заяві. Заяву підписали: Центр демократії та верховенства права Платформа прав людини Українська асоціація медіабізнесу ГО “Детектор медіа” Інститут розвитку регіональної преси Інститут масової інформації. Нагадаємо, 1 березня 2018 року Верховна Рада відхилила проект №6560 про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації, внесений членами Комітету з питань свободи слова та рекомендований Комітетом до ухвалення за основу. Проект передбачав внесення змін до низки статей, а саме щодо виділу редакцій з засобів масової інформації (оскільки деякі редакції діють як структурні підрозділи). Їх відповідно не можна реорганізувати чи змінити склад їх засновників. Натомість виділ передбачає створення окремої юридичної особи у тому числі на підставі рішення суду. Для вдосконалення реформи в парламенті зареєстровано кілька законопроектів №№ 6560, 7291 і 7395, які пропонують зміни до закону про реформування державної та комунальної друкованої преси. 6 червня 2018 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №8441 про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”, ініціаторами якого стали дев’ять членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Нагадаємо, станом на 1 червня реформовано 209 друкованих ЗМІ та редакцій – 196 комунальних, 13 державних. Жодне з реформованих ЗМІ не змінило української мови видання на російську.
- Правозахисники та медійники закликають Раду не голосувати за досудове блокування сайтів
05.07.2018 Громадські організації вимагають від депутатів Верховної Ради України не голосувати за законопроект №6688 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері”, внесений у порядок денний на голосування 5 липня. Про це йдеться в спільній заяві правозахисних та медійних організацій.
Автори звернення вважають, що цей законопроект “грубо порушує права людини та національне законодавство, включно з Конституцією України”.
При цьому експерти підтримують бажання авторів законопроекту врахувати вимоги Європейської конвенції щодо свободи вираження поглядів, проте зауважують, що виправити всі недоліки законопроекту до другого читання буде практично неможливо, адже Регламент Верховної Ради суттєво обмежує можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, прийнятого за основу.
Крім цього, йдеться у зверненні, така процедура не забезпечить належного обговорення цього законопроекту із експертами та правозахисниками.
“Зважаючи на це, законопроект №6688 в запропонованій редакції має бути відхилений або щонайменше повернутий ініціаторам на доопрацювання, із залученням всіх зацікавлених сторін, для врахування вимог національного законодавства та міжнародних стандартів прав людини”, – йдеться в заяві.
Раніше Коаліція “За вільний інтернет” підготувала юридичний аналіз законопроекту 6688 та назвали 5 основних загроз, які він становить:
Законопроект надає владі можливість обмежити на невизначений період доступ до будь-якого веб-сайту через занадто широке визначення підстав для блокування та відсутність дієвих механізмів контролю.
Дублює підхід Росії щодо ведення реєстру заборонених сайтів, на підставі якого провайдери і хостери зобов’язані закрити доступ до такого ресурсу.
Дозволяє продовжити блокування сайтів на підставі Закону України “Про санкції”, що суперечить Конституції України та міжнародному праву прав людини.
Зобов’язує провайдерів за власні кошти встановити спеціальні засоби для блокування, технічні характеристики яких будуть визначені лише після ухвалення закону, за участю СБУ. За будь-яке порушення вимог провайдерам загрожує штраф – 1% річного доходу.
Наділяє СБУ неконтрольованими повноваженнями у сфері нагляду за виконанням вимог по блокуванню сайтів, що може призвести до зловживань та тиску на будь-яких суб’єктів Інтернет-ринку України.
Не голосувати за законопроект 6688 депутатів закликають:
Коаліція “За вільний Інтернет”:
ГО “Платформа прав людини”
ГО “Лабораторія цифрової безпеки”
ГО “Центр інформації про права людини”
ГО “Кримська правозахисна група”
Представництво Freedom House в Україні
Надія Бабинська
Микола Костинян
А також:
ГО “Інститут масової інформації”
ГО “Академія української преси”
Національна спілка журналістів України
ГО “Детектор медіа”
ГО “Інформаційна безпека”
ГО “Український інститут з прав людини”
ВГО “Інститут Республіка”
Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів
Восток SOS
ГО “Інститут розвитку регіональної преси”
Громадський холдинг “Група впливу”
ГО “Центр громадянських свобод”
Український незалежний центр політичних досліджень
Освітній дім прав людини в Чернігові
ГО “Донецький інститут інформації”
ГО “Центр UA”
Нагадаємо, 4 липня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки підтримав законопроект №6688 про досудове блокування сайтів. Під час засідання депутати заявили, що законопроект має бути ухвалений у першому читанні, а вже потім до нього пропонується вносити зміни для узгодження з вимогами Європейської конвенції та практики Європейського суду з прав людини.
Потім проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері” було внесено до порядку денного парламенту на голосування 5 липня.
Як повідомляв ІМІ, 12 липня 2017 року народні депутати, члени Комітету з питань національної безпеки й оборони Іван Вінник (“Блок Петра Порошенка”), Дмитро Тимчук (“Народний фронт”) і Тетяна Чорновол (“Народний фронт”) зареєстрували законопроект №6688 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері”, який має на меті узаконити можливість тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів і сервісів в інтернеті за рішенням не лише суду, а й прокурора, слідчого та Ради національної безпеки і оборони України.
06.07.2018 Понад 300 журналістів і активістів підписали звернення на підтримку донецького журналіста Станіслава Асєєва (Васіна), що утримується в полоні бойовиків окупованого Донецька, повідомляє “Українська правда“.
Відповідне звернення було підписане в п’ятницю під час “Донбас Медіа Форуму 2018” у Харкові.
Надалі документ планується передати учасникам переговорів у форматі “нормандської четвірки”.
У зверненні сказано, що з моменту зникнення Асєєва 2 червня 2017 року про стан його здоров’я нічого не відомо.
Зазначається, що, за інформацією з достовірних джерел, він був викрадений бойовиками так званого “МГБ ДНР”.
“Очевидно, журналіст Асєєв потрапив за ґрати тільки за свої тексти і думки, які не співпали з думками самопроголошеної влади “ДНР”, – заявив організатор Форуму Олексій Мацука.
“Злочин” Станіслава в тому, що йому вдалося до арешту з точністю документального кіно відобразити у своїх текстах те, що відбувалося по той бік лінії розмежування. Він називав своїми іменами ті події, які відбувалися на той момент у невизнаній республіці”, – додав він.
Учасники Форуму звернулися також до президента України і представників Міністерства закордонних справ з вимогою активізувати зусилля і тиск через міжнародні структури на “ляльководів “ДНР” для того, щоб домогтися безумовного звільнення Станіслава Асєєва (Васіна).
“Часу немає, кожна хвилина зволікання може стати фатальною”, – йдеться у зверненні.
Як повідомляв ІМІ, український журналіст Станіслав Асєєв (Васін), який понад рік перебуває в полоні бойовиків у Донецьку, оголосив голодування.
Зв’язок із донецьким блогером і автором проекту Радіо Свобода “Радіо Донбас.Реалії” Станіславом Асєєвим, відомим за псевдонімом Станіслав Васін, зник 2 червня 2017 року. Бойовики понад місяць відмовлялися вказати, де перебуває Асєєв.
Станіслава Асєєва утримують на території арт-заводу “Ізоляція” в окупованому Донецьку, повідомив звільнений з полону релігієзнавець, професор Ігор Козловський.
У березні 2018 року Єгор Фірсов повідомив, Станіслав Асєєв скаржиться на погіршення стану здоров’я.
Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території.
4.Парламентські журналісти написали відкритого листа Парубію щодо зміни роботи ЗМІ у ВР
10.07.2018 Парламентські журналісти підписали відкритого листа до спікера Верховної Ради України Андрія Парубія з проханням не обмежувати їхню роботу у Верховній Раді, повідомляє УНН.
“Ми, українські журналісти, що акредитовані в Верховній Раді України, вкрай занепокоєні рішенням Комітету ВР з питань регламенту, яким запропоновано закрити доступ в кулуари представникам преси. Згідно з рекомендаціями Комітету, для журналістів на третьому поверсі кулуарів буде створено прес-центр, а на перший і другий поверхи вони не матимуть доступу. Підставою для такого рішення став інцидент, який мав місце в травні 2018 року, коли один з фотографів оприлюднив світлину, на якій представниця ЗМІ показує йому непристойний жест.
Прихильники новації посилаються на європейський досвід, згідно з яким журналісти дійсно мало де мають доступ у кулуари парламенту. Однак ми вважаємо таке порівняння некоректним, бо в Європі набагато вищий рівень парламентаризму, а також – вищий рівень демократії та свободи слова. Відповідно – не настільки гостро стоїть проблема потреби в громадському контролі. Саме цю контрольну функцію здійснюють українські ЗМІ, що висвітлюють роботу парламенту”, – йдеться у листі.
Журналісти додали, що створення такого “гетто” для журналістів призведе лише до одного: журналісти матимуть доступ не до тих спікерів, яких вимагає редакційне завдання чи суспільний інтерес, а лише до тих, кого визначать піар-служби парламентських фракцій.
“Це неминуче призведе до обмеження доступу журналістів до інформації, а відтак – згортання свободи слова… Закликаємо керівництво парламенту не підписувати будь-які розпорядження, які обмежують доступ журналістів до кулуарів Верховної Ради”, – резюмували журналісти.
УНН додає, що цей лист активно підписують журналісти, які працюють у будівлі парламенту.
Як повідомляв ІМІ, 9 липня Комітет з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради запропонував створити в парламенті прес-центр для журналістів, водночас обмеживши їм доступ до кулуарів на першому й другому поверхах.
5.У Криму блогери та активісти створили рух за свободу слова
14.07.2018 У Білогірську (АР Крим) 14 липня кримські активісти та блогери оголосили про створення громадського руху “Вільний Крим”. Таке рішення було ухвалено ними для “протистояння згортанню свободи слова”, повідомляє Крим.Реалії.
“У Криму є не тільки прецеденти відкритого тиску на незалежних активістів, але склалася практика боротьби з інакдумством. Тому стала все більш актуальною тема об’єднання незалежних активістів і блогерів для взаємопідтримки та протидії згортанню свободи слова на півострові. Попереду в нас завдання з розширення руху, створення незалежного майданчика для думок кримських блогерів і активістів”, – розповів керівник громадського руху “Вільний Крим” Віталій Хомутов.
Наразі об’єднання представляють більше десятка активістів і блогерів із різних регіонів. За їхніми словами, об’єднання не буде політичним.
20.07.2018 Медійні та правозахисні організації опублікували спільну заяву, у якій вимагають від правоохоронців публічного звіту щодо розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Про це повідомляє “Детектор медіа“.
Наводимо текст заяви повністю:
Сьогодні, 20 липня 2018 року, виповнюється два роки від дня вбивства журналіста Павла Шеремета. Звістка про його загибель шокувала багатьох в Україні та поза її межами, і через два роки потрясіння не зменшилося.
Ми досі не знаємо, чому вбили Павла. Не знаємо, хто був замовником, у якій країні він живе, хто був виконавцем і що стало причиною цього жахливого теракту. Теракту, оскільки вбивство журналіста завжди спрямоване не тільки проти нього самого; це ще й акт залякування — колег і суспільства в цілому. Це промовистий знак усім нам.
Президент Порошенко назвав розслідування вбивства Шеремета “справою честі”. Але два роки потому перебіг слідства засекречений. Ані рідні Павла, ні колеги-журналісти, ні суспільство не знає, чи є у слідчих підозрювані та версії. За допомогу в розкритті злочину не було призначено винагороду — як це сталося після вбивства журналіста у Словаччині. За ці два роки нікого з керівників слідства не відправили у відставку через відсутність результатів.
В Україні є моторошний приклад розслідування вбивства іншого журналіста — Георгія Гонгадзе. І якщо виконавці врешті-решт понесли покарання, то замовників досі не названо. Ми не хочемо, щоби ще багато років колеги, близькі, українське суспільство в цілому чекало покарання для вбивць і замовників цього злочину.
Ми вимагаємо справедливості для Павла Шеремета. Ми вимагаємо публічного звіту від правоохоронних органів — Національної поліції, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України — про перебіг розслідування вбивства Павла Шеремета. Ми вимагаємо конкретних дій, а не чергових заяв про необхідність розслідування. Інакше “справа честі” стане величезною ганьбою для всієї української влади та країни загалом.
Заяву підписали:
ГО “Детектор медіа”
Інститут масової інформації
Центр інформації про права людини
ГО “Крос медiа” (видання “Заборона”)
Комісія з журналістської етики
Незалежна медійна рада
Центр громадянських свобод
Центр демократії та верховенства права
Кримська правозахисна група
ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”
ГО “МАРТ”
ГО “Платформа прав людини”
ГО Truth Hounds
ГО “Ти потрібен Україні”
ГО “Громадське радіо”
ГО “Громадське телебачення”
ХОФ “Громадська альтернатива”
ГО “Кримськотатарський ресурсний центр”
ГО “Лабораторія цифрової безпеки”
Національна спілка журналістів України
ГО “Народний захист”
Український інститут з прав людини
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
ГО “Донецький інститут інформації” (видання «Новини Донбасу»)
ГО “Харківська правозахисна група”
Проект “Без кордонів”
Фундація “Відкритий діалог”
ГО “Центр досліджень правоохоронної діяльності”
ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”
Судові позови від журналістів - 1
1.“Наші гроші. Львів” позиваються до “Львівелектротрансу” через відмову надати інформацію
20.07.2018 Журналіст редакції “Наші гроші. Львів” за юридичної підтримки Інституту масової інформації подав позов проти Львівського комунального підприємства “Львівелектротранс” через відмову в наданні публічної інформації, а саме про отримані та передані в оренду транспортні засоби й нерухомість і копії штатного розпису, повідомляє “Наші гроші. Львів“.
Ще 15 січня цього року журналіст “Наші гроші. Львів” надіслав запит до комунального підприємства, в якому просив надати штатний розпис працівників “Львівелектротрансу”, інформацію про отримані та передані в оренду нерухомість та транспортні засоби з вказанням даних про вартість оренди, дати відповідних договорів та орендодавця або ж орендаря.
Лише через місяць, 12 лютого, комунальники надіслали листа, в якому повідомили, що інформації не нададуть. Таку відмову “Львівелектротранс” обґрунтував тим, що не є розпорядником запитуваної інформації як публічної, оскільки підпадає під дію ЗУ “Про доступ до публічної інформації” лише в частині інформації – щодо використання бюджетних коштів.
Натомість видання вважає, що така відмова є неправомірною, оскільки законом передбачено, що вона повинна бути мотивованою, у ній розпорядник зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження в доступі до інформації.
Крім того, законом передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Це положення не поширюється лише на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
“Наші гроші. Львів” зазначає, що інформація, яку запитував журналіст, є суспільно необхідною, а комунальне підприємство є її розпорядником відповідно до пункту 4 частини другої ст. 13 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” (до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Справу розглядатиме суддя Львівського окружного адміністративного суду Олена Крутько, яка відкрила спрощене позовне провадження в адмінсправі. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження, тобто у серпні цього року.
Крим - 2
16.07.2018 14 липня кримськотатарського блогера Ісмаїла Рамазанова випустили з Сімферопольського СІЗО. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Центральної виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедля, повідомляє Укрінформ.
“Ісмаїла Рамазанова випустили з Сімферопольського СІЗО”, – поінформував він.
Як повідомляв ІМІ, 12 липня, “суд” над кримськотатарським блогером Ісмаїлом Рамазановим, який більше п’яти місяців знаходиться під вартою за “пропаганду екстремізму”, відхилив клопотання слідства на продовження терміну перебування його в СІЗО.
Раніше захист Рамазанова вже неодноразово клопотав про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, вважаючи неправомірним його перебування у СІЗО.
Рамазанова було затримано 23 січня російськими силовиками після обшуку в його будинку в селищі Новий Світ Сімферопольського району. Йому пред’явили обвинувачення в “пропаганді екстремізму” за допомогою інтернет-радіо Zello. Пізніше суд заарештував його і пред’явив обвинувачення в “поширенні екстремістських матеріалів”. Слідство також приписує Рамазанову незаконне зберігання патронів.
Він не визнає вини. На останньому засіданні “суду” Рамазанов назвав прізвище одного із співробітників ФСБ – Максименко, який застосовував до нього жорстокі тортури. Рамазанов намалював портрет співробітника ФСБ, зажадавши його упізнання та очної ставки.
19.07.2018 У Криму 19 липня російські правоохоронці обшукують будинок арештованого у справі “Хізб ут-Тахрір” Мусліма Алієва. На його старшу дочку Гульсум Алієву, яка є активісткою та журналісткою організації “Кримська солідарність”, склали протокол через публікації, які вона розміщує на офіційній сторінці організації. Про це повідомляє 5 канал з посиланням на “Кримську солідарність”.
Обшуки розпочалися близько шостої години ранку. До будинку кримців приїхали близько 12 правоохоронців. Під час обшуку поліцейські вилучили телефони та техніку.
Гульсум Алієву звинувачують за статтею 282 КК Росії (розпалювання міжнаціональної ворожнечі).
Об’єднання “Кримська солідарність” розцінює обшук у дочки фігуранта ялтинської “справи Хізб ут-Тахрір” Гульсум Алієвої як тиск і переслідування за активну правозахисну та журналістську діяльність. Про це йдеться в заяві об’єднання.
“Гульсум стала активісткою і журналісткою “Кримської солідарності” після арешту тата. Це не перший випадок подібного агресивного тиску на активістів нашої ініціативи: Наріман Мемедемінов, Сервер Мустафаєв, Марлен Асанов уже перебувають за ґратами за сфальсифікованими кримінальними справами. Ще кілька наших колег заплатили штрафи або відсиділи за адміністративними справами у 2016-2017 роках”, – йдеться в заяві.
При цьому активісти закликають міжнародне співтовариство, правозахисні організації та засоби масової інформації відреагувати на переслідування активістів у Криму.
Нагадаємо, Мусліма Алієва, разом із Арсеном Джеппаровим, Вадимом Сирукої та Рефатом Алімовим затримали у 2016 році. Усі вони фігуранти справи про організацію “Хізб ут-Тахрір”, яка в Росії визнана терористичною.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
