IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

28

80

2

27

Барометр свободи слова за квітень 2018 року

У квітні Інститут масової інформації зафіксував загалом 17 порушень свободи слова на території України. З них найбільше порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 9, ця кількість залишилась на тому ж рівні, що й у березні. Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ “Барометр свободи слова”.

Порушення свободи слова були зафіксовані експертами ІМІ в семи регіонах. Найбільше випадків сталося в Києві (дев’ять) та по два випадки на Дніпропетровщині й Одещині, в інших регіонах – по одному випадку.

Агресорами та порушниками в основному виступали приватні особи й місцева влада.

У квітні ІМІ зафіксував також 3 випадки обмеження доступу до публічної інформації з боку місцевої влади у Миколаївській та Одеській областях і з боку Державної міграційної служби.

Водночас експерти ІМІ зафіксували по одному випадку у категоріях “погрози” та “побиття”. Зокрема, на Тернопільщині були побиті журналіст відділу розслідувань порталу “Волинь 24” Сергій Шаповал та оператор 12 каналу Роман Харченко під час розслідування нелегального продажу дизельного пального. Оператор отримав струс мозку, оскільки його били по голові камерою. У журналіста Сергія Шаповала розсічення щоки, нападники також знищили техніку.

“У порівнянні з березнем кількість погроз та побиттів знизилась. Проте випадки, зафіксовані у квітні, продемонстрували ставлення як політиків, так і звичайних громадян до журналістської роботи. Так, головний редактор журналу “Новое время” Віталій Сич заявив про погрози з боку народного депутата Сергія Пашинського через оприлюднення статті про корупційні схеми високопосадовців в оборонній сфері”, – заявила медіа-експертка ІМІ Катерина Дячук.

Також ІМІ зафіксував по одному випадку в категоріях “кібератаки”, “політичний тиск” та “судові позови проти ЗМІ”.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 41 випадок перешкоджання, 11 випадків погроз, 8 випадків побиттів та 8 випадків обмеження доступу до інформації.

Фізична агресія

Погрози – 1

1.Головред “Нового времени” заявив про погрози на адресу редакції від депутата Пашинського

12.04.2018 Головний редактор журналу “Новое время” Віталій Сич заявив про погрози на адресу редакції з боку фігурантів статті про корупційні схеми високопосадовців в оборонній сфері. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.

Фігурантами статті “Служили два товариші” (вийшла 5 квітня – ред.) стали голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони і екс-голова державного холдингу “Укроборонпром” Сергій Пашинський та заступник голови РНБО Олег Гладковський.

За словами Сича, у статті з посиланням на багато джерел, йшлося про те, що Пашинський і Гладковський є головними бенефеціарами схем як при держзамовленнях військово-промислового комплексу (ВПК), так і продажу за кордон продукції ВПК і купівлі за кордоном військової техніки.  

“Після цього ми отримали вимоги спростування і загрози судових позовів від декількох юросіб, які є фігурантами статті. Сам Сергій Пашинський також опублікував на сайті Цензор.нет великий матеріал з вимогою спростування нашої статті і загрозою судового розгляду”, – написав Сич.

Як зазначив головред, всі претензії Пашинського, викладені в його матеріалі, апелюють до другорядних аспектів матеріалу “Нового времени” і взагалі не стосуються основних питань у статті.

Крім того, написав Сич, до нього 12 квітня в офіс без попередження прийшли адвокати Пашинського з пропозицією про врегулювання.

“Вони в досить ввічливій формі і з усмішкою (поки не буду називати їхні імена) сказали, що люди хочуть “рвати” “Новое время”, але є й інший варіант. Я уточнив, що значить “рвати” і чи мається на увазі фізична загроза? Вони відповіли, що, мовляв, розумійте, як хочете, люди там емоційні. Потім уточнили, що мають на увазі людей в Міноборони і оточенні Пашинського в парламенті”, – написав головред.

Також Сич повідомив, що “мирним варіантом врегулювання” виявилася публікація в журналі повного тексту вищезгаданої статті Пашинського, а також фото посадовця, яке “Новое время” має поставити на всю обкладинку. Також головреду дали особистий телефон Пашинського “з пропозицією зателефонувати йому і налагодити людський контакт”.

За словами Сича, “це найекзотичніший спосіб мирного врегулювання”, який йому пропонували за 21 рік журналістської діяльності.

“Мені ніхто не погрожував з часів Януковича. Та й навіть тоді так тупо ніхто не погрожував. Хлопці переплутали рік і країну. Це Україна, 2018. А чи не Конго або Ірак 90-х років. Я не хочу нікому дзвонити і не хочу, щоб мені дзвонили. Я в принципі не планував ніякої конфронтації, просто не люблю, коли без запрошення приходять в офіс, переривають редколегію і з погано прихованими погрозами дарують мені фотографії для публікації на обкладинці. У своїх претензіях фігуранти всі, як під копірку, заявили, що наш матеріал – це інформаційна диверсія проти України”, – написав головний редактор.

Сергій Пашинський на своїй сторінці у Facebook написав, що з повагою ставиться до професійної роботи журналістів і ніколи б не дозволив собі погрози. При цьому він зауважив, що проти нього в останні роки “неодноразово здійснювалися всілякі інформаційні провокації та медіа-атаки”.

“Але статтю в журналі “Новое время” я розцінюю не як атаку на мене. Це, швидше, атака на спроби нашої держави підвищити обороноздатність нашої армії. Як політик я маю право на таку позицію і готовий її обґрунтовано доводити як для журналістів “Нового времени”, так і для інших, і головне – для українців, які вже 4 роки живуть у стані війни”, – написав він.

За словами Пашинського, 13 квітня він направив офіційні запрошення на засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони представникам і головному редактору “Нового времени”, НАБУ, ГПУ та СБУ, а також будуть присутні представники Міністерства оборони, як замовника, і Укроборонпрому.

“І якщо Віталій Сич та автор статті справді зацікавлені в правді, а не дешевому піарі, то вони матимуть можливість поставити всі питання реальним фахівцям і отримати максимально вичерпні відповіді. Переконаний, що тема обороноздатності країни – це не тема для домислів і піару на стереотипах. Вона має висвітлюватися професійно і об’єктивно”, – написав він.

Також депутат зазначив, що якщо хтось погрожував Сичу, то він має звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Як повідомляв ІМІ, 29 січня телеканал “1+1” заявив, що перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за експорт озброєнь, має намір притягнути до відповідальності ведучого програми “Гроші” Олександра Дубинського, чиє журналістське розслідування прирівняв до державної зради. У розпорядженні телеканалу опинився нібито лист Гладковського до голови СБУ, в якому він просить притягнути Олександра Дубинського до кримінальної відповідальності. Приводом для звернення до СБУ стала серія публікацій “І рибку з’їсти і в РНБО сісти”, оприлюднених на сайті Дубинського dubinsky.pro, де висловлюються підозри щодо співпраці пана Гладковського з російськими спецслужбами.

СБУ відкрила кримінальне провадження щодо ведучого Олександра Дубінського за вимогою першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Побиття – 1

1.На Тернопільщині побили журналістів, що розслідували діяльність нелегальних АЗС

20.04.2018 Журналіста відділу розслідувань порталу “Волинь24” Сергія Шаповала та оператора 12 каналу Романа Харченка побили під час розслідування нелегального продажу дизельного пального.

Інцидент стався 20 квітня у смт Дружба на підприємстві ПП АП “Агро-дружба” в Тернопільській області, повідомляє “Волинь24”.

Групу журналістів жорстоко побили і деякий час навіть насильно утримували в приміщенні.

Оператор отримав струс мозку, оскільки його били по голові камерою. У Сергія Шаповала розсічення щоки. Окрім цього, нападники знищили техніку.

Сергій Шаповал розповів, що напав на них директор підприємства ПП АП “Дружба” Роман Когут зі своїм помічником. “Ми попросили у заправщика дозвіл на продаж пального, а той повідомив, що документи у директора. Ми пішли до кабінету Романа Когута, який сидів у кабінеті разом з помічником. Ті почали нас бити, оператора камерою по голові. Техніку розбив до неробочого стану”, – розповів Сергій Шаповал.

Нині журналіста та оператора відвезли до лікарні, що знаходиться у місті Теребовля.

“У мене розсічена щока – накладають шви, а оператор втрачає свідомість, скоріш за все струс мозку”, – додав журналіст.

Нападники ж лишилися на підприємстві “Агро-дружба”. На місці працює поліція.

В коментарі ІМІ Сергій Шаповал повідомив, що він разом з Романом Харченком перебувають у приймальному відділенні лікарні Теребовлі.

“Мені зашили обличчя, кілька швів наклали. Дуже погано себе почуває оператор, бо його били камерою по голові, об його голову розбили фотоапарат. Власник цього підприємства – Роман Когут, ми на території цього підприємства зафіксували нелегальну заправку, яка продавала паливо. Коли ми це все зняли і просили документи дозвільні у заправщика на торгівлю паливом, тому що ми робили журналістське розслідування про мережу нелегальних заправок, він сказав, що все це у кабінеті директора. Коли ми зайшли з оператором в кабінет, то на нас накинувся Роман Когут разом зі своїм помічником. Мене пару разів стукнули, але оператора нашого дуже сильно побили”, – розповів Сергій Шаповал.

Також журналіст розповів, що Когут викликав перший поліцію, забравши апаратуру у журналістів і заявивши поліції, що журналісти начебто вкрали в них паливо. “Коли приїхала поліція, побачила, що оператор себе погано почуває, викликали швидку, швидка нас забрала в лікарню”, – розповів він.

Як повідомив Шаповал, він вже написав заяву про напад, побиття, знищення техніки і перешкоджання журналістській діяльності.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 9

1.Журналістам ірпінського інформагентства погрожувала голова ТВК

02.04.2018 У Києві 2 квітня роботі знімальної групи інформаційного агентства ITV (м.Ірпінь) перешкоджала голова Коцюбинської територіальної виборчої комісії Людмила Демченко. Про це йдеться у зверненні редакції інформагентства до ІМІ.

Інцидент стався під стінами Адміністрації Президента України, де відбувався пікет мешканців селища Коцюбинське. На події працювала знімальна група журналістів інформаційного агентства ITV у складі кореспондентки Юлії Осінської та відеооператора Сергія Манацкова.

Людмила Демченко, йдеться у зверненні редакції, погрожувала журналістам фізичним насиллям та намагалася знищити знімальну техніку.

“Під час виконання своїх професійних обов’язків працівники ITV наразилися на перешкоджання журналістській діяльності з боку голови Коцюбинської територіальної виборчої комісії Людмили Демченко, яка публічно погрожувала оператору Сергію Манацкову “мазонути в морду” і розбити відеокамеру, а після словесних погроз нанесла удар по знімальній камері”, – йдеться у зверненні.

Пізніше, зазначає редакція, селищна голова перешкоджала журналістці, закликаючи інших учасників мітингу “відсунути оту, що з мікрофоном”. Юлія Осінська продемонструвала Демченко своє журналістське посвідчення і нагадала про передбачену законами відповідальність за перешкоджання журналістській діяльності.

В коментарі ІМІ Юлія Осінська повідомила, що за даним фактом була написана заява до поліції за статтею 171 Кримінального кодексу України.

За її словами, селищна голова вже не в перше їм перешкоджає, але цього разу їм вдалося зняти на відео факт перешкоджання.

“Нам цього разу вдалося зафіксувати це (перешкоджання – ред.) на камеру. Їй не сподобалося, що він (оператор – ред.) знімає. Тому що там було два мітинги, ми два мітинги знімали, а потім, я як журналіст стояла біля представника АП, і вона сказала, відсуньте ту, що з мікрофоном, це ITV, вони такі-сякі. Я покажу посвідчення і сказала, що є покарання за перешкоджання. На тому і все”, – розповіла Юлія Осінська.

  1. У Києві працівник ресторану напав на журналістку Прямого каналу під час перевірки закладу

11.04.2018 У Києві 11 квітня один з працівників ресторану “Два гуся” напав на журналістку програми “Споживач” телеканалу “Прямий” Олену Бунт, коли знімальна група каналу прийшла з перевіркою до закладу. Про це повідомляється на сайті каналу.

Як видно на відео, журналістка представилася, коли прийшла до закладу. Вона була разом з експертом програми Максимом Несміяном. Під час перевірки один з працівників закладу сказав журналістам, щоб вони не знімали.

Експерт Максим Несміян вказував на недоліки закладу, хотів подивитись книгу скарг, проте працівник ресторану вихопив її. На прохання журналістки віддати подивитись книгу скарг співробітник закладу відповів: “Дівчино, ви хочете, щоб я вам окуляри розбив?” Після цього він почав виривати з її рук мікрофон та забрав його. І лише згодом віддав, коли журналісти повідомили, що викличуть поліцію.

Після інциденту журналісти залишили заклад і викликали правоохоронців. На місце інциденту приїхала слідчо-оперативна група. Журналістка Олена Бунт написала заяву. Правоохоронці допитали свідків, зокрема Максима Несміянова.

Як зазначила журналістка, коли оперативна група прибула на місце, заклад “Два гуся” вже зачинився, хоча до журналістів вони виходили. Не пустили всередину закладу навіть правоохоронців.

  1. У Дніпрі тітушки перешкоджали оператору знімати засідання суду

12.04.2018 У Дніпрі 12 квітня молодики спортивної статури перешкоджали вести відеозйомку судового засідання оператору порталу “Бюро журналістських розслідувань “Резонанс” Борису Єфімову. Про це він розповів ІМІ.

Інцидент стався в будівлі Червоногвардійського районного суду.

“Ми прийшли на зйомку засідання Червоногвардійського районного суду. Почали знімати, засідання навіть ще не розпочалося, до залу увійшли тітушки і перешкоджали зйомкам. Спочатку обвинувачений попросив мене прибрати камеру, а потім два молодики підійшли до мене і закрили камеру спиною. Мені довелося піднімати камеру догори, а вони, побачивши, що я знімаю, схопили штатив рукою, і один з них почав казати, щоб я вимкнув камеру, а потім почав нецензурно лаятися і погрожувати”, – розповів оператор.

Інцидент закінчився тим, що головний редактор порталу підійшов до молодиків, відвів їх у бік і попросив не перешкоджати зйомці.

“Коли (молодики – ред.) побачили, що я не закінчую зйомку, почали штовхати, і вже мій головний редактор підійшов і почав захищати мене, бо вони мене оточили і обмежили пересування. Редактор відвів їх у бік і попросив не чіпати мене. Працівники суду вивели всіх, хто не був учасником засідання, і я продовжив знімати далі вже безперешкодно”, – розповів Борис Єфімов.

Після інциденту оператор написав заяву про злочин до поліції.

  1. У Дніпрі журналістам “Інформатора” обстріляли квадрокоптер

16.04.2018 У Дніпрі 16 квітня журналістам порталу “Інформатор” охоронці Дніпропетровського м’ясокомбінату обстріляли квадрокоптер, а також погрожували фізичною розправою та штовхали оператора квадрокоптера. Про це повідомила 19 квітня на прес-конференції заступниця редактора порталу Анастасія Золотарьова.

“16 квітня наші журналісти, наша знімальна група, відправились на покинутий завод, щоб зняти його тлінну красу, оскільки у нас є проект, де ми показуємо різні покинуті території нашого міста. Це якраз був той випадок, коли ми хотіли познімати, що залишилось від колишнього заводу “Дніпровський м’ясокомбінат”, який у 2013 році розформували”, – розповіла журналістка.

Проте, коли знімальна група приїхала і розпочала зйомку, заявились охоронці і заборонили її вести.

“Однак, коли ми туди приїхали і розпочали зйомку, неочікувано з’явились охоронці цієї території і у вкрай грубій формі заборонили нам проводити зйомку, погрожували нашій знімальній групі, нашому оператору квадрокоптера, намагались напасти на нього”, – розповіла Золотарьова.

У результаті журналісти продовжили знімати, оскільки вважають, що завод викликає серйозний суспільний інтерес.

“Після цього нам стало цікаво, що ж такого приховують ці охоронці, що ж таке знаходиться на території цього заводу, що ми не можемо подивитись, зняти чи донести це до суспільства… У результаті ми продовжили наші польоти на коптері над цією територією, досить високо. І наш коптер збили, було декілька пострілів. Збили дробом, тому що на коптері пошкодження від дрібних куль. Коптер на ходу, але його ремонтувати доведеться”, – розповіла заступниця редактора порталу.

В коментарі ІМІ регіональна редакторка “Інформатора” Христина Лях повідомила, що у складі знімальної групи були троє осіб – журналіст і два оператори.

“Від початку була застосована фізична сила до оператора квадрокоптера, але ніяких побоїв не було. Це були легкі поштовхи, ніяких серйозних тілесних ушкоджень нанесено не було”, – розповіла вона.

Також Христина Лях повідомила, що вони планують за цим фактом подати до поліції заяву про перешкоджання журналістській діяльності.

  1. У Вінниці депутат напав на журналістку газети “33-й канал”. Поліція відкрила справу

18.04.2018 У Вінниці депутат обласної ради Юрій Яремчук напав на депутатку облради та першу заступницю головного редактора газети “33-й канал” Тетяну Редько, яка вела пряму трансляцію сесії облради. Про це Тетяна Редько повідомила ІМІ.

Інцидент стався 29 березня, унаслідок якого Редько потрапила до лікарні, де їй діагностовано гіпертонічний криз і зміщення в області шиї.

За словами Редько, інцидент стався, коли вона вела трансляцію для газети “33-й канал”.

“На сесії Вінницької облради я вела пряму трансляцію та фотографувала події, а саме блокування трибуни ради атовцями та депутатами, що їх підтримали, для  газети “33 каналу”, де я працюю”, – зазначила вона.

За її словами, вона стояла між вільними рядами і вела зйомку, коли депутат Юрій Яремчук піднявся з сидіння і пішов впритул на неї, намагаючись витіснити її звідти.

“Я пояснюю, що веду пряму зйомку, при виконанні службових обов’язків. Він починає штовхати і обзивати цілим рядом нецензурних слів… Потім брудними черевиками залазить на сидіння депутатів, хапає мене за волосся, миттєво повертає голову і всією своєю масою давить мене. Я ще на емоціях і в шоці встигла зробити заяву під час звіту голови… А далі мене госпіталізували, надали першу допомогу, і зараз я на лікуванні із вивихнутою шиєю та страшним головним болем…” – розповіла вона

За цим фактом Тетяна Редько написала заяву до поліції. “Заяву зареєстрували, але за якою статтею відкрили – ще не знаю, бо в корсеті лежу і не виходжу…” – сказала вона.

Як повідомили ІМІ в ГУНП у Вінницькій області, слідчий відділ Вінницького відділу облполіції здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні від 4 квітня з попередньою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 171 КК України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). “На даний час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування”, – повідомили ІМІ у поліції.

  1. Під Києвом напали на журналістів під час зйомки біля будинку міністра фінансів

21.04.2018 На території закритого VIP-поселення “Золоче” під Києвом (Бориспільський район) під час зйомок 21 квітня стався напад на журналіста Ігоря Колтунова та оператора Владислава Плешакова програми “Гроші” телеканалу 1+1. Знімальна група робила сюжет про нерухомість міністра фінансів України Олександра Данилюка. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу телеканалу.

На каналі зазначають, що напад стався біля будинку міністра.

“Щойно журналісти почали знімати будинок на телефон, на них напали, стали забороняти зйомку, намагалися відібрати відео у знімальної групи “Гроші” та навіть душити, а потім збити позашляховиком оператора програми, аби тільки українці не побачили розкішне житло держслужбовця”, – повідомила прес-служба каналу.

На каналі уточнили, що “напад вчинили охоронці поселення та, зокрема,Олександр Шурупов, що представився головою містечка”. Канал зазначає, що саме він віддав наказ охоронцям перешкоджати зйомці.

Співробітники “Грошей” подали заяву до поліції на підставі статті 171 Кримінального кодексу України про перешкоджання журналістській діяльності.

Речник Національної поліції України Ярослав Тракало повідомив виданню, що журналіст “Грошей” дійсно телефонував до поліції, правоохоронці виїжджали на місце, однак заяву знімальна група писати відмовилася.

“Поліція виїжджала на місце. Однак знімальна група не писала жодних заяв, що їм запропонували зробити неодноразово. Якщо таке звернення і заява в поліцію будуть, ми готові реагувати і розслідувати цей інцидент”, – повідомив він.

Журналіст Ігор Колтунов розповів виданню, що вхід на територію VIP-поселення вільний для пішоходів і що вони представились журналістами. “Ми були на громадському тротуарі і цілком законно знімали фасад, не заходячи на приватну територію”, – розповів він.

“Журналістська група проводила відео-фіксацію знаходячись на території, вільній для відвідування громадськості та не заходячи на приватну територію власника. Під час інциденту, коли на групу напали вперше, співробітники 1+1 пояснили охоронцям, що є журналістами. Ігор Колтунов пред’явив посвідчення журналіста чоловіку, що представився головою містечка”, – повідомили в прес-службі каналу.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зауважив, що якщо територія елітного містечка оформлена на одного власника (наприклад, дачний кооператив), а не знаходиться в комунальній власності, то він формально може заборонити зйомку.

“Але, як бачимо з камерами на мобільний, це неефективно і про це мало б висіти попередження на вході в містечко. Й навіть якби журналісти цю заборону порушили (ми не знаємо чи вона навіть формально існує), то це не дозволяє їх бити і відбирати телефони (хіба викликати поліцію). Тому тут є ознаки перешкоджання професійній діяльності журналістів. Але з боку каналу 1+1 мало бути б чітко відокремлено факт нападу від особи самого Данилюка (що в сюжеті не дуже зрозуміло), бо поки нема якихось доказів, що напад вчинено за вказівкою останнього і така навряд чи взагалі існувала”, – сказав юрист.

Увечері 23 квітня на сторінці Олександра Данилюка у Facebook з’явилося повідомлення про те, що він має конфлікт із власником “1+1 медіа” Ігорем Коломойським і що раніше “Гроші” зробили “замовний сюжет” про начебто його нерухомість у Лондоні.

  1. Начальник управління ритуальних послуг КМДА напав на журналістів СтопКору

24.04.2018 Начальник управління ритуальних послуг КМДА напав на знімальну групу “СтопКору” – журналіста Павла Янцена та оператора Петра Степановича. Микола Бабій пошкодив відеокамеру, після цього відібрав у журналіста мобільний телефон та зник у кабінеті, повідомляє СтопКор.

Медійники викликали на місце інциденту поліцію. Правоохоронці зафіксували факт протиправних дій.

Знімальна група зустрілась із чиновником у рамках розслідування щодо корупції та порушень у роботі керівництва столичного крематорію,  повідомляє видання.

В коментарі ІМІ Павло Янцин уточнив, що за даним фактом була подана заява до Шевченківського райвідділу поліції за статтею 171 Кримінального кодексу України.

“Він (Микола Бабій – ред) скрутив руку оператору, змусив виключити камеру і виштовхав в коридор оператора. Мене закрив у своїй приймальні, в оператора з іншої руки забрав телефон, пробував розблокувати телефон, бо знав, що ми ще на телефон фотографували. Але пізніше повернув телефон, бо не зміг розблокувати”, – розповів деталі інциденту журналіст.

  1. Охорона Труханова побила журналіста ВВС

24.04.2018 Охоронці і прихильники мера Одеси Геннадія Труханова побили журналіста ВВС Енді Веріті, який розслідував незаконну купівлю “українськими гангстерами” нерухомості в Лондоні, повідомляє “Обозреватель” з посиланням на ВВС.

“Розслідування BBC показало, як організована банда таємно інвестувала мільйони фунтів у Великобританії”, – сказано в сюжеті ВВС .

Під час розслідування журналіст звернувся до Геннадія Труханова за коментарем. У відповідь охоронці і прихильники одеського мера агресивно відреагували. На відео видно, як журналіста відтіснили від мера і збили його з ніг. Веріті також заявив, що його вдарили ногою в пах.

Крім того, невідомий у чорній формі без розпізнавальних знаків, схожій на форму “тітушок”, які охороняли Труханова на суді, перешкоджав зйомці, закриваючи камеру рукою.

Нагадаємо, 23 квітня ВВС з посиланням на документи The Paradise Papers провело розслідування та повідомило, що міський голова Одеси Геннадій Труханов був членом злочинного угрупування з Одеси та мав великі частки у чотирьох офшорних компаніях в податкових гаванях Великої Британії. За інформацією видання, дана злочинна банда заробляла гроші на нафтовій промисловості. Юридична компанія Appleby, яка надає офшорні послуги, стала частиною фінансових махінацій банди. Так, бухгалтер із Лондона Александер Попівкер (Alexander Popivker) керував офшорними компаніями Rubicon Group за допомогою Appleby. Саме ці компанії використовували члени банди із Одеси. Водночас Попівкер одружений на сестрі “боса” угрупування з Одеси Олександра Енгерта.

  1. Полтавська журналістка заявила про перешкоджання та поскаржилась в поліцію

24.04.2018 Кореспондентка газети “Полтавська думка” Людмила Стельмах звернулась до ГУНП в Полтавській області з заявою про злочин щодо неї з боку заступника директора комунального підприємства “Щит Миргородщини” Віктора Костенка та просить відкрити кримінальне провадження за фактом погроз та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Про це вона повідомила ІМІ, надавши копію заяви.

За її словами, 24 квітня вона як журналіст перебувала у Миргороді, куди приїхала висвітлювати хід судового засідання. Посадовець, йдеться у заяві, намагався вихопити в неї з рук фотоапарат, коли вона фотографувала за рогом будівлі Миргородського міського райсуду групу працівників “Щита Миргородщини”, що також прийшли на судове засідання.

“Та коли я підійшла, щоб зробити фото “щитовців” для репортажу (вулиця, публічне місце), чоловік у чорній куртці з коричневим оздобленням та чоловік у чорній куртці з шевроном-гербом у синюватих кросівках кілька разів показали мені “факи”. Пізніше мені сказали, що це був директор КП “Щит Миргородщини” Сергій Осипов та працівник КП Ярослав Плакса. Побачивши, що я сфотографувала С.Осипова, який демонструє непристойний жест, заступник директора КП “Щит Миргородщини” Віктор Костенко (чоловік у чорній шкіряній куртці й білій сорочці) кинувся до мене, щоб вихопити з рук фотоапарат, з криком: “А хто тобі разрішав мене фотографіровать?! Я на тебе в суд подам!” Він мало його не вихопив, я вчасно відсмикнула руку”, – написала у заяві журналістка.

Вона також додала, що під час перерви судового засідання почула розмову Віктора Костенка з головою Громадської ради при Миргородській РДА Володимиром Марцинковським. Під час розмови, за словами журналістки, Костенко говорив про можливе застосування до неї фізичної сили.

“Я побачила, як біля ганку будинку суду до голови Громадської ради при Миргородській РДА Володимира Марцинковського підійшов Віктор Костенко. Я знаходилася неподалік і почула початок їхньої розмови: “Ти приструни свою Кучеренчиху! Бо нам совітували балаклави понадівати та віддухопелити її, щоб не писала про “Щит…” і не трогала мене”… Невдовзі до мене підійшов стривожений В.Марцинковський і розповів усю розмову, в т.ч. й про ті слова Віктора Костенка, які і я особисто чула”, – йдеться у заяві Стельмах.

Журналістка зазначає, що раніше вже відчувала тиск з боку Віктора Костенка та вважає такі його дії реакцією на її критичні матеріали. “Знаючи про численні протиправні й аморальні діяння Віктора Костенка як одного з керівників КП “Щит Миргородщини”, про які я писала в статті “Чим відрізняється “Щит Миргородщини” від бандитів з великої дороги?”, я не сумніваюся в тому, що він може реалізувати свої погрози за критику в публікаціях, – зазначає вона у заяві.

Людмила Стельмах просить поліцію не передавати справу на розслідування до Миргородського РВ Нацполіції, оскільки не довіряє його співробітникам.

Крім того, вона просить поліцію порушити адміністративне провадження щодо дій працівників КП “Щит Миргородщини” Сергія Осипова та Ярослава Плакси, які показали їй непристойний жест, за ст.173 (Дрібне хуліганство) Кодексу про адміністративні порушення.

На її думку, непристойний жест чоловіки показали їй “вірогідно, з мотивів незадоволення моєю критичною статтею про деякі факти діяльності КП “Щит Миргородщини”.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1.Миколаївський журналіст звернувся до омбудсмена через ненадання інформації

05.04.2018 Миколаївський журналіст Андрій Лохматов поскаржився Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини на першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації В’ячеслава Боня через ненадання запитуваної інформації про відрядження голови ОДА Олексія Савченка. Про це Андрій Лохматов повідомив ІМІ.

“Я три рази намагався домогтися від Миколаївської ОДА інформації про численні відрядження Олексія Савченка в 2017 році. Я просив конкретну інформацію, куди він їздив кожен раз, але перший заступник В’ячеслав Бонь кожен раз давав мені тільки загальну інформацію без тієї, яку я просив”, – розповів Лохматов.

У зв’язку з цим він написав скаргу омбудсмену з проханням провести перевірку на предмет вчинення адміністративних правопорушень В. Бонем у зв’язку з несвоєчасним наданням інформації на запит та наданням неповної інформації.

Також журналіст просить омбудсмена притягнути першого заступника Миколаївської ОДА до адміністративної відповідальності та зобов’язати його надати запитувану інформацію.

  1. Райрада на Одещині ввела пропускний режим, в тому числі і для журналістів

16.04.2018 Роздільнянська районна рада Одеської області затвердила правила пропускного режиму до адміністративної будівлі райради. Рішення 24 сесії №659-VII від 28 березня 2018 року “Про введення “Правил пропускного режиму в адміністративній будівлі Роздільнянської районної ради” опубліковано на сайті райради, повідомляє ІзбірКом.

Як зазначає видання, у документі йдеться про відміну вільного доступу громадян в адмінбудівлю, причому обмеження стосуються всіх категорій громадян, зокрема й журналістів і навіть  службовців райдержадміністрації, яка орендує приміщення у райради.

Представники засобів масової інформації, згідно з п. 2.8, допускаються до адмінбудівлі за редакційними посвідченнями штатного або позаштатного журналіста чи оператора. Але без фото-, відео-, аудіо- та кінотехніки, тому що, згідно з підпунктом 2 пункту 2.21, “забороняється пропуск осіб з кіно-, фото-, аудіо- та відеотехнікою, звукопідсилювальною технікою, крім випадків, коли на це надано дозвіл голови районної ради”.

Згідно з п. 2.3,  працівники апарату райради та РДА допускатимуться у приміщення за посвідченнями, керівники комунальних підприємств, установ, закладів та їхні працівники – за посвідченнями або документами, що посвідчують особу.

Осіб, які прибули за службовою необхідністю, будуть пропускати з дозволу керівництва райради та за попереднім погодженням у телефонному режимі зі службою охорони.

У правилах сказано, що в будівлю безперешкодно можуть допускатися тільки народні депутати, депутати районної ради, працівники поліції, прокуратури, Служби безпеки України, Державної фінансової інспекції України, Антимонопольного комітету України, Державної податкової служби, голови міської, селищної, сільських рад Роздільнянського району, але тільки за наявності у них службових посвідчень.

Як пише видання, проект рішення не був опублікований  перед сесією райради, а саме рішення з’явилося минулого тижня. У ньому сказано, що рішення ухвалене “відповідно до статті 55 Закону України “Про місцеве самоврядування”. При цьому видання припускає, що ініціатором такого рішення є саме голова райради Фелікс Сігал, оскільки в статті 55 йдеться лише про повноваження голови райради.

Список депутатів, які проголосували за встановлення цих правил, теж відсутній, зазначає видання.

І в жодному пункті рішення не зазначено, як потраплятимуть на прийом звичайні громадяни.

Отож з 28 березня в адміністративну будівлю райради можна потрапити лише за посвідченням чи з перепусткою. Тут встановлено камери для цілодобового відеоспостереження і пост служби охорони для забезпечення пропускного режиму.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний звертає увагу на порушення прав журналістів у частині заборони пропуску до ради осіб з кіно-, фото-, аудіо- та відеотехнікою.

“Зазначені правила пропускного режиму у своїх вимогах та обмеженнях порушують визначений законом про місцеве самоврядування принцип гласності, а також вимогу проведення сесій рад гласно і з забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Оскільки у тексті правил взагалі не згадується можливість будь-яких осіб, що не є службовцями/журналістами/депутатами, відвідувати приміщення ради”, – зазначив він.

“Що стосується прав журналістів, то вони, очевидно, також порушуються в частині заборони пропуску до ради осіб з кіно-, фото-, аудіо- та відеотехнікою, за виключенням випадків, коли має місце прямий дозвіл на це від голови ради. Це у повній мірі не відповідає вимогам законів про інформацію та про доступ до публічної інформації у частині відкритості колегіальних органів, а також у частині можливості відвідування відкритих заходів суб’єктів владних повноважень, оскільки значним чином обмежуються права журналістів та їх можливості для здійснення своїх професійних обов’язків”, – сказав Максим Ратушний.

  1. Міграційна служба відмовила ЗМІ у відповіді на запит щодо статусу казахської журналістки

26.04.2018 Державна міграційна служба України (ДМС) відмовилася надати “Детектору медіа” інформацію про підстави, на яких відмовила опозиційній казахській журналістці Жанарі Ахмет у наданні статусу біженця, повідомляє “Детектор медіа”.

У відповіді на запит видання ДМС послалася на конфіденційність цієї інформації, а також на ст. 14 ЗУ “Про захист персональних даних”, в якому не дозволяється поширення персональних даних без згоди суб’єкта цих даних.

На думку медіа-юриста Олександр Бурмагіна, ГО “Плафторма прав людини”, якщо підходити тільки формально, то розпорядник правий, бо дійсно запитувана інформація відноситься до конфіденційної. Проте, наголошує він, законодавство вимагає при відмові в наданні запитуваної інформації робити не тільки формальний, а й змістовний аналіз (застосовувати трискладовий тест), і наводити аргументи у відмові щодо змістовної частини конкуруючих інтересів запитувача та особи, якої інформація стосується, повідомляє “Доступ до правди”.

“Без такої частини аналізу відмова розпорядника вважається необгрунтованою і може бути визнана судом протиправною. У п.5.5. Постанови Пленуму ВАСУ від 29.09.2016  №10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” зазначено наступне: “Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини”. І, як раз в контексті даного випадку, враховуючи, що конфлікт вже став публічним, а журналіст сама привертала увагу до обставин спору із розпорядником обґрунтованість відмови, через призму трискладового тесту виглядає не такою переконливою, як з формального боку. Відсутність у відмовах розпорядників застосування трискладового тесту можна назвати одним з класичних порушень вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, – сказав юрист.

Як повідомляв ІМІ, 21 жовтня 2017 року журналістка і блогерка з Казахстану Жанара Ахмет була затримана на Київщині у зв’язку з розшуком по лінії Інтерполу.

Жанара Ахмет була змушена тікати в Україну з Казахстану в березні 2017 року. На батьківщині Ахмет звинувачується в шахрайстві, журналістка вважає справу політично мотивованою. У Києві Ахмет разом з 9-річним сином живуть менше року і просять політичного притулку.

25 жовтня 2017 року Києво-Святошинський суд заарештував казахстанську журналістку Жанару Ахмет на 18 діб.

8 листопада 2017 року Апеляційний суд Київської області визнав незаконним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області про тимчасовий арешт журналістки Жанари Ахмет з Казахстану.

22 листопада 2017 року Апеляційний суд м. Києва віддав на поруки народній депутатці Світлані Заліщук казахську опозиційну журналістку Жанару Ахмет.

У квітні 2018 року стало відомо, що в Окружному адміністративному суді міста Києва Жанара Ахмет програла справу проти Державної міграційної служби (ДМС) Київської області, яка відмовила їй у статусі політичного біженця. Журналістка подала апеляцію.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1.Пашинський просить кримінальної відповідальності за поширення неправдивої інформації, що підриває обороноздатність держави

18.04.2018 Перший заступник секретаря РНБО та голова комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський просить комітет напрацювати законодавчі зміни щодо кримінальної відповідальності за поширення неправдивої інформації, яка підриває обороноздатність України. Йдеться про те, щоб ці зміни стосувалися саме журналістської діяльності.

Про це йшлося на засіданні Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, який розглянув факти корупції під час закупівлі військової техніки та обладнання, які були оприлюднені в журналі “Новое время” 5 квітня 2018 року, повідомляє Громадське.

“Знаходяться якісь фсбшники, які використовують наших журналістів для свідомого підриву обороноздатності держави. Саме тому ми провели консультації з багатьма фракціями в парламенті, я прошу наших депутатів на чолі з паном Вінником (Іван Вінник – депутат від БПП, – ред.) разом з комітетом свободи слова напрацювати зміни до законодавства в частині відповідальності, в тому числі кримінальної, за підрив обороноздатності шляхом розповсюдження завідомо неправдивих даних”, – заявив Пашинський.

Депутат Іван Винник також наголосив, що відповідний законопроект запропонують на розгляд парламенту найближчими тижнями.

Також видання повідомляє, що польська компанія Wtorplast заявила, що позиватиметься до видання “Новое время” та автора розслідування про корупцію з закупівлею військової техніки для української армії на суму понад мільйон доларів через “шкоду діловій репутації”.

Як повідомляв ІМІ, 12 квітня головний редактор журналу “Новое время” Віталій Сич заявив про погрози на адресу редакції з боку фігурантів статті “Служили два товариші” про корупційні схеми високопосадовців в оборонній сфері. Зокрема, заявив про погрози з боку голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони і екс-голови Укроборонпрому Сергія Пашинського.

Сергій Пашинський на своїй сторінці у Facebook написав, що з повагою ставиться до професійної роботи журналістів і ніколи б не дозволив собі погрози.

13 квітня державний концерн “Укроборонпром” заявив, що вирішив судитися з виданням “Новое время” через публікацію про зловживання в оборонній сфері.

18 квітня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони планував розглянути факти корупції під час закупівлі військової техніки та обладнання, які були оприлюднені в журналі “Новое время” 5 квітня 2018 року.

17 квітня голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський подав позов про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації проти ТОВ “Видавничий дім Медіа-ДК”.

18 квітня 2016 року голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський заявив, що має намір ініціювати введення кримінальної відповідальності за наклеп.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

Телеканал “24” зазнав хакерської атаки на свій сайт

11.04.2018 Телеканал “24” заявив 11 квітня про хакерську атаку на свій сайт. Про це повідомляється на сторінці каналу у Facebook, інформує “Детектор медіа”.

“Сайт 24 каналу зазнав хакерської атаки. Наразі оновлення стрічки на 24tv.ua призупинене. Перепрошуємо за незручності”, – сказано в повідомленні.

Згодом канал повідомив про відновлення роботи: “Ми повернулись”.

Нагадаємо, кількість вірусних заражень і хакерських атак в Україні за останній рік зросла з 10 до 100 млн.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1.Пашинський подав судовий позов до “Нового времени”

18.04.2018 Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський подав позов про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації проти ТОВ “Видавничий дім Медіа-ДК”. Відповідне позовне провадження надійшло до Подільського райсуду Києва 17 квітня, йдеться на сайті суду, повідомляє “Українська правда”.

Розглядатиме позов суддя Тетяна Войтенко.

Як повідомляв ІМІ, 12 квітня головний редактор журналу “Новое время” Віталій Сич заявив про погрози на адресу редакції з боку фігурантів статті “Служили два товариші” про корупційні схеми високопосадовців в оборонній сфері. Зокрема, заявив про погрози з боку голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони і екс-голови Укроборонпрому Сергія Пашинського.

Сергій Пашинський на своїй сторінці у Facebook написав, що з повагою ставиться до професійної роботи журналістів і ніколи б не дозволив собі погрози.

13 квітня державний концерн “Укроборонпром” заявив, що вирішив судитися з виданням “Новое время” через публікацію про зловживання в оборонній сфері.

18 квітня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони планував розглянути факти корупції під час закупівлі військової техніки та обладнання, які були оприлюднені в журналі “Новое время” 5 квітня 2018 року.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1.Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання діяльності журналістів ZIK

04.04.2018 Поліція розслідує кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів медіа-холдингу ZIK. Оперативні підрозділи з‘ясують, чи справді у соцмережах лунали заяви щодо “готовності знищення каналу”, та нададуть цьому відповідну оцінку. Про це 4 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради із питань свободи слова та інформаційної політики повідомив виконувач обов’язків начальника слідчого управління Нацполіції міста Києва Едуард Соловйов, інформує ZIK.

За його словами, кримінальне провадження №1315 було порушено за ч. 1 статті 171 Кримінального кодексу України. Одного з фігурантів справи викликають на допит уже 6 квітня – через апарат Верховної Ради.

“Також спрямовані повістки представникам каналу. Не хотів би розголошувати інформацію більш детально, та ми надали доручення в тому числі і оперативним підрозділам, на встановлення місць перебування камер спостереження і таке інше. Справа розслідується у теперішньому часі. Проводяться певні слідчі дії”, – розповів Соловйов.

Водночас член комітету, народний депутат Ольга Червакова звернула увагу на допис Дмитра Корчинського у Фейбуці, де він заявляв про готовність до “знищення каналу”.  

“Я вважаю, що це могло б кваліфікуватись щонайменше як погроза знищення чи пошкодження майна. Чи досліджували ви цю складову та чи звертався до вас хтось із заявою щодо цього? Мені здається, що відбувається ще одна небезпечна тенденція – втручання в редакційну політику. Адже навіть тут пан Корчинський розповідає Влащенко, що вона повинна говорити в ефірі і, очевидно, чого не повинна. Раніше ще й лунали думки, кого мають запрошувати на програми”, – наголосила Червакова.

У свою чергу, Едуард Соловйов зазначив, що пошкодження та знищення майна стосується “матеріального складу злочину”, тож щоб це розглядати, подія “повинна була відбутися”.

“Оперативним підрозділам надане доручення з‘ясувати, що саме відбувалось у переписці. Чи через мережу Фейсбук та інші ресурси здійснювались різноманітні заклики або щось на кшталт цього. Було встановлено найкоротший термін виконання, та він не може бути меншим, ніж десять днів. Після цього все буде проаналізовано та, можливо, спрямовано на експертизу – у разі справді встановлення таких закликів”, – підкреслив Соловйов.

І лише після цього буде здійснено кваліфікацію цих дій. Адже якщо навіть такі заяви Корчинського звучали в прямому ефірі, слідчим усе ж потрібно їх обробити та долучити до провадження.

Як повідомляв ІМІ, 28 березня представники організації “Братство” Дмитра Корчинського розпочали пікет біля будівлі телеканалу ZIK у Києві у зв’язку нібито з купівлею Віктором Медведчуком каналу.

Телеканал ZIK вимагає від представників організації “Братство” Дмитра Корчинського негайно зняти блокаду каналу під київським офісом. Як зазначив канал, лідер “Братства” Дмитро Корчинський на своїй сторінці в Facebook заявив про готовність “знищити канал”. Також ZIK спростовує інформацію Корчинського про купівлю телеканалу Віктором Медведчуком.

27 березня громадська організація “Національні дружини” повідомила, що бере під охорону телеканал ZIK.

21 березня телеканал ZIK заявив, що найближчим часом готується силове захоплення каналу. За інформацією з надійних джерел, за організацією захоплення стоїть Адміністрація президента, однак здійснюватися атака на телеканал буде руками підконтрольних їй радикальних організацій. Канал також стверджує, що “за вказівкою міністра внутрішніх справ Арсена Авакова 1-го березня 2018 року Нацгвардія в односторонньому порядку без жодних пояснень розірвала угоду про охорону телеканалу”.

Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко повідомив, що Національна гвардія за дорученням міністра внутрішніх справ припинила охороняти будь-які об’єкти, крім тих, що визначені законом про Нацгвардію.

У прес-службі Адміністрації президента заперечили заяву ZIK щодо причетності нібито до організації майбутнього захоплення телеканалу, а саму заяву ZIK назвали “маячнею”.

24 січня 2018 року керівництво телеканалу ZIK заявило про погрози на адресу генпродюсера та ведучої ZIKу Наташі Влащенко після інтерв’ю із колишнім заступником голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрієм Портновим, а також про заплановані на 24 січня акції під студією телеканалу в Жовтневому палаці, які “можуть нести небезпеку здоров’ю та життю працівників каналу”.

22 січня 2018 року в ефірі телеканалу ZIK в рамках програми “Hard з Влащенко” відбулося інтерв’ю генпродюсерки каналу Наталі Влащенко з Андрієм Портновим. Цей факт, загальна тональність розмови та те, що саме цей ефір припав на річницю гибелі перших Героїв Небесної сотні Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, обурило багатьох.

15 грудня 2017 року поліція оголосила почесного президента ФК “Карпати” і співвласника телеканалу ZІК Петра Димінського в розшук за підозрою у причетності до ДТП, внаслідок якого загинула людина.

15 грудня 2017 року керівництво телеканалу ZIK заявило, що оголошення підозри інвестору каналу Петру Димінському щодо скоєння смертельної ДТП на Львівщині пов’язано із відмовою власника телеканалу віддати телеканал в управління. Керівництво ZIK стверджує, що нещодавно із пропозицією “віддати телеканал в управління на 3 роки” до Петра Димінського, який зараз перебуває за кордоном, звернулися “від імені Адміністрації Президента України” народний депутат Блоку Петра Порошенка Гліб Загорій і його дружина, медіа-експертка Катерина Загорій (Котенко).

Водночас Катерина Загорій повідомила “Українській правді”, що вона разом із чоловіком, Глібом Загорієм, цікавилася телеканалом ZIK у власних інтересах, а Адміністрація президента не має до цього жодного стосунку.

  1. Поліція відкрила справу за 171 ст. за фактом побиття волинських журналістів

23.04.2018 Працівники Головного управління Національної поліції Тернопільської області відкрили кримінальне провадження за статтею 171 ККУ (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) за фактом побиття журналістів інтернет-видання “Волинь24” Сергія Шаповала та оператора 12 каналу Романа Харченка. Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції Тернопільської області.

Повідомлення про побиття журналістів поліція отримала 20 квітня близько 14:00 від лікарів. Інцидент стався в Теребовлянському районі.

“Журналіст інтернет-видання “Волинь24” та оператор 12 каналу з Луцька зайшли на територію одного з приватних підприємств і під час зйомок, як вони стверджують, на них напав один із працівників установи. Потерпілі кажуть, що виконували редакційне завдання щодо викриття роботи нелегальних заправних станцій Західного реґіону”, – йдеться в повідомленні.

За попередньою інформацією, у знімальної групи легкі тілесні ушкодження. Їх направили на проходження судово-медичної експертизи.

Триває слідство.  

Як повідомляв ІМІ, 20 квітня у смт Дружба (Тернопільщина) на підприємстві ПП АП “Агро-дружба” побили журналіста відділу розслідувань порталу “Волинь24” Сергія Шаповала та оператора 12 каналу Романа Харченка під час розслідування нелегального продажу дизельного пального.

Сергій Шаповал розповів, що напав на них директор підприємства ПП АП “Дружба” Роман Когут зі своїм помічником.

  1. За фактом нападу на журналістів 1+1 відкрито справу за 171 статтею

26.04.2018 Бориспільська місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження за  ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України за фактом нападу на журналістів телеканалу “1+1” під Києвом. Про це повідомляється на сайті прокуратури Київської області.

За даними прокуратури, інцидент стався 21 квітня в Бориспільському районі. Директор садового товариства перешкоджав журналістам каналу проводити зйомку.

Прокуратура відкрила провадження, оскільки Бориспільським ВП ГУ НП в Київській області, всупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені та досудове розслідування не було розпочато.

Досудове розслідування триває та взято на особистий контроль керівництвом місцевої прокуратури.

Як повідомляв ІМІ, у приватному містечку Царське село під Києвом напали на журналістів програми “Гроші” каналу “1+1” під час спроби зняти будинок міністра фінансів Олександра Данилюка. Журналістам забороняли знімати маєток на телефон, намагалися відібрати відео та навіть спробували душити та збити позашляховиком оператора програми.

Реакція журналістської спільноти – 3

1.Журналісти почали інформаційну кампанію на підтримку заарештованого Нарімана Мемедемінова

05.04.2018 Журналісти почали інформаційну кампанію на підтримку заарештованого в анексованому Росією Криму громадського журналіста Нарімана Мемедемінова, повідомляє Громадське радіо.

Організатори відеозвернення на підтримку Нарімана Мемедемінова наголошують, що це тиск на всіх громадських журналістів у Криму та спроба нейтралізації всіх, хто сьогодні висвітлює незаконні арешти та обшуки.

Ініціаторка акції журналістка Олександра Єфіменко зазначає, що для всіх стрімерів, активістів і громадських журналістів у Криму зараз дуже важлива реакція колег, оскільки Наріману Мемедедімінову за його діяльність із висвітлення подій в Криму загрожує термін від 5 до 7 років арешту.

До відеозвернення долучилися Андрій Куликов, співзасновник та голова правління “Громадське радіо”; Олег Панюта, ведучий телеканалу “Україна”; Олена Бадюк, ведуча телеканалу “ТРК “Чорноморська”; Осман Пашаєв, продюсер UA:Крим; Лідія Полянська, ведуча Радіо Meydan.FM; Володимир Мжельський, шеф-редактор 5 каналу; Гаяна Юксель, директорка радіо Hayat; Айдер Муждабаєв, заступник генерального директора каналу ATR; Соня Сотник, ведуча Radio Rocks.

Як повідомляв ІМІ, 22 березня співробітники силових відомств Росії затримали та помістили в ізолятор тимчасового тримання у Сімферополі кримського громадського журналіста Нарімана Мемедемінова. Перед затриманням до його будинку в селі Холмовка Бахчисарайського району увірвалися силовики та провели обшук, вилучили телефони і техніку у журналіста та його дружини.

Затриманому пред’явлено звинувачення за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу РФ (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет).

23 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував кримськотатарського активіста та громадського журналіста Нарімана Мемедемінова до 16 травня.

23 березня низка громадських правозахисних організацій, а також українських журналістів заявили, що вимагають від Росії та окупаційної влади Криму негайного звільнення Нарімана Мемедемінова.

23 березня ІМІ закликав міжнародні організації захистити арештованого кримського громадського журналіста Нарімана Мемедінова.

23 березня Прокуратура Автономної Республіки Крим розпочала кримінальне провадження за фактом позбавлення волі кримського громадського журналіста та активіста Нарімана Мемедемінова.

  1. РПР закликає парламент не втручатися у редакційну політику Суспільного мовлення

17.04.2018 Коаліція громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ” (РПР) закликає Верховну Раду України не виносити на голосування законопроект №6681 “Про внесення змін до статті 18 Закону України “Про Суспільне телебачення та радіомовлення України”(щодо висвітлення діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб в ЗМІ)”.  Про це йдеться на сайті РПР.

Наводимо текст заяви повністю:

“17 квітня 2018 року на порядок денний Верховної Ради може бути винесений законопроект авторства Максима Бурбака та Миколи Федорука №6681 “Про внесення змін до статті 18 Закону України “Про Суспільне телебачення та радіомовлення України” (щодо висвітлення діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб в ЗМІ)”. Положення цього документу грубо протирічать стандартам Ради Європи щодо гарантій редакційної незалежності суспільного телерадіомовлення, яких Україна зобов’язалася дотримуватися.

Зокрема, законопроектом пропонується встановити, що суспільне мовлення “зобов’язане висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, у межах визначених іншими законами”. На практиці це може повернути у ефіри національних та місцевих каналів Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) сумнозвісні “20 депутатських хвилин” – відповідна застаріла норма присутня у чинному законі “Про статус народного депутата”, але наразі фактично скасована аконом “Про суспільне телебачення і радіомовлення України”, який позбавляє НСТУ обов’язку висвітлювати діяльність посадових осіб та органів влади з підстав, не передбачених власною редакційною політикою компанії.

Незалежність суспільного мовлення в усіх європейських країнах ґрунтується на гарантіях відсутності політичних та економічних втручань у роботу мовника. Зокрема, у стандартах Ради Європи “Про гарантії незалежності суспільного телерадіомовлення” (Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № R(96)10 від 11.11.1996, ч. І) зазначено, що правові засади діяльності організацій суспільного мовлення мають забезпечувати їхню редакційну незалежність, а також описано засоби забезпечення гарантій редакційної незалежності й зафіксовано заборону втручання у вигляді цензури або здійснення контролю за їхньою діяльністю.

У цьому ж документі (частина VI Додатку) наголошено, що випадки, за яких організації суспільного телерадіомовлення можна зобов’язати поширювати офіційні послання, заяви або повідомлення, інформувати про дії або рішення органів державної влади чи гарантувати цим органам прямий ефір, мають бути обмежені винятковими обставинами, чітко викладеними в законодавстві або нормативних актах. Такі обставини вже закріплені у законі “Про суспільне мовлення” і включають обов’язок НСТУ висвітлювати екстрені офіційні виступи Президента, Голови ВРУ, Прем’єр-міністра, Голови Верховного Суду та Голови Конституційного Суду України, а також новорічне привітання Президента.

Фактичне повернення депутатських ефірних квот на регулярних засадах не відповідає європейському принципу “винятковості обставин”. У випадку прийняття цього законопроекту, посадовці зможуть отримувати ефірний час на постійній основі, незалежно від наявності відповідного інформаційного приводу та без можливості забезпечити баланс думок в ефірі.

Це є грубим втручанням у редакційну політику, порушенням стандартів, що дискредитує саму ідею Суспільного мовлення в Україні та ставить під загрозу провалу одну з найважливіших демократичних реформ.

У зв’язку із цим найбільша коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ закликає:

народних депутатів – припинити спроби повернення “20 депутатських хвилин” у ефіри каналів Суспільного мовлення, відмовившись від розгляду законопроекту №6681.

Офіс Ради Європи в Україні, Представництво ЄС в Україні, міжнародних партнерів України – продовжувати стежити за неухильним дотриманням владою зобов’язань зі створення незалежного суспільного мовлення, зокрема в частині забезпечення його редакційної незалежності від органів державної влади та політиків”.

  1. Журналісти вимагають від поліції відповідей щодо резонансної ДТП у Кривому Розі

23.04.2018 Представники криворізьких та національних ЗМІ вимагають від ГУНП у Дніпропетровській області термінового проведення прес-конференції щодо розслідування резонансної ДТП в Кривому Розі через брак офіційної інформації стосовно обставин аварії. Про це йдеться у їхньому відкритому листі, повідомляє “Перший Криворізький”.

Автори листа нагадують, що 17 квітня у Кривому Розі сталася ДТП, внаслідок якої загинуло дев’ятеро людей, а десятки зазнали травм різного ступеня тяжкості. Представники ЗМІ вимагають від поліції озвучити дані щодо швидкості руху авто марки Mazda-6, спростування або підтвердження інформації про можливу підміну водія, несправності та переповненості маршрутного таксі тощо.

Журналісти вимагають провести прес-конференцію не пізніше 24 квітня.

“Попри те, що з моменту трагедії минув майже тиждень, жодних публічних заяв перших або інших уповноважених осіб системи МВС не було, хоча ця ДТП набула значного суспільного резонансу на території всієї України… Брак офіційної інформації стосовно обставин ДТП підвищує градус напруженості суспільства та породжує чутки, котрі можуть нашкодити причетним і непричетним до події та перешкодити правосуддю”, – йдеться в листі.

При цьому, зазначають автори листа, вони просять повідомити ЗМІ лише ту інформацію, розголошення якої не нашкодить слідству та не порушить прав людини. Також автори листа, з огляду на наявність у медіапросторі різного роду чуток, просять розглянути можливість офіційно опублікувати відео з камер відеоспостереження, “аби громадськість могла пересвідчитись у сказаному слідством”.

Крім того, журналістська спільнота закликає Міністерство внутрішніх справ і Національну поліцію України найближчим часом провести спільний брифінг, “на якому уповноважені особи доповіли б суспільству про те, яких саме заходів збираються вжити правоохоронні структури щодо зменшення трагедій на дорогах країни”.

Станом на 23 квітня листа підписала 31 особа.

Судові позови від журналістів – 1

1.Журналіст Bihus.info подав судовий позов проти військового прокурора

06.04.2018 Печерський районний суд Києва отримав позовну заяву журналіста проекту журналістських розслідувань BIHUS.info Данила Мокрика про наклеп і образи з боку голови Військової прокуратури України Анатолія Матіоса. Про це Данило Мокрик написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Громадське.

Журналіст вимагає спростування слів, наведених у пості Facebook Анатолія Матіоса. Той публічно звинуватив журналіста у нібито роботі на екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка, який наразі переховується від правоохоронних органів України. Зокрема, Матіос у грубій формі прокоментував інформаційний запит, отриманий Військовою прокуратурою від журналіста Мокрика. Окрім того, військовий прокурор опублікував персональні дані журналіста.

У коментарі Громадському Мокрик зазначив, що зіткнувся з погрозами після того, як Матіос у своєму дописі опублікував його номер телефону.

Тепер Мокрик вимагає спростування або доведення у суді наведеної у пості інформації, а також відшкодувати 50 тисяч гривень моральної шкоди.

Журналіст зазначив, що жодної реакції з боку головного військового прокурора наразі не було. Далі, за процедурою, суд має повідомити сторону-відповідача про позов і призначити підготовче засідання.

Ще Дослідження