Потреби регіональних редакцій 2024 року: дослідження ІМІ

Кавер ІМІ

Інститут масової інформації провів опитування* серед українських редакцій у 20 областях, щоб оцінити ключові потреби медіа під час третього року повномасштабного вторгнення.

До опитаних редакцій увійшли ті, що були змушені релокуватися з тимчасово окупованих територій. Загалом усі відповіді були умовно поділені на три категорії:

• прифронтові та окуповані регіони;
• області, що регулярно зазнають обстрілів;
• регіони з меншою вразливістю до прямих атак.

Потреби регіональних редакцій

Значна частина опитаних редакцій (39%) висловила потребу в технічному обладнанні для забезпечення роботи редакцій (від генераторів, павербанків і екофлоу до обладнання для професійного знімання, фільмування чи аудіозапису). Окрім цього, журналісти зазначали, що їм необхідне технічне обладнання, таке як накопичувачі енергії, жорсткі диски, карти пам'яті, обʼєктиви, світло або штативи. Такий попит підкреслює, що українські регіональні редакції перебувають у поганому фінансовому становищі, оскільки відчувають потребу в технічному оснащенні й не можуть її задовольнити своїми силами. 

Чверть респондентів (26%) указала на потребу в підвищенні професійних знань через додаткові навчальні програми. Журналісти висловили бажання поглибити знання в юридичних питаннях, оптимізації трафіку на сайтах та залученні аудиторії через соціальні мережі. Значно менше редакцій говорили про те, що бажають провести стратегічне планування або навчитися писати грантові заявки. Окрім цього, редакції також висловлювали бажання навчатися користуватися графічними програмами для дизайнування та монтажу відео. Такі відповіді свідчать про орієнтацію медіа на розв'язання практичних питань, які допоможуть підвищити ефективність роботи, а отже стійкість медіа. 

Кожна п'ята потреба (20%) стосувалася фінансової підтримки. Водночас 41% усіх запитів на фінансову підтримку стосувався заробітних плат співробітників редакції. Опитування засвідчило, що багато редакцій мають труднощі із забезпеченням базових операційних витрат. Лише 1% опитаних редакцій говорив про необхідність коштів для відряджень до зони бойових дій.

8% опитаних редакцій заявили про проблему з кадрами та потребу залучення нових працівників у команду. Редактори повідомили, що для ефективної роботи команди їм не вистачає додаткових спеціалістів – журналістів та спеціалістів, які доєдналися до ЗСУ. Окремі регіональні редакції висловили потребу в есемемниках, які розуміються на просуванні контенту в соцмережах, чи спеціалістах для створення візуального контенту.

4% загальної кількості потреб стосувались оренди приміщення редакцій.

Лише 2% висловлених редакціями потреб стосувалися безпеки – індивідуальних аптечок, бронежилетів та касок. Попри те що потреба в безпековому обладнанні була низько оціненою, вона залишається критичною для забезпечення стабільної та безпечної роботи медіа в умовах війни.

Менш ніж 1% потреб стосувалися покращення психічного здоров'я. Мінімальна кількість запитів, які стосуються психічного здоров'я, може вказувати на недооцінювання цієї проблеми серед медійників, що потребує більшої уваги з боку керівництва редакцій, особливо в контексті стресів, які тривають, і тиску війни. Так, деякі редакції говорили про те, що команда виснажилася та потребує ретриту, відпочинку чи консультацій у спеціалістів. 

Потреби редакцій релокованих та з прифронтових областей 

Потреби редакцій релокованих та з прифронтових областей 

Редакції, які ми зарахували до цієї категорії, є найвразливішими. Це медіа, які або працюють у прифронтових регіонах під постійним вогнем, або ж вони змушені були релокуватись і фактично відбудовувати роботу редакції з нуля. До найбільш загрожених регіонів ми зарахували сім областей: Донеччину, Харківщину, Херсонщину, Луганщину, Сумщину, Запоріжжя та Миколаївщину. 

У цієї категорії медіа спостерігається актуальна потреба в технічному оснащенні, про що заявили 37% опитаних редакцій. Особливо гострий запит стосується ноутбуків, компʼютерів та системних блоків – про це заявили 18% медіа. Найбільше таких запитів висловили редакції Запоріжжя та Луганщини. 

Також високим є попит на генератори, екофлоу, павербанки – 14% (звертаємо увагу, що опитування проводилося в лютому і зараз, за даними ІМІ, ця потреба зросла щонайменше втричі). Найбільше запитів на енергетичне обладнання висловлювали медіа Луганщини та Миколаївщини. Найвищий запит на смартфони (9%) зазначили редакції Сумщини та Миколаївщини.

На другому місці за актуальністю – потреба в навчанні (28% загальної кількості запитів) у зазначених регіонах. У найвразливішої категорії медіа трійка найпопулярніших запитів на навчання це:

• медійне законодавство – 21%;
• СЕО-оптимізація – 11%;
• СММ – 10%.

Ці дані свідчать про те, що медіа у важких умовах прагнуть не тільки підтримувати свою технічну спроможність, але й розвивати професійні компетенції своїх співробітників для адаптації до змінюваних умов роботи.

Брак фінансування досі залишається проблемою, адже кожен п'ятий запит (20%) прифронтових редакцій про це вказав. Медійники потребують фінансування на заробітні плати журналістів, найбільша проблема з цим у Херсоні та Харкові. Також зазначають про необхідність мінігрантів для висвітлення специфічних проблем у прифронтових регіонах. 

Водночас опитування показало, що в регіонах, які межують із фронтом, зберігається проблема в залученні людських ресурсів – 7% (із загальної кількості потреб). Зокрема, журналістів, редакторів найбільший брак спостерігається на Харківщині та Херсонщині.  

Серед інших потреб у прифронтових регіонах – це потреба в безпечних приміщеннях для роботи (5%) та безпекового обладнання (3%), актуальність якого завжди зберігається. 

Потреби редакцій з регіонів, які найчастіше зазнають обстрілів

Потреби редакцій з регіонів, які найчастіше зазнають обстрілів

Перелік потреб у регіонах, які найчастіше обстрілюють росіяни, дещо відрізняється від потреб прифронтових та релокованих редакцій. Опитування проводилося в Кіровоградській, Полтавській, Чернігівській, Хмельницькій, Житомирській, Дніпропетровській, Вінницькій та Одеській областях. Окремо підкреслюємо, що список найбільш обстрілюваних регіонів не є сталим і насправді загроза обстрілів стосується переважної більшості регіонів України.  

Аналіз запитів редакцій в Україні свідчить про критичну потребу в технічному оснащенні, яка є найпопулярнішою серед виявлених потреб, – 37% загальної кількості. Це охоплює не лише екофлоу, ноутбуки та павербанки, але й обладнання для фото- та відеознімання, а також жорсткі диски та карти пам'яті. Не так часто, але все ж потрібні світло для знімання та об'єктиви для камер, що може вказувати на дедалі більшу потребу в якіснішій візуальній журналістиці.

Щодо навчання, 24% запитів стосуються бажання розширити професійні навички, причому юридичні питання стають усе актуальнішими. Також існує значний інтерес до СММ та SEO, що підкреслює важливість цифрової присутності та залучення аудиторії. Водночас згадки про навички написання грантів та стратегічне планування свідчать про бажання редакцій розвивати стабільніші та стратегічно орієнтовані підходи до управління та фінансування. Також редакції озвучували потребу в навчанні менеджменту для кращого управління командою.

Незважаючи на загрозу від росіян, у перелічених регіонах журналісти не виявили бажання покращити знання щодо безпекових заходів. Траплялися поодинокі запити на цифрову та безпекову підготовку. Втім, жодного запиту на підвищення навичок домедичної допомоги не було зазначено.

17% запитів стосуються фінансової підтримки, зокрема для покриття заробітних плат і витрат, пов'язаних з відрядженнями. Це підкреслює фінансові виклики, з якими стикаються медіа, особливо в умовах тривалої військової загрози.

Приміщення потрібні 14% редакцій, і ця потреба набагато вища, ніж, наприклад, серед релокованих чи прифронтових редакцій (5% загальної кількості потреб стосувались оренди або купівлі приміщення), що вказує на труднощі з пошуком стабільного та безпечного простору для роботи медіа. 

У перелічених регіонах також існує потреба в залученні додаткових кадрів. Запит на кадри становить 6% загальної кількості потреб. Найбільше таких потреб озвучили в Полтавській, Хмельницькій та Вінницькій областях.  

Щодо безпекового обладнання, із загальної кількості потреб цей запит становить лише 1%. Його зазначили тільки журналісти з Полтавщини. Менш ніж 1% становили запити щодо психічного здоров'я та відпочинку. Журналісти зазначали, що потребують більше вихідних, ретритів та мають бажання “переключитися”. Низький відсоток цих потреб може свідчити про недостатню увагу до важливості безпеки та психологічної стійкості, що може мати довгострокові наслідки для журналістської діяльності в майбутньому.

Яка ситуація з іншими регіонами?

Потреби регіональних редакцій з областей з меншою вразливістю

Опитування редакцій з відносно “тихих” регіонів України, таких як Черкаська, Тернопільська, Рівненська, Чернівецька та Волинська області, показало, що основною потребою для них також є придбання технічного обладнання для роботи редакцій. Це вказує на те, що навіть у менш конфліктних зонах технічне забезпечення залишається критичним для підтримки якісної журналістики.

Навчання та фінансова підтримка також є значними потребами, становлячи по 24% загальної кількості запитів. Запити на юридичні консультації та якісне медійне навчання підкреслюють необхідність постійного професійного розвитку в медіасфері. Це важливо не тільки для нових, але й для досвідчених журналістів, що свідчить про дедалі більшу складність медійного ландшафту й щораз вищі вимоги до професіоналізму в галузі. Щодо фінансової підтримки, зазначені потреби розкривають труднощі з фінансуванням, які охоплюють виплати заробітної плати та інші фінансові зобов'язання. Це підкреслює той факт, що війна значно ускладнила можливість створення стійких бізнес-моделей для медіа, які працюють в умовах економічної невизначеності.

Цікаво, що людські ресурси в менш загрожених регіонах становлять 12% потреб редакцій. Найбільша потреба в кваліфікованих медійниках спостерігається в Рівному, Луцьку та Черкасах, що підкреслює необхідність залучення і навчання молодих журналістів для зміцнення редакційних команд. 

Незначна кількість запитів на приміщення (лише 2%) і відсутність запитів на безпекові заходи та покращення психологічного здоров'я вказують на меншу увагу до цих аспектів у “тихих” регіонах у порівнянні з прифронтовими або нестабільнішими зонами. Це може свідчити про відносну стабільність у цих областях, але також може вказувати на потенційне недооцінювання потреб у безпеці та психологічному здоров'ї журналістів. Таке недооцінювання може зробити їх вразливішими в майбутніх кризових ситуаціях.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ІМІ

1. Підтримка технічного забезпечення медіа. З огляду на високу потребу в технічному обладнанні, особливо в прифронтових зонах, рекомендується створення спеціалізованих грантових програм або фондів, які забезпечуватимуть медіа необхідним обладнанням. Таке обладнання може охоплювати екофлоу, павербанки, інші типи джерел енергії, а також ноутбуки, професійні камери, мікрофони. Було б добре, щоб медіа, які втратили техніку внаслідок обстрілів чи в процесі професійної діяльності, могли податися на відповідний мінігрант.  

2. Розвиток професійних навичок. Створити та фінансувати освітні програми, що зосереджені на розвитку медійної сфери та актуальних потребах журналістів. Зокрема, з професійних стандартів, юридичних питань, СЕО, СММ, використання мультимедійних інструментів тощо. Варто розвивати майстер-класи, вебінари та курси, що сприятимуть зростанню професійного рівня журналістів та збільшенню їхньої конкурентоспроможності.

3. Фінансова підтримка. Забезпечити регулярну фінансову підтримку редакцій, яка охоплює допомогу в оплаті заробітної плати та покритті оперативних витрат. Розробити механізми для надання екстрених фінансових вливань для медіа, що зіткнулися з непередбаченими витратами через воєнні дії (наприклад, змушені оперативно переїжджати або втратили приміщення внаслідок обстрілу).

4. Підтримка психологічної стійкості. З огляду на високий рівень стресу серед медійників (98%, за даними ІМІ) важливо впровадити програми психологічної підтримки, що охоплюватимуть консультації з психотерапевтами, психіатрами, оплату медикаментозного лікування, групову й індивідуальну терапію, організацію ретритів та тренінгів з керування стресом. Це допоможе зменшити емоційне вигорання та підвищити стійкість журналістів.

5. Розвиток людських ресурсів. Інвестувати в залучення та розвиток нових кадрів у медіасфері. Це може охоплювати стипендіальні програми для студентів-журналістів, школи молодих медійників, стажування та менторські програми, що дозволять залучити молодь і надати їй можливість працювати в медіа, а медіа, своєю чергою, отримають можливість задовольнити свій кадровий голод в умовах війни та кризи.

*Дослідження проводилося методом кількісного адресного онлайн-опитування за простою неімовірнісною вибіркою серед потенційних респондентів – головних редакторів медіа. Усього було опитано 254 редакції у 20 областях України (Донецька, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Харківська, Чернігівська, Хмельницька, Херсонська, Луганська, Волинська, Житомирська, Сумська, Тернопільська, Чернівецька, Запорізька, Миколаївська, Дніпропетровська, Рівненська, Вінницька Одеська). Дослідження проводилося протягом 2023 року.