IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

28

72

2

25

Барометр свободи слова за червень 2018 року

У червні експерти ІМІ зафіксували найменшу з початку року кількість порушень свободи слова в Україні – 9 випадків (травень – 29, квітень – 17, березень – 24, лютий – 34, січень – 13). Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ “Барометр свободи слова”.

Найбільшу кількість порушень зафіксовано у категорії перешкоджання законній журналістській діяльності – 3 випадки. Водночас, у порівнянні з травнем (12 випадків), ця кількість зменшилась вчетверо (квітень – 9, березень – 9, лютий – 18, січень – 5).

Порушення свободи слова експерти ІМІ зафіксували в 7 регіонах.

Лідером з порушень є Київ, де зафіксовано 3 випадки, по 1 випадку зафіксовано на Волині, Дніпропетровщині, Донеччині, Закарпатті, Миколаївщині та Херсонщині.

Порушували право журналістів на професію переважно приватні особи, а також власник ЗМІ, правоохоронці, представники місцевої влади та законодавчий орган влади.

Крім того, експерти ІМІ зафіксували у червні по 2 випадки кібер-злочинів та політичного тиску, а також по 1 випадку побиття та цензури.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 56 випадків перешкоджання, 13 випадків погроз, 15 випадків побиттів та 9 випадків обмеження доступу до інформації.

Фізична агресія

Побиття – 1

1.У Херсоні побили відомого журналіста

18.06.2018 У Херсоні 18 червня двоє невідомих побили журналіста, керівника інформаційно-аналітичного сайту “Мост” Сергія Нікітенка. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук та повідомив ІМІ.

За його словами, на нього очікували, після чого напали, повалили на землю і побили.

“Нападники – двоє бороданів, чекали біля стоянки. Після побиття сіли в машину з транзитними номерами. Вся інформація у поліції. Били мовчки”, – написав він.

Нікітенко пов’язує інцидент виключно з його професійною діяльністю.

“Врятувало те, що я завжди готовий до такого розвитку подій, і вчасно згрупувався”, _ написав він.

В коментарі ІМІ Сергій Нікітенко розповів, що він вже спілкується з поліцією, має намір написати заяву про злочин та пройти судово-медичну експертизу.

Наразі, повідомив ІМІ Сергій, він знаходиться в поліції і пише заяву за фактом злочину.

“Я стверджую, що це пов’язано з моєю професійною журналістською діяльністю”, – сказав він, додавши, що пише матеріали на теми, пов’язані з державними фінансами.

Перешкоджання – 3

1.На Закарпатті селяни не пустили журналістів у ліс для зйомки телепрограми

12.06.2018 У смт Усть Чорна (Закарпатська область) місцеві жителі не дозволили знімальній групі одного з центральних телеканалів пройти на територію лісу, чим завадили виконанню редакційного завдання для зйомки телепрограми.

За цим фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), повідомляється на сайті ГУНП в Закарпатській області.

Інцидент стався 12 червня. Письмову заяву 25-річної львів’янки про подію поліцейські Дубівського відділення отримали о 15 годині.

“Жінка пояснила, що є журналістом і готувала інформацію, щоб виконати завдання редакції одного з центральних телеканалів. Для цього вона з оператором намагалася пройти на територію лісового масиву. Проте близько 20 місцевих мешканців не дозволили їм пройти до вказаного місця”, – повідомляє поліція.

Наразі працівники поліції опитують учасників конфлікту та з’ясовують усі його обставини. Слідство у справі триває, повідомляє поліція.

Як вдалося з’ясувати ІМІ, перешкоджали знімальній групі “Стоп корупції”.

Як повідомляється на сайті “СтопКору”, представників “Стоп корупції” запросили до експедиції екоінспекторів проекту “Лісова варта”, які мали перевірити  чи дерева на ділянці поблизу селища Усть-Чорна підлягають суцільно-санітарній вирубці.

Конфлікт виник в ході планової перевірки екоінспекторами ДП “Мокрянське лісо-мисливське господарство”.

“Не лізьте в хащ, де люди мають роботу. Йдіть, дивіться – п’ятеро-шестеро дітей, люди не мають іншої роботи. Не лізьте в хащ!”, – такими словами зустріли екоінспекторів мешканці Усть-Чорної, які назвалися представниками ГО “Асоціація лісозаготівельників та деревообробників Усть-Чорнянського куща”.

Представники “СтопКору” викликали на місце події наряд поліції та написали заяву про перешкоджання діяльності.

2.У Дніпрі члена НСЖУ не пустили на засідання депутатської комісії

19.06.2018 У Дніпрі 19 червня охоронці комунального підприємства “Муніципальна варта” не пустили члена Національної спілки журналістів України Сергія Чернявського на засідання депутатської робочої комісії в міській раді. Про це Сергій Чернявський повідомив ІМІ.

За його словами, він більше години намагався потрапити, але йому так і не вдалося.

“Не пустили спочатку на засідання депутатської робочої комісії з освіти, культури, молоді та спорту. Після цього повинен був бути виконком міськради. Більше години намагався потрапити до міськради. Не пускали співробітники КП “Муніципальна варта”. Відмова була мотивована рішенням керівництва не пускати”, – розповів Чернявський.

Він додав, що хотів написали матеріал про засідання цієї депутатської комісії.

Крім нього, також не пустили представника громадської організації “Правозахисна справа” Михайла Яценка. Решту ж пустили, додав він.

“Нам не говорили, що засідання закриті. Решту пустили. Нам чітко сказали, що наказано мене і Михайла не пускати”, – розповів Чернявський.

Він викликав поліцію та написав заяву про інцидент, яку оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці. В заяві він просить поліцію вжити заходів щодо охоронців КП “Муніципальна варта”, які перешкоджали йому потрапити на засідання.

Журналісти видання “Інформатор” спробували дізнатися, хто і чому заборонив пускати Чернявського. Зокрема, телефонували секретарю міськради Олександру Санжарі, у прес-службу міськради та в КП “Муніципальна варта”, але відповіді ніде не отримали.

15 червня у коментарі до запису про зустріч мера з блогерами Сергій Чернявський, зокрема, написав: “Тим, хто хоче переїхати до Дніпра, беріть і переїжджайте. Одразу без балаканини про бажання. Я так розумію, що гострих питань не ставили. Соціальна журналістика повз”. У відповідь Філатов заявив: “Чернявський, паскудо, більше ти не зайдеш до мерії”, повідомляє Радіо Свобода.

Чернявський припускає, що причиною недопуску у міськраду міг стати його коментар щодо фестивалю блогерів і відповідь Філатова.

“Коли я вперше прочитав, що написав мер на Facebook, я подумав, що у людини щось особисте… З урахуванням того, що коли ще працював у газеті, я двічі брав у нього інтерв’ю і вони спокійно виходили друком. Коли ж я у вівторок прийшов у мерію (тут у мене перетнулась професійна і громадська діяльність, бо я ще є керівником громадського об’єднання «Батьківська рада мистецьких шкіл Дніпра» і пишу про ситуацію зі школами) і мене відмовились пускати, то я дуже здивувався. Я не міг повірити в реальність того, що відбулося”, – сказав він Радіо Свобода.

Як розповів журналіст, він вважає, що його права як члена територіальної громади були порушені. На місце події він викликав патрульну поліцію і подав заяву. Тепер консультується з юристами щодо подальших дій.

  1. У Києві на мітингу журналістку облили невідомою речовиною

21.06.2018 У Києві 21 червня представник праворадикального руху облив журналістку інтернет-ресурсу “Правовий контроль” Антоніну Бєлоглазову невідомою речовиною, унаслідок чого це позначилось на стані її здоров’я. Про це повідомляється на сайті ресурсу.

Інцидент стався під час акції “Ні поліцейському свавіллю” за адресою вул. Федіра Ернста.

Як пише видання, журналістка виконувала редакційне завдання (№180621/1Ан) та повинна була робити опитування респондентів, які приймали участь у акції.

“Під час роботи до неї підійшов громадянин України, який позіціонує себе як представник праворадикальних рухів України і облив її невідомою речовиною, що відразу відобразилась на стані шкіри, зору та здоров’я Антоніни”, – зазначає редакція та додає, що під час нападу присутні правоохоронці бездіяли.

Журналістка написала заяву до поліції про перешкоджання її професійній діяльності. Дана заява внесена до ЄРДР.

В коментарі ІМІ Антоніна Бєлоглазова повідомила, що не знає, якою її речовиною облили. Проте, додала вона, після цього в неї виник дерматит.

“На акції “Ні! Поліцейському свавіллю!”, яка відбулась 21 червня, до мене зі спини кілька разів підходив хлопець з ОУН і обливав якоюсь хімією. Я не знаю, що це за вода була. Є довідки від лікарів: дерматолог, офтальмолог. Почервоніння і подразнення шкіри голови, тобто контактний дерматит в області потилиці і підгострий кон’юнктивіт очей. Ще будемо розбиратися, що саме це було. Поліція все це бачила і не діяла. Всі ці моменти я фіксувала на відео і теж надала в поліцію”, – розповіла вона.

Також вона підтвердила, що за даним фактом написала заяву у поліцію.

За її словами, вона працює в інтернет-ресурсах “Правовий контроль”, “Медиапоток” та на ютуб-каналі Анатолія Шарія.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1.Маріупольський телеканал МТВ видалив сюжет про екологічний флешмоб

08.06.2018 Маріупольський телеканал МТВ видалив сюжет про екологічний флешмоб, який проходив у місті 5 червня. На каналі пояснили, що зробили це через скаргу коментатора, повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на “Новини Донбасу”.

Ще ввечері 5 червня відеоролик був розміщений на сайті телеканалу, а також на його офіційних сторінках у соцмережах. Проте 6 червня ролик був видалений. Однак сторінка із сюжетом збереглася в Google-кеші.

Крім цього, інформація про флешмоб, на який прийшло понад 1000 осіб, не була озвучена у випуску новин МТВ ні за 5, ні за 6 червня, а також видалена з порталу MRPL.city, який теж пов’язаний з “Метінвестом”. У мережі зберігся кеш публікації.

5 червня в Маріуполі пройшов флешмоб “Я хочу дихати”. Учасники вимагали від місцевих металургійних комбінатів компанії “Метінвест” забезпечити скорочення обсягу викидів.

Телеканал МТВ належить компанії “Метінвест” із групи СКМ Ріната Ахметова. Крім Ахметова (71,24%), ним володіють народний депутат “Опозиційного блоку” Вадим Новинський (11,41%) і два кіпрських офшори (6,65% і 5,7%), стверджують “Новини Донбасу”.

На каналі МТВ “Детектору медіа” пояснили, що сюжет про екологічний флешмоб було видалено тому, що людина, яка коментувала подію журналістам телеканалу МТВ під час флешмобу, поскаржилася, що не хоче бути в цьому матеріалі.

“Після виходу Маріупольської Служби Новин не було сенсу переробляти цей сюжет, тому що випуск новин із цим сюжетом пройшов повний цикл показів з повторами на наступний день. Тому було прийнято рішення видалити сюжет. На порталі MRPL.CITY із матеріалу про флешмоб за 5 червня також було видалено відео та пізніше відновлено текстовий варіант новини з фото”, – пояснили на каналі.

Як повідомляв ІМІ, 6 квітня 2017 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оштрафувала телеканал “МТВ” (ТОВ “ТРО “Маріупольське телебачення”) в розмірі 84 тис. грн за трансляцію російської передачі “Территория заблуждений”, зміст якої мав антиукраїнський характер.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 2

1.Прокуратура Миколаївщини перевіряє договори “НікВесті” з рекламодавцями

07.06.2018 Прокуратура Миколаївської області проводить перевірку законності договорів на висвітлення діяльності, укладених різними установами з інтернет-виданням “НікВесті”. Про це повідомив головний редактор видання Олег Деренюга в своєму блозі на сайті “НікВесті”.

З’ясувалося, що підставою для проведення перевірки стала публікація радника голови Миколаївської обласної державної адміністрації Андрія Сенченка. Він є співзасновником інформаційного агентства “Українська Медіа Група”, яке, у свою чергу є, власником інтернет-видання “Преступности.НЕТ”.

“Підставою для перевірки став блог радника губернатора, розміщений на сайті, яким володіє радник губернатора. У своєму блозі він повідомляє, що Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Департамент енергетики Миколаївської міської ради та КУ “Центр енергоефективності Миколаєва” офіційно на підставі договорів замовляли послуги з інформування населення у “НикВести”. І наша прокуратура, прочитавши блог радника губернатора, раптово вирішила перевірити всі акти виконаних робіт та інші документи, що підтверджують законність договорів з “НикВести”, – написав Олег Деренюга.

Як зазначив головний редактор видання, багато ЗМІ мають договірні відносини з різними приватними, державними та комунальними структурами на висвітлення їхньої діяльності.

“Цим ЗМІ заробляють гроші, щоб мати штат кореспондентів, які кожен день збирають, обробляють, перевіряють і публікують інформацію, щоб жителі області були в курсі всіх подій, що відбуваються”, – написав Олег Деренюга.

Журналіст зазначив, що ніколи раніше правоохоронні органи не цікавилися цими процесами.

“Але все буває вперше. Питання тільки: що змусило миколаївську прокуратуру відкласти свої важливі справи і зайнятися журналістами? Прокуратуру, яка закрила кримінальне провадження щодо Надії Шуліченко, яка годувала дітей в миколаївських школах гнилими продуктами, прокуратуру, яка не відреагувала на журналістське розслідування про нерухомість матері прокурора Дмитра Левицького, прокуратуру, яку не бентежить незаконність ремонтних робіт в Миколаївському міжнародному аеропорту, прокуратуру, яка має купу іншої роботи, але раптом зайнялася перевіркою договорів інтернет-видання з його рекламодавцями”, – написав Олег Деренюга.

2.Рада включила до порядку денного законопроект про досудове блокування сайтів

21.06.2018 У порядок денний Верховної Ради включили законопроект №6688 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері, який дозволятиме СБУ блокувати сайти без рішення суду. Про це на своїй сторінці повідомила перша заступниця голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова, інформує Центр інформації про права людини.

Законопроект внесений народними депутатами з Комітету нацбезпеки і оборони Іваном Вінником, Дмитром Тимчуком, Тетяною Чорновіл.

За словами Червакової, згідно з ним СБУ надається право без рішення суду за допомогою провайдера блокувати доступ до будь-якого інформаційного ресурсу. Підставою для цього в разі ухвалення закону може бути рішення прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, або рішення РНБО.

Для провайдерів, які порушать норму, розробили систему штрафів: 1% від річного прибутку та 5% у разі повторного порушення.

“Народний фронт”, здається, зовсім злетів з катушок. Він протискує цей законопроект вже рік. “Здійснення впливу на органи державної влади” – це будь-який громадський контроль чи пересічний пікет – в разі прийняття закону будуть тероризмом. А позасудове блокування сайтів – це повернення навіть не до Януковича, а до самого Сталіна! Навіть закони 16 січня передбачали необхідність рішення суду для блокування інтернет-ресурсів”, – написала Червакова.

Законопроект внесли до порядку денного з третього разу.

Нагадаємо, рік тому на розгляд ВРУ вже вносили проект закону № 6688. Тоді Омбудсман та кілька правозахисних організацій заявили, що він порушує конституційне право на свободу вираження поглядів (стаття 34) та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 10).

“Свобода вираження поглядів, зокрема, гарантує суспільству право отримувати інформацію, що становить суспільний інтерес. У свою чергу, ЗМІ мають поширювати таку інформацію та ідеї для реалізації своєї ролі “вартового суспільства”. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, функції преси можуть виконувати також й інші суб’єкти: блогери, громадські організації, дослідники тощо”, – зазначено в заяві.

Водночас, як наголошують правозахисники, законопроектом № 6688 пропонується розширити поняття технологічного тероризму, додавши “та/або спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста)”.

Відповідно, технологічним тероризмом може бути визнана будь-яка дискусія щодо рішень суб’єктів владних повноважень з метою впливу на такі рішення, якщо вона відбувається із використанням мережі інтернет.

“Наголошуємо, що залучення суспільства до процесу прийняття рішень суб’єктами владних повноважень є суттю демократії, яка забезпечується через свободу вираження поглядів”, – зазначали автори заяви.

Удень 13 липня депутати відмовилися включати до порядку денного розгляд законопроекту про інформаційну безпеку №6688.

Як повідомляв ІМІ, 12 липня народні депутати, члени Комітету з питань національної безпеки й оборони Іван Вінник (“Блок Петра Порошенка”), Дмитро Тимчук (“Народний фронт”) і Тетяна Чорновол (“Народний фронт”) зареєстрували законопроект №6688 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері”, який має на меті узаконити можливість тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів і сервісів в інтернеті за рішенням не лише суду, а й прокурора, слідчого та Ради національної безпеки і оборони України.

Законопроект майже повністю дублює норми законопроекту з аналогічною назвою № 6676, зареєстрованого 10 липня членами Комітету з нацбезпеки й оборони Андрієм Тетеруком (“Народний фронт”) та Іваном Вінником (БПП). Однак законопроекти зареєстровані не як альтернативні, а як окремі, хоча й регулюють ідентичне питання – можливість блокування інтернет-ресурсів і сервісів.

Законопроекти передбачають можливість тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) за рішеннями суду, слідчого судді, слідчого, прокурора, Ради національної безпеки й оборони. Законопроекти запроваджують нові обов’язки операторів і провайдерів та нові штрафи для них, передбачають нові повноваження державних органів – зокрема, ведення єдиного реєстру заблокованих ресурсів, містять нову термінологію.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини та керівники Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи заявили, що законопроект №6688 щодо досудового блокування в інтернеті зазіхає на права людини та підриває саму суть права на свободу вираження поглядів.

Інтернет-асоціація України (ІнАУ), коментуючи ці законопроекти, закликала народних депутатів не допустити підтримки антидемократичних, диктаторських підходів щодо вирішення безпекових питань в інформаційній сфері.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки на ЗМІ та журналістів – 2

1.“Волинська правда” заявила про тривалу DDoS-атаку на сайт

15.06.2018 Луцьке інтернет-видання “Волинська правда” заявило про DDoS-атаку на сайт, яка розпочалася 15 червня та триває досі. Про це ІМІ повідомив виконуючий обов’язки головного редактора видання Андрій Мошкун.

За його словами, через це сайт періодично стає недоступним.

“Наразі першочергову атаку визначити майже неможливо. Програмісти перебирають базу шкідливих IP-адрес, а вона величезна. По сервері постійно “луплять” запити з різних адрес і він не витримує”, – розповів Андрій Мошкун.

Він також зазначив, що не знає, з чим пов’язувати DDoS-атаку.

“Я не знаю, з чим достеменно це пов’язувати можна. Можливо з тим, що протягом останніх тижнів наша команда почала демонструвати хороший результат, ми зросли в рейтингах. Хоча чи причина в цьому – не знаю”, – розповів журналіст.

Заяву до поліції редакція видання ще не писала. “Заяву в поліцію поки не писали. В процесі. Хочемо уточненої інформації від програмістів, якщо вона буде, бо спрацювали дуже грамотно по нас”, – сказав Мошкун.

На сторінці видання у Фейсбук також повідомляється про хакерську атаку. “Шановні читачі “Волинської правди”, починаючи з п’ятниці, 15 червня, наш сайт потерпає від дос-атак і не може нормально функціонувати. Наразі повідомляємо, що він заблокований на невизначений термін”, – повідомила редакція 19 червня.

2.LIGA.net попереджає про можливі кібератаки під виглядом їхніх розсилок

27.06.2018 Інформаційне агентство “ЛігаБiзнесIнформ” повідомляє, що кіберзлочинці готують атаки під виглядом розсилок від LIGA.net.

За інформацією агентства, з 27 червня по 1 липня з адрес із доменами, схожими на LIGA.net, можуть надходити листи з метою поширення шкідливого програмного забезпечення.

В агентстві зауважують, що схожа ситуація вже відбувалася минулого року. Тож редакція закликає читачів бути максимально обережними і при отриманні листів звертати увагу на адресу, з якої їм пишуть.

Також агентство повідомляє, що в період з 27 червня по 1 липня не здійснюватиме розсилок листів з прикріпленням і активними посиланнями в тексті. Можливі тільки повідомлення з інформацією виключно в тілі листа.

“Якщо в цей період ви отримаєте лист від імені порталу або лист, що містить посилання або вкладення, рекомендуємо його не відкривати – існує підвищена ймовірність, що цей лист від зловмисників”, – зазначає редакція.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

  1. Апеляційний суд засудив Крисіна до 5 років позбавлення волі

13.06.2018 Апеляційний суд міста Києва 13 червня змінив вирок Юрію Крисіну, обвинуваченому у причетності до вбивства журналіста газети “Вести” В’ячеслава Веремія, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років. Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення. Про це повідомляє прес-служба суду, йдеться на сайті Судової влади України.

“Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року стосовно Крисіна Ю.В. скасовано в частині призначення покарання та ухвалено в зазначеній частині новий вирок. Крисіна Ю.В. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років”, – повідомляє прес-служба Апеляційного суду.

У суді нагадали, що 22 грудня 2017 року Шевченківський райсуд Києва визнав Крисіна винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4  ст. 296 (“Хуліганство”) Кримінального кодексу України, та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Проте у відповідності до ст. 75 Кримінального кодексу України його було звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 ККУ. Зокрема, періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід Крисіну у вигляді особистого зобов’язання залишено без змін.

За результатами апеляційного розгляду апеляційні скарги прокурора та представників потерпілих задоволено частково.

Як повідомляє Громадське, суд переконала відсутність щирого каяття і докази продовження злочинної діяльності Крисіним.

Сам Крисін у суді визнав свою провину і просив залишити в силі вирок першої інстанції – Шевченківського суду – про умовне засудження.

Прокурори у справі повідомили, що під час винесення вироку в Шевченківському суді Києва суддею Олегом Лінником не було враховані дві обставини: свідчення іншого обвинуваченого Сергія Чемеса, який повідомив, що Юрій Крисін після вчинення злочину проти Веремія приносив йому на зберігання зброю “Форт-12” та гвинтівку “Мосіна”, яку згодом забрав.

Це, за словами прокурорів, свідчить про продовження злочинної діяльності чоловіка після лютого 2014 року.

Також слідство нагадало, що Крисін уже у 2015-2016 роках був фігурантом кримінальних проваджень за статтями “Хуліганство” та “Незаконне зберігання зброї”. Окрім того, слідство встановило, що Юрій Крисін свідомо схиляв до неправдивих свідчень інших фігурантів справи: Павла Бялая, Сергія Чемеса, Віталія Чередника.

На думку прокуратури, норма “сприяння слідству” не може застосовуватися у кримінальному провадженні. Також не може бути застосована стаття 75 ККУ – “Звільнення від відбування покарання з випробуванням”.

Тепер Крисін упродовж трьох місяців може подати касаційну скаргу.

Як повідомляв ІМІ, 22 грудня 2017 року Шевченківський районний суд Києва засудив Юрія Крисіна до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки за статтею “Хуліганство”. Генеральна прокуратура просила суд про 6-річне ув’язнення для Крисіна.

28 грудня 2017 року суддя Шевченківського суду Києва Олег Лінник заявив, що вважає справедливим свій вирок щодо умовного покарання Юрію Крисіну.

28 грудня 2017 року Генеральна прокуратура подала апеляційну скаргу на вирок Шевченківського районного суду Києва.

Журналіст газети “Вести” В’ячеслав Веремій був жорстоко побитий тітушками і отримав смертельне вогнепальне поранення в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року на перехресті вулиць Володимирської та Великої Житомирської у Києві. В’ячеслав помер у лікарні швидкої допомоги. Одним із нападників, який бив битою Славу, виявився 41-річний спортсмен Юрій Крисін.

  1. Поліція відкрила справу за фактом побиття херсонського журналіста

18.06.2018 За фактом нападу у Херсоні на журналіста сайту “Мост” Сергія Нікітенка поліція відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.345-1 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо журналіста). Про це повідомляється на сайті ГУНП в Херсонській області.

Згідно з повідомленням, вранці в Корабельне відділення поліції звернувся 35-річний житель обласного центру. Він представився журналістом одного із засобів масової інформації та розповів, що двоє невідомих чоловіків на вулиці спричинили заявникові тілесні ушкодження.

Наразі проводяться першочергові слідчі дії, зазначає поліція.

Як повідомляв ІМІ, 18 червня у Херсоні двоє невідомих побили журналіста, керівника інформаційно-аналітичного сайту “Мост” Сергія Нікітенка. Нікітенко пов’язує інцидент виключно з його професійною діяльністю.

  1. Військова прокуратура закрила справу за фактом поранення криворізького оператора

25.06.2018 Військова прокуратура Криворізького гарнізону Південного регіону України закрила кримінальне провадження за фактом поранення оператора інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслава Волка під час військових навчань. Про закриття прокуратура повідомила оператору, повідомляє “Перший Криворізький”.

Як пише видання, закриваючи справу, військова прокуратура посилається на нібито відсутність складу злочину. У прокуратурі вважають, що все сталося під час перерви в навчаннях. “Хоча військовослужбовці запасу під час допитів у суді (розгляд справи інструктора Петренка) стверджували, що перерв у них не було”, – пише видання.

Документ про закриття складений 31 травня та підписаний слідчим військової прокуратури Криворізького гарнізону, лейтенантом юстиції Станіславом Фісенком.

Адвокат оператора Максим Горєліков готує скаргу на постанову слідчого. Він вважає, що справу відновлять, а винних буде покарано.

Як повідомляв ІМІ, 6 липня 2017 року у Кривому Розі оператор міського інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслав Волк отримав вогнепальне поранення у шию під час військових навчань.

За фактом поранення оператора були відкриті кримінальні провадження за статтями 425 (недбале ставлення до військової служби) Кримінального кодексу України, 128 (“Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”) та 263 Кримінального кодексу України (“Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”). За цими справами В’ячеслава визнано потерпілим.

Поліція затримала підозрюваного у пораненні оператора інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслава Волка.

7 липня 2017 року Центрально-міський районний суд Кривого Рогу ухвалив рішення про утримання під вартою терміном 60 діб до 3 вересня підозрюваного в пораненні оператора “Першого Криворізького” В’ячеслава Волка. Також суд визначив йому заставу у розмірі 400 тис. грн.

4 вересня 2017 року адвокат В’ячеслава Волка Максим Гореліков повідомив, що військова прокуратура Криворізького гарнізону Південного регіону України не визнає оператора потерпілим в одному з кримінальних проваджень, відкритих за статтею 420 (недбале ставлення до військової служби). За цим провадженням військова прокуратура має розслідувати дії військових осіб, які організовували навчання. Захист мав оскаржити цей крок прокуратури.

За фактом поранення оператора також відкриті кримінальні провадження за статтями 128 (“Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”) та 263 Кримінального кодексу України (“Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”). За цими справами В’ячеслава визнано потерпілим. Розслідуванням цих справ займається поліція Кривого Рогу.

22 вересня 2017 року Центрально-міський суд Кривого Рогу зобов’язав військову прокуратуру надати адвокату пораненого під час військових навчань оператора “Першого Криворізького” В’ячеслава Волка Максиму Горелікову постанову, згідно з якою оператора не визнають потерпілим в одному з кримінальних проваджень.

28 вересня 2017 року криворізька поліція перекваліфікувала справу пораненого під час військових навчань телеоператора В’ячеслава Волка з “необережного тілесного ушкодження” на умисне – стаття 121 Кримінального кодексу України.

10 жовтня 2017 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу скасував постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою дружину пораненого під час військових навчань оператора “Першого Криворізького” В’ячеслава Волка – Інну Волк – і зобов’язав військову прокуратуру Криворізького гарнізону визнати її потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 425 КК України.

9 листопада 2017 року у Кривому Розі розпочався судовий розгляд щодо інструктора зі стрільби Ігоря Петренка, який під час військових навчань тяжко поранив оператора “Першого Криворізького В’ячеслава Волка. Прокуратура вважає, що підсудний стріляв навмисно у оператора.

15 лютого 2018 року В’ячеслава Волка перевезли до Києва до Інституту нейрохірургії імені академіка Рамоданова.

19 лютого 2018 року у Києві лікарі Інституту нейрохірургії ім. академіка Ромоданова прооперували В’ячеслава Волка. Лікарі проводили операцію з відновлення рухливості рук В’ячеслава.

Реакція журналістської спільноти – 3

  1. 1. Українські та іноземні журналісти заявляють про труднощі з акредитацією в ООС

13.06.2018 Українські та іноземні журналісти заявляють, що почали масово стикатися із труднощами в отриманні акредитації для роботи в зоні проведення операції Об’єднаних сил (ООС). Про це йдеться в заяві журналістів та українських медіа-організацій.

Заявники закликають Міністерство оборони, зокрема, пришвидшити процес надання акредитацій журналістам, зробити його прозорим і привести у відповідність до публічно задекларованих Правил акредитації.

Наводимо повністю текст заяви:

Міністрові оборони України

Полтораку Степану Тимофійовичу

Заява

Журналісти та представники українських та іноземних засобів масової інформації почали масово стикатися із труднощами в отриманні акредитації для роботи в зоні проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

Процес отримання акредитації став непрозорим, невиправдано затягнутим (може тривати тижнями), та не відповідає задекларованому публічно порядку акредитації. Ці труднощі почалися з травня 2018 року, коли розпочалася операція Об̕̕єднаних сил, яка прийшла на зміну АТО.

Особливо наголошуємо, що журналісти інтернет-ЗМІ, які до того регулярно працювали в АТО, почали масово отримувати відмови на підставі того, що “електронне ЗМІ – це не ЗМІ”, “інтернет-ЗМІ не зареєстроване як “нормальне” ЗМІ” тощо.

В порушення порядку акредитації, який був оприлюднений прес-центром ООС 24 квітня 2018 року, від журналістів вимагають додаткових документів, які не зазначені в переліку, і обов’язкових публікацій. Окрім усього, вимога подання публікацій дискримінує журналістів, які тільки починають працювати над висвітленням військових питань.  

Незрозуміло, чи зазнали змін правила роботи журналістів у зоні проведення ООС, чи все ж продовжують діяти правила, які були оприлюднені раніше (за підписом керівника Антитерористичної операції). Публічного повідомлення для ЗМІ та журналістів про зміну Правил не було.

Ситуація, що склалася з акредитаціями, шкодить інформуванню громадян України про перебіг операції Об̕̕’єднаних сил, значно ускладнює роботу українських журналістів та негативно відбивається на іміджі  України за кордоном, оскільки іноземні журналісти, які висвітлюють операцію Об̕̕’єднаних сил, так само зіткнулися з непрозорими правилами і дискримінацією.

Ми закликаємо Міністерство оборони України негайно вжити наступних кроків, щоб усунути складнощі в роботі журналістів:  

  • пришвидшити процес надання акредитацій журналістам, зробити його прозорим і привести його у відповідність до публічно задекларованих Правил акредитації;
  • припинити невиправдану дискримінацію журналістів інтернет-ЗМІ і дати їм можливість знову виконувати свою роботу;
  • оприлюднити ім’я особи або осіб, які у Прес-центрі операції Об’єднаних сил відповідають за акредитацію журналістів і ЗМІ для роботи в зоні проведення ООС;
  • ще раз оприлюднити роз̕̕’яснення щодо правил отримання акредитації та роботи журналістів у зоні проведення ООС, а також відповідні правила (створивши окремий розділ на веб-сайті МО), включно з переліком усіх необхідних документів;
  • якщо планується внести зміни в Правила роботи журналістів, які існували до початку ООС, створити відповідну робочу групу з журналістами, медіа-експертами, з метою обговорення доцільності і реалістичності цих змін”.

Заяву підписали:

ГО “Інститут масової інформації”

ГО “Крос Медiа” (Zaborona.com)

ГО “Детектор медіа”

Левін Максим, фотожурналіст, інтернет-видання LB.ua

Інна Варениця, журналіст, оператор, перекладач

Gulliver Cragg, Correspondent, France 24

Анастасія Станко

2.“1+1 медіа” заявляє, що обмеження на дрони завдають серйозного удару по роботі новинних служб

15.06.2018 Медіагрупа “1+1 медіа” заявляє, що нові правила використання безпілотників, які набрали чинності з 1 червня, ускладнюють роботу редакцій, які використовують безпілотники для зйомок і вважає, що правила необхідно корегувати. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу “1+1 медіа”.

На думку медіагрупи, тимчасові правила для використання повітряного простору, в тому числі і порядок використання дронів для зйомки, “обмежують свободу ЗМІ в Україні і завдають серйозного удару по роботі новинних служб” та суперечать Закону про інформацію.

Медіагрупа повідомляє, що більше двох років практикує зйомку за допомогою безпілотників.

“У виробництві новин регулярно виникає необхідність використання верхніх знімальних планів для оцінки та ілюстрації масштабів заходу або катастрофи. Зокрема, під час пожежі на складі ПММ під Києвом чи вибухів у Калинівці ТСН каналу “1+1” цілодобово чергувала на місцях подій, використовуючи зйомку за допомогою дронів і інформуючи глядачів про те, що відбувається”, – йдеться в релізі.

Нові правила, на думку медіагрупи, не дають можливості продовжити практику подібних зйомок, оскільки, зокрема, пунктом 4.6 забороняються польоти над “місцями (районами) аварій та катастроф (крім задіяних в ліквідації їх наслідків та пошуково-рятувальних роботах)”. Медіагрупа вважає, що кадри заторів та масштабних дорожніх подій стануть дефіцитними і незаконними.

Згідно з правилами, як зазначає група, польоти не виконуються також над “іншими важливими державними і потенційно небезпечними об’єктами, крім випадків виконання польотів за дозволом повноважних органів”.

“На наш погляд, подібні узагальнені формулювання дають можливість для двозначного прочитання і створюють загрозу довільного тлумачення правил чиновниками. Адже фактично чиновник будь-якого рівня зможе заборонити використовувати дрон, пославшись на прийнятий Державіаслужбою документ, вважаючи будь-який об’єкт в Україні важливим або потенційно небезпечним”, – вважають у медіагрупі.

“1+1 медіа” повідомляє, що ухвалені в нинішній редакції правила “вимагають ґрунтовного корегування” та готова брати в цьому участь.

Як повідомляв ІМІ, на практиці новий Порядок значною мірою унеможливлює використання дронів у журналістській діяльності.

“Красивих картинок стане значно менше, і добувати їх стане значно складніше. Наприклад, якщо нещодавно один відомий високопосадовець, незадоволений тим, що журналісти могли знімати його маєток у Кончі-Заспі, незважаючи на п’ятиметровий паркан, не міг нічого з цим зробити, окрім як наказати збивати дрон за допомогою рушниці, – тепер він зможе спокійно зафіксувати порушення журналістами правил використання повітряного простору України, і оператор дрона заплатить щонайменше штраф, а можливо, буде покараний обмеженням волі до п’яти років. Навіть якщо реально дрон не піднімався вище рівня дерев і фізично не міг перешкодити літаку, що летів над ним на висоті 8-10 тис. метрів”, – пояснюють експерти.

ІМІ зазначає, що цей Порядок є тимчасовим, Державна авіаційна служба України продовжує розробляти Авіаційні правила України, і, можливо, положення будуть змінені. Юристи ІМІ увійшли до складу робочої групи при Державній авіаційній службі України.

  1. Низка медійних ГО підписали декларацію про вільний Інтернет в Україні

18.06.2018 Низка медійних громадських організацій виступили зі спільною заявою на підтримку вільного розвитку Інтернету в Україні.

Преамбула

Впродовж десятків років український Інтернет розвивався у вільному від державного регулювання середовищі. Ринок українського Інтернету був диверсифікованим та конкурентним, створюючи умови для діяльності сотень провайдерів Інтернету, що забезпечували користувачам доступ до мережі за одними з найнижчих цін у світі. Поступово зі зростанням кількості користувачів, покращенням якості передачі даних й завдяки підсиленню технічної складової інфраструктури Інтернет став невід’ємною частиною життя більш як 20 мільйонів громадян України, каталізатором суспільних процесів, середовищем для економічної діяльності та інструментом для впровадження підзвітності українського уряду. Водночас у XXI столітті Інтернет також став і середовищем для поширення дискримінаційної лексики, насильства в мережі, недостовірної та неправдивої інформації. Нині технологічні та комунікаційні властивості Інтернету можуть бути використані для інформаційної чи кібервійни проти громадян та інституцій будь-якої країни.

Ми, представники громадянського суспільства, медійної спільноти, що підписалися під цією декларацією, виступаємо за вільний розвиток Інтернету в Україні, що передбачає визнання таких засад:

  • кожен має право на доступ до Інтернету;
  • Інтернет є одним із ключових засобів реалізації права кожного на свободу отримання, поширення інформації та вільне вираження поглядів;
  • вільний Інтернет сприяє зростанню економіки, добробуту громадян, підвищенню інвестиційної привабливості країни, розвитку малого та середнього бізнесу;
  • Інтернет є одним із засобів реалізації права громадян на управління державними справами, а також доступу до адміністративних послуг;
  • державна регуляція Інтернету (в разі наявності такої) має відповідати європейським практикам та базуватися на принципах пропорційності, необхідності, достатності, прозорості відповідей на сучасні виклики та загрози, що постають перед країною.

Ключовими принципами вільного Інтернету в Україні є:

Універсальність та рівність

Усі люди є рівними від народження, а їхні права в онлайн-середовищі мають підлягати такому ж захисту, як і в звичайному житті.

Доступність

Кожен має рівне право на безперешкодний доступ до безпечного та відкритого Інтернету.

Розподіленість архітектури та інфраструктури

Кожен має право вільно обирати технологію та постачальника послуг Інтернету за умов конкурентного ринку, захищеного від монополізму.

Свобода вираження поглядів в онлайні

Кожен має право висловлюватися в мережі, якщо це не порушує права інших користувачів. Кожен має право збирати й поширювати інформацію в Інтернеті без попередньої цензури та незалежно від місця проживання.

Здійснення цього права може бути обмежене законом відповідно до ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Приватність та захист персональних даних

Кожен має право на приватність і захищеність персональних даних (своїх та членів своєї сім’ї), в тому числі на захист від несанкціонованого стеження і збору інформації провайдерами послуг та державними органами.

Право на анонімність в Інтернеті

Кожному гарантується можливість залишатися анонімним в Інтернеті.

Стандарти й регулювання

Архітектура Інтернету, технічні стандарти, формати мережі мають базуватися на рівних можливостях для всіх користувачів.

Соціальні мережі

Соціальні мережі, користувацькі платформи мають поважати й дотримуватися прав людини. Обмежена відповідальність для транснаціональних посередників не може застосовуватися в силу значного втручання у права людини та ризиків обмеження свободи слова.

Обмеження в умовах агресії

Законодавча основа і процедури, що застосовуються до ресурсів Інтернету, які походять із держави-агресора, або фінансуються нею, або діють в її інтересах, мають бути прозорими і зрозумілими. Обмеженню на підставі закону можуть підлягати лише ті ресурси, діяльність яких прямо й очевидно може бути розцінена як складова прямої чи прихованої військової агресії. Держава має гарантувати процедуру оскарження таких обмежень у судовому порядку. В усіх спірних випадках судове рішення є визначальним.

Норми

Право на доступ до Інтернету, а також основні цифрові права користувачів мають бути закріплені в Конституції України.

Право на доступ до Інтернету відповідає базовому праву на отримання / збір інформації, закріпленому в нинішній редакції Конституції України, однак не обмежується лише цими нормами.

Підписанти:

ГО “Інтерньюз-Україна”

ГО “Детектор медіа”

ГО “ЦЕДЕМ”

ГО “Інститут розвитку регіональної преси”

ГО “Інститут масової інформації”.

Ще Дослідження