Злочини проти журналістів: що вповільнює розслідування таких проваджень?

Лише місяць знадобився правоохоронцям Житомирської області, щоб розслідувати й скерувати до суду справу стосовно нападу на знімальну групу телеканалу СТБ, який стався в Житомирській області 22 лютого.

У с. Ксаверівці журналісти соціального проєкту "Один за всіх" працювали над репортажем про багатодітну родину, в якій нещодавно померла дитина. Раніше вже ця сім’я потрапляла в поле зору мас-медіа через заяви старших дітей про жорстоке поводження з ними.

Під час спроби знімальної групи отримати в сільській раді коментар щодо описаних подій стався конфлікт, під час якого староста села намагався виштовхати оператора за межі приміщення і вибив з його рук камеру.

Знімальна група СТБ викликала поліцію, яка склала протокол та відкрила проти голови ОТГ кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів. І хоча знімальна група і техніка внаслідок інциденту не постраждали, за чинним законодавством чоловіку загрожує до п'яти років обмеження чи позбавлення волі.

Згідно з українською практикою, справи щодо злочинів проти журналістів розслідуються дуже довго і часто не доходять до суду. Як повідомлялося на сайті ІМІ, у 2020 році в Україні правоохоронці зареєстрували 249 кримінальних проваджень стосовно злочинів, скоєних щодо представників засобів масової інформації. З них розслідувано і передано до суду 16 обвинувальних актів.

Ми розпитали в представників ГУНП у Житомирській області, що їм допомогло швидко розслідувати напад на журналістів телеканалу СТБ і чому виникають проблеми з розслідуванням інших подібних справ.

"У момент надходження повідомлення від журналістів на місце одразу поїхав керівник відділу поліції №1. Події, пов’язані з журналістами, однозначно на особливому контролі, на них реагують на рівні керівництва. У цьому випадку журналісти намагалися взяти коментар щодо ситуації довкола події, пов’язаної зі смертю дитини в багатодітній родині. І, відмовляючись надавати коментар, голова штовхнув оператора, цей момент був зафіксований на відео, крім того, ця подія не була тет-а-тет: були люди, які свідчили", – розповіла речниця ГУНП у Житомирській області Алла Ващенко.

Старша слідча слідчого управління ГУНП в області Тетяна Левицька також зауважила, що проблема в розслідувані таких проваджень часто полягає в складності доведення обставини, що журналіст вів законну професійну діяльність: зазвичай правоохоронці встановлюють, чи було в журналіста редакційне завдання, чи представлявся журналіст, чи показував він документ, що підтверджує його професійну належність. Також вона зазначила, що журналісти проєкту "Один за всіх" дотрималися всіх цих пунктів, саме тому в правоохоронців не виникло жодних проблем з розслідуванням.

Нагадаємо, що в лютому 2021 року Верховна Рада посилила відповідальність за злочини проти журналістів.

Посилення покарання стосується ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Тепер незаконне вилучення журналістських матеріалів, технічних засобів, незаконна відмова в доступі до інформації, незаконна заборона висвітлення певних тем та будь-яке умисне перешкоджання професійній діяльності караються штрафом від 8 500 до 17 000 грн, або арештом до шести місяців, або обмеженням волі до трьох років. Раніше штраф був до 8 500 грн.

За вплив на журналіста для перешкоджання його діяльності можна отримати штраф від 17 000 до 34 000 грн, арешт до шести місяців або обмеження волі до чотирьох років.

Якщо перешкоджає роботі журналістів службова особа або група осіб за попередньою змовою, то за такі дії передбачено штраф від 34 000 грн до 51 000 грн або обмеження волі до п'яти років з чи без позбавлення права обіймати певні посади до трьох років.

ІМІ закликає медійників не замовчувати випадків тиску або спроби перешкоджання їхній професійній діяльності та звертатися в поліцію. Крім того, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров надають консультації за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].

Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації у Житомирській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.