Захист журналістів і порушення: з чим стикається поліція

З початку цього року волинським журналістам погрожували, надсилали фішингові повідомлення, щоб украсти паролі електронних пошт, перешкоджали професійній діяльності. До деяких медійників навіть застосовували фізичну силу.

Інститут масової інформації станом на сьогодні зафіксував 11 випадків порушень свободи слова у Волинській області.

Відповідно до Барометра свободи слова ІМІ, Волинь часто потрапляє до списку лідерів областей, де найбільше порушують права журналістів.

Щоб дізнатися чи часто звертаються до поліції журналісти, регіональна представниця ІМІ Мая Голуб зустрілась із заступником начальника слідчого управління ГУНП у Волинській області Іваном Поторасем. На зустрічі був також присутній завідувач сектору комунікацій ГУ Національної поліції у Волинській області Віктор Гомоль.

За словами Івана Поторася, цього року поліція почала п'ять кримінальних проваджень, що стосуються порушення прав журналістів. Торік поліція теж розслідувала п'ять проваджень. З його слів, із попереднього, 2018 року всі справи закрито у зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення.

Цього року волинські слідчі розпочали одне провадження за ст. 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"), одне – за ст. 185 КК України ("Крадіжка)", одне – за ст. 186 КК України ("Грабіж"), два – за ст. 286 КК України ("Порушення правил безпеки дорожнього руху").

Зокрема, у селі Світязь Шацького району 8 травня цього року побили знімальну групу телеканалу "Аверс".

Оператору пошкодили телекамеру, заволоділи його документами та особистими речами, журналістці пошкодили палець на руці.

За цим фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"), ч. 1 ст. 186 ("Відкрите викрадення чужого майна – грабіж") та ч. 1 ст. 125 ("Умисне легке тілесне ушкодження") Кримінального кодексу України.

Цю справу передали за підслідністю до Державного бюро розслідувань.

У поліції зауважують, що, коли трапляється якесь порушення щодо  працівника ЗМІ, не всі журналісти одразу телефонують 102. Спершу інформують про це в новинах, або ж у соціальних мережах, або ж не пишуть  взагалі.

"В нас бувають випадки, що про вчинення правопорушення щодо журналіста ми дізнаємося не з його заяви, а із засобів масової інформації. Тобто підіймається питання, а після того пройде три чи чотири дні.

Ми журналіста викликаємо, а завдяки пройденому часу "втрачені" очевидці, які були на місці події. Спочатку інформацію "роздули", а слідчим вчепитися немає за що, бо втрачений час", – каже Іван Поторась.

Також у поліції кажуть, що здебільшого журналісту треба розказувати алгоритм дій, коли він став потерпілим від злочинних дій.

"Якщо щось сталося, то треба терміново повідомити про це. Якщо хтось щось бачив, треба знайти свідків і очевидців. Тоді поліції буде легше доводити склад злочину", – додає поліцейський.

Також у поліції зазначили, що у них є спеціальна графа, де пишуть про порушення, пов'язані з журналістською діяльністю. Всі справи, що стосуються журналістів, окремо ставлять на контроль.

У поліції кажуть, що здебільшого журналісти, коли їм перешкоджають у наданні інформації, одразу звертаються до суду. Водночас у поліції скаржаться, що не завжди під час масових заходів можна ідентифікувати журналістів, бо не всі мають бейджі або жилети PRESS.

Іноді людина може сказати, що не знала, що перед нею стояв журналіст. Але ж протиправні дії щодо інших громадян теж вчиняти не можна!

12 вересня учасники заходу "День безпеки журналістів" від Інституту масової інформації отримали жилети з написом PRESS.

Завідувач сектору комунікацій ГУ Національної поліції у Волинській області Віктор Гомоль розповів, що деякі журналісти спеціально пишуть неправду.

"Не завжди журналісти оприлюднюють достовірну і перевірену інформацію. З одного боку, це можна зрозуміти, коли це сталося випадково. Але є такі приклади, коли це публікується свідомо і вноситься в заголовки. Вочевидь, неправдива інформація поширюється заради того, щоб мати більше переглядів", – припускає прессекретар.

Віктор Гомоль наводить приклад, як писала в такий спосіб одна журналістка, коли в Луцьку чоловік випав із вікна багатоповерхівки.

"Журналістка одного інтернет-видання телефонує і каже, що  викинули з вікна молодого чоловіка. Я відповів, що це не відповідає дійсності й чоловік випав сам, він зараз у лікарні, поліція з'ясувала обставини.

А вона відповіла, що її джерела кажуть, що чоловіка викинули. І в заголовку написала "У Луцьку з вікна  багатоповерхівки викинули чоловіка", навіть не даючи позиції поліції. Це цікавіше звучить для читача, більше переглядів, але ж це неправда", – каже Віктор Гомоль.

Мая Голуб, представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.