Практикантка журналістського хабу Інституту масової інформації проаналізувала роботу оновленого сайту Полтавської міської ради. Читайте блог про враження від користування сайтом міськради.
Уявіть ситуацію: ви стоїте під дощем десь біля Корпусного парку в Полтаві, у руці – телефон, Telegram блимає повідомленням від редактора: “Скинь рішення сесії за 2020-й, терміново. Це треба в матеріал зараз”. Ви відкриваєте сайт Полтавської міськради – і одразу провалюєтеся в минуле: дрібний шрифт, який доводиться розтягувати пальцями, верстка “з’їхала”, нескінченні випадаючі меню та архіви в RAR-файлах, які смартфон відмовляється відкривати. Це – реальний досвід роботи з офіційним ресурсом міськради, якому виповнилося вже 18 років. Саме стільки старий сайт, із кількома косметичними “ремонтами”, залишався основним вікном міста до публічної інформації, хоча фактично відрізав від неї всіх, хто звик жити в ритмі мобільного інтернету.
У вересні 2025 року Полтавська міська влада презентувала тестову версію нового офіційного сайту. Ми перевірили: новий сайт Полтавської міськради – справді вихід із цифрового лабіринту чи просто новий фасад, за яким продовжують жити своїм життям старі проблеми?
Старий сайт як бар’єр доступу: коли дизайн перетворюється на інструмент закритості
Щоб зрозуміти контраст, варто чесно проговорити, яким був старий сайт для міста. Нинішньому ресурсу, за даними самої міськради, уже 18 років; за цей час його кілька разів намагались “осучаснити”, але всі спроби зводилися до локальних підправлень шапки чи додавання нових вкладок, а не зміни логіки роботи. Дизайн, зроблений ще під монітори та мишку, практично не враховував мобільних користувачів: адаптивної верстки не було, тож з телефона будь-яке рішення сесії починалося з боротьби за масштаб: текст або мікроскопічний, або “розвалений” по екрану. Для журналістів і громадських активістів доступ до документів часто перетворювався на квест: спочатку вгадати потрібний розділ, потім – рік, потім – місяць, а потім ще й мати змогу відкрити архів з документами у форматі ZIP чи RAR. Багато хто просто здавався й просив колег скинути файл напряму. Відсутність зрозумілого пошуку, нечіткі фільтри, дублювання розділів – усе це створювало системний бар’єр до доступу. Тому, коли міськрада говорить про “цифрову трансформацію”, важливо пам’ятати: йдеться не про косметику, а про спробу перестрибнути одразу з умовного 2007-го у 2025-й.
Новий інтерфейс: від “цифрового архіву” до сервісу для мешканців
Тестова версія нового сайту зустрічає користувача зовсім іншим настроєм. Замість візуального шуму – велике фото Білої альтанки, мінімалістичний логотип, зелений градієнт шапки з лаконічним меню: “Місто”, “Міська влада”, “Документи”, “Новини”, “Контакти”. У правому верхньому куті помітна кнопка пошуку, а поруч – перемикач мови та іконка налаштувань доступності. Під шапкою розміщено великі блоки для мешканців: телефонний довідник, електронні петиції, запит на отримання інформації, е-відновлення, паркування, транспорт. У зоні “Нормативно-правова база” – окремі круглі іконки “Проєкти рішень міської ради”, “Проєкти рішень виконкому”, “Розпорядження міського голови”, “Прийняті рішення міськради” тощо. У футері є структурований блок контактів: інформаційна довідка, відділ оперативного реагування, відділ звернень громадян, канцелярія, техпідтримка, графік роботи та посилання на Facebook, Instagram, Telegram і YouTube.
Дизайн нагадує сучасні державні сервіси, зокрема за типом сайту Полтавської обласної військової адміністрації: багато “повітря”, великі шрифти, чіткі відступи, мінімум декоративних елементів. За даними міськради, під час розроблення враховували методичні рекомендації щодо офіційних сайтів органів місцевого самоврядування, окремо – стандарти доступності для людей з різними потребами. Тож у налаштуваннях можна змінювати розмір шрифту й контрастність, а до публікацій із графікою додаються описи для користувачів з порушенням зору. Маємо визнати: для міста, яке роками ігнорувало елементарні вимоги до доступності, це вже важливий крок.
“Правило трьох кліків” та волонтерський код: що обіцяють розробники
За красивою картинкою стоїть і нова логіка побудови сайту. Начальник відділу інформаційних технологій міськради Олексій Бурлака під час презентації говорив про трирівневу структуру: будь-яку доступну інформацію, за задумом, можна знайти максимум за три переходи.
Тобто користувач не має блукати десятьма вкладками, як раніше, – досить правильно обрати верхній розділ, далі підрозділ і конкретну сторінку. Окремий акцент зроблено на відмові від архівів: рішення, проєкти, розпорядження мають публікуватись у форматах DOC і PDF, щоб їх можна було відкрити просто в браузері, зокрема на смартфоні. Там же, у матеріалах про презентацію, йдеться про інтеграцію з месенджерами та соцмережами, адаптацію під мобільні пристрої й підвищену стабільність роботи сайту.
Новий сайт Полтавської міськради має сучасніший вигляд та працює швидше. Скриншот із сайту Полтавської міськради
Важливий нюанс: гроші з бюджету Полтавської громади на розроблення сайту не витрачали. Його розробили фахівці EPAM Україна на волонтерських засадах, що підкреслює, з одного боку, соціальну відповідальність бізнесу, а з іншого – знімає типові питання до публічних тендерів. Але тут же виникає інше, не менш важливе питання: хто й за які ресурси довгостроково підтримуватиме цю систему, коли стартовий ентузіазм волонтерів вичерпається, а сайт, як будь-який живий організм, почне “ламатися”?
Що кажуть про нову версію сайту медійники
Для того щоб перевірити, як новий сайт поводиться не на презентаційних слайдах, а в реальному житті, ми поговорили з журналістками видання “Зміст” Олександрою Мотренко та Валерією Малік. Обидві роблять новини з міської тематики щодня, тож добре пам’ятають, як це – уночі шукати в архіві рішення виконкому трирічної давності й паралельно сваритися з телефоном, який не хоче “розпаковувати” черговий RAR. Олександра говорить, що перше враження від нового сайту в неї позитивне: “візуально стало легше дихати”. Вона звертає увагу на те, що зникла “зернистість” і дивні пропорції картинок, які псували враження від новин на старому ресурсі: фото є чіткими та логічно вписаними в матеріал. За її словами, це дрібниця лише на перший погляд – насправді, коли щодня моніториш стрічку, око втомлюється від візуального хаосу, а простий, чистий дизайн допомагає швидше сприймати інформацію та не губитися в потоці публікацій.
Олександра Мотренко зазначає, що логіка розділів стала зрозумілою. Фото надане Олександрою Мотренко
“У блоці “Міська влада” чітко розділені міська рада, виконком, приймальня, молодіжна рада, а у футері можна швидко знайти телефони й електронні адреси потрібних відділів”, – каже журналістка.
Це той випадок, коли структурованість грає на руку не тільки журналістам, а й будь-якому мешканцю, який хоче не просто прочитати новину, а, скажімо, зателефонувати у відповідний департамент або подати запит.
Водночас саме журналістки найчіткіше бачать і слабкі місця нового ресурсу. Валерія Малік говорить про кілька моментів, які ускладнюють роботу вже в тестовому режимі. По-перше, це поведінка мовної версії: на деяких пристроях сайт уперто “стрибає” на англомовний інтерфейс, і щоразу доводиться повертатися до української. Це видається дрібницею, поки не робиш це десятий раз за день, особливо коли працюєш на телефоні десь “у полі” й просто хочеш швидко відкрити потрібний розділ.
Валерія Малік звертає увагу на те, що розділ “Документи” поки що залишається вкладкою-пасткою. Фото надане Валерією Малік
“Щойно натискаєш – опиняєшся на старому сайті з усім його застарілим дизайном і нелогічною структурою. Далі – класика: або “застрягаєш” у старому інтерфейсі, або мусиш вручну повертатися на новий ресурс. Саме так народжується відчуття роздвоєння: начебто місто вже має сучасний портал з адаптивною версткою, але по документи доводиться повертатися на стару версію сайту”, – ділиться журналістка.
Для журналістів це додаткові хвилини, а іноді й години, які вони змушені витрачати на технічну боротьбу замість аналітики чи роботи з темою.
Документи – “святая святих”, до якої досі доводиться діставатися чорним ходом
Саме історія з документами, на нашу думку, є головним тестом на те, чи перетвориться новий сайт на інструмент прозорості. У коментарі керівниці журналістського хабу Інституту масової інформації “Медіабаза Полтава” Надії Кучер керівниця пресслужби Полтавської міської ради Марина Сєрова говорила, розділ “Документи” ще в розробці, тому певний час користувачі працюватимуть зі старою версією. Важливо, що з погляду прозорості саме цей розділ є “серцем” ресурсу: тут публікуються рішення сесій, розпорядження, протоколи, бюджетні програми, тендерна документація. Поінформованість громади напряму залежить від того, наскільки легко можна знайти й відкрити ці файли, тож саме цей розділ мав би за логікою бути зроблений першочергово. Поки документальна база – на старому сайті, через що новий портал не може претендувати на статус повноцінного інструменту відкритості. У ситуації ми бачимо маркер того, що ключове завдання цифрової реформи ще попереду – міська рада має не просто завершити перенесення архіву, а й зробити роботу з документами інтуїтивною та мобільно дружньою.
Мобільність як новий стандарт, а не “бонус”
Окрема тема – адаптація до мобільних пристроїв. Новий сайт Полтавської міської ради буде першим офіційним ресурсом міста, який нарешті нормально працюватиме на смартфонах. Для журналістів мобільність критично важлива: ухвалення бюджету, позачергова комісія, аварія вночі чи інші непередбачувані події у місті – в такі моменти ніхто не має часу бігти до ноутбука, щоб подивитися рішення чи пресреліз. Якщо на старому сайті будь-яка спроба працювати з телефона перетворювалася на боротьбу з масштабом і форматами файлів, часто доводилося просто просити колег переслати потрібний документ у зручному вигляді, то на новому ресурсі база має принципово іншу філософію: більшість важливої інформації доступна у два-три кліки через великі кнопки, меню не “розлазиться” на екрані, а текст не треба “зумити” до абсурдних розмірів. Однак доти, доки ключові документи залишаються “забетонованими” в старій версії, користувачеві все ще доводиться жити в режимі “два світи” – швидка навігація для новин та сервісів і стара, незручна архітектура для архівів.
Новий сайт і старі комунікаційні рани: чого чекає від влади журналістська спільнота
Навесні 2024 року журналістський хаб ІМІ “Медіабаза Полтава” вже збирав журналістів і керівницю пресслужби міськради Марину Сєрову на робочу зустріч, після якої взялися розробляти регламент співпраці медіа й пресслужби. Документ задумувався як внутрішня угода, що має врегулювати строки відповідей, формат комунікації, уникнення “відписок” та ігнорування запитів – тобто ті проблеми, на які журналісти Полтави скаржилися роками. Тоді йшлося про те, що навіть найкращий сайт не замінить людського фактору: якщо посадовці не готові відкрито відповідати на запитання й своєчасно надавати документи, жоден інтерфейс не допоможе. Новий портал у цьому сенсі може стати своєрідним тестом для міської влади: чи будуть електронні звернення й форми зворотного зв’язку реально працювати, чи перетворяться на ще один канал для формальних відповідей без конкретики. Чи дотримуватиметься пресслужба обіцяних стандартів прозорості, використовуючи сайт як платформу для системного інформування, а не просто “дошку оголошень”?
Перші висновки: крок уперед, який ще треба пройти до кінця
Якщо підсумувати, Полтава нарешті отримала сучасний, візуально чистий, адаптивний сайт, який принципово відрізняється від попереднього “цифрового динозавра”. Він пропонує логічнішу структуру, базові налаштування доступності, зрозумілі інструменти для мешканців – від петицій до запитів на інформацію – і в теорії має зробити роботу журналістів і активістів простішою, а не складнішою. Розробка без витрат з бюджету громади – плюс у скарбницю прозорості, так само як і публічна обіцянка відмовитися від архівів і перевести документи в дружні до мобільних форматів. Але водночас розділ “Документи” все ще живе на старому ресурсі, фактично розриваючи користувацький досвід навпіл. До цього додаються окремі технічні баги, зокрема зі зміною мовної версії, і невідомість щодо довгострокової підтримки волонтерського продукту.
В умовах повномасштабної війни, коли довіра до місцевої влади напряму пов’язана з її здатністю чесно й оперативно інформувати громаду, цифрова інфраструктура – частина безпеки й стійкості міста. Полтава зробила важливий крок із цифрового лабіринту в бік прозорого офісу. Але це лише початок маршруту. Ми продовжуємо стежити, чи пройде міська влада шлях до прозорості до кінця.
Варвара Клименко, студентка факультету журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, практикантка журналістського хабу ІМІ “Медіабаза Полтава”
