ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

У новинах онлайн-ЗМІ Донеччини відсутня мова ворожнечі

Всього лише пів проценту матеріалів у онлайн-ЗМІ Маріуполя та ЗМІ Донецької області містять матеріали із тематикою, що так чи інакше пов'язана з етнічними групами. Про це свідчать результати червневого моніторингу, проведеного експертами ІМІ. 

Аналізувалися стрічки новин п’яти онлайн-медіа Маріуполя та області з 1 по 5 червня. До моніторингу потрапили сайти (Карачун (karachun.com.ua), ІА Остров (ostro.org), Новини Донбасу (novosti.dn.ua), mrpl.city, 0629.com.ua). 

Метою моніторингу було дослідити, яку частку новин складають публікації про етнічні групи, дослідити мову ворожнечі в таких новинах, проаналізувати тематику та кількість проявів мови ворожнечі з іншої тематики та типи порушень в новинах з мовою ворожнечі у маріупольських медіа. Не аналізувались статті, аналітика, журналістські розслідування, блоги, реклама у стрічках новин. Під час моніторингу була проаналізована 783 новини.

Т- толерантність

Маріуполь місто багатонаціональне. Вважається, що етнічних груп в найбільшому місті Донеччини, не рахуючи окуповані території області, налічується біля ста. Найбільшу таку групу презентують греки Приазов'я (це греки-еліни та греко-татари), а також вірмени, білоруси, болгари, роми та молдавани. Але за період моніторингу в ЗМІ Маріуполя не було виявлено жодної новини, яка б стосувалася цих чи інших етнічних груп.

Єдиним ЗМІ, яке за цей період зверталося до теми етнічних груп, було онлайн-видання  ІА Остров (ostro.org). Таких матеріалів всього було чотири із 306 новин, або 1,3% від загальної кількості матеріалів на сайті, що були опубліковані з 1 по 5 червня. 

Дві новини з чотирьох на Острові стосувалися окупації Крима та долі кримських татар Рада приняла обращение об осуждении нарушений прав и свобод крымских татар, ще одна стосувалася ромів Украина за три года не выполнила рекомендации Совета Европы по защите прав ЛГБТ и ромов. І ще одна була присвячена проблемі антисемітизма Украине нужно закрепить определение антисемитизма в законодательстве - посол Израиля. Всі новини виходили під рубрикою “Країна-Суспільство”.  

Докотилося й до нас?

Події у США та антирасистські протести за кордоном, ЗМІ Донеччини у рубриці міжнародні новини не висвітлювали. Але так збіглося, що під час написання цього блогу, а саме 15 червня у Маріуполі стався напад на іноземного студента з Ліберії. На одній з зупинок громадського транспорту до двох студентів з Африки підійшли двоє перехожих маріупольців, та зненацька бризнули в очі з газового балончика одному зі студентів. Перед тим нападники натягнули медичні маски, спокійно покрокували далі, де на них чекав ще один хлопець, після того, та поки очевидці допомагали студенту з Ліберії, нападники  хутко зникли у дворах.

Подію коментує маріупольський тележурналіст В'ячеслав Твердохліб, який вже близько 15 років працює в регіональній журналістиці, і розповідає, що таких випадків на його пам'яті не було. Славко випадково опинився у цей момент поряд та став очевидцем нападу, він зафіксував наслідки нападу та опублікував допис на своїй сторінці у Фейсбуці

“У нас наразі навчається дуже багато іноземних студентів, які переїхали з окупованого Донецька, в тому числі. Та й взагалі Маріуполь багатонаціональне місто, але я стикнувся з таким вперше. Я зв'язувався із поліцією, вони наразі проводять слідчі експерименти та опитують людей, шукають камери, які могли б випадково зафіксувати напад. Наскільки мені відомо, до поліції самі студенти не зверталися, бо не знають ані мови, ані процедури. Перевірку проводить СБУ по матеріалах публікації в соцмережі,” - розповів він.

Взагалі тему етнічних груп в новинах майже не підіймають, В'ячеслав Твердохліб згадав, що робив це останній раз декілька років тому, і це був сюжет про національні змагання з грецької боротьби куреш, які традиційно проводяться у святкові дні грецької громади.  

Чому так мало пишуть про етнічні групи, ми також запитали у редакторки маріупольського онлайн-видання mrpl.city Ірини Гусак. “Думаю, цієї теми не виникає, бо немає “зашкварів”. Взагалі в Україні ця тема постає, тільки якщо є якась провокація. На мою думку, українці дуже толерантні в цьому питанні, але нас легко можна спровокувати. Легко ми ведемося на різні штучно створені ситуації. Це як з українською мовою - всіх все влаштовує поки хтось не починає спекулювати,” - вважає Ірина Гусак.

За законом

Слід нагадати, що в українському законодавстві немає терміну “мова ворожнечі”. Однак у Кримінальному кодексі України та законах, що стосуються медіа, є поняття «розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі». І згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу за це передбачено покарання у вигляді обмеження волі на п'ять років, а якщо є обтяжуючі обставини, — вісім.

Юлія Гаркуша регіональна представниця Інституту масової інформації у Донецькій області (не окуповані території)

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!
Хочете дізнаватися першими про нові дослідження інституту масової інформації? Підпишіться на розсилку!
Дякуємо за підписку!