ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

У новинах онлайн-ЗМІ Донеччини відсутня мова ворожнечі

Всього лише пів проценту матеріалів у онлайн-ЗМІ Маріуполя та ЗМІ Донецької області містять матеріали із тематикою, що так чи інакше пов'язана з етнічними групами. Про це свідчать результати червневого моніторингу, проведеного експертами ІМІ. 

Аналізувалися стрічки новин п’яти онлайн-медіа Маріуполя та області з 1 по 5 червня. До моніторингу потрапили сайти (Карачун (karachun.com.ua), ІА Остров (ostro.org), Новини Донбасу (novosti.dn.ua), mrpl.city, 0629.com.ua). 

Метою моніторингу було дослідити, яку частку новин складають публікації про етнічні групи, дослідити мову ворожнечі в таких новинах, проаналізувати тематику та кількість проявів мови ворожнечі з іншої тематики та типи порушень в новинах з мовою ворожнечі у маріупольських медіа. Не аналізувались статті, аналітика, журналістські розслідування, блоги, реклама у стрічках новин. Під час моніторингу була проаналізована 783 новини.

Т- толерантність

Маріуполь місто багатонаціональне. Вважається, що етнічних груп в найбільшому місті Донеччини, не рахуючи окуповані території області, налічується біля ста. Найбільшу таку групу презентують греки Приазов'я (це греки-еліни та греко-татари), а також вірмени, білоруси, болгари, роми та молдавани. Але за період моніторингу в ЗМІ Маріуполя не було виявлено жодної новини, яка б стосувалася цих чи інших етнічних груп.

Єдиним ЗМІ, яке за цей період зверталося до теми етнічних груп, було онлайн-видання  ІА Остров (ostro.org). Таких матеріалів всього було чотири із 306 новин, або 1,3% від загальної кількості матеріалів на сайті, що були опубліковані з 1 по 5 червня. 

Дві новини з чотирьох на Острові стосувалися окупації Крима та долі кримських татар Рада приняла обращение об осуждении нарушений прав и свобод крымских татар, ще одна стосувалася ромів Украина за три года не выполнила рекомендации Совета Европы по защите прав ЛГБТ и ромов. І ще одна була присвячена проблемі антисемітизма Украине нужно закрепить определение антисемитизма в законодательстве - посол Израиля. Всі новини виходили під рубрикою “Країна-Суспільство”.  

Докотилося й до нас?

Події у США та антирасистські протести за кордоном, ЗМІ Донеччини у рубриці міжнародні новини не висвітлювали. Але так збіглося, що під час написання цього блогу, а саме 15 червня у Маріуполі стався напад на іноземного студента з Ліберії. На одній з зупинок громадського транспорту до двох студентів з Африки підійшли двоє перехожих маріупольців, та зненацька бризнули в очі з газового балончика одному зі студентів. Перед тим нападники натягнули медичні маски, спокійно покрокували далі, де на них чекав ще один хлопець, після того, та поки очевидці допомагали студенту з Ліберії, нападники  хутко зникли у дворах.

Подію коментує маріупольський тележурналіст В'ячеслав Твердохліб, який вже близько 15 років працює в регіональній журналістиці, і розповідає, що таких випадків на його пам'яті не було. Славко випадково опинився у цей момент поряд та став очевидцем нападу, він зафіксував наслідки нападу та опублікував допис на своїй сторінці у Фейсбуці

“У нас наразі навчається дуже багато іноземних студентів, які переїхали з окупованого Донецька, в тому числі. Та й взагалі Маріуполь багатонаціональне місто, але я стикнувся з таким вперше. Я зв'язувався із поліцією, вони наразі проводять слідчі експерименти та опитують людей, шукають камери, які могли б випадково зафіксувати напад. Наскільки мені відомо, до поліції самі студенти не зверталися, бо не знають ані мови, ані процедури. Перевірку проводить СБУ по матеріалах публікації в соцмережі,” - розповів він.

Взагалі тему етнічних груп в новинах майже не підіймають, В'ячеслав Твердохліб згадав, що робив це останній раз декілька років тому, і це був сюжет про національні змагання з грецької боротьби куреш, які традиційно проводяться у святкові дні грецької громади.  

Чому так мало пишуть про етнічні групи, ми також запитали у редакторки маріупольського онлайн-видання mrpl.city Ірини Гусак. “Думаю, цієї теми не виникає, бо немає “зашкварів”. Взагалі в Україні ця тема постає, тільки якщо є якась провокація. На мою думку, українці дуже толерантні в цьому питанні, але нас легко можна спровокувати. Легко ми ведемося на різні штучно створені ситуації. Це як з українською мовою - всіх все влаштовує поки хтось не починає спекулювати,” - вважає Ірина Гусак.

За законом

Слід нагадати, що в українському законодавстві немає терміну “мова ворожнечі”. Однак у Кримінальному кодексі України та законах, що стосуються медіа, є поняття «розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі». І згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу за це передбачено покарання у вигляді обмеження волі на п'ять років, а якщо є обтяжуючі обставини, — вісім.

Юлія Гаркуша регіональна представниця Інституту масової інформації у Донецькій області (не окуповані території)

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!