24 канал написав Інституту масової інформації відкритого листа про застарілі жанри, які ми моніторимо, і про те, що аудиторії ближча і миліша подача інформації, яка змішує факти з коментарями й не звертає уваги на баланс.
Так і є. Маніпулятивна подача завжди матиме більшу аудиторію. Є відповідна ціла індустрія, є навіть список псевдосоціологів. Є, зрештою, тікток.
Але їхнє існування не означає що медіа, стандарти, прозорість і професійна етика “застарілі”. Табличка множення теж застаріла. Їй кілька тисяч років. Але це база математики. Так само відокремлення фактів від коментарів у новинах – це база інформаційної журналістики. Та й маніпуляції – це не інновація, у пресі вони з’явилися пару сотень років тому. Стандарти й етика зародилися мінімум на сотню років пізніше, і одними з найбільш зацікавлених у них були саме рекламодавці. Бо, коли медіа однобоко підтримувало когось одного або відверто маніпулювало, вони втрачали свої прибутки, бо асоціювалися з певною нішею. А вони хотіли, щоб їхня реклама доходила до якомога ширшої аудиторії. Прямої реклами в соцмережах ще тоді не було.
Ми дійсно не чіпаємо все меню вашого “ресторану” і не оцінюємо (поки що) ваші ютуби, стріми, авторські колонки чи інші, суб’єктивніші жанри. Ми беремо в оцінку те, що ви самі називаєте новинами. У новин є ось такі дуже базові особливості. Реклама має маркуватись, джерела мають указуватись, оцінки мають бути атрибутовані авторам і не викривлювати інформації.
Умовно кажучи, деякий ресторан подав борщ, у якому плаває муха. Деякий ресторанний критик про це написав. Ресторан каже, муха – це особливість сучасного борщу. Що ж, аудиторія має право знати про цю особливість.
Про ваше “о Боже, журналісти коментують”. Коментуйте на здоров’я! Пояснюйте аудиторії, чому подія важлива, це чудово. Просто робіть це там, де читач знає, що читає думку журналіста, підписуйте її. Це називається атрибуція. Найкраще думку висловлювати в колонці, в аналітичному огляді чи в ефірі. Ви ж самі в листі визнаєте принципову різницю між фактом і судженням. Ми з вами тут повністю згодні.
Про “мільйони людей оцінюють нас щодня”. Ваша популярність якраз і є причиною, чому стандарти, етика й прозорість у вашому медіа надзвичайно важливі. Саме тому, що вас читають мільйони, суспільство має право знати, як ви це робите. Якби вас читало тільки вузьке коло, ми б вас не моніторили.
Про телеграм-канали і тікток. Телеграми-мільйонники ми моніторимо, дезінформацію теж. Повірте, вони теж були б раді, якби ми перестали.
Хто оцінює оцінювачів? Наші методології публічні й лежать на сайті. Періодично переглядаємо, уважно стежимо за світовими трендами стандартів, наші експерти проходять навчання у світових редакторів. Якщо у вас є пропозиції чи зауваження до методології, запрошуємо вашу редакцію надіслати нам їх або окремо обговорити.
До речі, про наші оцінки. На вашій сторінці “Про 24 Канал” серед досягнень досі вказано шосте місце серед онлайн-медіа за дотриманням профстандартів. Це наш рейтинг 2020 року. Тоді він не здавався вам “вузькою щілиною”, ваша редакція активно з нами взаємодіяла. Стандарти відтоді ті самі, змінився лише ваш результат. Серед ваших власних принципів там же записано “правдивість і точність” та “баланс думок”. Ми, власне, саме це і міряємо. Схоже, що ми не нав’язуємо вам чужих уявлень про журналістику, а звіряємо вас із вашою ж редакційною політикою.
Про гроші європейських платників податків. Запевняю вас, донори не просять нас ставити низькі оцінки 24 каналу. Боюся, ви трохи переоцінюєте свою роль у бюджеті ЄС. Також донори не мають і ніколи не мали впливу на наші методології і результат моніторингу. Плюс моніторинг стандартів – лише одна, не дуже велика насправді частина нашої роботи. Є ще захист журналістів, Барометр свободи слова, документування злочинів Росії проти медіа, мережа медіабаз, бронежилети й енергообладнання для редакцій, субгранти, розроблення законодавства і політик, тренінги й ще багато всього.
Про “спитайте самі медіа, яка підтримка їм потрібна”. Питаємо, і вони відповідають. У п’ятницю, 23 жовтня, ми презентуємо дослідження готовності українських медіа до зими, опитали понад 250 журналістів. На наші 50 субгрантів “зимової підтримки” подали заявки 235 редакцій. Тож “безкінечні вимірювання” – це не єдине, чим ми займаємося.
Про практичний ефект наших досліджень. Ви щойно написали нам відкритого листа на кілька тисяч знаків, ваша редакція провела “жваву дискусію”. Мабуть, це і є той ефект, який ми хочемо бачити. Дискусія про вас самих, вашу місію, чи робите ви новини, чи щось інше, і якщо це все ж новини, то яка ваша система координат? Як вона відображена у вашій редполітиці, у вашій стратегії розвитку? Ви абсолютно маєте право робити новини так, як вважаєте за потрібне. Ми так само маємо право їх моніторити.
Тому ми й надалі вас оцінюватимемо. Не з ворожості до вас, ми якраз дуже відкриті до діалогу, а з поваги до вашої аудиторії. І щиро сподіваємося, що наступного разу приводом для вашого листа буде подяка за вищу позицію в рейтингу. Шостого місця, як ви пам’ятаєте, вам уже вдавалося досягнути.
З повагою – Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації
