Як українські онлайн-медіа дотримуються журналістських стандартів?

Продовжилося зниження рівня дотримання професійних журналістських стандартів в українських онлайн-медіа. Негативну динаміку зафіксовано за всіма трьома досліджуваними стандартами. Найбільше погіршився показник дотримання балансу думок і точок зору, тоді як рівень достовірності залишився майже незмінним. Найпроблемнішим для редакцій і надалі є відокремлення фактів від коментарів: порушення цього стандарту трапляються майже в кожній шостій новині. Про це свідчать результати моніторингу новин 25 популярних українських онлайн-медіа, проведеного Інститутом масової інформації в третьому кварталі 2026 року.

Стандарт балансу думок і точок зору – рівень дотримання знизився з 97,4% у другому кварталі до 96,04% в третьому. Падіння на 1,36% стало найбільшим серед трьох досліджуваних стандартів. Водночас баланс залишається стандартом з найвищим показником дотримання. Порушення зафіксовано приблизно в кожній 25-й новині. Така динаміка потребує уваги, адже незбалансованість матеріалів може свідчити про політичну чи комерційну заангажованість редакцій. Особливо показовими є випадки, коли журналісти надають слово лише одній стороні конфлікту або поширюють звинувачення без належної перевірки та можливості відповісти, що видається ознакою замовності.

Стандарт достовірності – показник практично не змінився і становить 95% проти 95,1% в попередньому кварталі. Це найстабільніший результат моніторингу. Водночас у 5% досліджених новин редакції не забезпечили належної достовірності інформації. Відсутність конкретних джерел, узагальнені посилання та неперевірені твердження залишаються порушеннями незалежно від тематики публікації. Навіть незначна частка таких матеріалів заслуговує на увагу, оскільки читач має розуміти, звідки походить інформація і наскільки їй можна довіряти.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів – середній рівень дотримання знизився з 83,6% до 82,8%. Цей показник залишається найнижчим серед досліджуваних стандартів. Майже 17,2% новин містять порушення, пов’язані зі змішуванням фактів, оцінок і припущень. Для новинного жанру це особливо небезпечно: емоційні характеристики, перебільшення та авторські висновки можуть формувати в аудиторії уявлення про події, найімовірніше викривлені, ще до ознайомлення з фактами. Подальше зниження показника свідчить, що редакціям досі не вдається подолати проблему, яка вже тривалий час залишається головною слабкістю новинного контенту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Що найбільше зашкодило якості новин у третьому кварталі 2026 року

Найпоширенішою проблемою українських онлайн-медіа, так само як і за даними попереднього моніторингу ІМІ, залишається порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Емоційні заголовки, перебільшення, неатрибутовані оцінки та припущення, подані як встановлені факти, виявлено навіть у виданнях із загалом високим рівнем дотримання стандартів. У частини редакцій така практика набула системного характеру. Прагнення зацікавити читача дедалі частіше визначає спосіб подання інформації, а подекуди й сам вибір матеріалів для новинних розділів.

Особливо помітне засмічення новин сервісним і розважальним контентом. Гороскопи, забобони, побутові поради, рецепти, головоломки та матеріали про знаменитостей займають значне місце в розділах новин окремих сайтів. Найвиразніше ця тенденція проявляється на УНІАН, OBOZ.UA, ТСН і “Телеграфі”. У “Фокусі” до неї додається перепакування науково-популярних публікацій з іноземних видань у новини з емоційними оцінками та припущеннями. Подібні проблеми зафіксовано також на “24 каналі” й Новини.LIVE. У результаті в рубриках новин цих медіа інформаційний жанр розмивається, а повідомлення про події губляться серед порад, прогнозів і розваг.

Ще однією системною проблемою залишаються матеріали з ознаками замовності, які насамперед порушують стандарт балансу думок і точок зору. Моніторинг виявив компліментарні публікації про комерційні компанії, політиків, посадовців та державні установи. Особливо помітна присутність такого контенту в новинах “Гордона”, РБК-Україна, OBOZ.UA, УНІАН. Так редакції фактично надають зацікавленим сторонам можливість просувати власні інтереси під виглядом новин.

Проблемою навіть для якісних медіа залишається некритичне використання повідомлень правоохоронних органів. Версії слідства потрапляють у заголовки як доведені факти, створюючи хибне враження про винуватість людей до рішення суду. Такі новини зафіксовано і на сайтах Білого списку ІМІ, зокрема на Укрінформі, “Бабелі”, LB.ua, “Слово і діло”, ZN.UA та “Українській правді”.

Експерти ІМІ вчергове звертають увагу на відсутність джерел у спортивних новинах. Такі новини трапляються навіть у Суспільного та Укрінформу, які демонструють високі показники дотримання професійних стандартів. Якщо редакція самостійно висвітлює спортивну подію, вона може виступати безпосереднім джерелом інформації про її перебіг і результати. Водночас посилання на офіційний протокол турніру або зазначення, що інформацію отримано під час трансляції, є хорошою практикою, яка підвищує прозорість і дає аудиторії можливість самостійно перевірити повідомлені факти. ІМІ рекомендує редакціям забезпечувати прозорість походження інформації навіть у коротких спортивних новинах, насамперед використовуючи офіційні результати змагань, протоколи та перевірені першоджерела.

Найвищий рівень відповідності журналістським стандартам показали Суспільне, Hromadske, “Бабель”, LB.ua, Укрінформ, “Слово і діло”, “Новинарня”, “Українська правда”, LIGA.net, ZN.UA та “Еспресо”. У цих медіа понад 95% досліджених новин відповідають професійним вимогам. Порушення здебільшого поодинокі й стосуються недостатньої атрибуції інформації, некритичного відтворення припущень та оцінок. Водночас навіть серед лідерів моніторинг виявив редакційні практики, які потребують виправлення.

Найнижчі показники дотримання стандартів зафіксовано на сайтах “Телеграф”, “ТСН”, “Фокус”, OBOZ.UA, “УНІАН” та “24 канал”. У цих медіа матеріали з порушеннями становлять значну частину новинних розділів, а подекуди переважають над справжніми новинами. Найгірша ситуація на сайті “Телеграф”, де лише поодинокі публікації відповідають професійним стандартам. Значна частина контенту порушує одразу кілька вимог журналістики. Такі результати свідчать уже про системні проблеми редакційних підходів. Коли новини регулярно підміняють чутками, оцінками, забобонами та матеріалами з ознаками замовності, аудиторія поступово втрачає можливість відрізняти перевірену інформацію від припущень і просування чужих інтересів.

Онлайн-медіа з рівнем дотримання стандартів 95% і вище

Суспільне

Новини майже повністю відповідають журналістським стандартам, за винятком окремих незначних порушень. До максимального показника видання не дотягнуло через незначні порушення стандарту достовірності в спортивних матеріалах. Зокрема, у новині про “золото” української фридайверки, у новині наводяться результати трьох спортсменок (77, 65 і 64 метри), дані про світовий рекорд Садурської (88 метрів), її попередні медалі й результати змагань. Але редакція не зазначає, звідки отримала ці відомості. Однієї фрази “за результатами чемпіонату світу CMAS” із посиланням на протокол було б досить.

Українська фридайверка Садурська здобула друге “золото” ЧС-2026 CMAS (Суспільне)

Для спортивних новин наявність прямого посилання на джерело не є обов’язковою умовою дотримання стандарту достовірності, за умови якщо редакція самостійно спостерігала за подією, а наведені факти є безпосередньо спостережуваними. Водночас статистичні дані, офіційно затверджені результати та рішення спортивних організацій повинні мати ідентифіковане першоджерело.

Hromadske

Новини майже повністю відповідають журналістським стандартам, за винятком окремих незначних порушень. Зокрема, матеріал про новий український FPV-дрон побудовано на твердженнях виробника про повну невразливість до РЕБ, без незалежної оцінки цих характеристик. Це порушення стандарту балансу думок.

“Швидко дістав, швидко уразив”: в Україні створили новий ударний FPV-дрон для штурмовиків (Hromadske)

В іншій новині редакція порушила стандарт відокремлення фактів від коментарів, назвавши військовослужбовців ТЦК “працівниками”.

У Тернополі натовп людей напав на автомобіль ТЦК: є поранений (Hromadske)

За пунктом 6 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабміну № 154, у ТЦК передбачено три категорії персоналу:

військовослужбовці;
державні службовці;
працівники Збройних сил України.

Це різні правові статуси. Військовослужбовець проходить військову службу, тоді як працівник ЗСУ в цьому нормативному контексті – окрема категорія персоналу. У випадку Тернополя статус учасників події відомий, і поліція, і обласний ТЦК прямо називають їх військовослужбовцями.

“Бабель”

За високого рівня відповідності новин журналістським стандартам все ж трапилися кілька публікацій з незначними порушеннями. В окремих матеріалах не досить чітко відокремлено достеменно відомі факти від тверджень СБУ та прокурора САП. Наприклад, формулювання в заголовку “який продавав” стверджує вчинення протиправних дій як доведений факт. Водночас станом на публікацію 26 серпня 2026 року Вадиму Підберезняку лише повідомили про підозру в зловживанні впливом.

СБУ затримала екснардепа Підберезняка, який продавав фейкову інвалідність для відстрочки (Бабель)

Так само в новині про операцію “Форест Гамп” джерелом твердження, винесеного в заголовок, є виступ прокурора САП під час судового засідання. Тобто йдеться про версію сторони обвинувачення, а не встановлену судом обставину. У ліді редакція повторює це твердження і пояснює, що прокурор узагалі не назвав прізвища Міндіча.

Операція “Форест Гамп”: Міндіч 9 червня запропонував ексзаступниці голови ОП Ірині Мудрій долучитися до схеми (Бабель)

LB.ua

Новини демонструють високий рівень відповідності журналістським стандартам. Втім, кілька публікацій випадають із цієї закономірності. Зокрема, твердження та припущення правоохоронних орагнів, винесені безпосередньо в заголовки, стали причиною порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів у частині новин.

Поліція затримала киянина, який вкрав у сусіда сейф із грошима і закопав його в лісі (LB.ua)

У новині LB.ua про обмеження імпорту іноземного енергетичного обладнання до США виявлено неточність у викладенні змісту указу Трампа. У ліді редакція повідомляє про заборону використання окремих видів іноземного обладнання в американських електромережах. Водночас указ передбачає обмеження на придбання, імпорт і встановлення обладнання, яке становить визначені ризики для національної безпеки, та надає міністерству енергетики повноваження затверджувати умови подальшої експлуатації вже встановленого обладнання. Отже, формулювання редакції може створювати хибне враження про запровадження негайної заборони на використання такого обладнання.

Трамп обмежує імпорт іноземного енергообладнання для американських електромереж (LB.ua)

Укрінформ

У видання зафіксовано високий рівень дотримання журналістських стандартів у новинах. Втім, не максимальний, оскільки трапляються матеріали з традиційним для учасників Білого списку порушенням презумпції невинуватості й відсутністю джерел у спортивних новинах.

Теніс. Ангеліна Калініна знялася з турніру у Монтерреї (Укрінформ)

Редакція повідомляє, що спортсменка відмовилася від участі через травму грудного відділу хребта, називає її суперницю, рейтингові позиції та заміну в турнірній сітці. Водночас не зазначено жодного зовнішнього джерела. У новині подано конкретну інформацію про стан здоров’я спортсменки. Її неможливо встановити лише зі складу учасниць турніру або результатів матчів. Потрібне джерело: офіційне повідомлення організаторів, WTA, команди тенісистки або самої спортсменки.

Магучіх, Геращенко та Левченко виступлять на етапі Діамантової ліги у Цюриху (Укрінформ)

У цій новині редакція зазначає, що Ярослава Магучіх, Ірина Геращенко та Юлія Левченко виступлять 27 серпня на етапі “Діамантової ліги” в Цюриху. Далі повідомляється про кількість дисциплін, попередні результати українок та дату фіналу серії. Але джерела інформації про участь трьох спортсменок не названо. Формулювання “передає Укрінформ” означає, що інформацію повідомляє сама агенція, а не пояснює її походження. Журналіст не може встановити склад учасників шляхом безпосереднього спостереження за ще не проведеною подією. Ці відомості мають походити від організаторів, спортивної федерації, спортсменів або іншого ідентифікованого джерела.

“Слово і діло”

Високий рівень дотримання журналістських стандартів у розділі новин. Водночас зафіксовано кілька матеріалів з порушеннями стандарту відокремлення фактів від коментарів, зокрема коли версії слідства подаються як доведена провина. Так само було зафіксовано новини, в яких військовослужбовці ТЦК ставали “співробітниками”.

У Тернополі натовп людей напав на співробітників ТЦК, постраждали військові (Слово і діло)

Крім того, не всі новини досить достовірні, адже джерела інформації мають бути надійними, а посилання на них – конкретними, без узагальнень.

У РФ стався вибух на Амурському газохімічному комплексі, спалахнула пожежа – ЗМІ (Слово і діло)

У підсумку невелика кількість не надто грубих помилок відділяє новини видання від повного дотримання журналістських стандартів.

“Новинарня”

Рівень дотримання журналістських стандартів у новинах високий. Водночас виявлено кілька матеріалів, у яких не названо джерел інформації або використано посилання на анонімні телеграм-канали.

Сили оборони звільнили лісовий масив на Куп’янському напрямку (Новинарня)
Безпілотники вдарили по НПЗ у російському Ярославлі, сталася пожежа (Новинарня)

Крім того, оцінки в заголовках окремих матеріалів порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Опальному офіцеру Ширшину підкинули “траву”. Він критикував командування (Новинарня)

Саме ці поодинокі порушення не дозволили виданню досягти максимального показника дотримання журналістських стандартів.

Liga.net

Редакція дотримується високого рівня професійних журналістських стандартів. Водночас у розділі новин трапляються публікації, що містили порушення стандарту достовірності. Наприклад, цікавою є новина, що побудована на документі, який хакерська група Black Mirror представила як начебто внутрішню аналітику Сбєрбанку. Водночас автентичність цього документа не підтверджена. Наприклад, “Медуза” писала що він згенеровий ШІ.

Аналітики Сбєрбанку оцінили ймовірність перемоги РФ у війні проти України у 7% (Liga.net)

Тобто заголовок “Аналітики Сбєрбанку оцінили…” подає непідтверджене походження документа як встановлений факт.

Також до вибірки потрапили матеріали з порушеннями стандарту відділення фактів від коментарів. Наприклад, тут заголовок некоректно передає інформацію, на якій ґрунтується матеріал.

Свіжа статистика нападів на українців у Польщі: ксенофобії дедалі більше, а звернень – ні (Liga.net)

У тексті сказано, що значна частина потерпілих не звертається по допомогу через страх, мовний бар’єр, незнання процедур тощо. Але те, що частина потерпілих не звертається до поліції, не означає, що загальна кількість звернень не зростає – навпаки, матеріал подає дані про суттєве зростання кількості звернень. І ще один важливий нюанс: не всі злочини на ґрунті нетерпимості є нападами, статистика про яку йдеться в тексті, охоплює також погрози, образи, дискримінацію тощо.

На думку експертів ІМІ, видання Liga.net найкраще з проаналізованих медіа стежить за дотриманням презумпції невинуватості в новинах. У заголовках новин, підготовлених на основі повідомлень правоохоронних органів, редакція використовує юридично коректні формулювання “підозрюють”, “повідомили про підозру”, “затримали”, а також зазначає орган, від якого походить інформація. Такий підхід дозволяє розмежовувати встановлені процесуальні факти та версію слідства, не створюючи в аудиторії хибного враження про доведеність провини людини до ухвалення судового вироку.

“Українська правда”

Видання дотримується високого рівня професійних журналістських стандартів у розділі новин. Водночас на цей показник негативно впливають спортивні новини, у яких редакція систематично не зазначає джерел інформації, порушуючи стандарт достовірності.

Визначилися всі учасники загального етапу Ліги чемпіонів (Українська правда)

Якщо редакція сама підрахувала учасників за результатами завершених матчів, вона здійснила власну журналістську роботу з відкритими спортивними даними, про це варто вказати. Але якщо вона взяла готовий список з публікації УЄФА або іншого видання, джерело варто зазначити.

Так само в новині “Чемпіона” про вихід Олега Дорощука до фіналу Діамантової ліги редакція наводить підсумковий рейтинг спортсменів, кількість набраних очок та перелік учасників, які кваліфікувалися до фіналу, проте не зазначає джерела цих даних. Внутрішні посилання на окремі виступи Дорощука не дають змоги перевірити повний кваліфікаційний рейтинг.

Дорощук втретє поспіль відібрався у фінал сезону Діамантової ліги (Українська правда)

Також зафіксовано порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів у новинах, що містять неатрибутовані судження. Наприклад, у новині нижче редакція стверджує, що зміна ціни нафти є реакцією на конкретні політичні події, але не наводить жодного підтвердження цього причинно-наслідкового зв’язку.

Нафта продовжує реагувати на економічний “День Д” для Ірану (Українська правда)

Аудиторія дізнається, що нафта подешевшала на 50 центів, і отримує доволі великий політичний бекграунд про Трампа, Іран, Ормузьку протоку та санкції. Але не отримує відповіді на головне запитання, чому нафта дешевшає саме зараз. Причому ситуація не така вже очевидна, бо загострення навколо Ормузької протоки часто створює ризики для постачання нафти, що, навпаки, може штовхати ціни вгору. Натомість відбулося їхнє падіння. У такі новини варто було б додавати коментар ринкового аналітика, чи повідомлення біржі, чи посилання на дослідження або інший матеріал, який пояснювали би падіння цін саме подіями навколо Ірану.

ZN,UA

Видання дотримується високого рівня професійних журналістських стандартів у розділі новин. Водночас зафіксовано кілька матеріалів, у яких не дотримано балансу думок і точок зору. Цитування зацікавлених джерел потребує представлення альтернативного погляду на їхню інформацію. Саме такими джерелами виявилися народний депутат та виробник дронів.

Знову атака на “Запоріжсталь”: без термінових рішень уряду Україна до весни може втратити металургію – депутат (ZN,UA)
“Швидко дістав, швидко уразив”: F-Drones представила компактний FPV F5 для штурмовиків (ZN,UA)

Також зафіксовано новини з порушеннями стандарту відокремлення фактів від коментарів, зокрема що стосується презумпції невинуватості в повідомленнях про версії слідчих органів.

Військові вимагали 4,5 млн грн за поставку на озброєння засобів РЕБ (ZN,UA)

“Еспресо”

Видання дотримується високого рівня професійних журналістських стандартів у розділі новин. Водночас зафіксовано низку матеріалів, що не відповідають стандарту достовірності. Наприклад, у цій новині джерело висловлювання названо, але джерело отримання інформації – ні.

Директор СЗР Росії прокоментував зустріч з очільником ЦРУ: “Нічого незвичайного” (Еспресо)

Також виявлено порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів через акцентування на етнічній належності затриманих.

У Варшаві затримали трьох чеченців: знайдено зброю (Еспресо)

Медіа з рівнем дотримання стандартів понад 90%

“Рубрика”

Видання дотримується високого рівня професійних журналістських стандартів у розділі новин. Але найбільш негативно на цей показник вплинули новини за мотивами пресрелізів міністерств та інших установ. Редактори новин – журналісти, і їхні обов’язки ширші за роботу копірайтерів. Вони мають перевіряти інформацію, зіставляти заяви установ з фактичними даними, критично оцінювати твердження та обіцянки посадовців.

В Україні запустили платформу U-Story для поширення досвіду стійкості у світі (Рубрика)
Мінагрополітики анонсувало нові механізми підтримки агропідприємств прифронтових регіонів (Рубрика)
Відновлюють житло й розбудовують соціальну інфраструктуру: у Ягідному триває комплексна відбудова (Рубрика)

Крім того, кілька новин порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів. Найбільше на рівень дотримання стандартів усе ж вплинули порушення балансу думок і точок зору. Найчастіше незбалансовані новини видання просто переказують пресрелізи установ. Таким матеріалам бракує доданої журналістської вартості – перевірки тверджень, незалежних оцінок і контексту, необхідного для розуміння події.

Інтерфакс-Україна

Відносно високий рівень дотримання журналістських стандартів у новинах підважують насамперед матеріали про діяльність комерційних структур. Однобічне висвітлення їхніх досягнень та планів додає таким публікаціям ознак компліментарного подання.

Nova Post у Чехії у I пів.-2026 опрацювала майже 150 тис. відправлень, до кінця року планує відкрити 300 власних поштоматів і ще 20 відділень (Інтерфакс-Україна)
Молодь 16–17 років становить 15% співробітників McDonald’s в Україні (Інтерфакс-Україна)
Фонд Пінчука оголосив 2-й набір у 5-річну програму лідерства для ветеранів з Yale Jackson School of Global Affairs (Інтерфакс-Україна)
Компанія “Дикі Шершні” запустила у виробництво нові модулі, які збільшать дальність FPV-дронів на 50% (Інтерфакс-Україна)

Водночас кілька матеріалів порушують стандарт достовірності, оскільки не зазначають джерел інформації.

Фіцо: ми готові запропонувати Києву досвід в євроінтеграції, але не підтримаємо пришвидшеного вступу в ЄС (Інтерфакс-Україна)
Єврокомісія: верховенство права та боротьба з корупцією – зобов’язання України (Інтерфакс-Україна)

Утім, найбільше на загальну оцінку вплинули саме компліментарні незбалансовані матеріали. Їхня присутність у розділі новин не дозволяє без застережень назвати рівень дотримання журналістських стандартів у виданні високим.

Онлайн-медіа, які дотримуються стандартів на 85% і більше

Більшість новин видання відповідають журналістським стандартам. Водночас помітна частина заголовків містить оцінні судження, перебільшення та емоційну лексику.

Розгортайся! Volvo розробила технологію, яка буде попереджати інші автомобілі про пішоходів та дорожні роботи (NV)
Це навіть лякає. Вчені виростили мінімозок, який жив і старів без тіла цілих сім років (NV)

Через це значна кількість новин порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів. Емоційність і прагнення зацікавити читача впливають на спосіб подання навіть звичайних новин. Відповідно, це негативно впливає на рівень дотримання журналістських стандартів.

Цензор.НЕТ

Більшість новин видання відповідає журналістським стандартам. Водночас помітна частина матеріалів порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів. Насамперед це повідомлення про окремі бойові епізоди з лексикою, неприпустимою для інформаційного жанру. Ненависть до ворога виправдана. Кровожерливість у новинах – уже емоційна маніпуляція читачем.

Тіла двох десятків окупантів валяються на полі бою після спроб штурмувати українські позиції. ВIДЕО 18+ (Цензор.НЕТ)
Два українські дрони-камікадзе кружляють над окупантом, який очікуючи смерті, завмер серед поля. ВIДЕО (Цензор.НЕТ)

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів не обмежуються лексикою ненависті. У новинах трапляються й інші оцінні судження та штампи, зокрема в заголовках.

Розігнав авто до 300 км/год і мало не збив пішохода: нардеп Железняк розповів про небезпечні “покатушки” Києвом “мажора” без номерів. ВІДЕО+ФОТОрепортаж (Цензор.НЕТ)

Другим за поширеністю, але не за значенням порушенням у новинах видання є відсутність балансу думок і точок зору. Частина таких матеріалів має ознаки замовності.

Попри війну “Інтерпайп” продовжує розвивати систему технічної освіти в Дніпрі (Цензор.НЕТ)
Компанії Ахметова спрямували на допомогу ЗСУ та цивільним понад 14,6 млрд грн з початку повномасштабної війни (Цензор.НЕТ)

У сукупності різні способи порушення професійних стандартів у новинах ставлять під під загрозу здатність видання повноцінно інформувати аудиторію.

Медіа з відповідністю новин стандартам на 70% і вище

“Кореспондант.net”

Рівень дотримання журналістських стандартів невисокий, хоча новини, що відповідають нормам, залишаються у відносній більшості. Видання часто не відокремлює факти від коментарів. Унаслідок цього в багатьох матеріалах, зокрема в заголовках, з’являються неатрибутовані припущення та здогадки, а також емоційна лексика. В окремих випадках це докорінно змінює суть новини й перетворює її на вигадку редакції. Наприклад, коли незрозуміло, як визначено рівень “підриву мережі” або кого саме розчулила Мадонна.

Реакція Роналду на зустріч із президентом ФІФА підірвала мережу (Кореспондент.net)
Мадонна розчулила фото з доньками-близнятами на їхнє 14-річчя (Кореспондент.net)

Коли редакція не приділяє належної уваги відокремленню домислів від подій, це призводить не лише до порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, а й до проблем з достовірністю. Наприклад, як у випадку зі стадіоном Лобановського, який насправді не був пошкоджений. Або як у випадку з поширеним в онлайн-медіа явищем, коли в спортивних новинах не називають джерел інформації.

РФ атакує Київ: палає авто, пошкоджено стадіон (Кореспондент.net)
Шахтар дізнався потенційних суперників: склад кошиків ЛЧ-2026/27 (Кореспондент.net)

Що частіше редакція дозволяє собі видавати припущення за факти, то менше підстав довіряти навіть тим її новинам, у яких усе написано правдиво.

“Гордон”

Рівень дотримання журналістських стандартів міг би бути вищим, якби не значна кількість виявлених матеріалів з порушеннями стандарту балансу та ознаками замовності.

“Іде медійна атака на Буданова з метою знизити його рейтинг” – експерт (Гордон)
101-ша бригада тероборони отримала від “Української команди” генератори й електробайк – Палатний (Гордон)
Звинувачення проти Sense Bank не підтверджені технічною експертизою – ексголова наглядової ради (Гордон)
D.Solutions забезпечить бізнес аналітикою для підвищення прибутковості сонячних електростанцій (Гордон)

Також зафіксовано низку публікацій, які порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів через неатрибутовані оцінні судження.

Велика кількість матеріалів з ознаками замовності свідчить про серйозніші проблеми з дотриманням стандартів, ніж окремі редакційні помилки. Адже йдеться про просування інтересів під виглядом новин.

РБК-Україна

Невисокий рівень дотримання журналістських стандартів у новинах РБК-Україна пояснюється двома основними причинами. Перша – велика кількість матеріалів без належного балансу та з ознаками замовності, де новинний формат використовується для просування інтересів окремих компаній чи осіб.

Евакуація родин, житло і підтримка військових: як “Інтерпайп” допомагає своїм у Нікополі (РБК-Україна)
Скандал з Favbet: як збитковий бізнес Матюхи б’є по бюджету України (РБК-Україна)

Друга з головних причин – систематичне нехтування стандартом відокремлення фактів від коментарів та засмічення новинних заголовків емоційними епітетами. Редакція називає заяви “гучними”, побиття – “жорстоким”, а повідомлення про мобілізаційні плани Росії подає через розмовне “будуть гребти”. Такі формулювання нав’язують читачеві емоційну оцінку події ще до знайомства з її обставинами.

Читали “лекцію про Волинь”: восьмеро поляків жорстоко побили молодих українців (РБК-Україна)
Мерц виступив із гучною заявою щодо атаки на український літак у Німеччині (РБК-Україна)
Будуть гребти жінок з тюрем: розвідка розкрила плани РФ щодо мобілізації (РБК-Україна)

Це підштовхуює аудиторію до готових оцінок, що ближче до маніпулювання аудиторією, ніж до її інформування.

Медіа з рівнем дотримання стандартів 50% і понад

Новини.LIVE

Новин, що відповідають журналістським стандартам, дещо більше, ніж матеріалів з порушеннями. Найсистемніше порушується стандарт відокремлення фактів від коментарів. Значна кількість новин уже в заголовках і лідах містить неатрибутовані висновки та припущення.

Аккерманська фортеця на Одещині отримає особливий статус (Новини.LIVE)
Буданов поставив крапку у питанні мобілізації жінок в Україні (Новини.LIVE)

Головна причина систематичного порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів закладена в самому форматі новин, який обрала редакція. Значна частина публікацій зосереджена на тому, що може статися, скільки щось коштуватиме або за що доведеться платити. Повідомлення про конкретні події та нові факти відходять на другий план. Через це частина матеріалів за формою і змістом критично наближається до сервісного контенту. Такий контент має право на існування, але його місце – у відповідних рубриках, а не під виглядом новин.

Перереєстрація авто у вересні: скільки доведеться заплатити (Новини.LIVE)
Дрова подорожчали вдвічі: скільки коштує обігріти житло взимку (Новини.LIVE)
Суворе батьківство: за що доведеться заплатити штраф у вересні (Новини.LIVE)

На додачу ситуацію погіршує помітна кількість порушень стандарту балансу думок і точок зору.

Буданов назвав нинішню війну найжорсткішим етапом боротьби за незалежність (Новини.LIVE)
Буданов згадав досягнення Івана Франка з нагоди його 170-річчя (Новини.LIVE)
Буданова атакують, щоб збити його рейтинг і отримати клікбейт: політолог (Новини.LIVE)

Концентрація уваги на одному посадовцеві вже сама по собі порушує збалансованість новинного розділу. Тим паче що кожна з наведених публікацій потребує альтернативної точки зору. Це стосується й матеріалів, присвячених іншим посадовцям.

У Харкові посилюють захист: Терехов про антидронові сітки (Новини.LIVE)

Систематичне змішування новин з прогнозами, порадами та оцінками розмиває саме поняття новини. А незбалансоване висвітлення діяльності посадовців створює додаткові ризики для редакційної незалежності.

“24 канал”

Журналістським стандартам відповідає лише трохи більш ніж половина новин видання. Матеріалів з порушеннями майже стільки ж. Отже, практично кожна друга публікація в розділі новин не має стосунку до якісного інформуванням аудиторії. І питання тут не в тематиці. Редакція регулярно дозволяє собі додавати до фактів власні коментарі, припущення, оцінки та інші вигадки.

Він усе зіллє: за ким стежити, щоб зрозуміти наслідки візиту голови ЦРУ в Москву (24 канал)
Іноземних військ не буде: хто та як буде контролювати буферну зону на фронті в разі перемир’я (24 канал)
Не пускає дружину на кухню: Клопотенко здивував новими правилами у своїй сім’ї (24 канал)
Місія справді неможлива: що відбувається в особистому житті Тома Круза, якому вже 64 (24 канал)

Відповідно, значна кількість матеріалів у розділі новин порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів. Ситуацію погіршує і слабко замаскований під новини сервісний контент. Поради щодо одягу та модних аксесуарів можуть бути корисними читачам, однак їхня присутність серед новин свідчить про розмиті жанрові межі.

Забудьте про балахони: 5 речей, які ідеально пасують дівчатам з пишними стегнами (24 канал)
Універсальні та практичні: це головний тренд сумок, в який варто інвестувати восени (24 канал)

Крім того, серед новин виявлено порушення стандарту достовірності через відсутність посилань на джерела інформації.

“Інформаційна качка”: у Кремлі відреагували на заяви Зеленського про нову мобілізацію в Росії (24 канал)
Бій Берінчика та Ноукса раптово набув статус титульного: на який пояс претендує українець (24 канал)

Також зафіксовано публікації із сумнівним балансом думок і точок зору. Зокрема, матеріали, у яких діяльність окремих організацій висвітлюється без достатньої критичної дистанції та незалежного контексту.

Лідер “Християнського корпусу” Олексій Середюк виголосив молитву за Божий захист України (24 канал)

За результатами моніторингу видання має суттєві проблеми з дотриманням журналістських стандартів і вони стабільно поглиблюються. Систематичне змішування фактів з оцінками та припущеннями, а також порушення достовірності й балансу лише дезорієнтує читача. Це поки не дозволяє вважати видання досить надійним джерелом інформації.

Сайти з рівнем дотримання стандартів менш ніж 50%

УНІАН

Рівень дотримання журналістських стандартів низький. Більшість матеріалів у розділі новин містить порушення. Це очікувано, адже розділ рясніє забобонами та сумнівними порадами.

Наші бабусі знали: ось чому не можна залишати кришку унітазу піднятою на ніч (УНІАН)
Для трьох знаків Зодіаку вересень стане найдоленоснішим місяцем року (УНІАН)
Скільки важить Том: проста головоломка збиває з пантелику (УНІАН)
Протирання скла картоплею: навіщо це робити та як це допомагає водіям (УНІАН)

Власне, розділ новин уже впізнаваний саме за таким контентом, який порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів і не відповідає вимогам достовірності. Водночас моніторинг зафіксував і незбалансовані матеріали з ознаками замовності.

Металурги попередили уряд про ризик “ручного” регулювання тарифів УЗ і скорочення вантажопотоків (УНІАН)
Жодна готівка до Sense Bank не вносилась: ексголова наглядової ради прокоментував звинувачення НАБУ (УНІАН)
“Каленюк так боролась з корупцією, що стала російською пропагандисткою: її вже репостять у Путіна”, – блогер (УНІАН)

За таких результатів постає питання вже не лише про якість новин, а загалом про те, чи видання виконує функцію інформування. Адже така редакційна практика спотворює саме поняття новин, знищуючи межі інформаційного жанру.

OBOZ.UA

Понад половину матеріалів у розділі новин містять порушення стандартів. У розділі новин доволі багато матеріалів, які за суттю, змістом і лексикою мають мало спільного з інформаційним жанром. Саме вони є головною причиною надзвичайно великої кількості порушень стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності.

У СРСР майже в кожному авто був набір “Сулак”: що робив дивний прилад (OBOZ.UA)
Цей знак зодіаку живе найдовше: перевірте свою удачу (OBOZ.UA)
Як відбілити шкарпетки без агресивної хімії: дієвий спосіб (OBOZ.UA)
Домашня засолена скумбрія: можна їсти вже через 2 години (OBOZ.UA)
Поверніть рибку в інший бік: головоломка з сірниками (OBOZ.UA)

Втім, припущень від фактів не відокремлюють і деякі матеріали, більше схожі на звичайні новини. Зокрема, редакція подає версію слідства як доведений факт, не враховуючи принципу презумпції невинуватості.

У Києві чоловік вкрав у сусіда сейф з грошима та коштовностями й закопав його у лісі. Подробиці, фото (OBOZ.UA)

Погіршує картину значна кількість новин, що порушують стандарт балансу думок і точок зору та мають ознаки замовності.

Sense Bank першим в Україні запустив пакети підписок на цифрові сервіси з можливістю заощаджувати (OBOZ.UA)
У Дніпрі провели великий освітній форум за участю представників держави, міста та педагогів (OBOZ.UA)
Потужності українського ОПК до кінця 2026 року можуть сягнути $60 млрд: Пашинський назвав головний експортний продукт (OBOZ.UA)

“Фокус”

Низький рівень дотримання журналістських стандартів зумовлений тим, що більшість публікацій у розділі складають матеріали з порушеннями стандарту відокремлення фактів від коментарів. Серед таких зафіксовано дві найбільші категорії.

Перша – наукові новини, що посилаються на статті іноземних видань. Тематика цілком прийнятна для інформаційного жанру, але під час перекладу та перепакування статей у новини в текстах з’являються неатрибутовані припущення й оцінки, іноді з емоційною лексикою.

Корисний гелій: інопланетяни можуть жити на несподіваних планетах (Фокус)

Отримано дивний сигнал із космосу: доказ темної матерії чи чогось більш незвичайного (Фокус)
Знайдено дуже простий спосіб впоратися з болем: людям слід увімкнути музику (Фокус)

Друга категорія матеріалів з порушеннями стандарту відокремлення фактів від коментарів – сервісний контент, який до того ж часто не відповідає вимогам достовірності.

5 000 грн не вистачить: скільки реально коштує зібрати дитину до школи — повний список (Фокус)
Куди подівся колорадський жук з городів України: що його знищило (Фокус)
Хто ризикує залишитися без пенсії: юрист нагадав про документи для отримання виплат (Фокус)

ТСН

Більшість публікацій у розділі новин порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів. Серед них – шкідливе поширення забобонів, замальовки з життя королівських родин, поради з домогосподарства, зокрема щодо гобеленів.

Ви з роду монархів, якщо народилися в ці місяці: секрети нумерологів, про які ніхто не знає (ТСН)
Як випадкова знахідка у коморі стала родзинкою образу королеви Єлизавети II на Аскоті (ТСН)
Як доглядати за гортензіями наприкінці літа: що потрібно зробити зараз, а від чого краще відмовитися (ТСН)
Не викидайте старі килими та гобелени: виявляється, вони зараз шалено популярні, і ось чому (ТСН)

Частина таких матеріалів також не відповідає стандарту достовірності. Але іноді ще проблемнішими виявляються спроби редакції створити справжню новину. Наприклад, коли журналісти дозволяють собі засуджувати людину й називати її “горе-матір’ю” ще до того, як суд доведе її провину. Та й після вироку професійне медіа не має підстав принижувати людину.

Мати продала трьох дітей для жебракування біля Лаври та робила на них наркобізнес – шокувальні деталі (ТСН)

У результаті новинний розділ видання перетворюється на суміш забобонів, побутових порад, розваг та емоційно забарвлених повідомлень про події.

“Телеграф”

Найнижчий рівень дотримання журналістських стандартів. Лише поодинокі новини відповідають їхнім вимогам. Майже весь розділ складається з публікацій, які порушують щонайменше два стандарти одночасно – переважно відокремлення фактів від коментарів і достовірності. Трапляються також порушення балансу думок і точок зору та матеріали з ознаками замовності. Більшість контенту не відповідає інформаційному жанру: тут і забобони, і побутові поради, і чутки. Матеріали, які за жанром є відповідними, часто не відповідають вимогам до якості новин, зокрема містять оцінні судження та емоційну лексику. Знайти серед такого розмаїття поодинокі публікації, відносно відповідні журналістським стандартам, можна лише після наполегливого пошуку.

Глава ЦРУ прилетів до Росії: що відомо про візит (Телеграф)
Київ атакували балістикою і дронами: під прицілом будинки та навчальний заклад (Телеграф)

За результатами моніторингу можна вважати, що видання не виконує функції джерела інформації, адже абсолютна більшість публікацій не відповідає професійним стандартам і спотворює саме уявлення про новини. Така практика загрожує здатності аудиторії критично оцінювати інформацію – привчає аудиторію сприймати припущення, оцінки та чутки нарівні з перевіреними фактами.

Трафік витісняє журналістику з новин

Результати моніторингу третього кварталу 2026 року підтверджують поглиблення розриву між українськими онлайн-медіа за якістю новин. У частини редакцій високий рівень дотримання професійних стандартів залишається сталою практикою. Інші дедалі частіше дозволяють собі нехтувати навіть базовими вимогами інформаційного жанру. Різниця між цими групами вже настільки значна, що середні показники дотримання стандартів не відображають усієї глибини проблеми.

Найбільше занепокоєння викликає перетворення новинних розділів на майданчики для залучення трафіку за будь-яку ціну. Рецепти, гороскопи, забобони, побутові поради та плітки заповнюють простір, призначений для повідомлень про події. Навіть справжні новини нерідко обростають редакційними оцінками, емоційними перебільшеннями й припущеннями. До цього додаються матеріали з ознаками замовності, які використовують довіру до новинного формату для просування політичних і комерційних інтересів.

За таких умов розрив між редакціями стає питанням уже не лише професійної якості, а й самого призначення медіа. Адже коли більшість публікацій у розділі новин не відповідає журналістським стандартам, він поступово втрачає свою інформаційну функцію. Прагнення збільшити відвідуваність сайту не може бути виправданням для підміни журналістики розвагами, домислами та рекламою.

*До моніторингової вибірки потрапило 25 популярних онлайн-медіа України: “Бабель”, Hromadske, Суспільне, “Рубрика”, “Слово і діло”, “Новинарня”, ZN.UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, LIGA.net, NV, LB.ua, “Цензор.НЕТ”, “Гордон”, Інтерфакс-Україна, Новини.Live, “Кореспондент.net”, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, ТСН, OBOZ.UA, “Телеграф”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 100 матеріалів, які вийшли в стрічках новин кожного видання в серпні 2025 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології.

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).