Порушення прав херсонських журналістів: стан справ невтішний

Відповідно до даних Барометра свободи слова, Херсонщина не є лідером з порушень, але справи, які поступово накопичуються у правоохоронців і суддів, перебувають під нашою пильною увагою. Кожні три місяці ми зустрічаємося з поліцією та намагаємося дізнатися долю цих справ і зрозуміти загальну ситуацію з порушеннями стосовно журналістів. 

У цьому кварталі ми зустрічались із заступницею начальника слідчого управління ГУНП у Херсонській області Наталею Іванюк. На відміну від минулої зустрічі, вдалося поговорити про нові кейси порушень свободи слова на Херсонщині та дізнатися про долю “старих” справ.

По-перше, вдалося уточнити та актуалізувати певну інформацію. Якщо раніше поліція називала дані про 49 справ, внесених до ЄРДР за “журналістськими статтями” – 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") та 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України – з 2012 року, то тепер у нас є дані за останні два роки.

А по-друге, ми отримали дані про нові кейси, про які раніше ніде не повідомлялося.

За два останніх роки поліція Херсонщини внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про 12 фактів кримінальних правопорушень за статтею 171, та два за статтею 345-1.

З усіх випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів три передано до суду, чотири закрито, стільки ж досі розслідується і в одній справі підозрюваного оголошено в розшук. Остання – це виокремлена з основного провадження, що вже передано до суду, стосовно нападу на пресклуб газети “Новий день”. Поліція оголосила в розшук одного з підозрюваних у нападі. До речі, ще один з підозрюваних у нападі, який отримав підозру та нічний домашній арешт, – проросійський активіст Кирило Стремоусов – також подав заяву про перешкоджання йому як журналісту. Водночас, згідно з ухвалами суду, саме в нього було вилучено травматичний пістолет відразу після нападу.

Зі справ, які розслідуються, виявилися такі, про які до зустрічі з поліцією не було відомо широкому загалу та організаціям, що моніторять дотримання прав журналістів.

Це справа, порушена за фактом виселення колишньої комунальної, а нині роздержавленої газети “Наддніпрянська правда” з приміщення обласної ради. Головний редактор газети Рева вважає, що виселення газети перешкоджає діяльності її журналістів. Перевірка за цим фактом триває.

Ще два кейси стосуються немісцевих журналістів. Знімальна група каналу “1+1” написала заяву після недопуску влітку цього року на територію одного з розважальних закладів у Залізному Порту, а група телеканалу “Україна” 11 вересня не змогла потрапити в приміщення Генічеської прокуратури. Ці заяви зараз перевіряються.

А ось із двох внесених за останні два роки проваджень за статтею 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") у херсонської поліції немає жодної.

Справу про напад на мене в червні 2018 року передали до прокуратури, звідки вона потрапила до Головного слідчого управління СБУ. Наразі її доля до кінця невідома.

Зате відомо про справу, яку відкрили за фактом погроз депутата Херсонської облради Павла Філіпчука журналісту Олегу Батурину. Виявилося, що її закрили менше ніж за місяць після заяви про погрози.

Каховська поліція не знайшла складу злочину в публічних погрозах депутата.

А через декілька днів після зустрічі в поліції нетверезий депутат облради Євген Рищук напав на колегу з райради, а після на Олександра Власова, який його попереджав, що він журналіст. Посвідчення у Власова дійсно є. І є публікації на сайті медіа, яке він представляє, тож поліція порушила справу за 171-ю статтею ККУ. Хоча підозру Рищук отримав за статтею “Хуліганство”. І не питання навіть, чи справжній журналіст Власов. Питання в тому, чи стане колись аксіомою невідворотність покарання для тих, хто звик до безкарності.

Сергій Нікітенко, представник ІМІ в Херсонській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House