Медійні підсумки року: яким був 2022 рік для журналістів Волині

До і після повномасштабного вторгнення Росії в Україну журналісти пережили різні перешкоди у роботі. Це погрози, DDoS-атаки, агресія до медійників та небажання надавати інформацію журналістам.

Інститут масової інформації підготував медійні підсумки складного 2022 року на Волині.

Погрози і атаки на медіа з росії

Так, вже 25 лютого ІА «Конкурент» зазнало DDoS-атак  з території Росії та Німеччини. Головний редактор сайту ІА «Конкурент» Андрій Лучик та його колеги кілька годин не могли зайти в адмін-сторінку сайту.

Інші волинські медійники від початку року отримували погрози від росіян. Редакції сайту «Конкурент« та телеканалу «Конкурент TV», сайту «Волинь Online», «Racurs.ua» та редакції сайту газети «Сім’я і дім» надсилали на електронні пошти листи-погрози з Росії. У листах були «рекомендації» про висвітлення дій країни-агресора і її армії, а також «попередження» про відповідальність за написане. 

Як повідомила регіональній представниці ІМІ в Волинській області редакторка сайту «Волинь Online» Мар’яна Метельська, за 2022 рік вона отримала аж, як вона їх називала, 20 «недопогроз». Спочатку журналістці надсилали листи-погрози, включно з віршованими формами.

Наприклад, у серпні на редакційну пошту видання «Волинь Online» надійшов лист про «київську хунту». Користувач на ім’я Мило Корпачан надіслав на редакційну пошту листа такого змісту: «Вы же понимаете, как только бандеровской хунте Зеленского прижмут хвост, она сбежит, а вас оставит отвечать за ваши совместные преступления? Пока не поздно, саботируйте приказы укронацистов, которые заставляют вас писать лживые статьи и  фейки против России». 

Зазвичай медіа отримували однакові листи. Проте згодом зміст листів став повторюватись. А от сайт волинської газети «Сім’я і дім» Росія внесла до чорного списку через матеріал «Топ-рецепт:«бандерівський смузі», або «коктейль Молотова». Рецепт був опублікований 26 лютого, але лист від Роскомнагляду редакція отримала 27 травня.

У листі йшлося, що «Сім’я і дім» внесено до реєстру сайтів, що містять інформацію, поширення якої в Росії заборонене. І якщо цю інформацію редакція не видалить, то доступ до сайту буде обмежено. Публікацію з рецептом редакція не видалила.

Робота журналістів з перешкодами

У професії журналіста не завжди можна передбачити, яким буде робочий день. Перешкоди в роботі можуть бути і тоді, коли їх зовсім не чекаєш. Наприклад, прийшовши до церкви. Так, у грудні цього року з церкви московського патріархату проганяли знімальну групу телеканалу «Конкурент TV». 

Директорка каналу «Конкурент TV» Олександра Куртєєва розповіла, що журналісти прийшли до нової церкви московського патріархату в районі ЛПЗ і намагались поспілкуватися з настоятелем, але їх зустріли агресивно.  

До журналістів вибігли люди, серед яких був також настоятель. Вони почали обзивати та кричати на журналістів. Їх проганяли зі словами: «Ідіть звідси!», «Чого ви прийшли!», «Ти бач, яка гадАсть», «Виключіть камеру». 

Зіткнулись із перешкоджанням у своїй роботі і журналісти, які прийшли на судове засідання у Ковельському міськрайонному суді щодо справи про побиття московського священика, який вирішив судитися із батьком загиблої на війні Олени Созонюк. Як написала у репортажі на сайті «Перший» журналістка Олена Лівіцька, засідання тоді почалось із запізненням, а коли всіх запросили до зали, журналістів попросили вийти. Працівниця суду медійникам під дверима пояснювала, мовляв, у них масковий режим. Вона натякала, що ЗМІ у цей суд могли і не пустити, прикриваючись коронавірусом. Хоча сама була без маски, як і всі інші працівники цього ж суду.  Але після очікування журналістів згодом все ж впустили до зали. 

Також 3-го листопада у волинську податкову у Луцьку не пускали депутатів та голів обласної ради і адміністрації разом із журналістами, які туди прийшли. Журналісти прийшли на збори підприємців, що відбувалися у податковій. Проте одних туди впускали, а інших ні. Пояснювали це тим, що була попередня реєстрація на захід, а всім незареєстрованим зайти не можна.

Як повідомляв телеканал «Аверс» у листопаді цього року, журналістка телеканалу Наталія Поліщук зверталася до поліції із заявою про погрози від однієї громадянки. У телефонній розмові вона сказала журналістці, що з нею «поговорять». Але, за інформацією каналу, поліція не внесла відомості у ЄРДР. 

Реакції поліції на порушення 

Упродовж 2022 року до поліції Волині надійшло три звернення від журналістів щодо можливого скоєння протиправних дій. У двох випадках щодо можливого перешкоджання журналістам та погроз кримінальні провадження не розпочинались, оскільки факти вчинення неправомірних дій не знайшли свого підтвердження.  

В одному випадку розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 ККУ, досудове розслідування в якому на даний час триває.

Втрати року

У травні на війні загинув Костянтин Кіц, який був оператором луцького телеканалу «Аверс». Костянтин Кіц з перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну пішов на фронт. За інформацією «Суспільне. Луцьк», 47-річний журналіст загинув 17 травня поблизу населеного пункту Яковлівка Донецької області.

«Відомо, що 7 березня їх направили на Черкащину, бо саме там формувалася бригада. Був він діловодом. Останнім часом воював під Сєвєродонецьком», – повідомив канал.

Костянтин не вперше пішов захищати Україну. У 2014-2015 роках він воював на сході, а коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, знову пішов на фронт.

2 липня померла відома луцька журналістка Олександра Фетисова. Олександра Фетисова раніше працювала на «Волинському телебаченні» та «12 Каналі». Журналістка померла через важку хворобу  у 44 роки. 

11 вересня у реанімаційному відділенні Ківерцівської районної лікарні раптово помер відомий волинський журналіст Вадим Ремісько. Вадим був талановитим журналістом і телеведучим. Як пише сайт «Громадське інтерактивне телебачення», приєднався до колективу Громадського Інтерактивного Телебачення в 2020 році. Вадим сповна реалізував тут увесь набутий журналістський досвід, глибокі знання історії, політології, інших сфер суспільного життя. Із червня 2022 року Вадим також почав співпрацювати із Центром журналістських розслідувань «Сила правди» і встиг підготувати статті про збитки лісової галузі в Україні під час війни, зловживання на тендерах у Ковелі, репортаж із позицій 100-ї бригади територіальної оборони на українсько-білоруському кордоні, експеримент про те, як отримати дозвіл на зброю в умовах війни. 

Перемога в суді «Сили правди»

Цієї осені Центр журналістських розслідувань «Сила правди» добився від Волинської митниці отримання інформації про імпортовані в період так званого нульового розмитнення автомобілі.

Наприкінці червня директор Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Горбач звернувся до Волинської митниці із запитом на інформацію, аби дізнатися, які авто імпортували в Україну в період «нульового розмитнення». Він хотів отримати знеособлений перелік транспортних засобів, які імпортовані в Україну через пункти пропуску в межах Волинської митниці, та розмитнені у області.

Проте у Волинській митниці відмовились надати  інформацію через те, інформація є непублічною і, мовляв, вони не створювали знеособлені переліки транспортних засобів. Натомість Юрій Горбач не погодився з відмовою і звернувся до ГО «Платформа прав людини». Там йому допомогли підготувати скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Журналіст разом з юристами вирішили відстоювати право на інформацію у суді. Наприкінці жовтня підготували та подали позов до суду. Також на заході, організованому ГО «Платформа прав людини» організувала захід, обговорили цю ситуацію. В результаті журналісту вдалося отримати від Волинської митниці необхідну інформацію.