Медійні підсумки 2021 на Волині: яким був цей рік для регіональних ЗМІ

Для волинських медійників 2021 рік був непростим через перешкоджання у професійній діяльності. Саме цього року Волинська область неодноразово входила до списку лідерів-областей, де порушують права журналістів.

Так, згідно з Барометром свободи слова Інституту масової інформації, за перше півріччя 2021 року порушення були виявлені у 20 регіонах  країни. Волинь в цьому списку стала четвертим за кількістю порушень регіоном.

Кому на Волині без перешкод працювати не вдалося

В 2021 році журналісти 12 разів зверталися до поліції із заявами щодо перешкоджання професійної діяльності. За трьома заявами інформацію внесли у Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочали кримінальні провадження за статтею «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

Два із них завершили і направили до суду з обвинувальними актами. Ще одне кримінальне провадження направили за підслідністю до Головного управління Нацполіції у Києві. Такі дані повідомили у облуправлінні Нацполіції України у відповіді на запит у грудні 2021 року.

Ще 9 заяв журналістів правоохоронці розглянули згідно Закону України «Про звернення громадян». Звернень щодо погроз волинським журналістам цьогоріч до поліції не надходили.

Порушення і покарання

На Волині в 2021 році проблемним питанням залишається фізична агресія щодо журналістів. Важливо, щоб всіх причетних притягували до відповідальності.  Так, початок медійного року в регіоні розпочався з новини, яка швидко стала резонансною. Тоді на журналістку Людмилу Яворську накинувся підприємець Георгій Штефанеса. Він закривав перед нею двері Підгайцівської сільської ради та намагався вибити з її рук камеру.

Журналістка приїхала туди 4 січня, щоб отримати коментарі у депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній із вулиць. Людмила Яворська прокоментувала ІМІ, що він напав на неї після того, як сільський голова «відрекомендував» словами, що вона принесла в сільраду запити. Підприємець вибивав з рук камеру і проганяв журналістку з сільради. Наразі цю кримінальну справу передали до суду.  

Вже у квітні у селі Струмівка, що неподалік Луцька, підпалили автомобіль медійниці та директорці інтернет-видання «Insider Media» Катерині Дулапчій (Той). Хтось на мотоциклі підпалив автівку Ford Focus. Це підпал медійниця пов’язує із професійною діяльністю.

А 27 квітня на журналістів телеканалу «1+1» та ТРК «Аверс» напали невідомі чоловіки в селі Стовбихівка. Туди журналісти приїхали, бо їх цікавила тема про нелегальний деревообробний бізнес. На пилорамі в оператора 1+1 навіть забрали камеру. Проте знімальній групі вдалось забрати назад цю камеру та зателефонувати в поліцію. У поліції повідомили, що провели і завершили досудове розслідування за статтею «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістам» і передали її до суду. 

А вже осінню у цьому ж селі Стовбихівка знову відбувся конфлікт з журналістами. Так, 27 жовтня знімальній групі телеканалу LIVE невідомі чоловіки заблокували виїзд та забороняли проводити зйомку. Знімальна група телеканалу Live приїхала з Києва, щоб зробити розслідування про незаконне вирубування лісу. Невідомі чоловіки побили активіста, який супроводжував журналістів. Журналістка телеканалу LIVE Катерина Романік подзвонила у поліцію та написала заяву про перешкоджання журналістської діяльності. Натомість у поліції зазначили у коментарі для ІМІ, що силового протистояння не було, фізично журналістку не чіпали. Проте у цьому випадку провадження по 171 ККУ щодо перешкоджання журналістській діяльності не відкрили .

«Сила правди» і перемога в суді

Якщо журналістам не надають публічну інформацію, то це привід звернутися до суду. Так і зробила журналістка Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Аліна Бекерук. Після виграної справи в суді вона змогла отримати інформацію про зарплату та премії керівника Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання (МТМО).

Інформацію журналістка намагалася отримати ще з березня 2021 року і отримала її лише в серпні. Нагадаємо, журналістка «Сили правди» Аліна Бекерук звернулася 30 березня із запитом про доступ до публічної інформації до Ковельського медоб’єднання. Журналістка запитувала про розмір заробітної плати разом із преміями, надбавками, доплатами до неї у 2020 році директора Валентина Вітра. Також її цікавило про кількість штатних працівників підприємства та розмір нарахованих працівникам премій у 2020 році. Відповідь медоб’єднання і стала причиною позову до суду, адже там назвали запитувану інформацію втручанням в особисте життя. Вже на початку літа Волинський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Ковельського МТМО. Суд зобов’язав повторно розглянути запит і надати інформацію журналістці.

INFOCRIME Lutsk

Проєкт «Infocrime Lutsk» показав, хто публікує факти, а хто маніпулює та поширює фейки. Упродовж семи місяців фактчекери проєкту аналізували популярні медіа Волині. Щотижня на сайті Центру журналістських розслідувань «Сила правди» з’являлися нові аналітичні тексти з аналізом інформації інфопростору. Цей проєкт реалізовувався за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.

Загалом за весь проєкт фактчекери «Infocrime Lutsk»  (з 17 травня 2021 року до 15 листопада) промоніторили 45 605 матеріалів. Експерти виявили 1710 текстів з маніпуляціями та 12 фейків, опублікованих у медіа.

Як показав підсумковий дайджест проєкту, найбільше маніпуляцій у промоніторених медіа було про бізнес – 32,3%, на тему місцевої влади – 30,4%, про народних депутатів – 8,9%, державну політику – 8,7%, на соціальну тематику – 4,7%, про політичні партії – 2,7%, на тему релігії – 2,5%, інше – 9,8%. 

У деяких медіа у 2021 році актуальною проблемою залишається джинса та неналежно маркована реклама. Моніторинг показав, що матеріали з ознаками замовності найчастіше публікують про політиків. У таких текстах немає жодних позначок. Відповідно, читач не знає, що за цей текст хтось заплатив. А от  статті про різні фірми чи послуги, або ж товари певної компанії  часто позначають значком «зірочки» (*), що є порушенням Закону України «Про рекламу».  По правилах замість такої позначки мали б писати «Реклама», або «На правах реклами».

Крім того, деякі онлайн-медіа маніпулювали у заголовках, щоб нечесним способом привернути увагу читача. У назвах можуть бути перебільшення, або ж викривлення фактів, неправдива інформація, безпідставні узагальнення. Маємо сподівання, що в наступному році контент волинських медіа стане більш професійним і якісним.

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.