Медійні підсумки 2021: Дніпропетровщина у 6 подіях

Побиття, недопуски, карантинні обмеження, залучення ботів, номінація та нагорода — у цьому тексті зібрані головні медійні події Дніпра та області у 2021 році. Про деякі з них повідомляли чи не всі регіональні медіа, про інші було чутно менше, ніж хотілося б. Втім, усі разом ці події можуть надати більш-менш чітку картину стану медіагалузі Дніпра та області у році, що минає.

Недопуск журналістів на резонансне судове засідання

2 березня у Дніпрі сталося порушення прав журналістів, на яке мало хто звернув увагу, хоча його можна назвати безпрецедентним. Суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Олексій Іванченко не допустив на засідання резонансної судової справи знімальні групи телеканалів 1+1 та ICTV, посилаючись на карантинні обмеження. Трансляцію відкритого засідання, влаштовану спеціально для журналістів, також припинили без чіткого пояснення причин.

Тоді дві знімальні групи прибули до апеляційного суду Дніпропетровської області для висвітлення апеляційного розгляду в справі Валентина Земцова, наймолодшого засудженого до довічного ув'язнення в Україні за подвійне вбивство свого сусіда та його сина і поранення вагітної жінки. У 2018 році суд визнав Валентина Земцова винним, у 2020 році сторона захисту домоглася апеляції та зменшення строку ув'язнення до 15 років. Тоді Верховний Суд не погодився з таким рішенням і повернув справу до апеляційного суду, де 2 березня 2021 року під час чергового засідання потерпіла кардинально змінила свої свідчення та заявила, що Валентин Земцов насправді намагався врятувати її та дитину від чоловіка, а не вбити.

За словами журналістки 1+1 Ольги Павловської, у неї було підстави вважати, що справа може різко змінити свій напрямок в апеляційному суді. Утім обидві знімальні групи до зали суду не пустили, посилаючись на карантинні обмеження.

Журналісткам пообіцяли організувати пряму трансляцію у сусідній залі, утім на початку засідання, заслухавши думки сторін та без чітких пояснень суддя наказав вимкнути трансляцію. Поки журналістки намагались з'ясувати що сталось, засідання завершилось. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає таку відмову суду невмотивованою. "Судове засідання не є "масовим" заходом. Такі дії мають ознаки порушення гласності судового процесу і перешкоджання законній професійній діяльності журналіста", – прокоментував Алі Сафаров.

Варто відзначити, що таке суворе порушення прав журналістів у відкритому судовому засіданні трапляється рідко. І те, що це сталося із журналістами центральних телеканалів, із якими, зазвичай, владні органи намагаються бути максимально відкритими, на відміну від місцевих медіа, викликає додаткове занепокоєння.

Бійка між журналістками 

У березні місцеві медіа повідомили про бійку між редакторкою видання "Лица" Оленою Гарагуц та кореспонденткою телеканалу Дніпро ТВ Яною Богуславською. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 171 “Перешкоджання професійній журналістській діяльності”.

Як повідомила представниці ІМІ в Дніпропетровській області Яна Богуславська, Олена Гарагуц напала на неї 11 березня під час спроби записати коментар у приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду. Олена Гарагуц відтоді так і не прокоментувала цей інцидент. Того ж дня “Дніпро ТВ” опублікував відео, де журналістка Яна Богуславська в коридорі суду записує коментар з Оленою Гарагуц. Журналістка запитала в редакторки, як вона перевіряє джерела своєї інформації. Натомість редакторка звинуватила журналістку в тому, що міськрада “використовує бюджетні кошти міста, щоб ви працювали на замовлення тих, хто бореться з журналістами”. Після суперечки Богуславська спитала Гарагуц: “А ви скільки отримали за те, щоб перепостити Бужанського?”, Олена Гарагуц декілька разів ударила журналістку текою по голові.

В той день у суді мало відбутися чергове засідання щодо позову Дніпровської міської ради до народного депутата Максима Бужанського та газети “Лица” про захист честі та гідності.  Міська рада  Дніпра позвалася до газети “Лица” через публікацію “Комунальний телеканал Дніпра поширює фейки про конкурента Філатова”. У ньому йшлося про те, що "комунальний телеканал «Дніпро ТВ», який фінансується за кошти міського бюджету, розповсюдив неправдиву інформацію про народного депутата України від партії «Слуга Народу» Максима Бужанського". Телеканал “Дніпро ТВ” виступив третьою стороною в цій справі.

29 листопада 2021 провадження було закрито. Згідно із ухвалою — у зв`язку із відмовою потерпілої та її представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

"Вона повністю визнала свою провину, провину визнав її захисник. Ще на минулому засіданні вони намагалися піти на примирення конфлікту, але якимсь дивним чином. Вони казали “заберіть будь ласка заяву, а ми потім якось вибачимось”. Цього разу вибачення пролунали", — цитує Яну Богуславську Дніпро ТВ. Олена Гарагуц публічно не коментувала завершення цього конфлікту. Представниці ІМІ вона повідомила, що рішенням суду задоволена.

Цей інцидент продемонстрував, як конфлікти між пов'язаними із медіа політиками можуть перетворюватись у конфлікти між журналістами, що працюють у цих медіа. І Максим Бужанський, і представники міської влади Дніпра абстрагувались від перебігу цієї справи.

"Ботквартал" Філатова

Ще одна важлива новина, яка майже пройшла непоміченою у місцевих медіа, стосувалася недобросовісної політичної боротьби. Так, 30 березня мережа ОПОРА опублікувала матеріал під заголовком "Старокозацька, або Дніпровський квартал онлайн-агітації". У тексті йшлося про те, що ОПОРА виявила низку сторінок, котрі у своїх рекламних дописах активно агітували за чинного мера і кандидата на посаду міського голови Дніпра на виборах 2020 Бориса Філатова, а також активно дискредитували іншого кандидата на цю посаду Загіда Краснова.

"Дискредитаційна кампанія була доволі масштабною. в першу чергу, через трансляцію сторінками низки рекламних дописів, де вони розповідали про причетність одного з членів “Громадської сили” до педофілії. Ці рекламні дописи були наявні на більшості сторінок, хоч і дещо різнилися. [...] Крім самого Краснова, дісталося також і його близькому соратнику – голові Дніпровської обласної ради Святославу Олейнику. Остання, однак не менш важлива група дописів, стосувалась критики та висловлення недовіри до центральної влади, зокрема до президента Володимира Зеленського та партії “Слуга народу”", — йшлося в матеріалі.

При цьому, журналісти повідомили, що певні "агенції", що надавали подібні послуги розташовані за двома одними й самими адресами: "усі сторінки рекламуються з двох адрес – Старокозацька, 58 та Старокозацька, 11 (за дивним збігом, саме за цією адресою знаходиться Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради). Старокозацька, 58 є юридичною адресою партії “Пропозиція”, а також місцезнаходженням телеканалу “Дніпро TV”, який створений на базі Комунального підприємства “Дніпровська міська студія телебачення” Дніпровської міської ради".

Варто додати, що протягом 2021, згідно моніторингів ініціативи "Інфокрайм Дніпро", онлайн-ресурси, які отримали фінансування від міської ради Дніпра на висвітлення її діяльності, також неодноразово розміщували контрагітацію стосовно перерахованих вище політиків. При цьому, гроші на висвітлення діяльності міської ради отримали найпопулярніші у місті онлайн-ресурси згідно із даними Similarweb. Таким чином, ми можемо побачити, як міська влада у 2021 році продовжила формувати щільнішу інформаційну бульбашку у медіапросторі Дніпра — тепер не лише за допомогою онлайн-медіа і телевізійних каналів, а й соцмереж, у тому числі, використовуючи для цього бюджетні кошти. 

"Честь професії"

Траплялися цього року і приємні новини. Так, у травні документальний фільм «Ігрень» про каральну психіатрію, створений на UA: ДНІПРО, отримав спецприз «Найкраща публіцистика в локальному медіа» у конкурсі професійної журналістики "Честь професії".

Над створенням фільму працювали Дар’я Твердохліб, Владислав Мельничук, Ірина Цибух, Вірослав Цюп’як.

Проєкт «Ігрень» розповідає про практику «примусового лікування». Ті люди, які становили загрозу радянському режиму, відправлялися до психіатричних лікарень за призначеними з гори діагнозами. Герой фільму — учитель географії Василь Сірий. За «інакодумство» більше 13 років він пробув на примусовому психіатричному лікуванні з діагнозом «вялотекущая шизофрения». Близько 35 разів йому вводили препарат сульфазин — суміш суспензії сірки з маслом. Це викликало біль, судоми та конвульсії. Це єдиний проєкт з Дніпропетровської області, що цьогоріч був номінований та нагороджений журі конкурсу «Честь професії».

Однак ця тема була продовжена у новому 7-серійному циклі документального проєкту "Діагноз:вільні", який зробила та сама команда авторів для Суспільного під керівництвом авторки Дар'ї Твердохліб. Проєкт «Діагноз:Вільні» покликаний показати, як радянська система знищувала українців. У ньому  йдеться про «каральну психіатрію» в Україні часів СРСР і таємниці, які ховали за зачиненими дверима десятиріччями. Автори проєкту зібрали унікальні архівні документи СБУ, свідчення очевидців, жертв каральної психіатрії та близьких. Першу серію "Діагноз:вільні" презентували 7 вересня, а восени проєкт показали в ефірі регіональних каналів Суспільного. Зараз він доступний для перегляду на YouTube-каналі Суспільного у Дніпрі.

Очікування суду через побиття телеоператорів 

У липні 2021 про побиття заявили працівники дніпровських телеканалів ОТВ та Д1. Під час сутичок, що виникли через демонтаж рекламних конструкцій, травмували операторів телеканалу ОТВ Ігора Гутніка і телеканалу Д1 Сергія Файзуліна. По кожному постраждалому було відкрито окрему справу. Також постраждалою у справі, разом із Ігорем Гутніком, визнана журналістка ОТВ Вікторія Соколенко.

Наразі про підозру оголошено трьом представникам КП ".Муніципальна варта" — стосовно нанесення легких тілесних ушкоджень Ігорю Гутніку та перешкоджанню професійній діяльності йому та Вікторії Соколено. Підозрюваним загрожує до 5 років позбавлення волі. Утім у цій справі фактично досі не розпочався судового розгляду. Підготовче засідання пройшло 23 вересня. На нього не пустили журналістів місцевих телеканалів, зокрема, Суспільного. Засідання було перенесено. До того ж,  Кіровський суд ухвалив рішення повернути обвинувальний акт на доопрацювання до Центральної окружної прокуратури. Прокуратура подала на апеляцію. Вона розглядалась в апеляційному суді 1 листопада 2021. Судді взяли самовідвід. Новий розгляд апеляційної скарги від прокуратури призначено на 12 січня 2022.

Справа щодо Сергія Файзуліна була передана до суду 30 листопада 2021. У ній оголошено про підозру двом особам. За словами Антона Чернова, слідство також продовжує працювати над пошуком замовників побиття, а не лише виконавців.

За півроку представники комунального підприємства "Муніципальна варта", міської ради Дніпра або міський голова особисто жодного разу не прокоментували того, що працівникам комунального підприємства оголошено про підозру у перешкоджанні журналістській діяльності.

"Високі стандарти журналістики" 

І ще одна позитивна новина у цьому році присвячена роботі криворізьких журналістів, а саме, редакції "Першого Криворізького". У вересні воно стало єдиним медіа з Дніпропетровської області, що потрапило до довгого списку премії "Високі стандарти журналістики-2021" від Львівського медіафоруму у номінації "За якісний регіональний\нішевий медійний проєкт" (пізніше нагороду у цій номінації отримав Ukrainer).

Варто додати, що, згідно із моніторингами "Інфокрайм Дніпро", цей ресурс також показав одні з найвищих показників у дотриманні журналістських стандартів серед усіх досліджуваних медіа регіону.  Наприклад, під час моніторингу дотримання стандарту достовірності у 10 онлайн-медіа регіону, на "Першому Криворізькому" у 94% новин було дотримано цей стандарт. У той же час жоден серед досліджуваних дніпровських онлайн-медіа не показав понад 90% матеріалів, які б відповідали стандарту достовірності.

Валерія Мальченко, регіональна представниця ІМІ у Дніпропетровській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.