ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіаситуація на Миколаївщині в лютому: доступ до інформації та акредитаційні картки до міськради

Лютий виявився досить спокійним для журналістів Миколаївщини. За цей період не зафіксовано жодного порушення свободи слова, проте не обійшлося без самодіяльності від місцевої влади.

Акредитаційні картки та публічність місцевих рад

Первомайська міська рада наприкінці січня затвердила порядок акредитації засобів масової інформації, який передбачає введення системи акредитації за спеціальними картками. Картки видаватимуть за згодою міського голови та депутатської комісії із законності та регламенту. 

Окремим пунктом визначається порядок припинення акредитації представників ЗМІ при міськраді. Підставами для припинення акредитації можуть стати офіційне подання керівника ЗМІ або заяви журналіста (іншого працівника ЗМІ) про припинення акредитації на ім’я міського голови, яку має вивчити постійна комісія міськради.  

Також акредитація може бути припинена "в разі неодноразового грубого порушення журналістом (іншим працівником ЗМІ) обов'язків, визначених статтею 26 Закону України "Про інформацію".

Ініціювати процедуру припинення акредитації мають право: депутат чи група депутатів міської ради, член виконавчого комітету міської ради. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає небезпеку в тому, що міський голова скеровує свої пропозиції щодо акредитації журналістів.

За словами юриста, вимоги щодо акредитації журналістів визначено в статті 26 Закону України “Про інформацію”, тож будь-який орган влади, орган місцевого самоврядування не може виходити за межі, передбачені цією статтею. 

"У цьому випадку нібито все відповідає, але положення про те, що міський голова розглядає представлення на акредитацію та скеровує свої пропозиції на розгляд постійної комісії міської ради, створює додаткову бюрократичну ланку. Якщо з якихось причин міський голова не скерує своїх пропозицій, журналіста не буде акредитовано. Водночас і відмови в наданні акредитації, яку можна було б оскаржити, також немає", – зазначив Алі Сафаров. 

Він додав, що хоча відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста чи іншого представника ЗМІ на відкриті владні заходи, проте журналіст позбавляється можливості своєчасно отримувати анонси важливих заходів, іншу важливу інформацію, користуватися додатковими перевагами, які надає статус акредитованого журналіста.

У відповідь на запит регіональної представниці Інституту масової інформації в Миколаївській області Первомайський міський голова Олег Демченко повідомив, що станом на 17 лютого на адресу міської влади не надходили подання щодо акредитації журналістів та інших працівників засобів масової інформації при міській раді. 

Також у міськраді запевняють, що відсутність акредитаційної картки не може бути причиною для недопуску ЗМІ на заходи міської влади.

"За відсутності акредитації журналіста чи працівника ЗМІ їм не відмовляється в допуску на відкриті заходи, що проводить Первомайська міська рада та її виконавчі органи", – йдеться у відповіді на інформаційний запит. 

А яка ситуація з іншими місцевими радами? Зокрема, регламентом Миколаївської міської ради визначено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Радою гарантується вільний доступ громадян, представників засобів масової інформації та інших суб’єктів, які за законом мають право бути присутніми на відкритих засіданнях Ради, виконавчого органу Ради, постійних комісій Ради відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням положень цього регламенту.

Особа, яка бажає відвідати відповідне відкрите засідання Ради для отримання безпосереднього доступу до приміщення, в якому проводиться засідання, зобов’язана показати особі, що здійснює пропуск до приміщення, в якому проводиться відповідне засідання, паспорт або інший документ, що посвідчує особу (з фотографією) та її статус. Встановлення (ідентифікація) особи за документом здійснюється виключно для гарантування громадського порядку та безпеки на відповідному засіданні.

Що стосується Миколаївської обласної ради, то варто зазначити, що там були спроби обмежити доступ ЗМІ до засідань постійних депутатських комісій. Відповідний пункт щодо можливості проведення постійних комісій ради у закритому режимі планувалося внести до регламенту облради, проте після розголосу в ЗМІ депутати змушені були відмовитися від цього пункту.

Відновлено право на доступ до інформації

Після звернення представника уповноваженого з прав людини директор обласного комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Федір Барна надав журналістам місцевого видання "Шиповник" інформацію про власну зарплату. 

У січні 2021 року журналісти ТОВ "7 газет" (видання "Шиповник") звернулись із запитом до директора КП щодо надання інформації про отриману ним зарплату у 2020 році. Проте Федір Барна відмовився надавати відповідь, пояснивши це тим, що в запиті був відсутній підпис особи, яка його скерувала, хоча запит був надісланий за допомогою електронної пошти.

Цікаво, що не вперше, коли директор миколаївського аеропорту відмовив журналістам в інформації щодо отримуваної ним зарплати. у 2020 році директор КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" Федір Барна відмовив виданню "НикВести" в наданні інформації про власну заробітну платню, пояснивши це "відсутністю законодавчого обов’язку". 

Окрім того, у лютому суд в Миколаєві відмовив місцевому бізнесмену Михайлу Тітову в задоволенні позову до телеканалу "1+1" про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності й ділової репутації та компенсацію моральної шкоди. Позивач просив суд визнати інформацію щодо нього, поширену телеканалом і керівником осередку партії та розміщену на офіційному сайті каналу у відеоролику одного з новинних проєктів, недостовірною, зобов’язати відповідачів спростувати зазначену інформацію в аналогічний поширенню спосіб і стягнути з них моральне відшкодування в розмірі 1 гривня. 

Зокрема, позивач просив спростувати такі судження: "кримінальний авторитет", "кримінальний шахматист", "персонаж кримінального спрямування". Суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними й не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Тому суд відмовив у задоволенні зазначеного позову.

З огляду на те що в лютому журналістам вдалось і отримати відповіді на запити, які раніше ігнорувалися, і забезпечити реалізацію своїх прав на доступ до засідань рад, можна сказати, що поки що ЗМІ за допомогою наявних у державі правових механізмів захищають свої права в Миколаївській області. Сподіватимемося, що і надалі в регіоні збережеться така позитивна тенденція.

Катерина Середа, регіональна представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області

Матеріал підготовлено за сприяння правозахисної організації Freedom House в Україні

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!
Хочете дізнаватися першими про нові дослідження інституту масової інформації? Підпишіться на розсилку!
Дякуємо за підписку!