Медіа, що впливають: як рівненські журналісти змінюють суспільство

Привернення уваги громади до гострих проблем, штрафи на несумлінні компанії та посадовців, кримінальні провадження, майданчики для об’єднання сімей військовополонених, а ще – десятки тисяч переглядів і активна взаємодія з аудиторією. Такі вагомі результати під силу не кожному медіа, але на Рівненщині є видання, які мають чим пишатися.

У травні Інститут масової інформації звернувся до медіа Рівненщини з питанням про реакції та наслідки їхніх публікацій. І, хоча не всі ЗМІ змогли поділитися такими історіями, ті, хто відгукнувся, вражають і надихають своєю діяльністю.

Нечесні тендери: штрафи компаніям і повернення мільйонів державі 

Наприкінці 2024 року агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” оприлюднила результати розслідування щодо будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни вартістю понад 1,2 мільярда гривень. Журналісти з’ясували, що тендер проводили під конкретного учасника, пов’язаного з фірмами депутатів від партії “Слуга народу”. Це розслідування також виявило низку порушень, зокрема встановлення 720 камер китайського виробника, який, як з’ясували журналісти, входить до переліку міжнародних спонсорів війни. 

Після публікації аудиторські служби провели моніторинг і зобов’язали зменшити суму договору на 30 мільйонів гривень. 

Інший вагомий результат роботи “Четвертої влади” – викриття тендерних змов, що призвело до штрафів на причетні компанії. Наприкінці січня 2025 року видання повідомило, що внаслідок журналістського розслідування Антимонопольний комітет оштрафував низку будівельних фірм, викритих у змові під час участі в державних тендерах. Усі ці компанії мають зв’язок з родиною в.о. мера Рівного Віктора Шакирзяна та з ним особисто. Примітно, що прибутки деяких з них різко зросли саме після приходу Шакирзяна до влади. Розслідування детально описало схему, за якою споріднені фірми отримували вигідні підряди на ремонтні та будівельні роботи.

Журналісти встановили, що компанії були тісно пов’язані між собою, мали спільних працівників, подавали тендерну документацію з однієї IP-адреси та фактично не конкурували. 

“Про знайдені ознаки спільної участі в закупівлях ми повідомили Антимонопольний комітет України. І ось перед новим роком західне відділення Антимонопольного  у Львові, підтвердило наші спостереження та внесло “Адамантбуд”, “Рівнетрансбуд” і “Захід-трансбуд” до чорного списку за неодноразові змови”, – повідомила на сайті “Четверта влада”. 

Крім внесення до чорного списку, Антимонопольний комітет оштрафував компанії на понад 1,2 мільйона гривень і заборонив на три роки брати участь у державних закупівлях.

Подібна доля спіткала дві інші будівельні компанії, пов’язані з відомим у Рівному забудовником “Стоград”. “Четверта влада” викрила їх на змові під час участі в конкурсі на будівництво житла для працівників Рівненської облпрокуратури. Після журналістського розслідування Антимонопольний комітет оштрафував обидві фірми й також заборонив їм участь у держзакупівлях на три роки. 

Також минулого року “Четверта влада” розповіла, як фірми дружини народного депутата від партії “Слуга народу” Дмитра Соломчука купували на аукціоні землю міста. Дві ділянки продавалися практично поряд. В аукціоні, на який прийшли лише дві фірми дружини нардепа, ніхто не торгувався, тож місто продало ділянку по 29,5 тисячі гривень за сотку, тоді як на іншому аукціоні ціна сотки була 302 тисячі гривень.

“Четверта влада” подала скаргу до Антимонопольного, і 24 квітня 2025 року Антимонопольний комітет оштрафував фірми дружини нардепа за змову на аукціонах. 

“Ми взялися за ці теми, тому що аналізуємо насамперед корупційні схеми, сірі схеми, недобросовісність, недобропорядність топпосадовців на Рівненщині. Коли аналізуємо різні закупівлі, звертаємо увагу на ознаки змов між фірмами, тобто порушення законодавства. Ми побачили, що в деяких закупівлях були змови між фірмами, пов’язаними з представниками влади. Якщо знаходимо в них якісь порушення, ознаки змови, ми це аналізуємо і видаємо матеріали. А після того, як ці матеріали виходять, звертаємося до уповноважених органів влади, надсилаємо їм матеріали наших розслідувань, і вони можуть проводити власну перевірку, як сталося в цих кейсах”, – розповіла заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч. 

Незаконне збагачення і розслідування поліції 

Заступниця редакторки розповідає, що ще три розслідування видання стали підставою для кримінальних справ та подальших розслідувань поліції й інших державних органів. Перше з них – про ймовірне зловживання службовим становищем у Шпанівській сільській громаді на Рівненщині, де комунальне підприємство під керівництвом Валентина Богуславського, тестя екснардепа від “Народного фронту” Юрія Вознюка, без конкурсу за завищеною ціною придбало старий іржавий пікап замість сучасної снігоприбиральної машини. Після публікації матеріалу поліція відкрила кримінальне провадження за фактом можливого зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки для бюджету громади, і наклала арешт на пікап. Слідство триває.

Інші журналістські розслідування, які переросли в кримінальні справи, стосуються недостовірного декларування посадовців. Зокрема, видання виявило, що депутат Рівненської міськради від “Слуги народу” Олександр Іванов не задекларував майна своєї сім’ї на суму щонайменше 14 мільйонів гривень. Після публікації розслідування та скарги журналістки Нацагентство з питань запобігання корупції перевірило декларації депутата і знайшло недостовірні відомості на понад 12,5 мільйона гривень. Антоніна Торбіч розповідає, що на початку 2025 року поліція відкрила кримінальне провадження.

За словами медійниці, нещодавно редакція отримала інформацію про ще одне розслідування поліції, пов’язане з матеріалом “Четвертої влади”. Йдеться про керівника Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОДА Олега Вівсянника. Журналісти виявили, що родина Вівсянників декларує значно більші готівкові заощадження, ніж відповідають їхнім офіційним доходам. У деклараціях зазначено великі суми готівки та кілька квартир за цінами, які суттєво нижчі за ринкові. Водночас у матеріалі наголошується на невідповідності між доходами та збереженнями сім’ї, а сам Олег Вівсянник пояснює це позиками та підприємницькою діяльністю дружини, хоча підтверджень таких доходів у деклараціях немає. 

За словами Антоніни Торбіч, за цим фактом слідче управління Нацполіції в Рівненській області розпочало досудове розслідування за статтею “Декларування недостовірної інформації”.

Заступниця редакторки розповідає, що найскладнішим у роботі над розслідуваннями є коментарі від посадовців. 

“Вони часто уникають відповідей і пояснень для читачів “Четвертої влади”. Кажуть нам надсилати інформаційні запити, замість того щоб відкрито обговорити причини своїх рішень. На такі запити вони відповідають дуже мінімалістично, не розкриваючи всієї інформації і не даючи розгорнутих відповідей на конкретні питання. Але в такий спосіб вони демонструють свою повагу до людей”, – коментує Антоніна Торбіч. 

За її словами, окрім реакцій у вигляді перевірок державних органів та кримінальних проваджень, існують і інші – редакція часто стає об’єктом чорного піару та спроб дискредитації з боку осіб, пов’язаних з міською владою. Про останній такий випадок ІМІ повідомляв у травні. “Третій приклад реакцій – це вдячність наших читачів, які або залишають у коментарях схвальні відгуки про нашу роботу, або підтримують її фінансово через донати”, – додає Антоніна Торбіч.

Як місцеве видання спонукає владу та громаду реагувати на нагальні проблеми

Чимало успішних кейсів роботи має редакція локального медіа СарниNews.City, яке стало майданчиком об’єднання громади й рушієм важливих змін. Тетяна Колядич, редакторка онлайн-медіа СарниNews.City, ділиться двома свіжими історіями, які принесли результати.  

Перша з них привертає увагу громади до проблеми сказу. За словами Тетяни Колядич, у 2025 році кількість випадків захворювання в Сарнах перевищила показники всього попереднього року. “Ми прокомунікували це питання з експертами, дотичними до теми: Держпродспоживслужбою, Центром профілактики та контролю хвороб, Сарненською центральною районною лікарнею, потерпілими людьми, місцевою владою. Нам було важливо показати серйозність цієї смертельно небезпечної хвороби, важливість щеплень, а також алгоритм дій у разі укусу”, – розповідає Тетяна.

За словами Тетяни Колядич, під час роботи над матеріалом редакція зіткнулася з труднощами в спілкуванні з травмпунктом, який не надавав інформації про кількість звернень з укусами, “бо в них ніколи не було часу на наш коментар”, пояснює Тетяна. Проте журналістам вдалось отримати необхідні дані з інших джерел.

“Спільними зусиллями ми досягли певного розв'язання проблеми зі спалахом сказу. Зокрема, люди почали звертати увагу на те, чи чиповані безпритульні тварини, та повідомляють нам або органам місцевого самоврядування про новоприбулих чи нещеплених тварин. Також, за словами заступника міського голови, оголошено додатковий тендер на закупівлю вакцини для людей”, – підсумовує Тетяна Колядич.

Другою результативною темою стала проблема жорстокості серед підлітків та парк “Залізничник” – одна з проблемних локацій у місті Сарни. За словами Тетяни Колядич, останніми місяцями в цьому парку почастішали випадки вандалізму, збори гучних компаній тощо. 

“Це завершилося жорстокою бійкою дівчат фактично в центрі міста. Ми намагалися розібратися в ситуації, записали різні версії подій від обох сторін конфлікту. Також звернулися до міської ради, яка встановила відеоспостереження та пообіцяла освітлити ділянку парку, де найчастіше трапляються проблеми. Крім того, на публікацію відреагували місцеві школи – у закладах провели виховні заходи щодо булінгу та жорстокого ставлення”, – розповідає Тетяна.

Найскладніша частина роботи над темою, де фігурують неповнолітні, – знайти баланс між описом проблеми й уникненням осуду дівчат. Тетяна каже, що вони прагнули привернути увагу до проблеми, яку більше не можна ігнорувати. 

“Хотілося, щоб це спонукало батьків до спілкування зі своїми дітьми, щоб це сприяло справедливим рішенням у правовому полі, а також щоб правоохоронна система й органи місцевого самоврядування працювали на запобігання таким ситуаціям. Також це тиск однієї зі сторін конфлікту на редакцію з вимогою видалити публікацію, звинувачення в тому, що нам заплатили. У місті, де всі всіх знають, працювати з такими темами – суцільна трудність”, – розповідає Тетяна Колядич.

Журналісти допомагають військовим і їхнім родинам 

СарниNews.City має приклади, коли журналістика поєднувалася з громадською активністю. Тетяна Колядич розповідає, що на початку 2025 року видання допомогло повернути місцевого військовослужбовця додому. 

“Він вважався зниклим безвісти, але перебував у лікарні Чернівецької області. Журналістка звідти розшукала нас, ми передали інформацію міській раді, і чоловіка привезли до Сарн”, – розповідає Тетяна. 

У грудні 2024 року СарниNews.City разом із центром “Життя”, місцевими ветеранами, військовими, радіо “Полісся” та музеєм провело передріздвяний мініфест, де учасники власноруч виготовляли традиційні вироби: дідуха, ляльку-мотанку тощо.

“Ці вироби, а також картини, які раніше створювали в центрі, ми продали з аукціону, зібрали близько 200 тисяч гривень на місцевий батальйон “Поліські вовки”. Мені здається, що це найбільша сума за один захід у місті. На нашій редакції була рекламна частина проєкту, ми покривали всю поліграфію, а також висвітлювали всі події в межах фесту”, – розповідає Тетяна Колядич. 

СарниNews.City також стало важливим інформаційним майданчиком для акцій на підтримку військовополонених і зниклих безвісти. За словами Тетяни Колядич, раніше родини військових не мали прямого контакту між собою. У квітні редакція допомогла їм налагодити зв’язок з міською радою та створити ініціативну групу. Нині родини підтримують зв’язок через власний чат і безперервно організовують акції з кінця березня, а СарниNews.City активно інформує про їхню діяльність.

“Найбільше я пишаюся тим, що ці жінки об’єднуються і разом діють та підтримують одна одну. Я бачу тут не лише результат інформаційного впливу, а й велике психологічне розвантаження. Учасники акцій змінюються й обирають діяти, і ці сили вони знайшли, зокрема, завдяки спільноті, яка створилася нашими спільними зусиллями. Потім уже запустився проєкт “Жити чекаючи” в Сарнах”, – розповідає Тетяна Колядич. Досвід Сарн щодо проведення таких акцій також перейняли родини із сусіднього міста  Дубровиці. 

Реакції аудиторії й перегляди

Ще дві редакції – “Рівне 1” і Район.Острог – поділилися з ІМІ прикладами матеріалів, що викликали резонанс у громадськості. 

Редактор телеканалу “Рівне 1” Олександр Туз зазначає, що одним з найпопулярніших сюжетів травня стало дослідження декларації та біографії нового керівника рівненської патрульної поліції Миколи Прищепи. Відео зібрало майже 60 тисяч переглядів на YouTube.

У сюжеті, крім аналізу декларації посадовця, наведено резонансні факти з його біографії. Зокрема, військовослужбовець Дмитро Жовтобрюха розповів журналісту Юрію Бутусову, що під час повномасштабного вторгнення тоді керівник патрульної поліції Чернігівщини Микола Прищепа наказав поліцейським залишити Чернігів. Журналісти намагались отримати від Прищепи коментарі щодо цього й інших епізодів, але дістали відмову.

“Загалом журналісти телеканалу постійно моніторять декларації топпосадовців або новопризначених керівників. […] Конкретно в сюжеті про нового начальника патрульної поліції зіткнулися з проблемою взяти коментар у головного героя. У пресслужбі поліції нам постійно казали, що “це зараз не на часі” або “давайте десь потім”, – розповідає Олександр Туз. 

За його словами, реакції на матеріал були різними – хтось обурювався статкам посадовця, хтось ставав на його захист. Він вважає, що такі матеріали важливі й цікаві, особливо коли йдеться про посадовців високого рівня, які умовно все життя пропрацювали на державній службі.

Редакторка сайту “Район.Острог” Галина Максимчук повідомила ІМІ, що резонансними й важливими для аудиторії в травні були матеріали про вшанування пам’яті полеглих героїв. Зокрема, публікація про прощання з військовим Сергієм Черещуком. 

“Меморіальний матеріал, який охопив значну кількість читачів – понад 12 тисяч на сайті та 42 тисячі у фейсбуці. Особливої мотивації створення матеріалу не було. Район.Острог постійно пише про прощання з воїнами чи принаймні зустріч траурних кортежів. Утім, матеріал укотре засвідчив, що аудиторія потребує інформації про кожного полеглого”, – говорить Галина Максимчук. 

Ще один матеріал, який отримав багато переглядів та реакцій аудиторії, – розповідь про шаховий турнір пам’яті військового Андрія Лозюка.

Такі результати демонструють редакції Рівненщини, які поділилися своїми досягненнями. Очевидно, що справжня цінність належить тим матеріалам, які журналісти створюють власноруч, а не просто перепощуючи пресрелізи чи новини із соцмереж. Нагадаємо, що 2022 року ІМІ виявив: лише 7% матеріалів п’яти найпопулярніших онлайн-медіа області були авторськими, тоді як більшість становила, по суті, репости. Сподіваємося, що досвід тих, хто працює над темами самостійно, надихне й інші медіа й медійників.

Ганна Калаур, регіональна представниця Інституту масової інформації в Рівненській області