Майже 70% дніпровських новин мають надійні джерела, у 3% новин факти не відокремлено від думок

Усі видання моніторингу публікували новини, де посилаються на ненадійні джерела, або ж не мають посилань узагалі. Також кожне з видань не завжди відокремлює факти від коментарів, має проблеми з достовірністю та вдається до мови ворожнечі. У Дніпрі досліджували п’ять найвідвідуваніших ресурсів: nashemisto.dp.ua/, dnepr.info/uk/, dp.informator.ua, gorod.dp.ua, 056.ua. Моніторинг тривав з 10 до 14 квітня 2023 року включно. Усього з п’яти видань моніторили 720 новин. З них 217 мають проблеми з достовірністю – це понад 30%. Мови ворожнечі за вказаний період виявили 1,7%. До речі, у моніторингу за листопад 2022 року мови ворожнечі в новинах було 1,1%.

Надійні, сумнівні та новини без джерел

Майже 70% новин (це 503 новини із 720) мають надійні джерела інформування. Проте тут складно схибити, адже журналісти у своїх текстах посилалися на пресслужби ДСНС, поліції, СБУ, міської ради, Генштаб, а також на повідомлення від Миколи Лукашука – голову Дніпропетровської обласної ради та Сергія Лисака – очільника Дніпропетровської ОВА. Також посилалися на проєкти рішень міської ради або на законопроєкти, постанови тощо. Ось декілька прикладів таких новин від "Інформатора": тут, тут і тут. Також приклади вдалих посилань від 056, Нашого міста, dnepr.info та Міського сайту.

З gorod.dp.ua усього за вказаний період промоніторили 195 новин, з них з надійними джерелами – 150 новин, це майже 77 %.

056.ua – усього 88 новин потрапило в моніторинг, 82 новини мають надійні джерела – це трішки більш ніж 93%.

"Наше місто" – усього 123 новини, 41% має надійні джерела, це 50 новин.

Dnepr.info/uk/ – усього 170 новин, з надійними джерелами опублікували 109 новин – це 64%.

"Інформатор" – усього 144 новини було, понад 77% з надійними джерелами, це 112 новин.

Новин із сумнівними джерелами – 26%. Це 184 новини. Тут автори текстів посилалися на не верифіковані сторінки в соцмережах, "Інформатор", наприклад, вдавався до конструкції "повідомили власні джерела". Хоча новини не були настільки важливими, щоб публікувати їх з такими джерелами. Наприклад, у новині "На трасі в Дніпропетровській області Hyundai на смерть збив жінку" посилаються на соцмережі та власні джерела. Лише згодом у тексті читач побачить, що цю інформацію підтвердили і в поліції. Проте новина про ДТП не є настільки суспільно важливою, щоб першочергово посилатися саме на власні джерела, як у новині "У Дніпрі на Богдана Хмельницького "Таврія" на пішохідному переході збила жінку: постраждала померла в лікарні".

Серед прикладів сумнівних джерел можуть бути не верифіковані сторінки у соціальних мережах чи експерти, експертність яких складно перевірити читачеві. Наприклад, у новині "Нашого міста" "Фінішна пряма: астрологиня назвала дату закінчення війни в Україні", де перебіг війни Росії проти України коментує астрологиня. Варто зауважити, що астрологія не є наукою, її вважають псевдонаукою. Тому астрологічні прогнози не мають нічого спільного з достовірністю. Так, окрім достовірності та джерела інформації такий текст суперечить ще й стандарту точності. Тоді як ЗМІ мають поширювати лише правдиву інформацію, а не спиратися на коментарі псевдонауковців. У новині dnepr.info "9 лютого зв’язок обірвався: у Дніпрі шукають родину із Бахмута" мало того, що посилаються на телеграм-канал “Дніпро оперативний”, так ще й поширюють фото неповнолітньої дитини разом з батьками та інформацію про родину. Поширення такої інформації може загрожувати життю родини. Адже в цей час вони можуть переховуватися на території Росії чи на тимчасово окупованих територіях та намагатися виїхати звідти. А поширення інформації про зниклих безвісти може нашкодити їм. Про такі ризики говорила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр та просила не поширювати дані зниклих військових і цивільних. Для пошуку можна звертатися до Координаційного штабу ГУР Міноборони.

Gorod.dp.ua опублікував 42 новини із сумнівними джерелами за вказаний період, це 21,5%.
056.ua мав три таких новини – це 3%."
"Наше місто" – 66 новин, 54 %.
Dnepr.info/uk/ – 42 новини, 25%.
"Інформатор" – 31 новину, 22%.

Майже 5% новин, або 33 новини, взагалі були без посилань на джерела. Наприклад, видання 056 у новині "На Дніпропетровщині почало народжуватися більше хлопчиків, ніж дівчаток: як це можна пояснити" пише про те, скільки дітей народилося в області за перші три місяці 2023 року, та вказує, що "про це повідомляє сайт 056". З інших ресурсів можна дізнатися, що про це повідомляє Дніпропетровська обласна адміністрація. От, наприклад, як про це писав "Інформатор". Далі в новині 056 посилалися також на таких собі колективних учених: "Вчені називають такий факт співвідношення статей у людей – ефект солдата, що повернувся", а також надають дані за 1883, 1945 – 1947 роки. Та підсумовують: "Все це дуже цікаво, але кому вірити – вирішувати вам. Проте варто пам’ятати, що головне, щоб українці народжувались здоровими та жили під мирним небом у своїй, вільній країні".

Gorod.dp.ua: три новини без джерел – це 1,5%.
056.ua: три новини без джерел – це 3,4%.
Наше місто: сім новин без джерел – 6 %.
Dnepr.info/uk/: 19 новин без джерел – 11%.
Інформатор: одна новина без джерел – 0,7%.

Понад 30% новин – це новини, де є сумнівне джерело, на яке посилається медіа, або його немає зовсім, де є сумнівною експертність джерела, її важко перевірити. Або ж коли видання посилається на інше видання. Найбільше новин, джерела яких є сумнівними, на сайті "Наше місто" – це майже 59%. Найменше – на сайті 056: близько 7%.

Стандарт достовірності та відокремлення фактів від коментарів

Майже у 3% загальної кількості новин не відокремлювали факти від коментарів. Йдеться про те, що всі коментарі мають бути чітко відокремлені від фактів та коментарів експертів, а коментарів чи роздумів журналіста у новині не може бути взагалі. Усі аналізовані видання мають такі новини. Найменший відсоток таких новин у 056 – 1%. Найбільше у "Нашого міста" – майже 5%. Так, наприклад, у новинах про загибель військових журналісти писали емоційні заголовки. Це не були цитати, винесені в заголовок чи пряма мова, тобто просто автор новини вирішив емоційністю привернути увагу читача. Наприклад, у новині dnepr.info/uk/ "Сумуємо: обірвалося життя захисника із Кривого Рогу Сергія Гладуша". У ній немає джерела, не вказано, хто інформує. А також автор пише подібні конструкції: "За свободу своїх рідних та близьких, свого народу, наші захисники продовжують віддавати найдорожче – своє життя. До останнього стримуючи навалу окупантів віддав своє життя і Сергій Гладуш – відважний воїн із Кривого Рогу". Ніхто не применшує героїзму українських воїнів, проте коли йдеться про новини, то журналісти повинні дотримуватися стандартів. Відокремлення фактів від коментарів – один з них. "Наше місто" написало новину "Тривога тривала 51 хвилину: що трапилося в Дніпрі за ніч". Це маніпулятивний заголовок, який натякає читачу, що сталося щось погане, адже в заголовку йдеться про повітряну тривогу. У підсумку новина має такий вигляд: "Протягом сьогоднішньої ночі в Дніпрі була одна повітряна тривога загальною тривалістю 51 хвилина. На щастя минулося, обстрілів в обласному центрі не зафіксовано". І далі йде прогноз погоди.

Мова ворожнечі

Мови ворожнечі в новинах менш ніж 1%. Нагадаю, мова ворожнечі – це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже наявної ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства. Так, "Наше місто" писало новину, де мова ворожнечі – це твердження про кримінальність певної групи. Так, у тексті йдеться про Олександра Петровського – бізнесмена та власника дніпровського телеканалу ТРК "Регіон" (D1). У тексті використовують для Олександра Петровського прізвисько Нарік. Нагадаю, що в лютому 2019 року суд заборонив називати Олександра Петровського Наріком, про це писало видання "Детектор медіа". Петровський подав до суду на інтернет-видання "Цензор.Нет", його головреда Юрія Бутусова та ще двох осіб через "висвітлення його особи в негативному світлі" й "твердження про його причетність до кримінального світу".

За даними моніторингу, який ІМІ проводив у листопаді 2022 року, мови ворожнечі було менше. У новинах дніпровських медій мова ворожнечі тоді становила 1,1%.

Оля Василець, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області