Інтригують та намагаються викликати співчуття, але майже немає мови ворожнечі: як про війну писали топові інтернет-медіа Дніпра

Більшість новин про війну в дніпровських онлайн-медіа базується на повідомленнях міських очільників та Генштабу. В новинах майже нічого немає про роботу волонтерів, і тільки одна новина про повітряну тривогу, яка виявилася геть про інше. Вдосталь джинси, яку ховають під новини про гуманітарну допомогу, питання внутрішньо переміщених осіб та безпеку. Не забули медіа приділити увагу і Геннадію Корбану, голові штабу Ради оборони Дніпра. А от з мовою ворожнечі все набагато краще. Бо в новинах про війну її практично немає. 

Такі результати моніторингу тематики новин про війну, який проводиться із 7 до 11 листопада 2022 року включно. Усього за цей період опубліковано 763 новини, з них 236, або 31%, були про війну. У Дніпрі досліджувалися п’ять найвідвідуваніших дніпровських ресурсів: dnepr.express, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua, 056.ua. 

Про обстріли, руйнування, загиблих та поранених

Найбільше новин у дніпровських онлайн-медіа було про бойові дії і втрати, обстріли цивільної інфраструктури й ліквідацію наслідків обстрілів. Сумарно вони становили трохи менш ніж половину всіх новин про війну, 48% публікацій. Аналізовані видання писали про втрати окупантів з посиланням на пресрелізи Генерального штабу, про ситуацію на напрямках, де тривають бойові дії, теж з посиланням на Генштаб. Регіональні новини стосувалися загибелі українських військових та прощання з ними, а також того, як лікують українських військових у Дніпрі. Так, наприклад, багато писали, коли Дніпро атакували дронами, 9 листопада. Тоді також руйнувань зазнав склад Нової пошти, були травмовані. Частка новин про бойові дії становила 25% усіх новин про війну.

Повертаючись до новин про загибель українських військових та травмованих військових, деякі видання дозволяли собі надто емоційні заголовки, що для новин є неприйнятним. Особливо зловживала таким стилем "Дніпровська панорама". 

Скірн із сайту dnpr.com.ua

Скірн із сайту dnpr.com.ua

Про обстріли цивільної інфраструктури здебільшого писали з посиланням на голову Дніпропетровської військової адміністрації Валентина Резніченка та голову обласної ради Миколу Лукашука. Вони повідомляли про обстріли Нікопольщини чи інших міст та сіл області, і ці повідомлення видання просто копіювали. Найбільше таких новин на dnepr.express, dnpr.com.ua, 056.ua – приблизно однакова кількість. Дещо менше в dp.informator.ua, gorod.dp.ua.

Втім, видання 056.ua також повідомляло щоденні дайджести про ситуацію в різних областях. Зокрема, про обстріли цивільної інфраструктури та жертви серед мирного населення в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях. Всього медіа опублікували 23% новин на цю тематику.

Скрін із сайту 056.ua

Коли медіа писали про соціальні наслідки війни, а це трохи менш ніж 15% новин про війну, здебільшого посилалися на повідомлення ДТЕК та Укренерго. Повідомляли онлайн-медіа, зокрема, про графіки відімкнення електроенергії. 

Новин про жертви серед цивільного населення, відносно попередніх тем, у новинних стрічках було трохи менш ніж 7%. Здебільшого теми обстрілів та жертв подавали в одній новині. Але окремо писали про стан травмованих під час атаки на Дніпро дронами 9 листопада. Ось, наприклад, з такими заголовками про це писав "Інформатор": "Росіяни атакували Дніпро дронами-камікадзе: стан постраждалих".

Скрін із сайту dp.informator.ua

У повідомленнях про обстріли Дніпропетровщини використовували оціночні судження, зокрема йдеться про такі конструкції, як "на жаль" та "на щастя". У деяких повідомленнях це залишається частиною прямої мови. А в деяких – це частина тексту новини. До того ж без посилання на першоджерело. 

Джинса під прикриттям соціальних та гуманітарних питань 

Про ВПО кількість новин становить трохи менш ніж 3%. Проте більшість цих новин – це джинса. Наприклад, ресурси "Дніпро оперативний", "Дніпровська панорама", gorod.dp.ua написали новини за мотивами пресрелізу міської ради. Так, 10 листопада вийшли тексти із заголовком "У Дніпрі 212 медичних працівників-переселенців влаштувалися на роботу до міських лікувальних закладів", а 11 листопада – повідомлення із заголовком "80 переселенців влаштували на роботу до КП "Дніпровський електротранспорт" ДМР". "Дніпро оперативний" – тут, "Дніпровська панорама" – тут, gorod.dp.ua – тут.

Скрін із сайту dnpr.com.ua

Скрін із сайту gorod.dp.ua

Скрін із сайту dnpr.com.ua

Скрін із сайту gorod.dp.ua

Джинсою можна вважати матеріали, які вийшли на "Дніпрі оперативному", "Дніпровській панорамі" та gorod.dp.ua. Новини публікували 7, 9 та 11 листопада на перших двох ресурсах. На останньому писали про це 9 та 11 листопада. Текст за 7 листопада вийшов з таким заголовком на обох ресурсах: "Продукти, генератор, теплий одяг, корми для тварин: допомога від Дніпра за тиждень", "Дніпро оперативний" – тут, "Дніпровська панорама" – тут. 9 листопада вже три ресурси розмістили в себе однаковий текст: "Бронежилети, медичний вантаж: допомога від Дніпра", тут, тут і тут відповідно. 11 листопада на всіх трьох ресурсах був теж однаковий заголовок: "Ліхтарі, розвантаження, засоби гігієни: Дніпро вчергове передав допомогу", тут, тут і тут відповідно. Це були короткі повідомлення про те, що благодійний фонд "ТАПС-Україна", Координаційний штаб волонтерів разом з міською радою Дніпра передали гуманітарну допомогу. Варто зауважити, на сайті ТАПС вказано, що громадську організацію "TAPS-Україна" створено 2018 року. У 2019 році "TAPS-Україна", TAPS International та Дніпровська міська рада підписали тристоронню декларацію. "24 лютого 2022 року – день, коли ми розширили діяльність організації. У зв'язку з повномасштабним нападом російської федерації на територію України керівництво ГО "TAPS-Україна" зібрало охочих вплинути на гуманітарну ситуацію країни та об'єднати їх у межах Координаційного штабу волонтерів Дніпра", – йдеться на сайті організації. Також на сайті в розділі про громадську організацію вказано, що, зокрема, Юлія Дмитрова є волонтеркою. У структурі благодійного фонду її вказано як голову правління. Крім того, Юлія Дмитрова депутатка міської ради Дніпра VII скликання.  

Скрін із сайту dnepr.express

Скрін із сайту dnpr.com.ua

Скрін із сайту gorod.dp.ua

Новини з окупованих територій 

Новини з окупованих територій публікували "Дніпро оперативний" та 056.ua. Серед усіх новин про війну таких публікацій майже 3%. Так, було декілька повідомлень про смерть Стремоусова, наприклад тут від 056.ua чи тут від "Дніпра оперативного". Також були повідомлення на 056.ua про ситуацію в Мелітополі з посиланням на міського голову, який повідомив це в марафоні. 

Кримінальні новини про війну 

Кримінальні новини, які так чи інакше стосувалися війни, становили 4,6% загальної кількості новин про війну. "Дніпро оперативний" мав найбільше повідомлень на таку тематику. Решта видань мали одну-дві кримінальні новини за аналізований період. Здебільшого це пресрелізи поліції чи прокуратури. Наприклад, як тут. 

"Дніпро оперативний" та 056.ua написали новину за мотивами допису у Facebook депутата міської ради VII скликання від "Опозиційного блоку" Руслана Вишневецького. Новина на двох ресурсах вийшла майже з однаковим заголовком. 056.ua написали так: "У Дніпрі шахраї просять грошову допомогу для ЗСУ від імені місцевої влади", "Дніпро оперативний" – "У Дніпрі шахраї збирають гроші на фейкову допомогу ЗСУ". Проте в жодному з текстів немає додаткових коментарів, наприклад, поліції чи прокуратури щодо факту шахрайства, що може вказувати на замовний матеріал або ж на непрофесійність авторів. 

Скрін із сайту 056.ua

Скрін із сайту dnepr.express

Пишуть про вибухи, але мають на увазі зовсім інше

Серед новин про повітряні тривоги була лише одна новина на сайті "Дніпровська панорама". Новина із заголовком, що інтригує, "В Днепре до сирены слышали взрыв. Что случилось" виявилася повідомленням про виробничі роботи в кар'єрі. Така інтрига є неприпустимою в новинах про війну, адже лише додає панічних настроїв серед тих, хто її прочитає. 

Скрін із сайту dnpr.com.ua

Геннадій Корбан та бетонні укриття в Дніпрі

До розділу "інше", зокрема, потрапила новина про бетонні укриття в Дніпрі. Проте gorod.dp.ua та "Дніпровська панорама" посилалися на слова Геннадія Корбана, голови штабу Ради оборони Дніпра, в етері місцевого каналу "Дніпро ТВ". У всіх випадках це джинса. Адже матеріал не доповнено коментарями, наприклад, архітекторів, будівельників, надзвичайників чи дніпрян. Єдине, на gorod.dp.ua. На сайті згодом з'явилася новина із заголовком "У Придніпровську встановили бетонні укриття: є питання…". У ньому зібрали коментарі з Facebook із реакцією на такі укриття. Проте знову без будь-яких інших сторін, які б могли прокоментувати це питання. 

Скрін із сайту gorod.dp.ua

Теми, що опинилися в розділі "інше", – це часто передруки зі всеукраїнських ресурсів. Так, писали про відбудову "Мрії", перебіг мобілізації в Україні, ситуацію з Антонівським мостом чи Кримським. Також серед іншого були прогнози експертів щодо перебігу війни.

Мова ворожнечі

Щодо мови ворожнечі, такої лише трохи більш ніж 1%. Зокрема, в новині, яку опублікувало три видання, про те, що міський голова Борис Філатов підписав боєприпас для українських військових за обстріл Дніпра. У тексті новини мови ворожнечі немає, проте вона є в прямій мові, яку ресурси цитують. 

"Виродки вночі розбомбили "шахедами" в Дніпрі поштовий термінал і важко поранили чотирьох звичайних роботяг. А вже сьогодні ми шлемо свою відповідь. Помстимося за кожного. Дякую 231-му бату!" – написав міський голова Дніпра Борис Філатов.

Таке повідомлення опублікували "Дніпро оперативний" та gorod.dp.ua. 

Скрін із сайту gorod.dp.ua

Оля Василець, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області