Гендерний дисбаланс у донецьких медіа посилився, кількість згадок про жінок – зменшилась, а у воєнній темі жінки-експертки взагалі відсутні.
Не змінилась і тематика залучення жінок як експерток і героїнь – це соціальні теми, захист населення, волонтерство та культура. Цього року кількість знеособлених новин зросла й досягла 44%, минулого, 2025 року цей показник становив 39%.
Такі результати моніторингу п’ятьох популярних онлайн-медіа Донеччини: Новини Донбасу, Східний Варіант, Вільне радіо, ІА Вчасно, Суспільне Донбас. Аналізувалися по 50 новин поспіль із 2 лютого 2026 року. До уваги не брали блоги та статті, фоторепортажі, оголошення та деякі інші форми, які не стосуються новин безпосередньо. Всього проаналізовано 250 новин. Під час моніторингу визначали, скільки експерток і експертів, героїнь і героїв та окремо жінок – воєнних експерток та героїнь-військовослужбовиць є в регіональних новинах, який їхній тематичний розподіл, а також випадки сексизму й застосування стереотипів щодо жінок або чоловіків.
Жінки-експертки – тематика залучень
У лютому 2023 року в новинах донецьких онлайн-медіа було лише 2% експерток із загальної кількості експерток/-ів. У 2024 році цей показник становив уже 17% експерток. У 2025 році частка жінок-експерток залишилася на тому самому рівні – 17,5%. Цьогоріч відсоток експерток зменшився до 16%.
Всього за період моніторингу в новинах зафіксовано 15 згадок жінок-експерток. Найбільше їх у “Вільного радіо” – шість, або 40% кількості експерток на всіх аналізованих сайтах, у “Новин Донбасу” чотири згадки – це 26%, три експертки у “Вчасно” – це 20% усіх жінок-експерток, і в “Східного варіанту” та “Суспільне Донбас” по одній експертці – це 6% усієї кількості жінок, які виступали як експертки з тієї чи іншої теми.
Звузилось і коло тем новин, де взагалі зустрічаються згадки про людей. Це війна та бойові дії; соціальні наслідки війни: обстріли та наслідки ракетних атак росіян, руйнування будинків та інфраструктури, жертви війни; тема новин з тимчасово окупованих територій; політика – законодавство, місцева політика, рішення влади; події культури; кримінал, воєнні злочини та злочини, пов’язані з воєнним часом.
Кількісно більшість експерток трапилася в новинах у темі соціальних наслідків війни – сім, але через значну кількість експертів у цій тематиці, частка жінок становила 18% згадок експерток. Наприклад, це коментар посолки ЄС в Україні Катарини Матернової в новині про удар росіян по автобусу із шахтарями на Дніпропетровщині.
Новину про загибель шахтарів від російського ракетного удару коментувала іноземна експертка Катарина Матернова, посолка в ЄС. Скриншот: “Новини Донбасу”
Також у темі соціальних наслідків війни експерткою разом з головою Запорізької обласної військової адміністрації Іваном Федоровим виступала в.о. міського голови Запоріжжя Регіна Харченко: у новині про кількість поранених унаслідок російського удару по Запоріжжю.
Тема соціальних наслідків війни є і в новинах “Вільного радіо”. Тут експертка – речниця Донецької облпрокуратури Анастасія Мєдвєдєва, яка коментує новину про обстріли Добропілля. Також серед експерток у темі виплат та соціальної допомоги – заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська, яка коментує тему черг на житлові ваучери для ВПО. Евакуацію в темі соціальних наслідків війни коментує експертка на сайті телебачення “Суспільне Донбас” – очільниця служби в справах дітей Юлія Рижакова.
У культурних новинах, зокрема про збереження історичної спадщини, музейної справи, трапилася найбільша кількість жінок – 75%, або шість експерток проти двох експертів у цій тематиці. Зокрема, йдеться про новину щодо створення навчального посібника для охочих вивчати урумську мову надазовських греків. Новина містить імена всієї редакційно-видавничої команди, три з них виступають як експертки. Це авторки навчальних матеріалів кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри тюркології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ірина Дрига, носійка урумської мови із села Гранітне Донецької області, педагогиня Катерина Тахтамірова, перекладачка та філологиня Ніяре Шевкієва.
Експертки та героїні новини про культуру надазовських греків. Скриншот: “Східний варіант”
Ще одну культурну новину з експертками опублікували на сайті “Вільне радіо”. Йдеться про копію старовинної мапи Бахмута XVIII століття, яку тепер зберігатимуть в історичному архіві в Києві. Експертками виступають іноземки, адже копії мапи Бахмута стали подарунком для України від представниць Національного архіву Швеції Карін Естрьом Іко та Йоганни Фрієс Маркевич.
План-мапа Бахмута, копію якого привезли експертки зі Швеції. Скриншот: “Вільне радіо”
Жінок-експерток з інших галузей майже немає: ми зафіксували одну експертку в темі місцевої політики й експертку в темі соціальних виплат для переселенців. Це пов’язано зі зміною топтеми новин Донецької області з початку повномасштабного вторгнення – війна та бойові дії, і тут головні експерти – це чоловіки. Жінок-експерток у темі війни не було.
Військовослужбовиці-експертки – ситуація незмінна
Чому відсутні експертки-військовослужбовиці? Редактори онлайн-медіа Донеччини дали відповіді на це питання ще 2023 року. Для висвітлення перебігу бойових дій журналісти обирають не за статтю, а за званням. Окрім бажаного військового звання, треба, щоб людина служила в ЗСУ, Нацгвардії або якомусь із військових відомств, також треба мати досвід у військовій аналітиці й наостанок потрібна обізнаність в OSINT-методиках дослідження конфліктів.
“Найпростіший приклад: Світан, Селезньов, Жданов – полковники запасу. Водночас станом на 2019 рік жінок у такому званні в ЗСУ було всього 87. Я в жодного ЗМІ не бачила воєнних експерток. Інше питання в тому, чи хотіла б бачити. Так, безумовно. Вважаю, що з воєнною тематикою найскладніше. […] Якщо якась жінка – воєнна експертка прочитає цей матеріал і обуриться якійсь із моїх тез, я б дуже хотіла, щоб вона зі мною зв’язалася”, – казала в коментарі регіональній представниці ІМІ в Донецькій області у 2023 році Юлія Діденко, головна редакторка сайту “Новини Донбасу”. У 2026 році ситуація не змінилася: про жінок-військовослужбовиць згадують зрідка, а експерток у темі війни та бойових дій – ніколи.
Жінки-героїні – культура, наслідки війни та кримінал
Жінок-військовослужбовиць цього року не було в новинах і як героїнь. Загалом співвідношення героїнь до героїв цього року на період моніторингу становило 33% жінок та 66% чоловіків. У 2025 році героїнь було 20%, і 78% героїв-чоловіків. У 2024-му героїнь було дещо більше: 36% проти 63% героїв новин відповідно.
У новинах про культурні події ми зафіксували 85% героїнь із загальної кількості героїв і героїнь у цій тематиці. Тим часом жінок-героїнь у криміналі – 40% загальної кількості героїнь та героїв. Звичайних для мирного часу кримінальних новин з пограбуваннями та ДТП у стрічках новинних сайтів Донеччини тепер немає: це або гучні протиправні дії, як-от у новині про те, що за смерть дитини в інтернаті на Донеччині судитимуть двох колишніх медикинь, або злочини, пов’язані з війною.
Медіа пишуть про колабораціонізм, співпрацю з ворогом або пряму допомогу ворожим силам РФ – приклади нижче. Не всі героїні стали на злочинний шлях свідомо. Наприклад, герой новини про співпрацю місцевих мешканців з російською ФСБ використовував свою матір “утемну”, змушуючи її фіксувати й передавати місця дислокації ЗСУ та пересування особового складу та техніки.
Героїні та герої кримінальних новин. Скриншот: “Вільне радіо”
У кримінальній темі колабораціонізм також періодично з’являються героїні. Наприклад, у новині про оголошення заочної підозри в добровільній роботі на окупаційну адміністрацію “ЛНР” колишній очільниці департаменту освіти Луганської міської ради.
Колаборантки – героїні кримінальних новин. Скриншот: “Вільне радіо”
Також 40% жінок-героїнь зафіксовано в темі соціальних наслідків війни. У новинах на цю тему медіа писали про обстріли мирних міст, пошкодження інфраструктури, жертви серед цивільних. Майже половина героїнь у цій тематиці – жінки, часто жертви дій росіян, загиблі та поранені, евакуйовані та ті, хто вимушено полишив свої домівки. Так, на сайті “Новини Донбасу” розмістили новину про поранену жінку в Костянтинівці та історію від волонтерки про пошуки житла для переселенців. А історію про сімейну пару, яка пішки вийшла з міста Білицьке до Добропілля разом зі своїм собакою Бароном, розмістив сайт “Вчасно”.
Переселенці в пошуках житла. Скриншот: “Вчасно”
Подібних новин про евакуацію з Донеччини, де хатні улюбленці стають героями новин поряд з людьми, стає дедалі більше через повільну окупацію Донецької області.
Герої новин – люди та тварини: термінова евакуація з Донеччини. Скриншоти: “Суспільне Донбас” та “Східний варіант”
Деперсоналізація новин – тенденція посилилася
Можна говорити про поглиблення тенденції знеособленості, деперсоналізації новин. У 2024 році таких новин було майже чверть – 24%. У 2025 році – 39%. У 2026 році їхня кількість збільшилася до 44%. Зазвичай вони стосуються теми війни – воєнних зведень та статистики обстрілів, що також є тенденцією регіональних медіа, сформованою повномасштабною війною. Значна частина деперсоналізованих новин свідчить про дедалі більшу з кожним роком війни виснаженість редакцій, кадровий голод та інші дефіцити, які створила повномасштабна війна для медіа.
Юлія Гаркуша, регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькій області
