Доступ сумських журналістів до інформації в умовах карантинних і не тільки обмежень

Більшість заходів була переведена в режим онлайн, і спочатку це не могло не спричинити певних незручностей. "Стало складніше отримувати коментарі від посадовців, – розповідає редакторка сайту Sumy.Today Олена Адаменко. – Наприклад, Сумська облдержадміністрація проводить онлайн-брифінг із приводу карантину. Якщо на брифінгу присутній представник Сумського обласного лабораторного центру, то він не може відповісти на запитання стосовно роботи оперативного штабу щодо протидії поширенню коронавірусу, бо за це відповідає інший посадовець. Ми змушені були телефонувати до пресслужб, просити в них інформацію. Але це не завжди вдавалося: посадовці просто перестали відповідати на телефонні дзвінки".

"Згадую перші брифінги онлайн від медиків і посадовців, коли ти питаєш одне (заздалегідь), а відповіді не отримуєш, і спікерів, які були неготові відповідати на питання-уточнення, – каже шеф-редакторка відділу новин UA:Суми Наталія Гордус. – Зараз можу сказати, що ситуація з доступом до інформації трохи покращилася. З чого виходжу: у спілкуванні з головними лікарями / директорами лікарень та посадовцями здебільшого виходить отримувати інформацію, про яку питаємо (тут головне, що, звісно, питати)".

"Також під час брифінгів, які проводяться здебільшого онлайн, їхні учасники відповідають на ті запитання, які надсилаємо в чат, – раніше їх могли "не помітити". Втім, як і раніше, у конфліктних ситуаціях інформацію про стан речей отримати складно. Тобто безпосередньо сам карантин не змінив кардинально ситуацію з доступом до інформації та посадовців, які нею володіють. Хто йшов на контакт, той погоджується й тепер, хто ні – так само "закритий" для спілкування з пресою. Оцінка, звісно, суб’єктивна. Додам, що й самим журналістам довелося призвичаюватися до роботи в карантинних умовах, які на початку епідемії задавалися напрочуд складними, – нині розумієш, що так теж можна", – пояснила поточну ситуацію з доступом до інформації Наталія Гордус.

Але це стосується ситуації в обласному центрі. Що далі від Сум, то проблем виникає більше. За словами редактора газети "Тиждень" (м. Тростянець) Павла Зленка, міська влада надає лише інформацію позитивного характеру, в поширенні якої зацікавлена. Що ж стосується доступу до іншої інформації – виникають складнощі.

Особливо страждає оперативність, адже в сучасних умовах інформація за можливості має надаватися в онлайн-режимі. Водночас у регламенті Тростянецької міської ради й у положенні про відділ інформаційно-технічного забезпечення йдеться, що вони забезпечують онлайн-трансляцію як сесій, так і виконкомів. "Сесії транслюються. Ну, не всі, звичайно. Коли немає трансляції, то мер відповідає: "Інтернету не було", – розповідає Павло Зленко. – А засідання виконкому взагалі не транслюються. Я вже двічі надсилав запити до міської ради щодо невиконання норм регламенту".

Інформаційні запити

Власне, запити на публічну інформацію сумські журналісти використовують нечасто. З одного боку, цей інструмент, передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації", дає можливість майже гарантовано отримати потрібну інформацію, і посадовці вже звикли, що ігнорувати запити – собі дорожче. З іншого – водночас страждає оперативність, що в сучасних умовах є неприпустимим для медіа.

До того ж іноді відповідь, яка надходить, містить формальні відписки. Зокрема, така ситуація виникла в Тростянці. "Я цікавився у відділу житлово-комунального господарства міськради складовими тарифу на обслуговування житлових будинків комунальної власності. Це важливі дані, адже стосуються мешканців трьохсот багатоповерхових будинків, – розповідає Павло Зленко. – Але у відповіді на мій запит на більш ніж половину запитань надали відписку, що це конфіденційна інформація і мені її надати не можуть. Тобто я не зміг дізнатися ні складові тарифу, ні куди ці кошти витрачаються".

За словами редактора "Тижня", востаннє подібне було чотири роки тому, коли йому не надали інформації щодо тендерів на ремонт доріг і довелося звертатися до суду. Тож, найімовірніше, знову доведеться йти цим шляхом.

Недопуск журналістів

Сумські журналісти з розумінням ставляться до певних обмежень у своїй діяльності, пов’язаних з карантинними заходами. Але іноді ці обмеження важко пояснити епідемією, як, власне, і важко пояснити взагалі.

Так, під час робочого візиту до Сумщини президента Володимира Зеленського представники Сумської обласної державної адміністрації відмовили в акредитації онлайн-журналу "ЦУКР". Причиною відмови в акредитації була вказана "відсутність свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ", якого в онлайн-медіа не може бути апріорі. Причому спочатку акредитацію підтвердили, але за деякий час працівник ОДА попросив засновника видання Дмитра Тіщенка надіслати копію редакційного посвідчення та копію свідоцтва про реєстрацію ЗМІ.

А редакторці видання Sumy.Today Олені Адаменко в тій же обласній адміністрації заявили, що посвідчення Національної спілки журналістів України не є достатнім документом для підтвердження її особи як журналістки.

Хоча такі випадки є й нетиповими для Сумщини, вони радше ілюструють рівень обізнаності посадовців із сучасними нормами для медіа.

Тож загалом карантин став випробуванням, яке зробило журналістів більш стресостійкими, винахідливішими й витривалішими. Адже перешкоди в отриманні інформації за умов обмежень, справедливих і не дуже, не дають працювати у звичному режимі. Утім, журналісти вже призвичаїлися до нових умов.

Олексій Захарченко, представник ІМІ в Сумській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House