Covid-19 і доступ журналістів Полтавщини: які нововведення та старі проблеми
Полтавщина, як і решта українських регіонів, входить у другу пандемічну зиму. Тема COVID-19 не зникає зі шпальт українських новинних видань, а, навпаки, набирає обертів. Не зникає тема і в роботі журналістів. У Полтаві ЗМІ доводиться працювати по-новому, а в Кременчуці продовжується епопея недопуску медійників у приміщення міської ради. З якими настроями доступності журналістів до заходів закінчують рік у трьох основних органах влади області та чому кременчуцькі ЗМІ не припиняють скаржитися на місцеву владу – читайте в блозі далі.
Ситуація в Полтавській ОДА та Полтавській облраді
Обласна влада Полтавщини продовжує тримати марку доступу журналістів до заходів, які відбуваються в кабінетах Полтавської ОДА та Полтавської обласної ради. Від місцевих журналістів не було зафіксовано скарг на перешкоджання. Наради, комісії, сесії відбуваються онлайн і офлайн – як висвітлювати їх, журналісти обирають самі. У тому, що в ОДА та облраді не перешкоджають вільному доступу представників ЗМІ, запевняє Вікторія Пилипенко, керівниця департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА.
Але до будівлі Полтавської обласної державної адміністрації та обласної ради можна потрапити лише із сертифікатами про вакцинацію проти коронавірусу чи з негативним ПЛР-тестом. Таке рішення обласна влада ухвалила в листопаді. Як повідомила Вікторія Пилипенко, керівниця департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА, журналістів попереджають про те, що вхід в адмінбудівлю тільки за наявності сертифікату або негативного тесту. Перевірку документів здійснює служба охорони. Говорить, заперечень щодо цього від журналістів немає.
Ситуація в Полтавській міській раді
У Полтавській міській раді також немає проблем з доступом офлайн до заходів – засідань депутатських комісій, сесій тощо.
– За останній час у міській раді не виникало жодного інциденту з недопуском журналістів. Всіх пускаємо. Єдине – прохаємо мати із собою журналістське посвідчення та дотримуватися маскового режиму, – розповіла в коментарі представниці ІМІ Аліна Рябоконь, керівниця пресслужби Полтавської міської ради.
Окрім того, всі заходи доступні онлайн – ведуться трансляції. Варто зазначити, через карантин події та заходи онлайн стали популярними для редакцій, яким доводиться оптимізувати свою роботу так, щоб встигати висвітлити максимально всі події міста. І якщо потрапити на засідання в міську раду та наживо записати те, що там відбувається, не є проблемою, то з онлайн не все так просто.
Періодично під час трансляцій засідань у Полтавській міськраді виникають технічні проблеми зі звуком. За спостереженнями представниці ІМІ в Полтавській області, найчастіше це виникає під час розгляду скандальних земельних чи бюджетних питань, коли фізично присутніх у залі журналістів небагато. У коментарі представниці ІМІ Аліна Рябоконь, керівниця пресслужби Полтавської міськради пояснює, що стаються незначні несправності в технічному відділі, які намагаються миттєво вирішувати. Запевняє, що проблеми зі звуком не пов'язані з питаннями, які розглядають депутати на момент виникнення проблеми. Зауважує, пресслужба постійно проводить інформаційну роботу з працівниками міськвиконкому, підпорядкованих міськраді відділів щодо того, аби під час виступу вони говорили в мікрофон. Це необхідно для того, щоб звук був кращим, а система якісно записувала і передавала всіх промовців.
Засідання сесії Полтавської міської ради (фото зі сторінки Полтавської міської ради у соціальній мережі "Фейсбук")Чому в Кременчуці доступ журналістів до міської ради – майже квест
А от усередині полтавського регіону журналістам доводиться продовжувати боротьбу за те, щоб вільно потрапити на офіційні заходи в міську раду. Така ситуація досі є в Кременчуцькій міській раді. У листопаді Тетяну Донченко з видання “Телеграф” та Олександра Курилова з видання “Програма Плюс”, а також 5 листопада представників ТРК “Візит” охоронець не пропускав у приміщення Кременчуцької міської ради. Журналістам тоді вдалося пройти, але лише після суперечки та невеликої штовханини.
Це не перший подібний випадок, ба більше, журналісти шукають розв'язання проблеми в суді. А ще влітку місцеві ЗМІ організували за участю влади й представниці ІМІ круглий стіл, на якому обговорювали питання доступу журналістів. Станом на початок останнього місяця року питання залишається нерозв'язаним. Представниця пресслужби Кременчуцької міської ради Юлія Перепелятник у коментарі представниці ІМІ говорила, що в неї немає інформації про недопущення Донченко і Курилова в міськраду і станом на кінець листопада – початок грудня кременчуцька влада не змінила своєї позиції.
Що каже закон
Як пояснює Алі Сафаров, юрист ІМІ, карантинні обмеження стали одним із суттєвих факторів, що впливають на журналістську діяльність. Часто суб’єкти владних повноважень та інші розпорядники суспільно важливої інформації намагаються використати карантинні обмеження для приховування інформації від журналістів.
Тому варто нагадати, намагання прикритися карантинними обмеженнями для недопуску журналістів до інформації, особливо у випадках, коли журналіст має повний цикл вакцинації, є порушенням прав журналіста і може призводити до кримінальної відповідальності за статтею 171 Кримінального кодексу України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів".
– Постанова Кабінету Міністрів України №1236 в чинній станом на сьогодні редакції не передбачає обмежень на відвідування приміщень суб'єктів владних повноважень узагалі, а тим більше журналістами, для яких є додаткова норма в статті 25 Закону України "Про інформацію". Відповідно до частини четвертої статті 25 журналіст має право перебувати в зоні, в якій введено карантинні обмеження. Додатково, якщо в журналістів є сертифікат про повну вакцинацію, на журналіста не діє більшість карантинних обмежень навіть у червоній зоні. Тому недопуск журналістів на відкриті заходи органу місцевого самоврядування є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста і має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України, – пояснює Алі Сафаров.
Чому в Кременчуці влада не поспішає брати приклад з області та не шукає порозуміння з журналістами, відповісти важко. Чи вдасться медійникам досягти бажаного компромісу з місцевою владою (можливості вільно виконувати свою роботу під час карантину), теж складно прогнозувати. Але неозброєним оком помітно, тенденція вибірковості ЗМІ в Кременчуцькій міській раді продовжується, оскільки періодичні скарги виникають у кількох медій, і це викликає занепокоєння.
Надія Труш, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області
Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.
Help us be even more cool!
