Незалежна медійна рада закликає припинити тиск на Суспільне

Фото - НСТУ

Незалежна медійна рада (НМР) закликає припинити будь-які спроби тиску на Суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування, та забезпечити сталий розвиток Суспільного.

Про це йдеться у заяві Незалежної медійної ради, оприлюдненій 25 жовтня на її сайті.

“Суспільне є гарантом присутності в ефірі усіх політиків, незалежно від того, чи є вони більшістю чи опозицією, а такожі гарантією того, що аудиторія матиме доступ до плюралістичного спектру політичних позицій. Ми закликаємо забезпечити сталий розвиток Суспільного, яке є не лише фактором оздоровлення макро- і мікромедійного ринку, появи нових медійних продуктів та виробництв, але і забезпечує інформаційні потреби різних верств суспільства, чого у силу наявних бізнес-моделей не можуть дозволити собі комерційні медіа”, - йдеться у заяві. 

Також НМР наголошує на захисті Суспільного від зазіхань Російської Федерації та її проксі-медій, “мета яких є діаметрально протилежною тим цілям і цінностям, на яких базується суспільне мовлення”. 

“Неприйнятно допускати використання суспільного дискурсу довкола фінансування Суспільного задля зняття обмежень, накладених на медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, таким чином намагаючись прирівняти непорівнянних суб’єктів та ситуації”, - йдеться у заяві.

Наводимо повністю заяву Незалежної медійної ради:

“Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили у санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди. 

З моменту заснування у січні 2017 року, суспільний мовник щороку піддається постійному тиску та безпідставним звинуваченням від різних політичних сил, які мають на меті отримання аргументів для зниження рівня фінансування Суспільного або легітимізації втручання в його діяльність.

Закон України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі – Закон) зафіксував ставку у 0,2% від загального фонду видатків держбюджету за попередній рік як обсяг фінансування Суспільного – суму, яка базувалась на видатках, які щороку ніс бюджет для утримання державних ТРО. Вона лише фіксувала статус-кво фінансування колишніх державних компаній, на основі яких і була створена корпорацію суспільного мовлення. Ця сума – лише половина того фінансування, яке суспільне мало б отримувати, щоб стати “Українським BBC”, незалежною компанією, що виробляє високоякісний контент на різних платформах, від класичного радіо до соцмереж.

Неприйнятною практикою є намагання політичних еліт називати суспільне “каналом”, “державним телебаченням”, “утеодин” та іншими епітетами, які мали зникнути вже майже 5 років тому. Суспільне мовлення створене для громадян України всіх національностей, вікових і соціальних груп, в тому числі тих, хто зараз перебуває при владі, з метою подачі правдивої повної та неупередженої інформації та щоб кожен політик та державний діяч мав можливість надати своїм виборцям пояснення тих чи інших державних рішень. Завдання редакцій – запросити саме тих представників влади, а також фахівців, які володіють достатніми компетенціями у конкретній темі, забезпечуючи баланс думок. Завдання регіональних філій – говорити про проблеми і успіхи, що є у регіонах, а також повідомляти про них і всій країні. Завдання Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного – показати багатогранність нашого народу в усіх його національностях, що споконвіку живуть на цих землях. Завдання двох редакцій – Донбасу і Криму – говорити з цими регіонами, окупованими Російською Федерацією, чиї найманці репресивними методами переслідують будь-який прояв незгоди з протиправною окупацією. 

Ухвалений в першому читанні держбюджет-2022 передбачає рівень фінансування Суспільного у 1,87 мільярда гривень. Це становить 0,16%, а не 0,2%, як зафіксовано Законом. Ба більше, окремі політики мали сміливість подати правки, які прямо (із зазначенням назви компанії) або приховано (вказуючи код бюджетної програми), пропонували забрати з цієї суми від 0,7 до 1,3 мільярда гривень. 

Окрім того, група проксі-медій, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння державі-агресору і фінансування тероризму, намагаються використати ситуацію з Суспільним для адвокації власних інтересів. Зокрема, у медійному просторі наразі можна спостерігати масштабну кампанію щодо “тиску, погроз і шантажу з боку Офісу президента” щодо телеканалу “Наш”, телеканалу “Прямий”, програми “Свобода слова Савіка Шустера”. Також знаковим є створення ресурсу “Независимые”, що просуває проросійські наративи. Як наслідок, випадок тиску на Суспільне став приводом для численних маніпуляцій з боку цих медіа. Зокрема спроби пояснити обмеження їхньої діяльності не неправомірними та непрофесійними діями самих цих медіа, а нелегітимним тиском з боку Офісу президента. Ми наголошуємо, що суспільне мовлення не можна навіть порівнювати із суб’єктами, які вигадували неіснуючі слухання в Конгресі США, систематично поширювали дезінформацію та мову ненависті, порушували базові журналістські стандарти. На цьому зокрема наголошувала Незалежна медійна рада у своїй позиції щодо правомірності блокування телеканалів ZIK, NewsOne та 112.

З огляду на це, ми закликаємо припинити будь-які спроби тиску на суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування. Суспільне є гарантом присутності в ефірі усіх політиків, незалежно від того, чи є вони більшістю чи опозицією, а такожі гарантією того, що аудиторія матиме доступ до плюралістичного спектру політичних позицій

Ми закликаємо забезпечити сталий розвиток Суспільного, яке є не лише фактором оздоровлення макро- і мікромедійного ринку, появи нових медійних продуктів та виробництв, але і забезпечує інформаційні потреби різних верств суспільства, чого у силу наявних бізнес-моделей не можуть дозволити собі комерційні медіа. 

Ми також наголошуємо на захисті Суспільного від зазіхань Російської Федерації та її проксі-медій, мета яких є діаметрально протилежною тим цілям і цінностям, на яких базується суспільне мовлення. Неприйнятно допускати використання суспільного дискурсу довкола фінансування Суспільного задля зняття обмежень, накладених на медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, таким чином намагаючись прирівняти непорівнянних суб’єктів та ситуації.

Заява відкрита до підписання всіма охочими (для цього зверніться на email [email protected] або напишіть повідомлення на Фейсбук сторінку НМР). 

Заяву підтримали:

ГО Фундація “Суспільність”

ГО “Детектор медіа”

ГО Інститут масової інформації

ГО “Інтерньюз-Україна”.

Як повідомляв ІМІ, 19 жовтня ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA: Перший" Мирослава Барчук заявила про тиск на редакцію програми з боку працівників Офісу президента. За її словами, підлеглі голови Офісу президента Андрія Єрмака звинувачують ток-шоу в недотриманні професійних стандартів (у відсутності балансу думок у випуску за 18 жовтня) та виставляють свої умови щодо присутності депутатів від "Слуги народу" в студії. Також вона додала, що кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М. Подоляка в ОП.

20 жовтня Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк відкинув заяви про тиск і ультиматуми з боку ОП, про які раніше написала ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" Мирослава Барчук.

Суспільне заявило, що відсутність в ефірі представників партії "Слуга народу" в програмі "Зворотний відлік" від 18 жовтня – це рішення не редакції ток-шоу, а представників парламентської фракції.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ОП не узгоджує участі народних депутатів в ефірах на телеканалах, тим більше на Суспільному.