Хроніка розвитку подій після зробленого першого кроку до криміналізації наклепу

Верховна Рада 18 вересня 2012 року ухвалила у першому читанні проект закону №11013 про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини). Законопроектом встановлюється кримінальна відповідальність за наклеп.

У законопроекті зазначено, що наклеп, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, - карається штрафом в розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене шляхом публічного демонстрування у творах або засобах масової інформації, або вчинене слідчим, прокурором чи суддею - карається штрафом в розмірі від 500 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, поєднане з обвинуваченням особи у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, - карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Такий крок до утисків свободи слова сколихнув громадськість, оскільки цей законопроект стосуватиметься не тільки журналістів, а кожного громадянина. І кожен посадовець чи політик може подати в суд на будь-який коментар чи фразу, яка йому видасться наклепом.

Відразу ж на такий крок парламенту відреагували не тільки українські журналістські організації, а й світові структури. Зокрема, "Репортери без кордонів" закликали Раду відхилити законопроект про криміналізацію наклепу. Крім того, свою стурбованість щодо відновлення криміналізації наклепу висловила ОБСЄ, а Міжнародна федерація журналістів засудила законопроект про криміналізацію наклепу.

Цікавим нюансом є те, що Комітет Верховної Ради зі свободи слова та інформації не розглядав законопроект про криміналізацію наклепу.  "Цей законопроект зовсім не проходив розгляду в комітеті, ніякого висновку комітет не давав щодо цього законопроекту", - повідомив голова комітету Юрій Стець.

За словами Стеця, законопроект народного депутата від Партії регіонів Віталія Журавського спікер парламенту Володимир Литвин розписав на різні комітети, але тільки не на комітет із питань свободи слова та інформації.

Національна спілка журналістів України, Комісія з журналістської етики, Незалежна медіа-профспілка України виступили зі спільною заявою, у якій закликали журналістську спільноту, громадські об'єднання виступити з вимогою відхилити законопроект №11013, який повертає в Україну кримінальну відповідальність за наклеп. Про це йдеться у спільній заяві організацій. А Незалежна медіа-профспілка України закликала журналістів протестувати проти криміналізації наклепу. Рух "Стоп цензурі!" вбачає в законопроекті про наклеп відкриття шляху до політичних репресій

Крім того, після ухвалення у першому читанні законопроекту про наклеп на позачергове засідання 19 вересня зібралась Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів.

Учасники Міжвідомчої робочої групи більшістю голосів підтримали звернення до Верховної Ради з проханням скасувати результати голосування у першому читанні за проект Закону України «Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію особи» та зняти зазначений вище проект закону з розгляду.

Через законопроект про наклеп журналісти багатьох міст України виступили з акціями протесту. Так, луцькі журналісти вирішили ігнорувати заходи влади. А кіровоградські журналісти підтримали вимогу про скасування законопроекту про наклеп.

У Чернівцях журналісти висловили протест проти «закручування гайок» та штовхання країни до диктатури. «Якщо законопроект знову намагатимуться проштовхнути через Верховну Раду після виборів, то ті, хто голосував за нього, зможуть з'явитися у ЗМІ тільки у некрологах», - заявив під час акції один з організаторів пікету, редактор газети «Час» Петро Кобевко.

Крім того, 25 вересня стартувала Всеукраїнська акція "Захисти своє право знати. Скажи ні закону про наклеп". На головних сторінках видань-учасників акції з'явився масштабний банер з вимогою не допустити ухвалення закону про наклеп. На банері опубліковано посилання на контакти 244 депутатів, які проголосували в першому читанні за законопроект про наклеп.

"Зателефонуйте їм в приймальню, напишіть e-mail, залиште повідомлення в соцмережах, запитаєте, чому вони це зробили. Ви також можете зателефонувати або написати листа в центральний офіс Партії регіонів і в Адміністрацію Президента і дізнатися, навіщо “регіонали” голосували за законопроект і що про нього думає Президент ", - заявили організатори ініціативи.

Акцію підтримали “Українська правда”, Корреспондент.net, газета “Комсомольская правда в Украине”, сайт Сегодня.ua, LB.ua, Football.ua, ТВі, ЛігаБізнесІнформ, “Телекритика” та інші.

В цей же день автор законопроекту про наклеп Віталій Журавський зареєстрував у Раді зареєстрований проект постанови про скасування законопроекту про наклеп. Проектом постанови пропонується зняти з розгляду парламенту законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини".

Проте хвиля протесту наростала. Так, 27 вересня низка львівських видань вийшла в друк з білими першими шпальтами на знак протесту проти прийняття законопроекту про криміналізацію наклепу. Акцію підтримали Zik, Львівська пошта, Львівська газета, Високий замок та Ратуша. А 28 вересня з порожньою обкладинкою вийшов журнал “Корреспондент”.

Українські журналісти зустріли у Берліні "регіонала" пікетом проти законопроекту про наклеп. 26 вересня у Берліні відбувся пікет проти згортання свободи слова в Україні. Акцію провели українські журналісти руху "Стоп цензурі" та українські активісти Берліна під приміщенням "Квадріга Форум", де була організована конференція щодо виборів в Україні. Організатори обрали це місце в зв’язку з тим, що на захід приїхав міжнародний речник Партії регіонів Леонід Кожара, який особисто проголосував за закон про наклеп.

Один із транспарантів закликав учасників конференції не подавати руку Кожарі для привітання, бо цією рукою він голосував за закон про наклеп, який передбачає тюремне ув’язнення для журналістів.

Сам Кожара сказав, що підтримує закон про наклеп із правками: "Я особисто буду голосувати (за закон у другому читанні), але я думаю, що він буде відкликаний. Я виступаю за те, щоб у статті не було ув’язнення (за наклеп), а воно замінялося статтею про кримінальний штраф".

Водночас журналісти почали виступати з особистими акціями протесту проти автора законопроекту про наклеп. Так, група журналістів-активістів на чолі з ініціатором акції журналістом Володимиром Горковенко, дізнавшись про те, що Віталій Журавський планує відвідати 27 вересня як кандидат в народні депутати село Привороття Брусилівського району Житомирської області, приїхали до цього села, щоб розповісти його мешканцям про останні законодавчі ініціативи Журавського. А саме про законопроект про наклеп, через який вони можуть втратити роботу.

Журналісти роздали селянам газету «Україна молода», яка вийшла з білою першою шпальтою на знак протесту проти законопроекту про наклеп, розповіли детально про загрози, які несе законодавча ініціатива Журавського. І жителі села, не зважаючи на те, що їм був показаний концерт і роздані окуляри від кандидата в депутати, все ж аплодували журналістам, а не агітаторам Журавського.

Сам Журавський на зустріч не приїхав, а місцеві чиновники намагалися чинити перепони у спілкуванні журналістів з селянами.

1 жовтня противники законопроекту про наклеп мітингуватимуть під Радою. "Ми продовжимо наші акції протесту до тих пір, поки парламент остаточно не відмовиться від закону Віталія Журавського про наклеп", - йдеться в повідомленні організаторів мітингу.

За їх словами, регламент роботи Верховної Ради не передбачає відкликання законопроекту народним депутатом після першого читання. Як відомо, порядок денний найближчого засідання парламенту визначатиметь 1 жовтня о 10:00 у приміщенні комітетів Верховної Ради за адресою вул. Грушевського, 18/2.

"Якщо ви з нами, приходьте з порожніми плакатами і транспарантами в знак протесту проти закону про наклеп", - заявили противники закону про наклеп.