Куди оскаржувати ненадання відповіді на запит?
14.05.2012, 01:27
Скарга до прокуратури.
Дієвим засобом може стати подання скарги до прокуратури. Закон дав прокурору право реагувати на порушення прав людини. На порушення права на доступ до інформації прокурор має право винести протест, припис, подання, що призупиняє дію акту та зобов’язує орган усунути порушення. Також прокурор має право скласти протокол про адміністративне правопорушення (статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за неправомірну відмову у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності).
Якщо є достатні ознаки правопорушення, прокурор складає протокол і передає справу до місцевого загального суду. Прокурор доводить факт порушення конкретною фізичною особою – посадовою особою розпорядника інформації. Якщо вина особи доведена, суд накладає адміністративне стягнення, проте, в даному випадку до компетенції суду не належить відновлення порушеного права, для цього потрібно подавати заяву в суд згідно із правилами адміністративного судочинства.
Судове оскарження.
Судове оскарження відбувається згідно з нормами адміністративного судочинства.
Відповідачем у даній справі можуть бути не лише суб’єкти владних повноважень, а й
приватні особи, оскільки мова йде про публічно-правові відносини. Обов’язок доведення обставин факту порушеннялежить на позивачеві, тоді як обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Строки оскарження: для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів
особи встановлюється 6-місячний строк, який обчислюється з дня, коли ви дізналися
(наприклад, отримала відмову в задоволенні запиту) або мали дізнатися (наприклад, дата оприлюднення нормативно-правого акта, що оскаржується) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вимоги, які може містити адміністративний позов:
1) скасування рішення індивідуально-правового характеру або визнання нечинним
нормативно-правового акта розпорядника - повністю чи окремих його положень
(наприклад, визнання нечинним акта про визначення переліку відомостей, що становлять службову інформацію; скасування рішення про відмову в наданні інформації за запитом);
2) зобов'язання розпорядника прийняти рішення або вчинити певні дії (наприклад,
зобов’язання розпорядника оприлюднити інформацію;
3) зобов'язання розпорядника утриматися від вчинення певних дій (наприклад,
зобов’язання розпорядника, який поширив конфіденційну інформацію про особу,
утриматися від дальшого надання такої інформації – за позовом особи, якої ця інформація стосується);
4) стягнення з розпорядника - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування
шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) розпорядника
(наприклад, встановлення, що суб’єкт є належним розпорядником для розгляду
інформаційного запиту).
Ви маєте право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Закон також передбачає відшкодування моральної та матеріальної шкоди, пов’язаних з
порушення права на доступ до публічної інформації. Відшкодування може здійснюватись в рамках адміністративного судочинства, якщо вимогу про відшкодування шкоди заявлено в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а також в рамках цивільного та господарського судочинства.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних
стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо
неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична
особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Матеріальна шкода – витрати майнового характеру, пов’язані із порушенням права на
доступ до публічної інформації.
Прикладом застосування розглядуваної норми може бути випадок, коли органові влади було відомо про забруднення питної води, але він не оприлюднив цю інформацію, чи надав не повну інформацію.
Завдана матеріальна шкода, пов’язана з втратою майна, а також моральна шкода через його втрату або каліцтво від стихії підлягає компенсації.
Отже, якщо Ваше право на доступ до публічної інформації порушене, ви маєте право
скористатись як судовим, так і адміністративним способом оскарження. Слід пам’ятати,
що якщо справа знаходиться в судовому розгляді, то адміністративне оскарження
припиняється, тому краще скористатись спочатку адміністративним способом вирішення справи, а вже потім судовим.
Дієвим засобом може стати подання скарги до прокуратури. Закон дав прокурору право реагувати на порушення прав людини. На порушення права на доступ до інформації прокурор має право винести протест, припис, подання, що призупиняє дію акту та зобов’язує орган усунути порушення. Також прокурор має право скласти протокол про адміністративне правопорушення (статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за неправомірну відмову у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності).
Якщо є достатні ознаки правопорушення, прокурор складає протокол і передає справу до місцевого загального суду. Прокурор доводить факт порушення конкретною фізичною особою – посадовою особою розпорядника інформації. Якщо вина особи доведена, суд накладає адміністративне стягнення, проте, в даному випадку до компетенції суду не належить відновлення порушеного права, для цього потрібно подавати заяву в суд згідно із правилами адміністративного судочинства.
Судове оскарження.
Судове оскарження відбувається згідно з нормами адміністративного судочинства.
Відповідачем у даній справі можуть бути не лише суб’єкти владних повноважень, а й
приватні особи, оскільки мова йде про публічно-правові відносини. Обов’язок доведення обставин факту порушеннялежить на позивачеві, тоді як обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Строки оскарження: для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів
особи встановлюється 6-місячний строк, який обчислюється з дня, коли ви дізналися
(наприклад, отримала відмову в задоволенні запиту) або мали дізнатися (наприклад, дата оприлюднення нормативно-правого акта, що оскаржується) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вимоги, які може містити адміністративний позов:
1) скасування рішення індивідуально-правового характеру або визнання нечинним
нормативно-правового акта розпорядника - повністю чи окремих його положень
(наприклад, визнання нечинним акта про визначення переліку відомостей, що становлять службову інформацію; скасування рішення про відмову в наданні інформації за запитом);
2) зобов'язання розпорядника прийняти рішення або вчинити певні дії (наприклад,
зобов’язання розпорядника оприлюднити інформацію;
3) зобов'язання розпорядника утриматися від вчинення певних дій (наприклад,
зобов’язання розпорядника, який поширив конфіденційну інформацію про особу,
утриматися від дальшого надання такої інформації – за позовом особи, якої ця інформація стосується);
4) стягнення з розпорядника - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування
шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) розпорядника
(наприклад, встановлення, що суб’єкт є належним розпорядником для розгляду
інформаційного запиту).
Ви маєте право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Закон також передбачає відшкодування моральної та матеріальної шкоди, пов’язаних з
порушення права на доступ до публічної інформації. Відшкодування може здійснюватись в рамках адміністративного судочинства, якщо вимогу про відшкодування шкоди заявлено в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а також в рамках цивільного та господарського судочинства.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних
стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо
неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична
особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Матеріальна шкода – витрати майнового характеру, пов’язані із порушенням права на
доступ до публічної інформації.
Прикладом застосування розглядуваної норми може бути випадок, коли органові влади було відомо про забруднення питної води, але він не оприлюднив цю інформацію, чи надав не повну інформацію.
Завдана матеріальна шкода, пов’язана з втратою майна, а також моральна шкода через його втрату або каліцтво від стихії підлягає компенсації.
Отже, якщо Ваше право на доступ до публічної інформації порушене, ви маєте право
скористатись як судовим, так і адміністративним способом оскарження. Слід пам’ятати,
що якщо справа знаходиться в судовому розгляді, то адміністративне оскарження
припиняється, тому краще скористатись спочатку адміністративним способом вирішення справи, а вже потім судовим.
Liked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!