Європарламент схвалив перший у світі Акт про штучний інтелект

Фото – Мінцифри

Європейський парламент ухвалив Акт про штучний інтелект, який регулюватиме правила в цій сфері. Таке рішення парламент підтримав 13 березня, повідомляє сайт Європарламенту.

За акт проголосували 523 депутати, 46 висловилися проти й 49 утрималися.

Цей акт має на меті захистити базові права людини, демократію, верховенство права й екологію від небезпечних моделей штучного інтелекту (ШІ), водночас сприяючи інноваціям і становленню Європи як лідера в цій галузі. Нові правила окреслюють вимоги до ШІ залежно від його потенційних ризиків і масштабу впливу.

Як працюватиме Акт про штучний інтелект

• Забороняються певні ШІ-застосунки, які загрожують правам громадян, зокрема певні системи біометричної категоризації, що спираються на чутливі параметри й нецільовий збір зображень людських облич з інтернету й камер відеоспостереження для створення баз розпізнавання особи. 
• Забороняються розпізнавання емоцій на робочих місцях і в школах, фіксація соціальних “рейтингів”, прогностичні слідчі дії (ті, які спираються лише на профілювання особи й оцінювання її параметрів) і ШІ, що маніпулює людською поведінкою або зловживає вразливістю людей.
• Правоохоронцям забороняється використовувати системи біометричної ідентифікації (СБІ), за винятком чіткого списку конкретно визначених ситуацій. Біометричне розпізнавання “в режимі реального часу” може бути застосоване лише за дотримання суворих безпекових вимог, як-от обмеження щодо часу й площі використання та наявність судового чи адміністративного дозволу. Під такі критерії, зокрема, підпадає цільовий пошук зниклої особи чи запобігання теракту. Застосування подібних систем постфактум вважається ризиковим і вимагає судового дозволу в межах кримінального провадження, йдеться в акті.
• Сферами, де використання ШІ вважається ризиковим, є, зокрема, критична інфраструктура, освіта й професійна підготовка, працевлаштування, життєво необхідні приватні й соціальні послуги (наприклад, медицина й банківські сервіси), певні правоохоронні, міграційні й прикордонні системи, правосуддя й демократичні процеси (наприклад, вплив на вибори). 
• Системи ШІ загального призначення (ШІЗП) муситимуть дотримуватися певних вимог прозорості, зокрема законодавства ЄС про авторське право, а також оприлюднювати детальні переліки контенту, використаного для навчання цих систем. До потужніших систем ШІЗП, які можуть становити систематичний ризик, будуть додаткові вимоги на кшталт оцінювання моделей, з’ясування й пом’якшення ризиків та звітування про небажані випадки.
• Штучно створені чи змінені зображення, аудіо й відео (дипфейки) мають бути чітко марковані.

На національному рівні країни-члени мають створити механізми тестування ШІ, які будуть доступні малому й середньому бізнесу, щоб підприємства мали змогу перевірити розроблені й навчені ними інноваційні моделі ШІ перед виходом на ринок.

Співдоповідач від Комітету з питань внутрішнього ринку Брандо Беніфеї (Італія) під час пленарної дискусії заявив, що це перше у світі зобов’язальне законодавство про штучний інтелект.

“Ми нарешті розробили перше у світі зобов’язальне законодавство про штучний інтелект, яке зменшуватиме ризики, створюватиме можливості, протидіятиме дискримінації й сприятиме прозорості. Завдяки парламенту неприйнятні практики використання ШІ будуть заборонені в Європі, а права робітників і громадян будуть захищені. Тепер ми створимо управління з питань ШІ, яке допомагатиме компаніям погодити свою діяльність із новими правилами перед тим, як ті набудуть чинності. Ми впевнилися, що в центрі розвитку ШІ стоять люди і європейські цінності”,  – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого 2024 року заступники постійних представників держав-членів Європейського Союзу в Брюсселі досягли угоди щодо Акта про штучний інтелект, який стане першим механізмом обов’язкового регулювання цієї сфери у світі.

Марія Ігнатьєва, Катерина Дячук