Законопроєкт № 16117 про протидію SLAPP (стратегічним позовам проти громадської участі) покликаний захистити від судового тиску людей, які оприлюднюють суспільно важливу інформацію. Про це розповів голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в ефірі Українського радіо.

За його словами, потреба в такому механізмі назріла давно, адже в Україні налічуються десятки справ з ознаками SLAPP, коли суди чи гроші використовуються як інструмент залякування. Як приклад він згадав судові спори навколо розслідувань провідних українських медіа (“Дзеркало тижня”, Bihus.Info, “Слідство.Інфо”, матеріалів Михайла Ткача та регіональних видань). Особливо небезпечними такі позови є для локальних редакцій, які через загрозу витрат на суди можуть повністю припиняти висвітлення гострих тем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Документ пропонує запровадити законодавче визначення SLAPP та надати судам інструмент для раннього відхилення явно необґрунтованих позовів. Водночас Юрчишин підкреслив, що законопроєкт не створює “імунітету” і не забороняє звертатися до суду.

“Ніхто не заборонить нікому подавати позови. Це гарантоване законом право. Але суддя зможе враховувати ознаки зловживання – наприклад, абсурдно великі суми вимог чи паралельні позови – і застосовувати механізм раннього припинення провадження”, – пояснив Ярослав Юрчишин. 

Законопроєкт розрахований на захист не лише журналістів і громадських активістів, а й усіх громадян, які ведуть громадську діяльність. У разі помилкового рішення судді можливість оскарження для позивачів зберігається.

Як повідомляв ІМІ у вересні 2026 року в Раді зареєстрували законопроєкт № 16117 про протидію SLAPP-позовам. Співавторами законопроєкту стали 25 народних депутатів, а до його розроблення долучались експерти Інституту масової інформації, Платформи прав людини, Центру демократії та верховенства права, Національної спілки журналістів України, Міністерства культури України, Офісу омбудсмена України, Лабораторії цифрової безпеки BIHUS.Info.   

Що пропонує законопроєкт

Документ пропонує дозволити суду відхиляти необґрунтовані позови ще на ранній стадії (іноді до залучення відповідача) з наданням справі статусу res judicata, що унеможливить повторне подання такого самого позову. 

Також пропонується:

  • покласти обов’язок доводити обґрунтованість позову на позивача;
  • зобов’язувати позивача вносити грошову заставу для покриття витрат відповідача на адвокатів;
  • надавати медійникам право на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Також суд може зобов’язати позивача внести грошову заставу на початку. За словами Ярослава Юрчишина, якщо позов визнають зловживанням, ці гроші підуть на оплату адвокатів відповідача. 

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук наголосив, що законопроєкт і директива ЄС не обмежують героїв матеріалів у їхньому праві на захист у суді, але ускладнять способи зловживання цим правом.

“Звісно, реалізація всіх ідей та принципів цього законопроєкту значною мірою залежатиме від того, як запрацює судова практика та наскільки швидко судді зрозуміють той факт, що не можуть бути рівноправними сторонами в справі, наприклад, локальне розслідувальне медіа та будівельна компанія з багатомільйонними доходами. Інститут масової інформації долучався до розроблення законопроєкту з надією на те, що його ухвалення перетворить SLAPP-позови на релікт часів, коли свобода слова була не такою фундаментальною цінністю, якою вона є зараз”, – зазначив Володимир Зеленчук.

Ярослав Юрчишин зауважив, що законопроєкт уже перевірили й схвалили фахівці з Ради Європи та ОБСЄ, які опікуються свободою слова. 

“Мусимо захистити журналістів від спадщини Портнова (Андрій Портнов, уже покійний ексзаступник голови Адміністрації президента, відомий позовами до медіа та медійників. – Ред.) та виконати цю пряму вимогу Європейського Союзу до кінця 2026 року”, – додав нардеп.

Що передувало

25 червня 2025 року з ініціативи Комітету ВР з питань свободи слова була створена спеціальна робоча група з напрацювання ефективних механізмів протидії SLAPP-позовам. До її складу ввійшли понад 25 учасниць та учасників – народні депутати, юристи, медіаексперти, представники державних органів. 

Інститут масової інформації також долучився до робочої групи та розроблення пакета законодавства щодо протидії SLAPP-позовам.

SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) – це судові позови, які можуть використовуватися для тиску на журналістів, активістів, громадські організації та інших людей, які порушують суспільно важливі питання. Їхньою метою може бути не лише виграти справу, а й змусити відповідача витрачати час і гроші на юридичний захист, відмовитися від подальших публічних заяв або припинити розслідування.