У законопроєкті про медіа певні норми послаблюють механізми захисту інформпростору – Оксана Романюк

Фото – Нацрада

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що стаття 110 законопроєкту “Про медіа”, яка визначає, які порушення аудіовізуальних ЗМІ є значними, дозволить збільшити мовні квоти на 10%.

Про це вона сказала 2 серпня під час круглого столу “Новий закон про медіа – крок до імплементації  рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни – кандидата ЄС” у Києві, повідомляє “Детектор медіа”.

“Зокрема, стаття 110 містить таке: “До значних порушень в аудіовізуальних медіа відноситься порушення більш як на 10% вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту”. Нагадаю, раніше було 5%. Тобто таким чином індустрія розширила собі квоти на цілих 10%. Квоти, які мали захищати національній і європейський продукт і які чинні зараз. Я вважаю, що в теперішніх умовах розширювати квоти є неприпустимим. Однозначно ми не можемо підтримати цю норму”, – зазначила Романюк під час обговорення.

Також, за її словами, ще одним нюансом, на який слід звернути увагу, є незалежність Нацради.

“Так, існує висновок ГНЕУ, але те, що із законопроєкту прибрали комісію, яка рекомендує президенту призначати членів Нацради, ми вважаємо кроком до непрозорості. Цю комісію потрібно повернути. Висновки цієї комісії будуть швидше рекомендаціями, тому як крок до прозорості це необхідно зробити”, – зазначила очільниця ІМІ.

Також Оксана Романюк вважає необхідним ретельніше обговорити регулювання використання платформ онлайн-ЗМІ, зокрема ютубу.

“Коли я слухала, у мене виникло питання: у медіа є канал на ютубі, воно має його реєструвати як додаткове онлайн-медіа? Якщо воно саме по собі онлайн-медіа?” – запитала Романюк і запропонувала долучати до дискусії більше представників саме онлайн-ЗМІ.

На її думку, також регулювання онлайн-медіа є більшим, ніж для аудіовізуальних, і в цій редакції законопроєкту. 

“Передбачено блокування онлайн-медіа терміном на один місяць за значне порушення. Я не бачу такого блокування для аудіовізуальних медіа. Тому ми або для всіх робимо однаково, або якось по-іншому треба цей нюанс відрегулювати”, – резюмувала Оксана Романюк.

Як повідомляв ІМІ, 27 липня голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, його перша заступниця Ірина Констанкевич і голова підкомітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук внесли пропозиції до законопроєкту “Про медіа” №2693-д, який комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики в липні 2020 року рекомендував Раді ухвалити за основу. 

Україна скерує нову редакцію законопроєкту про медіа до Європейської комісії, яка має оцінити, чи імплементує документ рекомендації ЄС щодо реформи медіа. Рекомендації Єврокомісії обов'язково врахують до ухвалення в парламенті.

23 червня глави держав та урядів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Однією з вимог є ухвалення закону про медіа. 

Верховна Рада має ухвалити закон про медіа у двох читаннях восени.