Невикористання фемінітивів не є порушенням стандарту державної мови. Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у коментарі Укрінформу.

“Український правопис не вимагає обов’язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Український правопис у частині 4 параграфа 32 тільки наводить перелік суфіксів, які можуть брати участь у творенні таких іменників”, – сказала Чернобров.

Вона наголосила, що невживання фемінітивів не є порушенням стандарту державної мови.

Нагадаємо, 1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила український правопис як стандарт державної мови й увела цим рішенням у правове поле єдиний офіційний текст правопису.

Текст українського правопису спільно з Нацкомісією опрацювала робоча група, створена 3 квітня 2025 року, до якої ввійшли представники низки наукових установ та університетів. Під час роботи група отримала 1400 пропозицій змін до тексту правопису. Частину пропозицій урахували, інші розглянуть під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку.

Нацкомісія зауважила, що зміни в правописі не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.

Міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що в основі затвердженого правопису – редакція 2019 року. 

Текст правопису набере чинності після ухвалення Кабінетом Міністрів рішення про втрату чинності постанови від 22 травня 2019 року № 437 “Питання українського правопису” та буде оприлюднений на офіційному сайті Нацкомісії.

Що передувало

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів схвалив нову редакцію українського правопису, він почав діяти 3 червня того ж року.

28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) своїм рішенням визнав протиправною та нечинною постанову Кабміну про новий український правопис. У суді зазначили, що уряд “діяв поза межами своєї компетенції та з порушенням законодавства”.

Провадження відкрили в червні 2019 року, позивачами в справі виступили ГО “Правова держава” та жителька міста Херсона, яка діяла в інтересах своєї неповнолітньої доньки. Відповідачем був Кабінет Міністрів, третя особа в справі – Міністерство освіти і науки України.

У березні 2021 року Міністерство юстиції подало апеляційну скаргу на рішення ОАСК, і 11 травня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду про новий правопис української мови.

22 травня 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність і обов’язковість застосування українського правопису, який було ухвалено 2019 року.

У 2024 році закінчився п’ятирічний перехідний період, який передбачав поступове впровадження норм нового правопису.